ЗНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

чорт (чорти́) [його́] ба́тька зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Сидір:] Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Карпенко-Карий)
  • Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов)
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з приводу чогось. Приклади
  • [Кирило:] То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний)
  • Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко)
  • чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • — Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
  • Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
  • Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає (С. Васильченко)

кат зна що (як, куди́ і т.ін.), зневажл.

Не те, що треба; не таке, як треба; не так, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади
  • Ану, думаю, зв'яжу я його [півня] краще, бо та Варка.. кат зна як зв'язала (Марко Вовчок)
  • Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати [висватати Марту] (М. Стельмах)
  • — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади
  • Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
  • — Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
  • — А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
  • Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
  • хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

бог (Госпо́дь) зна що таке́.

Невідомо що; щось неймовірне. Приклади
  • — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади
  • Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
  • — Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)
Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
  • А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
  • — Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
  • Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
  • [Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
  • — Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади
  • [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
  • — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

чорт (біс) зна́ (зна́є) що, грубо.

Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади
  • [Пані:] Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко)
  • бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко)
  • Випустіть їх [каченят], куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський)
  • Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко)