ЗЛІСТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти злість (зло і т.ін.) на кому.

Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів. Приклади
  • Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник)
  • — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) на зло (на злість).

Наче навмисно; недоречно. Приклади
  • Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка)
  • Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський)
  • Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа)

зрива́ти / зірва́ти злість (зло, се́рце) на кому.

Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Приклади
  • І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський)
  • Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик)
  • Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний)

лу́снути зі зло́сті (з се́рця).

Дуже розсердитися. Приклади
  • — Нехай тоді Олекса узнає, що я йому родич: сказиться, лусне з серця!.. (С. Васильченко)