ЗБІГТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зверну́ти (збі́гти) на свою́ (на ту́ю ж) сте́жку.

Вертатися до попередніх роздумів, думок. Приклади
  • — Чому се так, що пан має необмежені ґрунта [ґрунти], а мені не дав Бог і клаптика землі? — непомітно для себе звернув Семен на тую ж стежку (М. Коцюбинський)
Знову починати діяти в певному, властивому собі напрямку. Приклади
  • — От дурів-дурів [Чіпка], та таки й збіг на свою стежку!.. — Так казали люди (Панас Мирний)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін. Приклади
  • Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
  • — Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти (Марко Вовчок)
  • [Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади
  • — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою (М. Коцюбинський)
Минути, пройти без вороття. Приклади
  • Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
  • Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)
Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади
  • Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
  • Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

збі́гло (набі́гло) на ду́мку, безос.

Раптово з'явилося, виникло (про думку, бажання і т.ін.). Приклади
  • Шикарний мужчина, збігло на думку Синявіна, і тінь усмішки сковзнула по вустах (Іван Ле)
  • — Та я, бач, тільки спитала, — так набігло на думку: чи наймити гній вивозитимуть, чи повезуть мливо до млина (І. Нечуй-Левицький)
  • Збігло мені на думку, чи не лісовничку я вгледів (Марко Вовчок)