ЗДІЙНЯТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

скида́ти (здійма́ти) / ски́нути (здійня́ти) ша́пку (капелю́х і т.ін.) перед ким, рідше перед чим і без додатка.

Цінувати когось, щось. Приклади
  • І усміхнуться їм брати так тепло, радісно й знайомо на фоні гнівному заграв, стальні здіймаючи шоломи перед геройством тих, хто впав (В. Сосюра)
  • Треба знайти для її [краси] вираження відповідні форми, і такі, що коли художник переносить її, розуміючи, відчуваючи життя, то щоб перед картиною люди шапки скидали (О. Довженко)
  • Сам пан сотник, людина поважна й бундючна, перед яким скидали шапки всі, навіть пан оконом [економ],— так от сам пан сотник підійшов до Розумихи, святочно облобизав її й поззоровив з таким гойним сином (М. Лазорський)
  • Записую школярів, а батьки їх утаюють від мене. Утаюють майбутніх професорів і вчених, перед якими колись, може, держави скидатимуть шапки! (М. Стельмах)

здира́ти (лупи́ти і т.ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т.ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т.ін.), з кого і без додатка.

Брати високу плату за щось. Приклади
  • Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний)
  • — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Думаю, що вам не першина чути, які ціни на такі куски [землі] (У. Самчук)
Оббирати кого-небудь, визискувати, експлуатувати. Приклади
  • Все думав: Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров'я — жартуючи й шкуру здійме! (Панас Мирний)
  • — Прийдуть до нього [багатія] селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник)
  • — Вони [багачі] на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський)
  • Вони [поміщики] здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа)
Нещадно бити, карати когось. Приклади
  • Закипіло в мене серце — сім шкур би з них зідрав за таку шкоду (Григорій Тютюнник)
  • [Ївга:] Приходь, Мусієчку, голубчику, любий! [Мусій:] Та я б на крилах радий летіти, дак коли ж Мартин сказав, що й шкуру здере (Б. Грінченко)
  • Скільки знали Протасія, він усе робив не так, як люди… Ще малим здирав із нього шкуру батько за оту віслячу упертість (А. Дімаров)

здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) [важки́й] ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́).

Позбавляти того, що гнітить, мучить кого-небудь. Приклади
  • Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Панас Мирний)
  • Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський)