ЗГАНЯТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти злість (зло і т.ін.) на кому.
Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів.
Приклади
- Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник)
- — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький)
зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого.
Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті.
Приклади
- Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський)
- — Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак)
- [Ярина:] Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий)
зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти оско́му (оско́мину) на кому — чому.
Мститися кому-небудь за щось.
Приклади
- Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках Божих (Т. Шевченко)
Переносити гнів, роздратування за щось на кого-, що-небудь.
Приклади
- — Ти, мамо, зла чогось сьогодні. На батька маєш гнів, а на мені оскому зганяєш (І. Цюпа)
- — Лежу й не встаю. Так усе болить. А тут ще батько сердиться, що ти в тюрмі, я нездужаю. Згонить оскому на мені, лає мене (А. Тесленко)
- [Бурятинський:] З батьком, видно, знов за щось посварився, а на організації оскому прийшов зганяти (О. Гончар)
Дивіться також