ЗДОБУВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) кро́в'ю [та кістка́ми] що.

Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Приклади
  • здобу́тий кро́в'ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би… Але наш досвід, здобутий кров'ю, варто зберегти (О. Гончар)
  • — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров'ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний)
  • Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам'яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров'ю.. славу та волю (Панас Мирний)
Завоювати у боротьбі. Приклади
  • — Що діди та батьки кров'ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський)

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) [собі́] ла́врів (ла́ври).

Досягати успіхів, слави, визнання. Приклади
  • При недавніх виборах… він.. здобув собі нові лаври (І. Франко)
  • — Я буду давати концерти на фортепіані.. Добудемо собі лаврів (І. Нечуй-Левицький)