ЗАГУБИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
загуби́ти / рідше губи́ти ро́зум (тя́му).
Бути психічно хворим, божевільним.
Приклади
- Страх вона його любила, Аж розум ввесь свій погубила (І. Котляревський)
- Я ходив по лісі і збирав дрова для куховарні. Підмітав і прибирав колії разом з дурником-ченцем, що давно вже загубив був свій розум (Ю. Яновський)
- погуби́ти ро́зум. Коли ж я знаю, що сьому не можна бути, і бачу свою Марусю, що зовсім розум погубила, полюбивши тебе,. .вона тепер рада за тобою хоч на край світу (Г. Квітка-Основ'яненко)
Втратити здатність логічно, обдумано діяти.
Приклади
- З ним ніхто не хотів сідати за стіл, тому що від чарки Псякревський губив розум (Казки Буковини..)
- Солдат був напідпитку, знов мазнув Анрі-Жака по всіх вусах і заіржав, а коли той, загубивши тяму, поліз битися, схопив його в оберемок (Ю. Яновський)
втрача́ти (губи́ти) / втра́тити (загуби́ти) рівнова́гу.
Перебуваючи в стані нервового збудження, хвилювання, роздратування і т.ін., виявлятися нездатним зберігати спокій, самовладання, терпіння.
Приклади
- З карих, трохи посоловілих очей визирали неспокій та задума, наче вона [Мотря] загубила моральну рівновагу (М. Коцюбинський)
- Дівчина втратила рівновагу, спокій. Видно, дійняв! З огидою й майже ненавистю поглянула на безтурботного Тихона (К. Гордієнко)
- Хлопець мовчки вислухав вичитування і, не сказавши ні слова, намірився вийти з кабінету. — Ти розумієш, що поводився недостойно? — втрачаючи рівновагу, промовив директор (І. Багмут). Один тільки Григорій не втратив душевної рівноваги (О. Довженко)
утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву.
На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т.ін.
Приклади
- Фатьма лежала в куточку і бажала вмерти. Мову вона загубила, бо не було того, хто б розумів (Ю. Яновський)
- Сахно… довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Смолич)
втра́тити па́мороки (тя́му, па́м'ять).
Знепритомніти, бути без свідомості.
Приклади
- загуби́ти па́м'ять. Його думки були далеко, дуже далеко, він проговорив кілька слів ніби румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю. Яновський)
- Упав я на токовище, хочу крикнути, та не можу: дух забило. Потім хотів себе мацнути за бік — і втратив пам'ять (Григорій Тютюнник)
- Тями [тамада] не втратив: продовжував славити іменинника (С. Ковалів)
- Він втратив памороки і тільки тоді опам'ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький)
загуби́ти вік чий.
Змарнувати кращі роки життя, зробити їх безрадісними, нещасливими.
Приклади
- загуби́ти життя́ чиє. Я не знаю нічого в світі і не читав нічого, і не чув нічого дурнішого, ніж державні методи і практика виробництва кінокартин в нашій великій країні. Я марно загубив своє життя (О. Довженко)
- [Лукаш:] Тимоше, друже! Не загуби свого віку веселого, а ще гірш чужого… Не вернеш… (Марко Вовчок)
- Лиш інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем до тих, через кого вона загубила свій вік молодий (М. Коцюбинський)