Й — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т.ін. Приклади

не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський)
— Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)
Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров)
Такі ж, як і він, злодії:. ..весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко)
— Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах)

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади

Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

ті́льки [то] [й] сла́ви (сла́ва), зі сл. що.

Уживається для вираження поганої якості, властивості і т.ін. або неякісного виконання, здійснення чого-небудь. Приклади

Звести, то я її [Повію] сяк так звів до купи, довів й до краю та тілько [тільки] що й слави, що довів (Панас Мирний)
[Іван:] Яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М. Кропивницький)
Шосе (тільки й слава, що шосе┌148917) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський)

ще [іще] [й] чорти́ навкула́чки не б'ю́ться.

Дуже рано. Приклади

Було, в пости, іще чорти не б'ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п'яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський)
Ще чорти навкулачки не б'ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах)
ще чорти́ навкула́чки б'ю́ться. — Ще темно, ні світ, ні зоря, ще чорти навкулачки б'ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа)
ще й чорти́ на кула́чки не б'ю́ться. Ще й чорти на кулачки не б'ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п'є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка)
ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах)

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на сте́лю і т.ін.) гля́нути.

Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Приклади

— Я так і казав, що не там нечисту руку шукають, — знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом. — Та вони: Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч (З газети)

і (ще й) кіт не валя́вся у кого.

Хто-небудь ще нічого не робив. Приклади

Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся…— бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук)

ті́льки й мо́ви, перев. у кого, про кого--що, за кого--що.

Говорять виключно про когось або про щось. Приклади

— Дам тебе [панночку] за князя чи за графа. Та тільки в них і мови було, що князі та пани вельможнії (Марко Вовчок)
Тільки й мови було, що про ту кралю мальовану (Переклад М. Лукаша)
ті́льки й розмо́ви. У селі… тепер — тільки й було розмови, що за церкви, за монастирі (І.Нечуй-Левицький)

що куди́ й до чо́го.

Як повинно бути, як потрібно. Приклади

Порядкує [княжна] і сама не знає, що куди і до чого; далі якось зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки, да й розлила по всій скатерті (П. Куліш)

з рука́ми й (з) нога́ми, зі сл. забра́ти і под.

Охоче, з великим бажанням, задоволенням. Приклади

А в Ходаках з університетською освітою він не пропаде, і просто вчителювати можна, з руками, з ногами заберуть, бо на селах не так багато педагогів з університетськими дипломами (К. Басенко)

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди.

Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Приклади

Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський)
На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дошок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник)
— Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький)
Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко)
Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко)

[і (ще й)] до́вбнею (полі́ном) не доб'є́ш кого, ірон.

Хто-небудь має міцне здоров'я; живучий. Приклади

чорт до́вбнею не доб'є́ — Такого діда й чорт довбнею не доб'є, — і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський)
[Іван Степанович:] Пропадаю. Се моя за мною прийшла! [Захарченко:] Та не бреши, тебе ще й поліном не доб'єш (М. Кропивницький)
— Вас ще, тату, довбнею не доб'єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах)

до ти́тли й ко́ми.

Цілком, повністю; до найменших дрібниць. Приклади

Воістину чотири дні трудився [Тарас] в поті чола, і все заради того, щоб зрозуміли його до титли й коми не тільки рідні люди, а й ці пани (Василь Шевчук)

на вербі́ гру́ші, жарт.

Неправда, брехня. Приклади

А може то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко)

зі сл. наговори́ти, набала́кати і т.ін. Нісенітниці, дурниці. Приклади

Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ яблу́ка росту́ть. — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов)
що на вербі́ [й́] гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр. присл.)
Наказав на вербі груш (Сл. Гр.)
на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький)
— Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
[Ївга:] Наговорить [писар] на вербі груші.. Та він… рад Левка живого з'їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. обіця́ти і под. Щось нездійсненне, нереальне. Приклади

Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

[Й] на па́лець.

Зовсім, ніскільки. Приклади

Вона й на мізинний палець не вважа на їхнє благородство і не потребує їхнього товариства (В. Винниченко)

чого. Мало, небагато. Приклади

— Лягай, синку, там гасу на палець, а не сьогодні-завтра корова розтелиться, треба буде світло (В. Дрозд)

та й буде ре́шта!

Уживається на означення остаточного розв'язання якоїсь справи. Приклади

Як мати лежать [лежати] у пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать, куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде решта! (Леся Українка)

[і] га́дки не ма́ти.

Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. Приклади

не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець)
А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В'ються-гнуться та співають (Т. Шевченко)
ду́мки-га́дки (га́доньки┌21794) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко)
і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко)
— Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш)
й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький)
Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький)
Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко)
[Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ'яненко)

Забути про щось. Приклади

І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах)

Не підозрівати чого-небудь. Приклади

Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак)
Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко)

Не сподіватися на що-небудь. Приклади

Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко)

Не здогадуватися про щось. Приклади

Ніхто й гадки не мав, що Маріо Баніто — це син померлої прачки, колишній безпритульний мешканець горищ і забутих вагонів, маленький різнобровий Марко (Д. Ткач)

перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади

Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину,..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко)
і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький)
Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький)
Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко)

про що. Нічого не знати про щось. Приклади

Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах)
Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу)
Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик)
Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало)

Не уявляти, не могти уявити чогось. Приклади

Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський)
Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський)

про кого--що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь, не згадувати когось, щось. Приклади

і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький)
й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний)
— Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький)
І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар)

не ма́ти [й (жо́дного і т.ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого--що і без додатка.

Не бути обізнаним з чимсь. Приклади

Навчити хоч би й Господи помилуй хлоп'ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка)

Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Приклади

Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб)
Багато його товаришів бачили… тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко)
Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка)
Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич)

відбира́ти / відібра́ти се́рце [й ду́шу] у кого і без додатка.

Позбавляти кого-небудь спокою, душевної рівноваги. Приклади

— Не бачу перед собою його смуглявий вид, привиджуються його чорні очі, неначе він. . одібрав серце й душу (І. Нечуй-Левицький)

то ж то (ото́ж-то, ото́ж-бо) й воно́.

Уживається для підтвердження або наголошення на очевидності, істинності чого-небудь; справа в тому. Приклади

— То ж то й воно, що душа в тебе молода та гаряча і довірлива до всього… Оберігай її, Маковею, не звихни ніде!.. (О. Гончар)

куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить.

Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Приклади

куди́ во́рон і кісто́к не зано́сить. — Ой, бійся скуки, Нінко!.. Вона, як необ'їджений кінь, може завести тебе в такі нетрі, куди ворон і кісток не заносить (С. Добровольський)
куди́ й во́рон не занесе́ ко́сті чиї. — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світу, куди й ворон не занесе кості твоїх знайомих (І. Нечуй-Левицький)
Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Довженко)

і (та й) квит.

І все; та й годі. Приклади

— Таке й скажеш! — одмахується од Гнатових слів Христя. — Будь як дома та й квит! (І. Вирган)
Фамільярним тоном обірвав його присадкуватий офіцер і рубонув у повітрі рукою.— Стояти й квит (Ю. Бедзик)
Хоч як утішали діда, хоч як умовляли його,— він затявся на своєму: буду помирати і квит (А. Дімаров)

туди́ й доро́га, зневажл.

чому. Так тому й бути, не варто про це журитися, шкодувати. Приклади

— Не в хаті діло,— глибокодумно зауважував Свербивус.— А в чому ж? — дивувався Коритний.— В тому, що її спалили.— Туди їй і дорога,— жартував Коритний,— нема чого шкодувати (М. Ю. Тарновський)

кому. Уживається для вираження згоди, схвалення на то, що хтось заслуговує свою долю і нічого шкодувати за ним. Приклади

Принц… розповів, як старий цар загинув.— Туди йому й дорога! — погодилися судді (Три золоті слова)
Коли було побачить [Тихон], що чоловік. . йде в шинок.., то і скаже: — Туди ледачому і дорога! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— А Хлопєшка — ти чув? — зник, кажуть, уночі. В олешківські плавні, мабуть, до Гаркуші подався.— Туди йому й дорога (О. Гончар)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади

й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)

Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади

о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
— А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)

Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади

Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади

Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
— Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́ і т.ін.) за душе́ю.

Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Приклади

не ма́ти гроша́ щерба́того в кишені. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк)
— Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук)
Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп'ятьтисячником [двадцятип'ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч)
Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець)

по́ки (до́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й (та)] со́нця.

Весь час; вічно. Приклади

Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис)
Казала вона [Марта] мені: Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний)

з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Приклади

— Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник)
[Степан:] Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький)
Дивувались на шотландську волю І сторонії, чужії люди, Всі казали: Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде! (Леся Українка)

щоб [і] о́чі не ба́чили кого, чого, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Приклади

аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє [тебе] й очі мої не виділи (Г. Хоткевич)

що й каза́ти.

Уживається для підтвердження певної думки, висловлення відсутності сумніву в чому-небудь; не можна заперечувати. Приклади

Свободолюби — що й казать, Свободу бідну захищать. Приїхали з-за океану (Д. Павличко)
Обід тягнувся, як здавалося Надійці, дуже довго. І, що й казати, досить нудно (В. Козаченко)

[й] на по́дзвін не дба́ти.

Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Приклади

Коло вогню старий циган з люлькою куняє. Позирає на приблуду й на подзвін не дбає (Т. Шевченко)

зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому.

Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. Приклади

спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети)
спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський)
— Дівчина тобі руки й ноги зв'яже (Марко Вовчок)
— Хто більше любить волю, хто не зв'язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб)

нема́ (нема́є) й чу́тки про кого.

Хто-небудь зник, пропав безслідно; нічого невідомо про кого-небудь. Приклади

[Семен (до Микити):] Як пішов ти з села, то либонь через місяць.. Маруся збожеволіла й… підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала та й чутки про неї нема (М. Кропивницький)
Бабуся живе, терпить, а про Назара нема й чутки (Марко Вовчок)

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж].

Весь час повторювати те саме, ту саму думку. Приклади

[Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало)

рука́ми й нога́ми [й зуба́ми].

Категорично відмовлятися, виявляти повне небажання робити що-небудь, виконувати чийсь наказ, прохання і т.ін. Приклади

— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти! Чіпка — руками й ногами! Та вже Оришка — давай його умовляти (Панас Мирний)

Всіма силами, повністю, абсолютно. Приклади

Пручавсь руками і ногами, Або, як вчить сучасна класика, чинили опір всіма засобами (С. Караванський)
Та тепер кожен за землю руками й ногами, й зубами держиться! (Б. Грінченко)

де́шево й серди́то, жарт.

Легко, просто, нескладно; вигідно. Приклади

Шию собі чоботи тільки на одну ногу, а другій завжди тепло. Дешево й сердито, правда? (Є. Гуцало)
— Спробуйте ви на моєму місці, товаришу Лебединець, перевезти з одного місця на інше бурову. І так, щоб швидко, і дешево й сердито (І. Цюпа)

ли́цар без стра́ху́ і дога́ни, книжн.

Людина великої сили волі і високих моральних якостей. Приклади

[Орест:] Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Леся Українка)
ли́цар без дога́ни й страху́.́ Ми лицарі всі без догани й страху́, Ми в серці ховали не марну пиху́, а цноти, що зрощує слава (Леся Українка)

напра́во й налі́во.

Усіх підряд. Приклади

Павло Гречаний, у подертій сорочці і з розбитою бровою, гатив розкуркулених направо й наліво, косився буряковим оком на здоровенного Гошку, що маячив, як скеля в горі (Григорій Тютюнник)

Не розбираючись, не вибираючи; усім підряд; на всі боки. Приклади

налі́во й напра́во. Крокуючи вулицею, подоляк метав жартами наліво й направо, а словаки, весело юрмляючись довкола, на ходу зазирали йому в рота (О. Гончар)
напра́во, налі́во. Чи не те ж саме в сфері нашої психіки? Хіба не так само сліпо й завзято, всякими способами, сіємо я, шпурляємо направо, наліво, де тільки можна, готові до всього вчепити (М. Коцюбинський)
Овсій Колодій… у чашках і в пляшках святу воду, направо і наліво, хвацько за грошики роздавав (О. Ковінька)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади

во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)

Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади

Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
— Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
— От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)

жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

от тобі́ й раз!

Уживається для вираження здивування, занепокоєння, незадоволення з приводу чогось небажаного, несподіваного, непередбаченого і т.ін. Приклади

— От тобі й раз! Справді, співи сьогодні… — розгубився Данило. — Що ж його робити? (Ю. Смолич)
— А хто ж тобі давав розпорядження там пасти? — От тобі й раз!. .. Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Григорій Тютюнник)
— А за що продав [хліб], Чіпко? — Ні за що..подарував..— От тобі й раз! от і прогуляємо… чортового батька!..— чухаючи потилицю, блеє Матня (Панас Мирний)

ті́льки [й] твого́.

Єдине, що належить кому-небудь, що хтось може собі дозволити, на що має право. Приклади

[Оришка:].. На яку хвилинку приляжеш після обід [обіду] — ото тільки й твого!.. (М. Кропивницький)
Мати вносить сорочину, А мережка ж — як огонь! — Погуляй, моя дитино, Тільки, сину, і твого (Б. Олійник)

вчепи́тися [рука́ми й] зуба́ми за що, в що.

Міцно триматися чого-небудь, не відступати від чого-небудь або тримати щось. Приклади

Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю. Сава зубами вчепився за свою скриньку — не лишу! (С. Чорнобривець)
Він не вчепився руками й зубами, як інші дукачі, в орну землю, а заглибився в темні ліси, кладучи їх під гостру сокиру (М. Стельмах)

нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому.

Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний. Приклади

Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар)

і кісто́к [свої́х] не позбира́ти.

Загинути. Приклади

кісто́к не позбира́ти. Вже скоро фашисти не позбирають кісток! (К. Гордієнко)
— Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина! (Д. Ткач)

Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту. Приклади

— Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає [Гончар] кулака (М. Стельмах)
й кісточо́к не позбира́ти. [Орина:] А як зловлять.. [Петро:] Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (В. Собко)

ні́де [й] го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути).

Дуже багато людей; немає вільного місця. Приклади

ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський)
ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло [на весілля] видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі… (Панас Мирний)
У церкву навалило стілько [стільки] — пальця просунути ніде — і все тобі. . кріпацтво голодрабе. Усі раді, у всіх очі так грають (Панас Мирний)
На завтра… пішли [піщани] до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний)
Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади

Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда).

Споконвіку, одвічно; дуже давно, з незапам'ятних часів; здавна. Приклади

з пре́дка, з ді́да. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде, — З предка, з діда. . Незавидний жив козак (Л. Боровиковський)
Це ж земля наша, з діда й прадіда (Б. Грінченко)
з діді́в і пра́дідів. — Ми таки кривдянські Посмітьохи з дідів і прадідів, — знов сказав Микола (І. Нечуй-Левицький)
Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей. Така вже в нас традиція з діда-прадіда (З газети)
Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко)

Спадковий, уроджений. Приклади

Іван Темний з діда-прадіда — селянин, все життя по господарству порався (Остап Вишня)
Багатирка була Марусина мати з діда-прадіда (П. Куліш)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади

— Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
— В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
[Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

від (з) ра́нку [й (та)] до ра́нку.

Протягом тривалого часу; цілодобово; весь час. Приклади

до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук не переповісти й до рання (В. Стус)
Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний)
А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка)

пора́ і честь зна́ти кому і без додатка.

Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. Приклади

пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати.. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара)
Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник)

оце (це) [й] я розумі́ю!

Уживається для вираження захоплення чим-небудь, схвалення чого-небудь, заохочення до чогось. Приклади

Слова, фрази.. А от ділом довести відвагу — й то не нерозсудливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці — се я розумію! (М. Коцюбинський)
— Молодець! Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург (О. Довженко)

[на] й по всьо́му.

Цим все і закінчиться. Приклади

То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки — та й по вьому (Є. Гуцало)
Ну, бабуся гримне На неї добродушно — і по всьому (М. Рильський)

Більше нічого. Приклади

Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому (П. Панч)
Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (М. Коцюбинський)

дале́ко [й] ходи́ти до кого.

Уживається для підкреслення чиєїсь переваги над ким-небудь у чомусь. Приклади

[Явдоха:] А очі у нього, — я таки придивилась, — прямо проклятущі! Куди Терешкові до нього, далеко й ходить! (М. Кропивницький)

відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого.

Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Приклади

Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту. відма́хуватися рука́ми. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (І. Нечуй-Левицький)
— У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький)

не мо́же бу́ти [й] мо́ви про що.

Уживається для вираження неможливості здійснення, досягнення і т.ін. чогось; не варто говорити і навіть думати про щось; не можна. Приклади

Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)
Здіймали [комарі] такий дзвін,.. що ні про який сон не могло бути й мови (Ю. Збанацький)
— Про марш до первопрестольної [першопрестольної] поки що не може бути й мови. Ждіть (О. Гончар)

й не сказа́ти [слова́ми], перев. з словосп. таки́й, що; так, що.

Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Приклади

Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич)
Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський)
сказа́ти не мо́жна (не могти́┌64270) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш)
Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький)
Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум'яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок)

[й] го́лосу не відво́дити / не відвести́.

Втрачати здатність говорити, розмовляти. Приклади

Часом так груди заложить, що й голосу не одведу (О. Стороженко)

ті́льки й ба́чив [ба́чили]

що. Втратити назавжди що-небудь. Приклади

Йому [пану Польському] тільки одному годили й служили… Та як же його й не служити? Свої ж прислужники! Нехай би хто сказав слово насторч — тільки б і місце бачив! (Панас Мирний)

кого. Хто-небудь зник безслідно, назавжди або швидко виїхав звідкись. Приклади

Дала йому і свиту, і шапку.. Пішов наш Нечипір, та тільки ж ми його і бачили (Г. Квітка-Основ'яненко)
Попрощався генерал з ними… Та тільки його піщани й бачили (Панас Мирний)
Не встигла мати привітати гостей, ані сльози зронити, озватися до них жалібно: Ой синочки мої, голубочки…, як герої вже зникли в голубій імлі,— тільки їх і бачила (О. Довженко)

та й го́ді.

І тільки. Приклади

— Та оцей Ломицький,.. він не дуже любить бали і, здається, й танцює тільки кадриль, та й годі,— сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький)
— Що ми? Хіба ми люди? Обличчя носимо людське та й годі, а душу і серце в хмелі потопили (Панас Мирний)
Дівчини він майже не знає. Якось випадково, років зо два тому, зустрічав її в економії та й годі (М. Стельмах)

Уживається для підтвердження вичерпності сказаного; та й усе. Приклади

Встануть сердеги працювати, Корови підуть по діброві, Дівчата вийдуть воду брать, І сонце гляне — рай та й годі! (Т. Шевченко)
Горе тепер, Олю, та й годі (В. Винниченко)

без ро́ду й пле́мені.

Абсолютно одинокий, сам-один. Приклади

Чи думав.. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя? (Б. Антоненко-Давидович)
Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк)

Той, хто забув свои витоки, походження, історію. Приклади

ні ро́ду ні пле́мені у кого. [Петро:] Не убивайте мого сина!. .Бачите, у мене нема ні роду ні племені, він у мене один одним (М. Костомаров)
Ростуть манкурти без роду і племені. без ро́ду й праро́ду. Сама я, дитино моя,— каже баба.. ..Дев'ятьох дітей поховала, онуки в землю полягли, правнуки не задержалися, а ти, бабо, доживай віку без роду й прароду.. (Ю. Яновський)

й ноги́ не су́не куди, зневажл.

Ніколи не з'явиться хто-небудь десь. Приклади

Макуха запевняв, що… німчура й ноги не суне (Ю. Бедзик)

ні на гріш.

із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Приклади

й на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд)
Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка)

чого. Відсутнє щось; немає чого-небудь. Приклади

[Круть (розводить руками):] Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха)

відни́ні й дові́ку.

Назавжди. Приклади

[Деїфоб:] Ну, пам'ятай, як тільки Бог звелить сказать не згода,— до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка)
— Будь,— кажу [чоловікові],— ти проклят однині й довіку (І. Нечуй-Левицький)

Ніколи. Приклади

Співає народна дума: Що та слава Не вмре, не поляже Однині й довіку (Панас Мирний)

от (рідше ось) тобі́ [й] ма́єш.

Уживається для вираження подиву, незадоволення і т.ін. з приводу чогось несподіваного, неприємного тощо; отак. Приклади

от ма́єш. Графік плавання витримувано, команда сподівалась на успіх, і от маєш — надзвичайна подія (А. Хорунжий)
— А може, той… може, таки, Мар'янко, підемо до кого?.. До Порфирія… — От тобі й маєш, — посміхається Мар'яна (І. Вирган)
Роман позивав Семена за позичені гроші. Семен так і вдарився руками об поли. — От тобі маєш! — Що ж це за диво?.. (М. Коцюбинський)
— От тобі й маєш! — покликнула Софія, — а як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? (Леся Українка)

пройма́ти / пройня́ти се́рце (ду́шу).

Виклика́ти сильні, перев. неприємні відчуття. Приклади

Хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (М. Бажан)
Зголоднілі заробітчани запалими очима суворо поглядали на панські сади, городи. Мстиве почуття проймало душу (К. Гордієнко)

Глибоко зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади

пройма́ти й ду́шу й се́рце. Мені пані уже як напише лист до мого сина, дак уже теє слово проречисте пройме й душу й серце (Ганна Барвінок)
Огненне слово його [Т. Шевченка] наскрізь проймало серце (Панас Мирний)
Сосна шуміла, шуміла. І здавалося хлопцеві, що то ридає його рідна мати, і плач цей проймав йому серце (С. Воскрекасенко)

почу́хатися, де [й] не сверби́ть, жарт.

Пережити несподівану невдачу, прикрість і т.ін. Приклади

Почухався [чоловік], де й не свербить (М. Номис)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

Уживається для вираження скрутного, безвихідного становища; дуже тяжко. Приклади

Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник)
хоч ляга́й та вмира́й і про́бі не кричи́. Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і пробі не кричи (М. Коцюбинський)
хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.—. .Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок)

Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Приклади

Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний)
— Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику що хоч лягай та помирай (Г. Тютюнник)
Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Л. Глібов)

аж [що й (ті́льки) і т.ін.] пі́р'я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т.ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т.ін.).

Дуже сильно, завзято. Приклади

— От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір'я полетіло (С. Чорнобривець)
[Хмельницький:] Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих [гусар]. Ох, і дають, аж пір'я сиплеться (О. Корнійчук)
Б'ють козаки панську челядь, аж пір'я летить (С. Васильченко)

й говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що).

Без сумніву, безперечно. Приклади

Ні, і що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко)
А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива,.. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (коли́) мед, то й ло́жкою.

Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. Приклади

Що се виходить, коли мед, то й ложкою, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка)
— Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький)

ча́сто й (та) гу́сто.

Майже весь час; постійно. Приклади

Те серденько так хотіло любити, так хотіло! Але ж любити було нікого!.. Недоброго й часто й густо п'яного батька вона не любила, матері не було (Б. Грінченко)
Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою? (Панас Мирний)

ні па́ва [й] ні ґа́ва (ні воро́на).

Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). Приклади

Наш герой — такий собі сіруватий тип середньої людини, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу)
— Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай сам спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

покропи́ти кро́в'ю (по́том, слізьми́ і т.ін.).

Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т.ін. Приклади

[Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… кров'ю й потом покроплена (Ю. Яновський)
покро́плений кро́в'ю [й по́том]. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров'ю, мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко)

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади

ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
— Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
[Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)

скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без додатка.

Бути побитим. Приклади

— Воно то — нічого гріха таїть — гульвіса.. Лупив німоту і драв, та.. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський)
скуштува́ти стусана́ й духопе́лика. Не на те примостила її [Катрю] доля там [у панському дворі], щоб на волі рости,.. а щоб скуштувати стусана й духопелика від кожного, в кого сверблять руки (Панас Мирний)

не ви́курити і ла́даном кого.

Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. Приклади

не ви́курити й сі́ркою. Найздоровіші та найспритніші захоплювали верхні полиці і їх звідтіля вже, мабуть, не викурив би й сіркою (Ю. Збанацький)
— Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний)

кро́в'ю й (та) по́том, зі сл. здобува́ти, заробля́ти і т.ін.

Важкими зусиллями, непосильною працею; тяжко. Приклади

[Тірца:] Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю крів'ю [кров'ю] й потом? (Леся Українка)
[Кіндрат Антонович:] То цебто я мушу віддати те, що кров'ю та потом увесь вік здобував? (М. Кропивницький)

[і] пече́не й варе́не, зі сл. ки́дати і под.

Все або взагалі будь-яка робота. Приклади

— Покидали люди печене й варене, поспішили на похорон (В. Чумак)
То нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи та чепуривши її.. А то знов загуляє, заведе, покине все печене й варене і грає, як метелик (Грицько Григоренко)
Обидві сестри, тільки-но брат переступав поріг, кидали печене і варене і заклопотано квапились подати йому то свіжої води напитись та вмитись, то рушника (Б. Антоненко-Давидович)
Як тільки покажеться орда, зараз віха і повернеться у той бік, куди орда йде — зараз усі тікають у ліс, кидають і печене і варене (Легенди і перекази)

Всілякі страви. Приклади

варе́не і пече́не. Гей до мене! Є у мене і варене і печене: Буде людям, буде й вам (Л. Глібов)
Заходжу сьогодні до нього. А в нього, голубчики, — рай… На столі печене й варене, а грамофон все божественне виспівує (В. Чечвянський)

не то ж бо й що.

Уживається для підтвердження чиєї-небудь думки, висловленої раніше. Приклади

— Та, мабуть…— починає вагатися Христя,— це, мабуть, правда. Там таки [у брата] нам важко буде веселитися.. [Мар'яна:] Не то ж бо й що.— То можна до Килини. Вона ж так кликала (І. Вирган)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади

— Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

і за ву́хом не сверби́ть кому, у кого.

Байдуже, однаково; хто не турбується ні про що. Приклади

й не сверби́ть. — А отже громада каже, що буде жаліться — ще лукавіше додав писар.— Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Б. Грінченко)
Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Волошин)
— Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (С. Добровольський)
Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов)

За гаря́че й студе́не хапа́ти / Ухопи́ти.

Усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. Приклади

Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку, що вона знала, як-то кажуть, за гаряче й студене ухопити (О. Кобринська)
За студене й гаряче, як то кажуть, я Хапати мусив, голод, холод. Зносити, сну, всіх втіх життя Зрікатись (І. Франко)

обіру́ч не піднести́.

Дуже багато, велика кількість чогось. Приклади

Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок)
й не піднесе́ш. — Дурний би я був виступати.. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!.. (О. Копиленко)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади

А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)

Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади

ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
— В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)

Дуже тісно. Приклади

й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

раз-два — і [й] гото́во (і кіне́ць).

Уживається для підкреслення швидкості дії. Приклади

раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко)
— Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський)
А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич)

хоч [сядь та й (ти)] плач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади

[Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади

Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)

Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади

як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

рва́ти й мета́ти.

Бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування ( перев. перед підлеглими). Приклади

Армія окупантів не виконувала наказу свого командування… Генерал Д'Апсельм — командуючий окупаційною армією — мав підстави рвати й метати (Ю. Смолич)

ні гра́ма чого і без додатка.

Нема зовсім. Приклади

Культури ні грама, А в шляпах велюрних!.. — Нема,— свідчить дама,— Нема в нас культурних (С. Олійник)

із запереч. Нітрохи, ніскільки, зовсім. Приклади

й гра́ма. — Та-ак, значить, і для речового доказу не лишили й грама [самогону] — гримнув Ілля шумовик (І. Сочивець)

[й] ку́рці ні́де клю́нути.

Дуже багато. Приклади

Диких качок було стільки, що ніде курці клюнути (З газети)
— Приходимо в Зіньків, а там війська — курці ніде клюнути! (Григорій Тютюнник)

Дуже мало. Приклади

По землі ходив [селянин] і землі не мав. Або мав, що й курці ніде було клюнути (П. Рєзніков)

Дуже тісно, мало місця. Приклади

Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими книгами (Леся Українка)

Немає вільного або чистого місця. Приклади

— Панічко.., не женіть тільки Мар'ї з двору..— Та що ж там з нею? — Збита вся — курці ніде клюнути! (Панас Мирний)

й доло́ню проти́снути не мо́жна.

Дуже тісно. Приклади

Й одразу ж пролунало вимогливе: — Ваш білет!.. Ваш білет!.. Ага, ревізори. Як завжди, заходилися ловити зайців саме тоді, коли й долоню протиснути не можна. Вгвинчуються в натовп, огризаються (А. Дімаров)

за що [й], про що? Невідомо чому, з яких причин.

[Раб-єгиптянин:] Яка там помста? Що ти плетеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Леся Українка). Приклади

[а] за що? [а] про що? От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький)

огляда́тися / огля́нутися на за́дні коле́са, перев. жарт.

Дивитися на себе збоку. Приклади

оберну́тися на за́дні коле́са. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко)

Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. Приклади

огляда́тися і на передні й на задні. —…Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський)
[Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий)

Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Приклади

— Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович)
Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар)

при [по́вній] тя́мі [й па́м'яті].

У свідомому стані. Приклади

Він до неї говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам'яті (Марко Вовчок)
— Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало)

[і] за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого.

Хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь. Приклади

й за ву́ха не відтя́г би. Надолужуючи прогаяне в дорозі, Данько тьопав так, що й за вуха його не відтяг би: скучив за гарячою стравою (О. Гончар)
Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко)
Не турбінами єдиними людина жива… Бориса — того за вуха не відтягнути од віршів (І. Муратов)

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т.ін.).

Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. Приклади

Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах)
хоч (на́віть┌66174) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти і т.ін.). Оглянувся я й на власне життя Чи мав я хоч одну чисту радість,. .хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні… хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський)
й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик)
[Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка)
Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров)
В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко)

куди́ круть, куди́ й верть.

Дуже непослідовний, нестійкий. Приклади

Реалізм… автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко)

здере́ [з живо́го] й з ме́ртвого, зі словосп.

таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. Приклади

— Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах)
[Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький)

ли́хо та й го́ді.

Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т.ін. Приклади

Ніяк не розбере, що йому товкуєш [пояснюєш]. Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок)

бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем.

Користуватися одночасно усіма вигодами. Приклади

— Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий)

не могти́ [й] ха́ти перейти́.

Бути дуже слабим, хворим, немічним. Приклади

Годі, я не можу й хати перейти (Олександр Олесь)

що [воно́] й до чо́го.

Як є насправді, усе до кінця. Приклади

Присолоджував Гилак гірку долю свого роботящого наймита до того часу, поки Дорощук не розібрався, що воно й до чого. (М.Ю. Тарновський)
— Я вже стара, я, дитино, й повитухою була, коли треба, то я з усього бачу, що й до чого, від мене не сховаєшся (Є. Гуцало)

то [й] що.

Нема нічого страшного. Приклади

— Буде трудно, правда. А надто на перших початках — ну, то що? (Г. Хоткевич)
Лихий поніс його туди, до тих божевільців… А тут ще сон такий, наче віщує щось… Погано… Е, що там, врешті, сон — дурниця (М. Коцюбинський).Як ти хоч мого ножа не загубив,— турбувався Хома Хаєцький..— А якби й загубив, то що? — лукаво задирався хлопець (О. Гончар)
— Хіба ж так можна? Це ж увечері тільки прибудеш. — То й що, смачніше їстиметься! (М. Стельмах)

ті́льки й ду́мки у кого.

Хто-небудь має якесь постійне бажання. Приклади

Сказано, як молоде, то. . тільки й думки як би погулять весело (Марко Вовчок)
ті́льки й на ду́мці кому, що. Спокійно живе [графиня] серед панських вигод, їй тільки й на думці пишнота (Леся Українка)

уже́ й мох порі́с на кому.

Хтось дуже постарів, комусь недовго залишилось жити. Приклади

Вже на ньому й мох поріс (Укр. присл.)

[і] мале́ й вели́ке (старе́).

Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Приклади

Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер)
[і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня)
— Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак)
Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич)
[і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка… щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади

Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
— Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)

Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади

Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
— Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
— Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)

Все можна, все дозволено комусь. Приклади

усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)

Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади

Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
П'яному і море по коліна (Укр. присл.)

Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади

— Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний)
— Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)

[уся́кими (усіма і т.ін.)] пра́вдами й непра́вдами.

Різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т.ін.; будь-що. Приклади

— Що ж, не сидить він склавши руки… Це правда. Десяток літ уже крутиться, як муха в окропі. Усіма правдами і неправдами — по цеглині, по кубометру бетону (В. Дрозд)
Дехто з підліщан усякими правдами й неправдами видряпувавсь із злиднів (Є. Кротевич)
Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх… шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний)

закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма від кого і без додатка.

Відгородившись, відійшовши від усього навколишнього, не втручатися ні в що, не помічати нікого, нічого. Приклади

Вона рада була б умерти, закритися од усього й плечима, й очима; та смерть її не приходила (Панас Мирний)
Він мене забуде, насміється з мене..— Як пійде [піде] з села, так і закриється плечима й очима (Ганна Барвінок)

і (та й) край, з дієсл.

Більше нічого, і все. Приклади

Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко)
Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко)

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого.

Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Приклади

носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона. . чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок)
Коли майстер гумору з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу)

Алчущі й жаждущі.

У Нагірній проповіді Ісуса Христа сказано: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть» (Матв., 5, 6). Цитується на означення дуже зголоднілих і спраглих (у прямому й переносному значенні). Приклади

Цікаво, що в групі так званих «пророчих книг» Біблії увагу Шевченка привернули найбільш насичені соціальним протестом книги: Осії, який… палко виступає на захист «алчущих і жаждущих», і Ісаї. (О. Білецький, Шевченко і західноєвропейські літератури)

Без гніву й пристрасті.

Римський історик Таціт в «Анналах» (115 н. е.) обіцяв розповідати про події «без гніву й пристрасті» (вислів часто цитується латинською мовою: «Sine ira et studio»).
Синонім слова «об'єктивно». Приклади

Sine ira et studio — так, звичайно, говорять, коли хочуть хоч вигляд удати безсторонності, близькі події викладаючи, — я навіть за це не хочу та й не можу ховатися. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Маковей розгорнув sine ira літературознавчий та біографічний нарис на сторінках «Літературно-наукового вістника» в 1900 (тт. ІХ-ХІІ), «П. О. Куліш, огляд його діяльності». (Ю. Бойко, Великий класик української літератури П. О. Куліш)

Крізь бурю й сніг.

Назва збірки поезій (1925) M. Рильського, яка набула метафоричного значення: подолання вкрай несприятливих зовнішніх обставин, які заважають жити й творити. Приклади

Замерзлі біло-палеві пелюстки мертвої троянди на страснім українськім шляху, крізь бурю й сніг жорстокої епохи. (Є. Маланюк, Крізь бурю й сніг)
О гроно п'ятірне нездоланих співців, Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, Що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття Веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, Де пінить океан кипучого життя. (М. Драй-Хмара, Лебеді)

Хліба й видовищ!

Гасло римської юрби, плебсу, що постійно вимагав подачок від правлячої верхівки (латинською мовою — «Panem et circenses»). Цей вислів наводить римський поет Ювенал (бо — після 127 н. е.) у своїй VII сатирі.
У сучасному значенні — вимога юрби, що прагне задоволення своїх низьких інстинктів. Приклади

— Вимагач, егоїст пробивається — ось що страшно… Прибіг, поїв, дай грошей — біжу в кіно. Бажання одне — хліба й видовищ… (О. Гончар, Бригантина)

Хто взяв меч, від меча й загине.

За Євангелієм, коли слуги первосвященика прийшли схопити Ісуса Христа, один із його учнів витяг меча. «Тоді сказав йому Ісус: «Поверни меч твій на його місце; бо всі, хто візьме меча, від меча й загинуть»» (Матв., 26,52).
У метафоричному слововживанні — пересторога проти насильства. Приклади

Нартал: О, ясна зброє, Чом я тебе на ворога не зняв?
Ф л е г о н: Хто меч підійме, від меча загине.
(Леся Українка, Руфін і Прісцілла)
Природник: Але Христос сказав: «Хто взяв меч, від меча й загине»4.
Генерал: Так, загине той, хто не вміє з мечем поводитися, пане професоре. (В. Винниченко, Пророк)

Чисті й нечисті.

За Біблією, праведник Ной врятував від всесвітнього потопу у своєму ковчезі по сім пар чистих (тобто таких, м'ясо яких можна їсти) і по парі нечистих тварин (Буття, 7, 2-9).
У переносному значенні «чисті» — добрі, порядні люди, а «нечисті» — погані. Приклади

А тодішній секретар ЦК КПУ А. Д. Скаба у доповіді на нараді активу творчої інтелігенції та ідеологічних працівників України 8 квітня 1963 року спробував розділити молодих на «чистих» і «нечистих», наївно сподіваючись приманити цим навіть Василя Симоненка. (І. Дзюба, Забуті — поруч)
— Так сказала наша голова. От і почнемо пересівати вашого брата на сито, відділяти чисти від нечистих. (М. Стельмах, Правда і Кривда)