ЗІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.
Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний.
Приклади
- Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
- Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
- тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)
зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого.
Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті.
Приклади
- Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський)
- — Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак)
- [Ярина:] Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий)
не схо́дити / не зійти́ зі сце́ни.
Продовжувати виставлятися в театрі.
Приклади
- зійти́ зі сце́ни. Доводиться, правда, пошкодувати, що прекрасна опера Римського-Корсакова нині зійшла зі сцени (З газети)
- П'єси [Г. Ф. Квітки-Основ'яненка] не сходять зі сцени театрів і в наші дні (З журналу)
- не полиша́ти сце́ни. Не полишають сцени Українських театрів гостросюжетні п'єси М. Кропивницького (З газети)
Продовжувати діяльність на якому-небудь поприщі.
Приклади
- зійти́ зі сце́ни. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени, — сказав Фасенко і з тими словами театрально оступився (І. Нечуй-Левицький)
- не полиши́ти сце́ни. Я зобов'язаний. . пояснити її [руїни] корені, аби грядущі [ті, що будуть жити в майбутньому] хоча б не повторили моїх помилок. Щоб уже сьогодні знали, хто є хто, себто діючих осіб і виконавців, оскільки вони ще не полишили сцени (Б. Олійник)
- Відігравши свою антропогенну роль, колективність не сходить зі сцени (З журналу)
зі сма́ком.
З великим апетитом.
Приклади
- — Їсти — страх хочеться. З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
Гарно, вишукано.
Приклади
- Їй подобалася ця затишна, зі смаком обставлена кімната (М. Олійник)
Із задоволенням, з приємністю.
Приклади
- Сьогодні, після довгої перерви, він [Данило] зі смаком писав свої етнографічні замітки, вплітаючи в них пісні й прислів'я (М. Стельмах)
ма́ло (ледь і т.ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т.ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу).
Дуже сміятися; реготати.
Приклади
- ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко)
- Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко)
- І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник)
[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).
Дуже сміятися, реготати.
Приклади
- ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
- полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
- Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
- А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
- Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
- Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
- Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
- Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
- Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)
диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т.ін.)] в о́чі кому--чому.
Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки.
Приклади
- [Мандрика:] Я зразу хотів сказати… вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко)
- Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети)
лу́скати / лу́снути від (зі) смі́ху.
Дуже сміятися, реготати.
Приклади
- Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає (І. Нечуй-Левицький)
- Там, де інші дівчата лускали зо сміху,.. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська)
- Лускали [дівчата] зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська)
[аж] штукату́рка зі сте́лі си́плеться.
зі сл. спа́ти, прост. Міцно, навіть з храпом.
Приклади
- — Працював я тоді дуже важко, повертався з роботи голодний і натомлений і зразу лягав спати, а спав аж штукатурка зі стелі сипалась (З газети)
зі сл. ходи́ти, танцюва́ти і т. ін. Важко, з шумом.
Приклади
- У великому фізкультурному залі студенти ходять під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па, аж штукатурка сиплеться зі стелі (З газети)
- Хіба ж воно приємно дивитися, як жінка ходить аж штукатурка зі стелі сиплеться, неначе ступа просо товче (З журналу)
згуби́ти з (зі) сві́ту (з (зо) сві́та) кого.
Довести до загибелі, смерті.
Приклади
- Будеш знати, козаченьку, Як русалка любить,— Скоро ж тебе те кохання З сього світа згубить (Леся Українка)
- Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй (Укр. казки)
зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого.
Доводити до загибелі, до смерті.
Приклади
- — Все одно,— буркнула Катря.— І сама втоплюся, але й ту шльондру ізживу із світу (В. Кучер)
- Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (П. Автомонов)
- Батька твого за землю з світа зжив Когут (І. Цюпа)
- [Тиміш:] Зате Хороську чоловік не б'є: [Софія:] ЇЇ свекруха скоро з світу зживе (М. Кропивницький)
зійти́ зі сце́ни (з аре́ни).
Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись.
Приклади
- Поразки безслідно не проходять. Особливо політичні. Сильних вони загартовують.. Слабких примушують рано чи пізно зійти з арени (З газети)
- —Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І. Нечуй-Левицький)
лу́снути зі зло́сті (з се́рця).
Дуже розсердитися.
Приклади
- — Нехай тоді Олекса узнає, що я йому родич: сказиться, лусне з серця!.. (С. Васильченко)
ви́кинути (ви́креслити) зі [свого́] се́рця кого.
Перестати любити кого-небудь.
Приклади
- Може, Ольга забула про нього, викреслила з свого серця? (Н. Рибак)
- В якій справі вона зайшла до Саїда, викинувши його з свого серця? (Іван Ле)
розлучи́тися зі сві́том (з життя́м).
Умерти.
Приклади
- Його повісили сірим світанком під жахливі крики цілої тюрми. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту (Ю. Яновський)
- [Таранець:] Горе та лихо, лихо та горе, одно за одним іде… напада на чоловіка, душить його, а він не хоче розлучитись з світом (Г. Квітка-Основ'яненко)
кра́яти ре́мені зі шкі́ри.
Нещадно, жорстоко карати.
Приклади
- І сам він [отаман] якось опустився. Вислухав мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Г. Хоткевич)
вдень з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого.
Що-небудь дуже рідкісне, виняткове.
Приклади
- Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти. хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало)
Важко чи неможливо щось відшукати.
Приклади
- — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін)
вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи.
Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів.
Приклади
- Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко)
обмира́ти / обме́рти зі стра́ху́.
Дуже лякатися, боятися; ціпеніти.
Приклади
- Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Панас Мирний)
вибива́тися / ви́битися зі сну.
Знесилюватися, не маючи можливості виспатися, щоб відпочити.
Приклади
- — Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю… Так і дивись, що загублю… — Вибились люди зі сну… А маршеві кінця не видно (О. Гончар)
тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху.
Дуже сміятися.
Приклади
- — Та се,— бий тебе сила Божа! — Бородаїв син,— скрикнув один з москалів і трохи не упав зо сміху (Панас Мирний)
викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́) кого, що.
Змушувати забути.
Приклади
- Ніякий час не витравить з пам'яті злочинства фашизму! (П. Автомонов)
- Один факт [для ілюстрації соціологічного спостереження], щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам'яті (А. Дімаров)
- Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський)
- Хотів викреслювати її [сторінку історії] геть з пам'яті, але не міг (І. Багряний)
су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг.
Встрявати в щось, виявляти небажану цікавість, ініціативу.
Приклади
- зі свої́ми ко́зами на торг. — Справді, Вітольде Станіславовичу, що все це означає? — І Федь Масюта зі своїми козами на торг (І. Головченко і О. Мусієнко)
- — У кожній хаті свої звичаї,— продовжував Захар Максимович.— Поважай їх, сину, не топчи.. .І не сунься з своїми козами на торг (В. Кучер)
зі шкільно́ї па́рти.
З часів навчання в школі; з дитячих або юнацьких років.
Приклади
- — Здається, тепер йому [Данилові] спішити додому, як на пожежу, та, либонь, сьогодні в якісь інші ноги впрігся, ніж завжди, бо схарапудились норовливими кіньми — й самі занесли в двір до Степана Химочки, друга-приятеля зі шкільної парти… (Є. Гуцало)
Вежа зі слонової кості.
Вислів, ужитий французьким критиком і поетом Ш. О. Сент-Бевом (1804—1869) у віршованому посланні 1837 р. Для характеристики творчості поета А. де Віньї: «Таємничий Віньї до настання полудня повертається у свою вежу зі слонової кості». Цей вислів набув поширення серед французьких поетів-романтиків як символ світу мрії, втечі від прози дійсності.
Вживається для характеристики творчості, відірваної від суспільного життя. Приклади
Вживається для характеристики творчості, відірваної від суспільного життя. Приклади
- Я була переконана, що йому (П. Тичині) незручно в тій офіційній позі, що йому по-справжньому добре лише на самоті, що йому таки потрібна своя «вежа з слонової кості», хоч він обов'язково прорубав би в ній вікна і розчинив їх у світ. (М. Коцюбинська, 3 любов'ю і болем)
- Коли поезія мусить вести за собою маси — вона не може відлежуватись по затишках, тупцяти манівцями чи відсиджуватись у баштах із слонової кістки. (М. Бажан, Вогонь в одежі слова)
Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.
Цитата з філософської повісті Вольтера «Кандід» (1759). Слова Панглоса, в образі якого автор висміяв німецького філософа Лейбніца, що створив учення про «наперед встановлену гармонію».
Приклади
-
А хтось зітхає так глибокодумно,
Немовби зауважити хотів:
— Це дуже сумно. Боже, як це сумно!
Адже ж цей світ —
Не кращий із світів.
(М. Руденко, Геоцентризм) - Все передбачене, і ніби есе йде найкраще в цьому найкращому зі світів, навіть ми, радянські люди, допомагаємо Індії топити сталь. (І. Кошелівець, Про «Собор» Олеся Гончара)
- Ще зовсім недавно типових конфлікт був приблизно таким: наше суспільне буття недовершене, але завдяки особистій ініціативі людина може багато що змінити на краще у цьому найкращому зі світів. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)
Світло зі Сходу.
Цей вислів (латинською мовою — «Ex Oriente lux») походить з Євангелія. Після народження Ісуса мудрецям, які йшли Йому поклонитися, з'явилася на сході зоря, яка й привела їх до Віфлеєма (Матв., 2, 9).
У переносному значенні — духовне світло великих релігій та філософських вчень Сходу у протиставленні до матеріалізму та прагматизму Заходу. Приклади
У переносному значенні — духовне світло великих релігій та філософських вчень Сходу у протиставленні до матеріалізму та прагматизму Заходу. Приклади
- Але де ж ця загадкова країна, що розв'язує велику світову проблему? Вона там, на сході. Ex oriente lux. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання