ЗІГНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого.
Примусити бути сумирним, слухняним, покірним.
Приклади
- [Бобочка:] Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко)
- — А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян)
гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три поги́белі і т.ін.) кого.
Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати.
Приклади
- — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький)
- В дугу усякого він [магнат] гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний)
Мучити, гнітити.
Приклади
- гну́ти в сук. Оп'ять [знову] війна і різанина, Оп'ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський)
- — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний)
гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т.ін.).
перев. перед чим. Пасувати.
Приклади
- Але ніколи я не гнув спину перед бідою і лихоліттям і ніколи не задирав голову, коли приходила радість (О. Довженко)
Важко працювати.
Приклади
- згина́ти хребта́. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський)
- Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко)
- — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети)
перев. перед ким--чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися.
Приклади
- Невже так і треба шию перед боярами гнути, хіба ми не люди? (А. Хижняк)
- Нема чого їй гнути ні перед ким спину (Остап Вишня)
- А хто жадав собі за смак Згинати спину перед сильним (Я. Щоголів)
- Бувало Микита, мій дід, кожум'яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не плакав І другим заказував спину не гнуть (А. Малишко)
- — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький)