ЗАЛИВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

залива́ти / зали́ти за ко́мір, фам.

Випивати, зловживати алкогольними напоями. Приклади
  • Всі були сердиті на нього: розвалив роботу, заливав за комір (С. Журахович)

залива́ти гуса́ра.

Дотепно розповідати, вдало поєднуючи реальне з вигаданим. Приклади
  • В'язні пересміюються, Іван підморгує мені — мастак, мовляв, цей староста, вміє гусара заливати (Ю. Збанацький)

залива́ти / зали́ти о́чі [горі́лкою].

Дуже напиватися. Приклади
  • — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало)
  • позалива́ти о́чі (зневажл. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п'янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять… (Панас Мирний)
  • — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян)
  • — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний)
перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). Приклади
  • о́чі горі́лкою позалива́ти ( перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб… грошей обчеських [громадських] довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають… всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко)

[аж] піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже важко, з великим напруженням. Приклади
  • Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети)

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́ і т.ін.).

Хтось дуже плаче, ридає. Приклади
  • Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський)

кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому.

Хто-небудь червоніє від чогось. Приклади
  • Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко)
  • Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя.. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар)