ЗЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Дерево пізнання добра і зла.

За Біблією, Бог заборонив першим людям Адаму і Єві їсти плоди з райського дерева пізнання добра і зла. Але змій (диявол) спокусив Єву, яка сама з'їла яблуко з цього дерева і пригостила Адама (Буття, 3).За це Адам і Єва були вигнані з раю.
У переносному значенні — щось суворо заборонене.
Приклади
  • Прийшла пора вологи і тепла,
    Птахи розщебеталися веселі, —
    І яблуня рожева розцвіла
    Не там — в раю, а тут — в моїй пустелі,
    Як древо пізнання добра і зла.
    (Л. Первомайський, Древо пізнання)
  • Коли хотів, щоб ми не коштували
    Плодів знання, пощо ж садив те древо
    І тим плодам таку додав приману?
    (І. Франко, Смерть Каїна)
  • Мов кулаки бубняві й круглі,
    Мов яблука важкі, плоди добра і зла,
    Лежать на випнутих, на кремезних столах
    Налляті оливом, вином і лоєм кухлі.
    (М. Бажан, Гофманова ніч)

Імперія зла.

Вислів президента США Р. Рейгана, який назвав так Радянський Союз, виступаючи 8.03.1983 р. на з'їзді євангелістів. Поширився у світовій пресі у 1980—ті роки. Приклади
  • Дивно вимагати від поезії такого рівня — лише тотальної критики «нашої» системи. Адже якби не було «нашої» імперії зла, то знайшлася б деінде, як-от її вишукано в райському «золотоносному» Кувейті. (А. Ткаченко, Мета — морфози?)
  • Після розпаду Советської імперії зла декілька українських поетів стали жити «за кордоном» (маю на увазі країни Прибалтики). (І. Трач, Драматизм епохи — через призму душі)
  • Саме тоді настала хвиля клерикалізації Німеччини, Польщі… Нарешті ця хвиля захоплює і пустелі червоної імперії зла. (Є. Сверстюк, Блудні сини України)

Квіти зла.

Назва збірки поезій (1857) французького письменника Ш. Бодлера. Вона була заборонена цензурою за «аморальність» протягом майже століття. Приклади
  • Коли пригнічено розум, тоді в душах буйно розростаються пекельні квіти зла, ворожнечі і заздрощів. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
  • З попаленого хутора бабуся тиха шукає сина скрізь. Чужина люттю диха; — чужина!.. сторона німа, квітками зла родюча. (В. Барка, Скорбна мати)
  • Улиця бодлериться владно Розцвіли Квіти Зла — Що ж мені в душу безоглядну Ти принесла? (М. Семенко, Квіти Зла)

Корінь зла.

Цей вислів, який вживається як синонім до слів «основа, підстава, першоджерело зла», походить з Біблії. Йов звернувся до ворогів так: «Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь зла знайдено в мені!» (Книга Йова, 19, 28). Приклади
  • С. Ковганюк вбачає корінь зла в недосконалому знанні української мови, в недосконалому знанні російської мови, в копіїстичному методі і взагалі в деяких хибах роботи методологічного порядку. (О. Кундзіч, Перекладацька мисль і перекладацький недомисел)

По той бік добра і зла.

Назва книжки (1886) німецького філософа Ф. Ніцше, який проповідував культ сильної особи, не зв'язаної приписами моралі, одержимої волею до влади «надлюдини».
У сучасній мові іноді цитується без зв'язку з первісним значенням, характеризуючи безсторонню, байдужу людину.
Приклади
  • Це дяка за послугу. І нічого в цьому жахливого немає ні для мене, ні для тебе, ні для Костяшкіна, ані для кого, хто вміє розуміти, хто ступив по той бік добра й зла. (В. Винниченко, Хочу!)
  • Освячений, в солодкій муці я
    Був по той бік добра і зла…
    А наді мною Революція
    В червоній заграві пливла.
    (М. Вороний, Інфанта)

зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти злість (зло і т.ін.) на кому.

Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів. Приклади
  • Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник)
  • — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький)

лихи́м (злим і т.ін.) о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися і т.ін.

Сердито, з неприязню, зі злістю і т.ін. Приклади
  • Батько все-таки на його [нього] злим оком дивиться (Сл. Б. Грінченка)
  • Гайдук засопів, порипів ліжком, блимнув лихим оком: — Ти що, мо, продавать мене зібрався? (А. Дімаров)
  • Гості з-поза столиків невгавають іззиратися лихим оком на мене, винуватця! (Л. Мартович)
  • А тимчасом Роман, орючи свою нивку, скоса поглядає на брата лихим оком (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) на зло (на злість).

Наче навмисно; недоречно. Приклади
  • Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка)
  • Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський)
  • Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа)

лихе́ (пога́не, зле і т.ін.) о́ко.

у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов'язують неприємність, нещастя і т.ін. Приклади
  • лихі́ о́чі. — Не витріщайсь на дитину.. — Хіба в мене такі вже лихі очі? — знічено каже Христолобенко та й відходить од коляски (Є. Гуцало)
  • Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар)
  • Старші люди, які вміють шептати на добро, замовляють на Кузьму й Дем'яна пристріт — наврочування недобрим оком, заздрістю, надмірним здивуванням тощо (З журналу)
  • Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський)
Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Приклади
  • — Ну, ти цього не кажи. Сміливий [Омелян]! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах)
  • На дерев'яній обшивці [вітряків] іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від дурного ока (З журналу)
  • Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний)
  • Старий зітхнув і тихіше додав:..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах)

злий ге́ній чий, кого, чого, книжн.

Людина, яка погано впливає на кого-небудь, приносить шкоду комусь. Приклади
  • — Сам Василь Митрофанович пожалував,— саркастично кинув Рибка і… додав: — Наш злий геній.., щоб його чорти забрали (М. Чабанівський)

злі (лихі́) язики́.

Люди, які пліткують, ведуть недоброзичливі розмови; пліткарі. Приклади
  • — Потоцький на Сейм не їздив, саме захворів, хоч злі язики плескали, що навмисне замкнувся в замку… (Я. Стецюк)
  • Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький)
  • — Оце і все, як на духу, розказав. А лихі язики ще всяке несусвітне додають (М. Стельмах)

зрива́ти / зірва́ти злість (зло, се́рце) на кому.

Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Приклади
  • І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський)
  • Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик)
  • Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний)