ЗАОРИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

заора́ти (зари́ти) но́сом, фам.

Упасти обличчям донизу. Приклади
  • зуба́ми заора́ти. — Стій! ні з місця! — крикнув той [панич] і шпорнув [шпурнув] першого з рудника так, що аж той зубами заорав (Панас Мирний)
  • запоро́ти но́сом. Підвившись з задньої лави, як завжди, з-між молодиць, щоб іти наперед, він [Проць] чомусь плямисто почервонів, що рідко траплялось, а зустрівшись поглядом з Ловачем, не до добра спікнувся, мало не запоров носом (В. Бабляк)
  • Навмання кинувся Петрик до Дашковців. Прожогом вскочив у двері і зарив носом: за кустом порічок переможно скалив зуби Олесь (Є. Куртяк)
  • Вийшов з дрюком дід Улас: — Ну, то як тобі у нас? — За коротким цим опросом [запитанням] Аж зарила біда носом (С. Воскрекасенко)
  • Він з розгону вдарив Аніфата і той, спотикаючись, заорав носом у пісок (С. Чорнобривець);Так осліп, нещасний [Михайлик], від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів і так заорав туди носом, аж кров пішла (О. Ільченко)
  • Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Панч)