ЗІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади

Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого.

Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті. Приклади

Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський)
— Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак)
[Ярина:] Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий)

не схо́дити / не зійти́ зі сце́ни.

Продовжувати виставлятися в театрі. Приклади

зійти́ зі сце́ни. Доводиться, правда, пошкодувати, що прекрасна опера Римського-Корсакова нині зійшла зі сцени (З газети)
П'єси [Г. Ф. Квітки-Основ'яненка] не сходять зі сцени театрів і в наші дні (З журналу)
не полиша́ти сце́ни. Не полишають сцени Українських театрів гостросюжетні п'єси М. Кропивницького (З газети)

Продовжувати діяльність на якому-небудь поприщі. Приклади

зійти́ зі сце́ни. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени, — сказав Фасенко і з тими словами театрально оступився (І. Нечуй-Левицький)
не полиши́ти сце́ни. Я зобов'язаний. . пояснити її [руїни] корені, аби грядущі [ті, що будуть жити в майбутньому] хоча б не повторили моїх помилок. Щоб уже сьогодні знали, хто є хто, себто діючих осіб і виконавців, оскільки вони ще не полишили сцени (Б. Олійник)
Відігравши свою антропогенну роль, колективність не сходить зі сцени (З журналу)

зі сма́ком.

З великим апетитом. Приклади

— Їсти — страх хочеться. З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)

Гарно, вишукано. Приклади

Їй подобалася ця затишна, зі смаком обставлена кімната (М. Олійник)

Із задоволенням, з приємністю. Приклади

Сьогодні, після довгої перерви, він [Данило] зі смаком писав свої етнографічні замітки, вплітаючи в них пісні й прислів'я (М. Стельмах)

ма́ло (ледь і т.ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т.ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу).

Дуже сміятися; реготати. Приклади

ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко)
Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко)
І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади

ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т.ін.)] в о́чі кому--чому.

Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. Приклади

[Мандрика:] Я зразу хотів сказати… вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко)
Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети)

лу́скати / лу́снути від (зі) смі́ху.

Дуже сміятися, реготати. Приклади

Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає (І. Нечуй-Левицький)
Там, де інші дівчата лускали зо сміху,.. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська)
Лускали [дівчата] зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська)

[аж] штукату́рка зі сте́лі си́плеться.

зі сл. спа́ти, прост. Міцно, навіть з храпом. Приклади

— Працював я тоді дуже важко, повертався з роботи голодний і натомлений і зразу лягав спати, а спав аж штукатурка зі стелі сипалась (З газети)

зі сл. ходи́ти, танцюва́ти і т. ін. Важко, з шумом. Приклади

У великому фізкультурному залі студенти ходять під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па, аж штукатурка сиплеться зі стелі (З газети)
Хіба ж воно приємно дивитися, як жінка ходить аж штукатурка зі стелі сиплеться, неначе ступа просо товче (З журналу)

згуби́ти з (зі) сві́ту (з (зо) сві́та) кого.

Довести до загибелі, смерті. Приклади

Будеш знати, козаченьку, Як русалка любить,— Скоро ж тебе те кохання З сього світа згубить (Леся Українка)
Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй (Укр. казки)

зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади

— Все одно,— буркнула Катря.— І сама втоплюся, але й ту шльондру ізживу із світу (В. Кучер)
Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (П. Автомонов)
Батька твого за землю з світа зжив Когут (І. Цюпа)
[Тиміш:] Зате Хороську чоловік не б'є: [Софія:] ЇЇ свекруха скоро з світу зживе (М. Кропивницький)

зійти́ зі сце́ни (з аре́ни).

Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись. Приклади

Поразки безслідно не проходять. Особливо політичні. Сильних вони загартовують.. Слабких примушують рано чи пізно зійти з арени (З газети)
—Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І. Нечуй-Левицький)

лу́снути зі зло́сті (з се́рця).

Дуже розсердитися. Приклади

— Нехай тоді Олекса узнає, що я йому родич: сказиться, лусне з серця!.. (С. Васильченко)

ви́кинути (ви́креслити) зі [свого́] се́рця кого.

Перестати любити кого-небудь. Приклади

Може, Ольга забула про нього, викреслила з свого серця? (Н. Рибак)
В якій справі вона зайшла до Саїда, викинувши його з свого серця? (Іван Ле)

розлучи́тися зі сві́том (з життя́м).

Умерти. Приклади

Його повісили сірим світанком під жахливі крики цілої тюрми. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту (Ю. Яновський)
[Таранець:] Горе та лихо, лихо та горе, одно за одним іде… напада на чоловіка, душить його, а він не хоче розлучитись з світом (Г. Квітка-Основ'яненко)

кра́яти ре́мені зі шкі́ри.

Нещадно, жорстоко карати. Приклади

І сам він [отаман] якось опустився. Вислухав мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Г. Хоткевич)

вдень з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого.

Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Приклади

Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти. хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало)

Важко чи неможливо щось відшукати. Приклади

— Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін)

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи.

Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Приклади

Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко)

обмира́ти / обме́рти зі стра́ху́.

Дуже лякатися, боятися; ціпеніти. Приклади

Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Панас Мирний)

вибива́тися / ви́битися зі сну.

Знесилюватися, не маючи можливості виспатися, щоб відпочити. Приклади

— Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю… Так і дивись, що загублю… — Вибились люди зі сну… А маршеві кінця не видно (О. Гончар)

тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху.

Дуже сміятися. Приклади

— Та се,— бий тебе сила Божа! — Бородаїв син,— скрикнув один з москалів і трохи не упав зо сміху (Панас Мирний)

викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́) кого, що.

Змушувати забути. Приклади

Ніякий час не витравить з пам'яті злочинства фашизму! (П. Автомонов)
Один факт [для ілюстрації соціологічного спостереження], щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам'яті (А. Дімаров)
Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський)
Хотів викреслювати її [сторінку історії] геть з пам'яті, але не міг (І. Багряний)

су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг.

Встрявати в щось, виявляти небажану цікавість, ініціативу. Приклади

зі свої́ми ко́зами на торг. — Справді, Вітольде Станіславовичу, що все це означає? — І Федь Масюта зі своїми козами на торг (І. Головченко і О. Мусієнко)
— У кожній хаті свої звичаї,— продовжував Захар Максимович.— Поважай їх, сину, не топчи.. .І не сунься з своїми козами на торг (В. Кучер)

зі шкільно́ї па́рти.

З часів навчання в школі; з дитячих або юнацьких років. Приклади

— Здається, тепер йому [Данилові] спішити додому, як на пожежу, та, либонь, сьогодні в якісь інші ноги впрігся, ніж завжди, бо схарапудились норовливими кіньми — й самі занесли в двір до Степана Химочки, друга-приятеля зі шкільної парти… (Є. Гуцало)

Вежа зі слонової кості.

Вислів, ужитий французьким критиком і поетом Ш. О. Сент-Бевом (1804—1869) у віршованому посланні 1837 р. Для характеристики творчості поета А. де Віньї: «Таємничий Віньї до настання полудня повертається у свою вежу зі слонової кості». Цей вислів набув поширення серед французьких поетів-романтиків як символ світу мрії, втечі від прози дійсності.
Вживається для характеристики творчості, відірваної від суспільного життя. Приклади

Я була переконана, що йому (П. Тичині) незручно в тій офіційній позі, що йому по-справжньому добре лише на самоті, що йому таки потрібна своя «вежа з слонової кості», хоч він обов'язково прорубав би в ній вікна і розчинив їх у світ. (М. Коцюбинська, 3 любов'ю і болем)
Коли поезія мусить вести за собою маси — вона не може відлежуватись по затишках, тупцяти манівцями чи відсиджуватись у баштах із слонової кістки. (М. Бажан, Вогонь в одежі слова)

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

Цитата з філософської повісті Вольтера «Кандід» (1759). Слова Панглоса, в образі якого автор висміяв німецького філософа Лейбніца, що створив учення про «наперед встановлену гармонію». Приклади

А хтось зітхає так глибокодумно,
Немовби зауважити хотів:
— Це дуже сумно. Боже, як це сумно!
Адже ж цей світ —
Не кращий із світів.
(М. Руденко, Геоцентризм)
Все передбачене, і ніби есе йде найкраще в цьому найкращому зі світів, навіть ми, радянські люди, допомагаємо Індії топити сталь. (І. Кошелівець, Про «Собор» Олеся Гончара)
Ще зовсім недавно типових конфлікт був приблизно таким: наше суспільне буття недовершене, але завдяки особистій ініціативі людина може багато що змінити на краще у цьому найкращому зі світів. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Світло зі Сходу.

Цей вислів (латинською мовою — «Ex Oriente lux») походить з Євангелія. Після народження Ісуса мудрецям, які йшли Йому поклонитися, з'явилася на сході зоря, яка й привела їх до Віфлеєма (Матв., 2, 9).
У переносному значенні — духовне світло великих релігій та філософських вчень Сходу у протиставленні до матеріалізму та прагматизму Заходу. Приклади

Але де ж ця загадкова країна, що розв'язує велику світову проблему? Вона там, на сході. Ex oriente lux. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)