ЗВЕРНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зверну́ти (збі́гти) на свою́ (на ту́ю ж) сте́жку.

Вертатися до попередніх роздумів, думок. Приклади
  • — Чому се так, що пан має необмежені ґрунта [ґрунти], а мені не дав Бог і клаптика землі? — непомітно для себе звернув Семен на тую ж стежку (М. Коцюбинський)
Знову починати діяти в певному, властивому собі напрямку. Приклади
  • — От дурів-дурів [Чіпка], та таки й збіг на свою стежку!.. — Так казали люди (Панас Мирний)

зверта́ти / зверну́ти з доро́ги (з шля́ху́).

Відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх. Приклади
  • Ти [В. Сосюра] теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього не звернуть (М. Рильський)
  • З раз обраної на поетичній і на життєвій ниві дороги Шевченко вже ніколи не звертав (Слово про Кобзаря)