Підтримати проєкт!

ЗА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

за одни́м при́сі́дом.

Одночасно, разом. Приклади
  • За одним присідом вечеря з обідом (Укр. присл.)
Дуже швидко, відразу, тут же і т.ін. Приклади
  • Пішов [В. Стефаник] прямо до редакції, сказав дати паперу і за одним присідом написав свій Підпис (Л. Письменна)

як (мов, ні́би і т.ін.) за поду́шне.

Невідступно, настирливо. Приклади
  • Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь (Т. Шевченко)
  • Настане ніч,— думки, як за подушне, оступлять… (Панас Мирний)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади
  • пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
  • [Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
  • Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

бра́ти / взя́ти за живе́ кого і без додатка.

Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. Приклади
  • Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них — за живе кожного бере… (Є. Кротевич)
Дуже дошкуляти, вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади
  • хвата́ти за живе́. Ага, думаю, хватає за живе. Сатира потрібна. Перейшов на сатиричні оповідання (О. Ковінька)
  • Видно, Родивон гострим словом дойняв пастуха. Саву взяло за живе, він переймається гнівом (К. Гордієнко)

за ви́грашки.

Дуже легко, швидко, без будь-якого напруження. Приклади
  • І він частіше й частіше крутився думками біля Оксаниного двору й Оксаниних рук; така за виграшки всяке ділечко переробить (М. Стельмах)

як за свої́м о́ком, зі сл. догляда́ти і под.

Дуже старанно, дбайливо, постійно і т.ін. Приклади
  • Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй, бо царський син дуже кохав жінку і доглядав за нею, як за своїм оком (Укр. казки)

сам за се́бе.

Тільки що-небудь одне. Приклади
  • В борщі була сама за себе бутвина [ботвина] та квас (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти за ду́рня (за ду́рника) кого.

Не зважати на когось, не рахуватися з кимсь; вважати нерозумним. Приклади
  • — Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників (Є. Гуцало)
  • Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка сама— не зрозуміє, тільки на вчительку серце має (С. Васильченко)

притяга́ти (притя́гувати) / притягну́ти за воло́сся (за ву́ха) що.

Невиправдано, невдало, безпідставно використовувати, показувати і т.ін. що-небудь. Приклади
  • притягну́тий за ву́ха. У виставі є недоречно вставлений, як говориться, притягнутий за вуха, епізод (З газети)
  • Мене люди зовсім не за самий вірш лають, а за те, що я мало ідейна, чи то пак — мало тенденційна, але мені здається, що коли я буду тенденцію за волосся притягати, то всім буде чутно, як її волос тріщатиме нещасний (Леся Українка)

за версту́.

Дуже, сильно або далеко. Приклади
  • Він… умів і втриматись на ньому [жеребці], переганяючи буйну кінську силу на гарячу, аж рожеву піну. І недарма від чоловіка за версту несло кінським духом… (М. Стельмах)
Відразу, дуже сильно або далеко. Приклади
  • Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах)

бра́ти / взя́ти за пете́льки́ кого.

Рішуче наступати на кого-небудь, домагаючись чогось. Приклади
  • Бурщик брав за петельки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (З газети)
Загрожувати бійкою, починати бійку. Приклади
  • Хлопець взяв товариша за петельки, коли той образив (З газети)

затика́ти / заткну́ти за по́яс кого.

Перевершувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • Вже тепер, хоч який молодий, він [Ґава] чув у собі доволі сили, щоб заткнути за пояс свого наставника (І. Франко)
  • — Кулеметник був,— батька за пояс затикав (М. Рудь)
  • — Ти молодець! — обняв Тарас товариша.— Професор.. Заткни усіх за пояс, щоб знали наших (Василь Шевчук)

[і] ву́хом не вести́ (ве́сти) / не повести́.

перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. Приклади
  • переста́ти і ву́хом ве́сти. Нерідко син ворогував з батьком,. . кидав рідну оселю.. За братами потяглися й сестри: перестали й ухом вести батька-матері (Панас Мирний)
  • — Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні та дрюковані, що рідних і вухом не ведуть, бокаса від них ходять (Григорій Тютюнник)
  • Сестра навчає — він [Антін] не слухає; я навчаю, говорю — він і вухом не веде (І. Нечуй-Левицький)
  • — Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають (П. Куліш)
  • — Та й між рідними розладдя пішло.. Дочка матері ухом не веде (Панас Мирний)
Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь. Приклади
  • і за ву́хом не ве́сти. Ярмола попереджав Сидора: кобила норовиста, веде досхочу, батога й за вухом не веде. З дороги нікому не зминає, а стане десь щипати траву, далі вже не піде… (М. Рудь)
  • і ву́хом не зве́сти. Як засяду, браття, коло чари, Як засяду, браття, на меду, То най прийдуть турки і татари, А я собі й вухом не зведу (Пісні та романси..)
  • Послали телеграму Миколаївському антрепренерові М. А. Максимову про вчинений проступок, але той, як кажуть, і вухом не повів (Збірник про М. Кропивницького)
  • — Скільки часу стою та кричу, а вони й вухом не ведуть (С. Васильченко)
  • — І це гроші,— байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална. Чи не чортів Лесь? З ним про таку ціну говорять, а він забавку найшов і вухом не веде (М. Стельмах)

за двох, зі сл. працюва́ти і под.

Дуже багато. Приклади
  • Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох (М. Стельмах)

[аж] за бо́ки хапа́тися / Схопи́тися [від (з) ре́готу].

Дуже сміятися; реготати. Приклади
  • Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський)
  • Якось зустрів він п'яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб)
  • Владкове оповідання… від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко)

витя́гувати (тягти́, тягну́ти) / ви́тягти за ву́ха кого.

Всіляко допомагати кому-небудь, сприяти в чомусь. Приклади
  • А що він не росте.., то що ж, накажете кожне дерево за вуха тягти, щоб воно росло! (Остап Вишня)
  • Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці. Навдивовижу тямковитий хлопець (О. Гончар)

за сім верст киселю́ ї́сти.

Витрачати багато зусиль на незначну справу, яка того не варта, не має суттєвого значення, не приносить результату. Приклади
  • Виступити на семінарі не довелось, тому і вийшло за сім верст киселю їсти (З газети)

сми́кати (сі́пати) за по́ли кого і без додатка.

Настирливо, невідступно просити, вимагати у кого-небудь щось. Приклади
  • [Коренєв:] О, ви ще в інституті, На кафедрі, пояснювали нам Конструкції, немов читали вірші. [Панащенко:] А ви, юначе, в ті часи мене За поли сіпали (Л. Дмитерко)
  • Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового! (Леся Українка)

сло́во за сло́вом; сло́во по сло́ву.

Поступово, повільно говорячи, розговорившись або розпитуючи. Приклади
  • Слово за словом, і навіть за придане домовились (М. Стельмах)
  • Слово по слову він так захопився спогадами, що ладен був на цю тему говорити до самого вечора (С. Добровольський)
  • сло́во за сло́во. Слово за слово і добалакались до того, як вони були становими в одному стані (Україна сміється)

за і про́ти.

Протилежні мотиви, які підтверджують і заперечують певне рішення. Приклади
  • Хоч, може, і не всі Ти зважив за і проти, Раненько, по росі, Берися до роботи (П. Сингаївський)
  • Зваживши отак усе за і проти, Марко дійшов висновку, що справи в нього йдуть непогано (І. Кириленко)

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т.ін.) Бо́га за бо́роду.

Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. Приклади
  • вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде)
  • — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах)
  • — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах)
  • І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник)
  • Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня)
  • — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко)

як (мов, ні́би і т.ін.) потопа́ючий за соломи́нку, зі сл. схопи́тися і под.

З останньою надією. Приклади
  • мов потопа́ючий за до́шку. Тепер Мирон зрозумів, що вона говорить. Схопився за її руки, мов потопаючий за дошку: він усвідомив, що означають Вірині слова (Р. Іваничук)
  • — Дозвольте вас супроводжувати, — схопився [Тарас], як потопаючий за соломинку. — Прошу! Ми будемо вам дуже вдячні (В. Шевчук)

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого.

Вважати кого-, що-небудь причиною чогось. Приклади
  • Стара їмость і чоловік клали все то на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич)
  • Він став скритним і замкнутим. В сім'ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський)

[аж] за о́чі хапа́ти.

Вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Приклади
  • Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (О. Кобринська)
  • У Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини..)
  • Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Ю. Опільський)

вести́ за ру́ку кого.

Допомагати, сприяти кому-небудь у чомусь, спрямовуючи його, оберігаючи від труднощів; опікати. Приклади
  • Пильно на тебе дивиться пані Ганна: знає вона, чого тобі треба. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях познала [пізнала] і, куди тобі треба, добре прямувала (П. Куліш)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
  • Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
  • Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
  • У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади
  • аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
  • аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
  • Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
  • моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
  • Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
  • У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
  • Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка.

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • — Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський)
  • Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський)
Комусь холодно, хтось починає мерзнути. Приклади
  • Надворі мороз хапав за плечі.

сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів.

Починати обговорення чого-небудь, щоб прийти до згоди. Приклади
  • Наш уряд не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди знищити всі види озброєнь — до останньої бомби й останнього снаряддя (З газети)

не ба́чити за дере́вами лі́су.

Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Приклади
  • Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський)

не за страх, а за со́вість.

Дуже сумлінно. Приклади
  • Він належав до тих рідкісних питів людей, які все роблять не поспішаючи і працюють, як кажуть, не за страх, а за совість (З газети)
  • — Чимало допомагав йому в цьому досвід сталевара і теоретичний багаж… Сенін навчався не за страх, а за совість (В. Попов)

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт.

Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме; не вгавати. Приклади
  • І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (В. Шевчук)
  • Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний)
  • — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку [не хочеш їхати на курси] (В. Кучер)

за три о́гЛяди, зі сл. придба́ти, роздобу́ти, купи́ти і т.ін., несхв.

Шляхом крадіжки; укравши. Приклади
  • за о́гляди три хоро́ші. На кобилу роздобувся… не за гроші, За огляди три хороші (І. Манжура)

ні за що (ві́що) ру́ки (рук) зачепи́ти.

Нема ніякої бази, основи для дальшої роботи, діяльності тощо. Приклади
  • об ві́що ру́ки зачепи́ти? — Поганенький ґрунт можна купити, так до ґрунту ще багато треба. Де ти, об віщо руки зачепиш?.. (Панас Мирний)
  • Ні за віщо і рук зачепити, щоб було як жити (Укр. прис..)

[сам (і)] чорт не брат кому.

Хто-небудь сміливий, відважний, нічого не боїться, все може перебороти. Приклади
  • сам чорт за бра́та. Кашкет на правому вусі, на лівому — копиця закучерявленого чуба, на широких грудях — вишита сорочка, сам чорт йому за брата (Я. Гримайло)
  • — Та що! навіть самі поляки вже будуть за нами, — то тепер нам уже й сам чорт не брат (Леся Українка)
  • Кулеметники порозвалювались на тачанках, і здавалося, що їм і чорт не брат (Ю. Яновський)

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т.ін.) хо́дить (бі́гає і т.ін.) у кого і без додатка.

Комусь холодно, хтось мерзне. Приклади
  • За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський)
  • Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе [ходить] (Панас Мирний)
Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т.ін. Приклади
  • аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар)
  • Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою… (В. Собко)
  • Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник)
  • — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети)
  • Як… стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе [ходить] за спиною (С. Васильченко)

хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за соломи́ну (за соломи́нку).

Намагатися використати будь-яку найменшу, навіть безнадійну можливість вийти із скрутного становища. Приклади
  • Коли людині загрожує смерть і нема ніякого порятунку, вона хапається за соломину (І. Цюпа)
  • Про Гриця бовкнули німчикові, а той уже радий за соломинку схопитися, аби врятуватися. Забелькотів щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися машину (В. Речмедін)
  • — Він показував… пергамент з великою синьою печаткою, — вхопилася Горпина за соломину.. — Принеси мені той наказ. Тоді дам тобі добру пораду.. Урвалася остання надія (З. Тулуб)
чого. Використовувати що-небудь. Приклади
  • — Писарчуком до волосної управи? Юрко, не вагаючись, погоджується, хапається за останню соломинку порятунку (Ф. Малицький)
  • Гарячкова шукав [Поліньяк] помилки і не знаходив її. У відчаї хапався за рятівну соломинку везіння, яке ніколи не покидало його за ломбардним столом, і припускався ще більших промахів (З газети)

бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́ і т.ін.)

Сперечатися. Приклади
  • Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля самовара (О. Гончар)
Битися з кимсь чи починати бійку. Приклади
  • — Хіба він мені брат? — каже було Василь.. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний)
  • Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко)

за ми́лю, перев. зі сл. чу́ти і под.

На значній відстані; далеко, здаля. Приклади
  • — Та ж від неї за милю чути стухлим димом! (Леся Українка)

не ма́ти [й] копі́йки (гроша́ і т.ін.) за душе́ю.

Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Приклади
  • не ма́ти гроша́ щерба́того в кишені. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк)
  • — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук)
  • Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп'ятьтисячником [двадцятип'ятитисячником] став. Чув про таких? (П. Панч)
  • Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець)

за чим ді́ло ста́ло?

У чому причина затримки, що заважає. Приклади
  • Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко)
  • [Любов:] Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка)

спали́ти [за собо́ю] мости́.

Рішуче порвати з ким-, чим-небудь; зробити неможливим повернення до когось-, чогось. Приклади
  • Уявивши себе між студентів, Денис скривився. Ні, назад не було вороття. Він сам спалив мости і не шкодує (М. Ю. Тарновський)
  • А проте й у роки реакції Винниченко, як мовиться, не спалив за собою мости (В. Винниченко)
  • спали́ти місто́к за собо́ю. Тварина — і та свою матір чує, а моя як пішла з хати, то й місток за собою спалила, — журилася Одарка (Григорій Тютюнник)

зачіпа́ти / зачепи́ти за [саму́] ду́шу (за се́рце) кого і без додатка.

Глибоко вражати, розчулювати, зворушувати. Приклади
  • Ласкавий голос [Миколи] зачепив Нимидору за саму душу (І. Нечуй-Левицький)
Виклика́ти у кого-небудь якісь почуття, відгук на щось. Приклади
  • зачепи́ти се́рце. Раніше не міг пройти [Сеспель] спокійно, коли чув ту пісню.. Тепер вона якось пролетіла повз його вуха, не зачепила серця (Ю. Збанацький). Він [Холод] говорив і бачив, що слова його пролітають повз сина, не зачіпають за душу, за серце (Ю. Мушкетик)
  • В Оксани з'явилося спокусливе бажання посперечатися з Гнатом, зачепити за душу (С. Чорнобривець)

смерть [стої́ть] [з косо́ю] за плечи́ма.

Хто-небудь скоро помре, близький до кончини, загибелі. Приклади
  • — То, мамо, ви думаєте за батька, то він вам і сниться. — Сказала Любка.— Ні, дочко, моя смерть вже в мене за плечима (І. Нечуй-Левицький)
  • Дожидали Катрі — Катрі не було. Смерть вже за плечима. Старий дожидав — як дожидав! І мертвів і оживав (Марко Вовчок)
  • — Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели І пасіку чималу. Всього надбали. Та діточок у їх біг-ма, А смерть з косою за плечима. Хто ж їх старість привітає (Т. Шевченко)
  • Коли чоловік постарів і відчув, що смерть стоїть з косою за плечима, покликав своїх хлопців (Казки..)
  • смерть трясе́ / потрясла́ косо́ю. Спасибі, зіронько! — минає Не ясний день мій; вже смеркає, Над головою вже трясе Косою смерть (Т. Шевченко)
  • Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає: смерть потрясла косою, туманом пішла, як ладан (Ю. Яновський)

заско́чили ша́рики за ро́лики в кого, рідше кому, грубо.

Хто-небудь став дурним і нерозумно поводить себе. Приклади
  • —Побачим…— І бачити нічого! Шумер сам склав і підписав смертного вирока собі. Да-а-а… шарики йому за ролики заскочили, да-а! (Б. Нечерда)

тягти́ (тягну́ти) сірка́ (кота́, ку́цого) за хвіст (за хвоста́).

Зволікати, не поспішати з чим-небудь. Приклади
  • Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий чай, як звав Колісник пунш, а сам хазяїн тяг сірка за хвіст (Панас Мирний)
  • — Тітко Маріє, скіко [скільки] можна тягнути кота за хвіст? (В. Яворівський)
  • — Ви мені, хлопці, куцого за хвоста не тягніть. День-два — і щоб копиці стояли (Леся Українка)

не ма́ти душі́.

Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т.ін. Приклади
  • Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко)
  • нічо́го не мати за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький)

ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, згуби́ти і т.ін.

Нізащо, даремно. Приклади
  • Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало)
  • [Бичок:] А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький)
  • — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський)
  • Обсмалили б, як кабана,.. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський)
зі сл. піти і под. Марно, безрезультатно. Приклади
  • А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь)

куса́ти за п'я́ти кого і без додатка.

Таємно чинити зло, робити комусь підлість і т.ін. Приклади
  • Пан обозний — псяюха з тих псяюх, які в ноги не тільки панам і гетьманам, а й простому людові кланяються, щоб кусати за п'яти… (О. Ільченко)

ні (ані́) за холо́дну во́ду.

зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. Приклади
  • — Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі… Степан одказував їм одне: Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба (Григір Тютюнник)
Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • — То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький)
  • Степанида пече-варе [варить] і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська)

за плечи́ма та за очи́ма.

Далеко позаду. Приклади
  • — Тільки що була Вербівка, а тут уже Grьnerberg!.. Еге ж, маєте собі так! Вербівка давно зосталася за плечима та за очима (Олена Пчілка)

бра́тися (хапа́тися) за го́лову.

Бути у відчаї, розпачі; дуже переживати. Приклади
  • Коли він [Горький] прочитав у Раді листа [Винниченка].. то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба (М. Коцюбинський)
  • — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови (Ю. Збанацький)
Дивуватися. Приклади
  • З якими гордощами мазюкав я на взір цьоциних такі ружі, що аж сама цьоця бралася за голову (І. Франко)

смерть за смерть!

Відплата, помста за вбивство вбивством; іноді звучить як заклик до помсти. Приклади
  • У кривавій, грізній далині на лице Осьмухіна Володі вічності упали промені. Смерть за смерть!.. Катюги у тривозі, метушаться, прокляті, руді… (В. Сосюра)
  • Девізом нескорених було: Кров за кров! Смерть за смерть! І земля горіла під ногами окупантів (З газети)

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).

Дуже давно, у дуже давні часи. Приклади
  • За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
  • — У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
  • За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
  • за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
  • за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
  • За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
  • [Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
  • за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
  • Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
  • Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
  • — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)

ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті].

Ніколи. Приклади
  • В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко)

зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого.

Дуже хвилювати, тривожити. Приклади
  • Емоційні виступи зачепили, як кажуть, за живе кожного (З газети)
  • Полонені зацікавлено дослухалися до… розмови. Видно вона їх зачепила за живе, розворушила душу (Ю. Збанацький)
Дошкульно ображати, вражати когось. Приклади
  • Часто в цих — попервах безневинних — забавах вона [Марія] втрачає міру і вже зачіпає Лепажа за живе (М. Слабошпицький)
  • Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І. Рябокляч)

що за пита́ння!

Уживається для вираження беззаперечного ствердження чого-небудь ( перев. при непотрібному чи недоречному запитанні). Приклади
  • Чи правда, що простий селянин… може… стати депутатом парламенту? Що за питання! Звичайно, правда! (О. Гончар)

бра́ти за чи́сту моне́ту.

Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. Приклади
  • — Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися. На початках вона брала ще то все за чисту монету (Г. Хоткевич)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади
  • во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)
Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади
  • Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
  • Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
  • — Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
  • — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)
жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

не за гора́ми.

На невеликій відстані; недалеко, близько. Приклади
  • Вже не за горами були передові сили німецької інтервенції (Л. Дмитерко)
  • не за горо́ю. Питаю: — Як ви доскочили такого огира? — Нам теє знати, батьку. Сідай да їдь собі з Богом: ляхи не за горою (П. Куліш)
  • — Дзвеняче [село] хоч і не за горами, та все-таки за надцять кілометрів од Закриниччя (Є. Гуцало)
У найближчому майбутньому, незабаром, скоро. Приклади
  • Хліба вже скоро заколосяться. Не за горами — ось вже й косовиця (М. Понеділок)
  • Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами (М. Зарудний)
  • Вже й зима не за горами… (Панас Мирний)

сса́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Дуже непокоїти, мучити, тривожити кого-небудь. Приклади
  • Тяжкий неспокій ссав Крайнюкові серце (В. Кучер)
  • Коли скорбота ссе душу,.. то з тіла втікає сон (М. Стельмах)
  • сса́ти за се́рце. Думки все такі непривітні ссали за серце — і вона важко зітхала (Панас Мирний)

ухопи́тися [рука́ми] за го́лову.

Дуже розхвилюватися через безвихідність становища, безнадійність і т.ін. Приклади
  • На призьбі під будиночком Брилів товарищі побачили гурт ранніх гостей. Харитон зразу же ухопився за голову (Ю. Смолич)

тягти́ (тягну́ти) за язи́к кого і без додатка.

Спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу. Приклади
  • О. Катехит почав випитувати одного по однім, почав, як то кажуть, тягти за язик (І. Франко)
  • Він скинув свиту і став над помийницею мити руки. Оляна зливала йому. Мовчки. Бо не було такої у них звички — тягти за язик. Сам усе скаже, як прийде час (А. Головко)

води́ти за чупри́ну кого.

Верховодити над ким-небудь, навіть бити ( перев. чоловіка). Приклади
  • Нащо тому жінка молода, кого й стара за чуприну водить! (М. Номис)

як соба́ка за обгри́зену кі́стку, зі сл. трима́тися і под.

Дуже міцно. Приклади
  • А все ж таки трималася вона, як собака за обгризену кістку, за те життя! (Грицько Григоренко)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади
  • не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
  • не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
  • за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
  • — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)
Бути дотепним і метким у розмові. Приклади
  • по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
  • Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
  • Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
  • Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
  • Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
  • —А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

крок за кро́ком.

Поступово, у певній послідовності. Приклади
  • Марта почала розповідати. Крок за кроком, слово за словом, нічого не приховуючи (В. Собко)
Дуже повільно, помалу. Приклади
  • Витягав [Данько] якесь баговиння.. крок за кроком посуваючись далі: потоплених ніде не було (О. Гончар)
  • Гарячковим поглядом стежить він за противником, що крок за кроком підповзає до лінії оборони (І. Багмут)

болі́ти (уболіва́ти, пережива́ти і т.ін.) за свою́ шку́ру.

Дбати лише про особисті інтереси, про себе, перев. нехтуючи інтересами інших людей. Приклади
  • — Хіба ж то чоловік? Він заради вигідної служби з відьмою побратається.— А думаєш, за людей вболіває [чоловік]? За себе! За свою шкуру боліє! — Ти за свою шкуру не переживай (С. Голованівський)

бра́ти / взя́ти за печінки́ кого.

Дуже дошкуляти комусь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади
  • Візьме й багатого за печінки (Укр. присл.)
  • Уздрів — і його [писаря] так і взяло за печінки! Зараз і надумав, який би бешкет Ївзі зробити, що таки чи не піде вона за його? (Г. Квітка-Основ'яненко)

що [ж] за.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — О, який мак! — покрикнула Галя.— Що ж за пишнії маки! Я собі насію такого! (Марко Вовчок)
  • Очиці, наче блискавиці, Так і грають з-попід брівок темних! Що за погляд в цеї чарівниці (Леся Українка)
Уживається для вираження здивування від чого-небудь несподіваного, непередбачуваного або невдоволення кимсь, чимсь. Приклади
  • Мати пішла жати. Надвечір придивляються — не видно Ганни, чи не додому пішла? Питають других жіночок, — не бачили, щоб ішла… Що за диво! (Марко Вовчок)
  • — Вийдіть з хати, кажу вам! Що за народ, їй-богу! Куди не повернись, роями літають! (О. Довженко)

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубе.

Когось-небудь це зовсім не стосується. Приклади
  • кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм [селянам] земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах)
  • — Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний)
  • — Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич)

за день не переві́шаєш кого, чого.

Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. Приклади
  • — Там їх зальотників біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок)

з ка́менем за па́зухою.

Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Приклади
  • Тих, хто живе з каменем за позухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс)

за ко́мір не ка́пає кому і без додатка.

Нема чого поспішати комусь і з чим-небудь. Приклади
  • не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає… (Ф. Бурлака)
  • [Хома (ніби до баронеси):] Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов)
Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має незгоди, неприємностей і т.ін. Приклади
  • — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук)

ганя́тися за вчора́шнім днем.

Без підстав сподіватися повернути те, що вже минуло, чого вже не існує. Приклади
  • Може… обминув він свою Комишанку десятою дорогою, і марна річ, як вважає Антон Герасимович, трястися вам сюди, ганятися за вчорашнім днем (О. Гончар)

за бо́ртом, зі сл. бу́ти і под.

Осторонь від якоїсь справи, заняття і т.ін., без активної участі в чому-небудь. Приклади
  • Всі працюватимуть — сталевари, ливарники, пресувальники, а от Сахно, як він сам про себе казав, опиниться за бортом (В. Собко)

води́тися за пете́льки́ з ким.

Ворогуючи, битися, боротися з ким-небудь. Приклади
  • Бовдюг, що воював ще в імперіалістичну, довго мовчав, покручуючи рудого вуса, потім прорік багатозначно: — Германець, їдять його мухи, вояка хитрий. З ним довго за петельки водитися будемо (Григорій Тютюнник)

зно́ву (знов) за своє́ (своє́ї).

Продовжувати робити те саме, що й раніше. Приклади
  • До виступу свого він ставився якнайуважніше.. І як розвиднілося вже зовсім та погасили лампу, тільки повернувся й підвівся до вікна і знов за своє (А. Головко)
  • На той рік знову за своє; Пішов я з матір'ю просити (Т. Шевченко)
  • Кличуть вчора до себе матушку Серафиму: Ти, кажуть, знов за своє? ти знов проти мене бунтуєш сестер? (М. Коцюбинський)
Неодноразово повторюючи, наполягати на чому-небудь. Приклади
  • знов своє́ї. [Зет:] Заспівав би краще.. [Амфіон (презирливо махнувши рукою):] Знов своєї! (Леся Українка)
  • — Піду я в найми! — Маланка підняла руки. — Вона знову за своє! (М. Коцюбинський)

за по́кликом се́рця.

Відповідно до своїх прагнень, бажань, почуттів і т.ін. Приклади
  • Серед робітників народився чудовий рух — наставництво. Кадрові виробничники з власної волі, за покликом серця навчають молодь працелюбності, майстерності (З газети)

ні за соба́ку, зі сл. пропа́сти і под.

Зовсім даремно. Приклади
  • [Федора:] До ладу не з'їсте — все ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась [жінка] випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Та ні за собаку і пропаде (С. Васильченко)

залива́ти / зали́ти за ко́мір, фам.

Випивати, зловживати алкогольними напоями. Приклади
  • Всі були сердиті на нього: розвалив роботу, заливав за комір (С. Журахович)

бра́ти (взя́ти) за го́рло.

Настирливо або силою домагатися чого-небудь від когось. Приклади
  • Беруть за горло: — Друкуй! Мистецтво вимагає жертв! (А. Крижанівський)
  • При самофінансуванні жити і працювати по-старому — самогубство. Будь-яке вузьке місце відразу бере за горло, б'є по прибутку, фондах (З газети)

що за прити́чина?

Уживається для вираження подиву з приводу чого-небудь несподіваного або нерозуміння того, що сталося. Приклади
  • [Халява:] То розкажи ж нам, звідки взявся, Що за притичина така? (М. Кропивницький)
  • [Раб:] Прибува високородний Публій в гості! [Хуса:] З дружиною? [Раб:] Сам, без жони [без дружини] прибува. [Хуса:] Що за притичина? Рішуче одмагатись: — Ніколи не писав і не буду! (C. Васильченко)

гово́рить сам за се́бе.

Не потребує доказів, пояснень. Приклади
  • Те, що кращі стрічки останніх років, це екранізації творів М. Коцюбинського, В. Стефаника та інших класиків красного письменства, — факт, який говорить сам за себе (З журналу)
  • Знизав плечима агент. — Вільному воля, — знизав плечима агент. — Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить (М. Стельмах)

одни́м (єди́ним) ду́хом.

Не відпочиваючи. Приклади
  • за одни́м ду́хом. Гонта.. за одним духом викрикував свою ролю [роль], котру знав, як Отченаш (В. Винниченко)
  • Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села (Леся Українка)
Дуже швидко, миттю, не вагаючись. Приклади
  • Недавно, здається, був [Твердохліб] молодий та кучерявий.., пиряв мішки, одним духом злітав на коня і не знав. . утоми (І. Цюпа)
  • Гармаші, вправні, дебелі хлопці, одним духом викинули німецьку зенітку з кругляка й поставили на її місце свою (О. Гончар)
Не переводячи подиху, залпом. Приклади
  • Рішуче й швидко налив собі [Прохор] повну склянку… і єдиним духом випив до дна (А. Шиян)
Швидко. Приклади
  • Лише двадцять кілометрів! Господи! Якщо б добре! побігти, то можна б за пару годин і добігти, одним духом (І. Багряний)
Відразу, без затримки. Приклади
  • Він аж задихався, наговоривши стілько [стільки] одним духом (І. Франко)
  • Прибігши додому, він [співробітник газети] зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (В. Самійленко)

за будь-здоро́в.

Без будь-якої причини, підстави, ні за що. Приклади
  • А бесіда була, видно, гарячою, бо за якийсь час Сперанський кулею вилетів звідти червоний, як рак, і тут-таки за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар)

за пе́ршим по́зирком, діал.

Одразу. Приклади
  • Пізнав [Зам'ятальський] мене за першим позирком і простягнув мені руку (І. Франко)

аж [за] жи́жки сі́пає (сі́пало) кого, у кого, безос.

Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Приклади
  • Смичок несамовито забігав по струнах; Струни аж клапають та цмокають, виводячи дрібушку. У Проценка аж жижки під ногами сіпало (Панас Мирний)
  • І пішли [дід з Іваном] прямо на пасіку, лісом. Мене, малого, аж за жижки сіпа побігти навцирці за ними (Панас Мирний)

тягти́ (тягну́ти) за ду́шу.

Дратувати когось, набридати кому-небудь чимсь неприємним, одноманітним і т.ін. Приклади
  • Десь гостриться, кричачи, ніж на бруску, десь тягне за душу попсована катеринка (Дніпрова Чайка)

аж за го́лову взя́тися.

Уживається для вираження сильного здивування, переживання, туги, розпачу тощо. Приклади
  • Цар як подивився: що в ньго свиточка — латка на латці, штанці — коліна повилазили, то аж за голову взявся: Як-таки, щоб я свою дитину та за такого хлопа віддав (Збірник Український дитячий фольклор)
  • Показав се [карту] батькові, розтолкував, і старий аж за голову взявся (І. Франко)

трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми.

Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Приклади
  • трима́ти язи́к на за́щіпці. — Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (І. Коцюба)
  • держа́ти язи́к на за́шморзі. Держи язик на зашморзі (Укр. присл.)
  • трима́ти язи́к на припо́ні. Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар)
  • — У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей)
  • держа́ти язи́к на при́в'язі. — А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся] Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк)
  • трима́ти язики́ за зуба́ми. Боцман… підморгував і гнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський)
  • — Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний)
  • Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький)
  • У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук)
  • Так… Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко)
  • Чи певні ви.., що серед двох десятків людей… не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко)

бра́тися / взя́тися за перо́.

Починати писати; займатися літературною діяльністю. Приклади
  • Опівночі прокинувся [Коркошко] від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко)
  • Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) лист за водо́ю, зі сл. піти, спливти і т.ін.

Безслідно, безповоротно, назавжди. Приклади
  • — Пішла моя краса марно, наче лист за водою,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)
  • Знов пливуть дні, пливуть ночі — царицин же гнів не спливає за днями, як лист за водою (Дніпрова Чайка)

сми́кало / смикну́ло за язи́к (за язика́), безос.

кого і без додатка. Комусь дуже хочеться щось сказати. Приклади
  • Матросові Марусику все хотілося сказати за свою гармошку, так і смикало за язик, та стримувався (Є. Гуцало)
кого. Невідомо для чого треба було говорити про щось (про каяття, досаду з нагоди власного або чийогось невдалого, недоречного висловлювання). Приклади
  • — Ну, брат, і смикнуло ж мене за язик рекомендувати тебе (Ю. Збанацький)

за одни́м захо́дом.

Одноразово, одночасно з чим-небудь. Приклади
  • На берег ставка вилізла гладка баба-жаба… — Ква-ква! А кажучи це, язик вона викинула, і вже за одним заходом ковтнула і якогось комарика на сніданок (О. Іваненко)
  • От замісив він діжу і став разом на ступу пшоно товкти; а щоб за одним заходом сколотити і масло, прив'язав до пояса горщик з сметаною (Україна сміється)

бра́ти / взя́ти бика́ за ро́ги.

Діяти енергійно, рішуче, починаючи з головного, найважливішого. Приклади
  • хапа́ти бика́ за ро́ги. — Дивно,— подумав [Форст] про себе,— я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (В. Козаченко)
  • Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги (О. Гончар)
  • Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги — не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха (М. Ю. Тарновський)

світ за о́чі, зі сл. піти, побрести, побі́гти і т.ін.

Невідомо куди; у безвість. Приклади
  • світ за очи́ма. Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Чи ти, бува, з глузду з'їхав? — сіпнулась Настя. — Чи ж би ми покинули наш край, та й поволоклися б кудись, мов цигани, у світ за очі? І церкву, і рідню, і могили. О, ні! Це вже нізащо (У. Самчук)
  • у світ за о́чі. У світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко (П. Грабовський)
  • Зігнали [фашисти] у вагони.. Повезли нашу Мариночку світ за очі (О. Іваненко)
  • [Орися:] Обридла мені та хата, де мене хочуть живого втопити! Піду світ за очі (І. Франко)
Не вибираючи шляху, куди завгодно. Приклади
  • Обличчя поліцая пересмикнула посмішка, вірячи й не вірячи, він ступнув назад, потім скочив у кущі й, петляючи, побіг світ за очі (М. Стельмах)
  • Шевченко… пройшов на вулицю і побрів світ за очі (З. Тулуб)
  • Горобчик миттю як схопиться, полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь (Леся Українка)

го́лову за го́лову.

Обов'язково відплатити тим самим за заподіяну кривду, образу і т.ін. Приклади
  • Обвинуватили його [барона] в убивстві ґазди, а закон такий: око за око, зуб за зуб, голову за голову (Три золоті сл.)

бра́ти / взя́ти за жа́бри (за зя́бра) кого і без додатка.

Притискати кого-небудь, обмежувати в діях. Приклади
  • схопи́ти за зя́бра. — Допустим, у цьому році пани збільшать нам плату, на рік ми скажемо ще більше дати, а потім так своєю ціною.. схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах)
  • — На нашу долю теж роботи вистачить,— заспокоював Хома товаришів.— Ми їх [фашистів] з півдня за жабри візьмемо (О. Гончар)
  • — Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і воно, думаю, від тебе не втече (О. Гончар)
Примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось. Приклади
  • — А ти з характером, за зябра береш (Ю. Збанацький)
  • Воронцов не міг на цьому заспокоїтись і сам теж невтомно снував від підрозділу до підрозділу, виступаючи, де треба, з промовою, а в іншому місці.. брав когось за жабри не гірше, ніж Самієв (О. Гончар)

мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт. , ірон.

Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. Приклади
  • — Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник)

що за пти́ця?

Хто такий, яка людина. Приклади
  • [Гнат:] — Якийсь новий [прокурор] і, кажуть, молодий… У Ковалівці не бував… Хто його знає, що за птиця? (В. Кучер)
Уживається для вираження зневаги, приниження і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • — Цить, капосне! Либонь не знає… Ще й огризається, щеня! Що ти за птиця!? — Ти — Ягня! (Л. Глібов)

як за сме́ртю, зі сл. збира́тися.

Дуже довго. Приклади
  • — Догралися,— пробурмотів Йонька і став збиратися в дорогу. Але збирався він, як за смертю: довго шукав рукавиці, батіг (Григорій Тютюнник)

сиді́ти (сіда́ти) / сі́сти за па́ртою (за па́рту).

Здобувати освіту, починати навчатися. Приклади
  • учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода)
  • — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар)
  • Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? [Ольга:] Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш систі за парту (О. Корнійчук)

сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) [за рушника́ми] до кого і без додатка.

Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Приклади
  • посила́ти за рушника́ми. Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Т. Шевченко)
  • — За півгодини Микита дістав згоду Прісиних батьків, щоб прислати старостів (А. Кащенко)
  • Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини..)
  • Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів [до Марійки] (М. Стельмах)
  • Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Г. Квітка-Основ'яненко)

розпуска́ти / розпусти́ти за ві́тром (по ві́тру) що.

Марно витрачати гроші, заробіток, спадщину і т.ін.; не бути заощадливим. Приклади
  • Служивши чесно, без пороку, З боргів покійник батько жив, Три бали він давав щороку І все за вітром розпустив (Переклад М. Рильського)
Знищувати, не залишаючи сліду. Приклади
  • Світ здається викінченим, як поема митця старого,— а буває часом, Коли хотілось би його зламати, Розвіяти, по вітру розпустить (М. Рильський)

за мали́м Бо́гом.

Ледь, трохи. Приклади
  • Побачивши його, вона, за малим богом не померла з радощів (З газети)

держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою.

Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Приклади
  • держа́ти каменю́ку за па́зухою. [Герцик:] Котрий лисичить, умизгається, лебезує,.. чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку (М. Кропивницький)
  • Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр. присл.)
  • Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський)

розно́ситися / рознести́ся за ві́тром.

Щезати, пропадати, зникати і т.ін. Приклади
  • Та сум бере, що без життя, без плоду, На рій дурниць моє життя звелось, Гадав служити рідному народу, Та чисто все за вітром рознеслось (П. Грабовський)

[за] яки́м пра́вом?

На якій підставі; чому? Приклади
  • по яко́му пра́ву? [Панна:] Ну, то кажеш, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (С. Васильченко)
  • Яким правом ти будеш мене розуму вчити? Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (П. Загребельний)

хоч за ра́му клади́.

Дуже гарний, вродливий. Приклади
  • А тут ще й жінка (ви ж знаєте, як деякі жінки хорошіють після перших родів), розцвіла, мов польова рожечка, хоч живу за раму клади (Ірина Вільде)

ні за я́кі гро́ші.

зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т.ін. Ніде; ніяк. Приклади
  • Не їси [смачний борщ], було, а п'єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний)
  • Як тілько [тільки] вийшла [книжка Кобзар], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний)
із запереч. Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. Приклади
  • — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч)
  • Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка не купиш (М. Коцюбинський)
  • — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
  • Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
  • Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
  • Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
  • [Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

гі́рше (гі́рш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́ і т.ін.).

Нестерпний. Приклади
  • Така колотнеча була Чіпці гірше полину (Панас Мирний)
  • Максим, як там кажуть, і гарненько покотив!. .Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний)
зі сл. набри́днути і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою. Приклади
  • Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький)
  • гірш за ре́дьку гірку́. Скінчу вже врешті свою подорож, яка, певно, докучила тобі гірш за редьку гірку (М. Коцюбинський)
  • Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид [Святоха] гірше гіркої редьки (П. Рєзніков)

гна́тися за копі́йкою.

Прагнути до наживи, збагачення. Приклади
  • Якби він не гнався так за тією копійкою… А то жадоба така несита: все б зажер собі (Б. Грінченко)

за версту́ почу́ти (чу́ти і т.ін.) кого, що.

Відразу можна розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь. Приклади
  • — Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах)

за ко́мір ллє́ться кому і без додатка.

Треба негайно робити щось, поспішати з чимсь. Приклади
  • — Де ж ти її зловиш, коли вже ось за комір ллється! (Є. Гуцало)
Терміново потрібен хтось, потрібне щось. Приклади
  • Уже за комір ллється, треба щоб робота була зроблена якісно (З газети)

за ча́ркою.

П'ючи спиртне. Приклади
  • Гнат почав учащати до корчми. В корчмі за чаркою він забував своє лихо (М. Коцюбинський)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) жа́ру за халя́ви (під хвіст) кому, жарт.

Дуже дошкуляти кому-небудь чимсь; провчати кого-небудь за щось. Приклади
  • Есесівців рубонули чорноморські матроси в Криму, сипонули їм жару під хвіст під Севастополем, під Москвою й Сталінградом (О. Сизоненко)
  • Най [нехай] тобі сиплють [опришки] жару за халяви (І. Франко)

Іти́ / піти́ за водо́ю.

Безслідно зникати, пропадати; потопати. Приклади
  • З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр. народні пісні)

бра́ти / взя́ти (схопи́ти) за ро́ги кого.

Діяти рішуче, настирливо вимагаючи чого-небудь від когось. Приклади
  • — Я, князю, ледь-ледь пишу, недавно лише навчився…— почав було викручуватися, та князь схопив його за роги: — Знаю, що ти великий книжник, що ти сидів два роки в хаті у Бориславича й читав літописи,— всміхнувся (В. Шевчук)

вхопи́ти за се́рце (за ду́шу) кого.

перев. чиє (чию). Глибоко зворушити, вразити, схвилювати кого-небудь. Приклади
  • За душу прямо вхопило… Ну й видавило важку сльозу… (В. Козаченко)
  • Вирішив написати… оповідання, щоб вхопило за вчительське серце (С. Васильченко)
  • У старого пана, що сидів при столі, підперши сиву голову, бризнули з очей сльози, густі, грубі, як горох, і закапали на стіл. Візника вхопили вони за серце (І. Франко)
  • — Поскочив він до неї; а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і про те, що заблудив у пущі: вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш)
Повністю заволодіти ким-небудь (про почуття). Приклади
  • І така мене досада за серце вхопила (Панас Мирний)
  • Він навіть зупинився на хвилинку, тільки на хвилинку. Скажена лютість вхопила його за серце (М. Коцюбинський)

за пу́хлу (пу́хлого) ду́шу, зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін.

Марно, даром. Приклади
  • Робить за пухлого душу (Укр. присл.)

під (за) сімома́ (трьома́ і т.ін.) замка́ми, зі сл. трима́ти і под.

зі сл. знахо́дитися і под. У повній ізоляції, засекреченості. Приклади
  • Ще донедавна регулярна публікація в газеті даних про… аварійні ситуації на атомних електростанціях була просто немислима — вони знаходилися за сімома замками (З газети)
що. Дуже надійно. Приклади
  • — Ховають мужицьку правду, за сімома замками ховають, — зітхав хтось біля воріт (М.Стельмах)
  • Добрий господар не той, хто тримає гроші під трьома замками, а той, хто вкладає їх у діло (З газети)
Зовсім недоступний, незрозумілий для пізнання. Приклади
  • Ще порівняно недавно одержання штучних алмазів було таємницею за сімома замками.. .Тепер же алмази може виготовляти навіть… робот (З газети)
  • Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками (Василь Шевчук)
Під особливим наглядом, охороною. Приклади
  • Зле і кату, зле і жертві, а щасливого нема. Всім судилося померти за замками сімома (В. Стус)
  • Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу) кого і без додатка.

Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Приклади
  • [Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам та садочкам і за душу хватають (С. Васильченко)
  • Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар)
  • Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський)
Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Приклади
  • Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий)
Впливати, діяти на кого-небудь. Приклади
  • Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети)

за одни́м столо́м, зі сл. сиді́ти і под., з ким.

Поруч, як рівний з рівним. Приклади
  • — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики… Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом [поряд] за одним столом зі мною… Я — гласний і він — гласний… (Панас Мирний)

за одни́м ма́хом, перев. з дієсл.

Принагідно. Приклади
  • Василь захотів за одним махом залагодити ще одну справу (П. Інгульський)
За короткий час, дуже швидко. Приклади
  • за один мах. — А це ножі, хоч на ведмедя з ними, хоч на тура йди — ребра розпахують, голову відбатовують за один мах! (П. Загребельний)
  • За одним махом зробив [Панталаха] порядок (І. Франко)
  • Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним махом убити прокляту заразу (В. Минко)
з інфін. У той же самий час; разом, одночасно з чимось. Приклади
  • Я маю написати тепер теж Дорі й Оксані, тільки з інтервалами, а не за одним махом (Леся Українка)
Відразу, тут же і т.ін. Приклади
  • В дворі нікого не було, тільки собака вискочила з-під хати і кинулась, загарчавши, просто на Яроша [коновода]. Він убив її за одним махом, розбивши їй голову шворнем (Б. Грінченко)
  • А я вийму горілочки.. А він [Петро] возьме [візьме], браття, покуштує, Та за одним махом аж до дна! (Пісні та романси..)

як за рі́дного ба́тька (та́та), зі сл. пра́вити, гну́ти і т.ін.

Занадто дорого, дуже багато. Приклади
  • Тільки кажи, що тобі дати за прошеніє? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський)
  • — Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах)
  • як за ба́тька. В повоєнні літа… за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний)

ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма, зі сл. нема, не було і т.ін.

Ні в якому місці; ніде. Приклади
  • — Як не було поля ні перед очима, ні за плечима, не було з чого й радості взятися (М. Стельмах)

пусти́ти (розві́яти і т.ін.) за ві́тром. зі сл. гро́ші, ці́нності і под.

Марно витратити ( перев. легковажно). Приклади
  • Одержали [хлопці] першу зарплату і. .. за три дні гроші пустили за вітром (З газети)
  • Павлюк із Завірюхою… воліли б ті здобутки розвіяти за вітром (К. Гордієнко)
Не доглянути, не зберегти кого-, що-небудь. Приклади
  • — Хвалився [старий] якось: Ось привезуть курчат, збережеш усіх, поки не виростуть, баян тобі восени забезпечений. А пустиш за вітром, начувайся… (С. Добровольський)
Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • Андрій нахилився старому до вуха, спитав таємниче: — А що якби і їх [уланів] отак? Щоб і їхні фільварки пустити за вітром? (Д. Бедзик)

спливти́ (сплисти́, попливти́) [за] водо́ю.

Минути, пройти без вороття. Приклади
  • Горе вже пройшло, Спливло водою,— молодість не зникла, не пройшла! (М. Драй-Хмара)
  • Добрий десяток літ спливло весняною водою з того часу, як Олександра Василівна прийшла на свій перший урок (О. Донченко)

стоя́ти за спи́ною чиєю, в кого.

Таємно опікати когось, надаючи підтримку, скеровуючи на певні дії. Приклади
  • — Чого ти мене страхаєш тими, хто за твоєю гендлярською спиною стоїть? (М. Стельмах)

за спаси́бі.

Даремно, без оплати, безкоштовно. Приклади
  • Багато громадян, здебільшого пенсійного віку, хворі, через свою неміч не здатні самостійно забезпечити себе паливом, викопати картоплю, зорати город тощо. За спасибі погодьтеся, такі послуги вже не роблять (З журналу)
  • В пляшці була не горілка, а кислий оцет. Хоч оцту теж за спасибі не купиш, але Сивокіз образився (П. Панч)

смикну́в чорт за язика́ (за язи́к) кого.

Хто-небудь необдумано, невчасн, недоречно сказав щось. Приклади
  • І смикнув мене чорт за язика з тими шуриками-муриками! (Є. Гуцало)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади
  • не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
  • — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
  • — Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
  • — Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

вихо́дити / ви́йти за ра́мки (за ме́жі).

чого. Поширюватися поза чим-небудь. Приклади
  • Гучна слава народного поета [Т. Г. Шевченка], його величезна популярність не тільки серед народу, а й серед передових кіл російської інтелігенції, популярність, що виходила вже далеко за межі країни, колола очі самодержавним сатрапам (Слово про Кобзаря)
Не обмежуватися чим-небудь. Приклади
  • ви́хід за ра́мки. Творче застосування в опері мелодії народної пісні забезпечує вихід її за рамки етнографічно-побутових сцен (З журналу)
  • Промислові міністерства і відомства повинні вийти за рамки чисто адміністративних функцій і стати безпосередніми учасниками господарських процесів (З журналу)
  • Підготовка випуску нової продукції виходила за рамки звичайної діяльності підприємства над виготовленням освоєної продукції і вимагає додаткових затрат робочої сили і засобів виробництва (З газети)
чого і без додатка. Перевершувати міру звичайного, прийнятого чи встановленого. Приклади
  • Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу в світ празького Кобзаря, найґрунтовнішою була розвідка Е. Дюрана. Її значення виходить далеко за межі звичайного відгуку про твори українського поета (З журналу)
  • — Крім того, сміх не повинен виходити за рамки (Є. Гуцало)
  • Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу усмішку і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь. Все, що виходило за ті межі, найменший опір приводив його до шалу (Г. Хоткевич)

ходи́ти за плу́гом.

Обробляти землю. Приклади
  • Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу [долю]. Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (М. Стельмах)

ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір кому ] на кого.

Приголомшувати, лякати і т.ін. когось чимось сказаним. Приклади
  • лину́ти холо́дною водою, зі сл. зга́дки, слова і т.ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський)
  • Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади
  • — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
  • Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
  • — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
  • — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
  • — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого.

Виганяти звідкись. Приклади
  • Непрошеного за двері ведуть (Укр. присл.)

[як (мов, ні́би, і т.ін.)] полеті́ти за (із) ві́тром.

Набути розголосу, поширитися. Приклади
  • За вітром слава полетіла. По всіх усюдах і кутках (Л. Глібов)
Безслідно зникнути, пропасти, щезнути. Приклади
  • Її честь, яку здобула собі довгою службою у своєї пані, тепер розвіялася, немов із вітром полетіла (О. Кобилянська)

ні за ца́повою (пу́хлу) ду́шу, зі сл. заги́нути, пропа́сти і т.ін.

Марно, даром; ні за що. Приклади
  • [Прохор:] Краще піду кудись, де більше світу. Бо тут пропадеш ні за пухлу душу (І. Микитенко)
  • Пропав ні за цапову душу (Укр. присл.)
  • — Дурний Кирило, наклав головою ні за цапову душу (М. Рудь)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади
  • і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
  • Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) за кам'яно́ю горо́ю (стіно́ю), зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.

Під чиїмсь надійним захистом, без клопотів і т.ін.; позбавлений турбот, захищений. Приклади
  • як за горо́ю. — Гарна ви жінка в Петра,— знову похвалив гість.. .— Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало)
  • — Тому-то й я позичила тебе в Мартохи, щоб бути за тобою, мов за кам'яною горою (Є. Гуцало)
  • Я з нею [Софією], можна сказати, як за кам'яною стіною живу (В. Собко)
  • — Та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам'яною горою (Марко Вовчок)

сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти.

Багато зусиль, але даремно. Приклади
  • — Пані Наталко! Вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський)

ти́сне [за] се́рце (ко́ло се́рця, гру́ди, в гру́дях і т.ін.).

Спричиняє відчуття душевного болю. Приклади
  • Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (С. Васильченко). Журна думка тисла груди (П. Грабовський)
кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані душевного пригнічення. Приклади
  • — Мене отут тисне коло серця, неначе гадина ссе (І. Нечуй-Левицький)
  • Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)

за діді́в-пра́дідів.

У назапам'ятні часи, дуже давно. Приклади
  • Промайнула воля, поламала ланцюги віковічні, на котрих ще за дідів-прадідів прикували до панів колись вільні хутори, села (Панас Мирний)

за одни́м ра́зом.

Зразу, тут же; без передиху, не роблячи повторної спроби. Приклади
  • Коли б мені літ двадцять назад,.. то оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Панас Мирний)
  • І летить [колода] із цілою своєю великою силою й повагою, виміряє, щоб за одним разом вибити геть аж на вільне море. Ударив!.. (Г. Хоткевич)

[аж] сні́гом си́пле за шку́ру, безос.

У кого-небудь з'являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т.ін. Приклади
  • Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис)

за так-гро́ші, зі сл. купи́ти, вику́пити і т.ін.

Недорого, дешево, вигідно. Приклади
  • Ото зажурився полковник і почав з журби роздивлятись нову рушницю, що купив недавно у якогось пана за так-гроші! (М. Кропивницький)

за три́дев'ять (за три́десять) земе́ль, нар.-поет.

Дуже далеко. Приклади
  • Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Б. Грінченка)
  • за сім земе́ль. Той пломінь у собі за сім земель поніс [батько] (М. Рудь)
  • — Ти також проси батька, щоб нікуди ми не їхали за тридев'ять земель (М. Стельмах)
  • — Очі видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський)
  • — ..Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник)

за трьох, зі сл. працюва́ти і под.

Дуже багато, інтенсивно, віддаючи всі сили. Приклади
  • — Працювати маєте не за страх, а за совість.— Господи, працюватиму за трьох (М. Стельмах)

як (мов, ніби і т.ін.) за водо́ю йти.

Поступово занепадати, розорятися, зникати. Приклади
  • Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати.. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко)

за два кро́ки; за де́сять і т.ін. кро́ків.

Зовсім близько, на невеликій відстані. Приклади
  • Кінь його… не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Первомайський)
  • — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) ни́тка за го́лкою.

Невідступно. Приклади
  • Існувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста як нитка за голкою (З журналу)
  • Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький)
  • — Ти давно тут? — Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар)

ма́ти за щось кого.

Поважати, цінувати когось. Приклади
  • ма́ти за ніщо́.
  • Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович)

бра́тися / взя́тися за ро́зум.

Починати серйозно займатися якоюсь корисною справою. Приклади
  • Він заявив, що він починає вчитись.— Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба)
  • Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках (Н. Рибак)
Ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо. Приклади
  • — Наша порада тобі, товаришу Нерчин, не гаючи часу, взятися за розум. Захищай диплом і не комизся (Н. Рибак)
  • [Виборний:] Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя.— Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський)
  • Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик)
  • Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того може, що ще молоді? (Леся Українка)

викида́ти / ви́кинути за борт кого, що.

Відмовлятися від кого-, чого-небудь як від непотрібного, непридатного і т.ін. Приклади
  • Він заздрить? Йому соромно? Це почуття професор Самонін давно викинув за борт (Л. Дмитерко)
  • за борт. — Ач, яка тепер молодь! — напідпитку не вгамовувався Страшко.. Ще вчора на вулиці носиками чмихали, а сьогодні вже всі — начальство! Нас, стариків,— за пояс! За борт! (Я. Баш)
  • Та людську мисль і почуття орлине Ніхто й ніщо не викинув за борт (М. Рильський)
  • Не варто викидати за борт і один з найстарших різновидів фантастики з його роллю популяризатора наукових знань. Шкільна молодь охоче читає і ще довго читатиме і Жюля Верна, і Обручева (З газети)

[і] за си́нім мо́рем, нар.-поет.

У далеких краях; дуже далеко. Приклади
  • за се́ми (сімома́) моря́ми.
  • і за мо́рем. [Галочка:] Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко)
Де завгодно; скрізь. Приклади
  • за си́нє мо́ре. — Миколо, коли ти мене любиш, то я піду за тобою за синє море (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона така, що і за синім морем правду шукатиме (З газети)

ка́мінь за па́зухою у кого.

Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. Приклади
  • каменю́ка за па́зухою лежи́ть. [Приблуда (до Горпини):] Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький)
  • — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець)

за плечи́ма.

Зовсім близько, поруч. Приклади
  • Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (А. Малишко)
  • Смерть за плечима, а біді весілля (Укр. присл.)
Позаду. Приклади
  • Всі знали, що за його [парторга] плечима довгі роки царської каторги, рани громадянської війни (В. Собко)
  • Хоч сивина й припорошила, скроні. Хоч за плечима вже півсотні літ, — Ми й досі комсомольці! Не холоне Вогонь сердець. Душі не в'яне цвіт (І. Нехода)
у кого, за чиїми і без додатка. У минулому, у доробку. Приклади
  • У більшості монтажників досвіду і вміння вистачає. За їхніми плечима вже не одна… електростанція (З газети)
  • У літературу [А. І. Шиян] прийшов не з порожніми руками. За плечима у юнака уже був чималий життєвий і трудовий досвід (В. Козаченко)

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади
  • Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

за душе́ю у кого, зі сл. бу́ти, ма́ти і т.ін.

зі сл. затаї́ти і под. У собі. Приклади
  • — Ви йому про це сказали? — Так, я йому все виклав, що мав за душею (М. Ю. Тарновський)
  • [Петро:] Ну-ну, сестро, ну! Викладай, викладай, що затаїла за душею (Панас Мирний)
При собі, у власності, у наявності. Приклади
  • — Сердюки спробували були видурити капітал… у Данька Яреська. Знали вони, що при капіталі хлопець, має за душею срібного полтинника (О. Гончар)

ганя́ти (ганя́тися, полюва́ти і т.ін.) за двома́ зайця́ми.

Намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ одночасно. Приклади
  • Приїхав він саме тоді, коли Друзь ні про що, крім Василя Максимовича, не мав права думати. І взагалі він ніколи не вмів полювати за двома зайцями (Ю. Шовкопляс)

ні за що́ [ні про що́].

Даремно, марно, безпричинно. Приклади
  • Навіть рідних братів не жалував [Левко]; наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що ні про що (М. Стельмах)
  • — Образити дівчину ні за що ні про що та й покинути. Де це видано? — обурювалась більше за всіх Мар'яна, ідучи звивистою стежкою (А. Шиян)
  • Ходив [Гнат Романович] поміж соняшників і чухав потилицю. Ще й спересердя на жінку накричав — ні за що, ні про що… (Є. Гуцало)
  • — Зовсім скрутила чоловіка,— промовила мати. — Пропаде він з нею ні за що! (Б. Грінченко)

держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон.

Не виявляти самостійності, підкорятися, волі, впливові якої-небудь жінки (про чоловиків). Приклади
  • держа́тися запа́ски, заст. — Ви любите держатися бабської запаски,— сміявся [Краньцовський] зо Славка. — А такі мужчини мають послух у жінок (Л. Мартович)
  • — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка)

за вся́ку ціну́.

Обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди. Приклади
  • За всяку ціну треба було стати господарями на залізниці (М. Стельмах)
  • Вона [Регіна] викинула наперед себе руки, ніби за всяку ціну мала спіймати Гайдамаку (Б. Бойко)
  • Старшина Колотуха… повинен був за всяку ціну пробитися до своїх знову стати до бою (П. Автомонов)
  • — А він — дурень. Радий за всяку ціну одкараскатись від неї і не знає як (М. Хвильовий)

приде́ржати / приде́ржувати язи́к ([свого́] язика́) [за зуба́ми].

Утриматися від розмови, від висловлення; змовчати. Приклади
  • — І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч)
  • Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський)

за раху́нок

кого, чого. Використовуючи кого-, що-небудь з певною метою; жертвуючи кимсь, чимось. Приклади
  • Так, до самофінансування й самоокупності треба прагнути, але не за рахунок споживача, тобто нас із вами (З газети)
  • У країнах з тоталітарним режимом розцвітає спорудження палаців, пам'ятників..— і завжди за рахунок зниження рівня життя народу (З газети)
  • Підвищується родючість ґрунтів за рахунок збільшення виробництва і внесення органічних добрив (З журналу)
чого, який, чий. На чиї-небудь або якість кошти. Приклади
  • Багато клубних будинків споруджується за рахунок місцевих фінансових джерел і коштів колгоспів (З журналу)

залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) поза́ду (за собо́ю, поза́д се́бе) кого, що.

Випереджати, перевершувати кого-, що-небудь у досягненні чогось. Приклади
  • Поет [Т. Шевченко], який вийшов з кріпаків, яскравістю свого таланту, ніжністю ліричних почуттів залишив позаду багатьох видатних майстрів європейської лірики (З журналу)

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого.

Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Приклади
  • — Пригадуєш, як куркульню брали за барки? (О. Гончар)
  • Стоколос [бурщик] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський)
Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю ( перев. під час сварки, суперечки). Приклади
  • Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало)
  • — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник… Кажу: батька рідного не пущу… А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський)
  • Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький)

за компа́нію.

Разом, заодно з іншими, тільки тому, що інші роблять те саме. Приклади
  • За компанію пішли б з вами, але зараз маємо їхати в панський ліс (М. Стельмах)
  • — Цього гривастого,— кивнув він на Василя,— краще зв'яжіть, безпечніше… Ну, а хлопчик хай біжить за компанію! (Д. Косарик)

нога́ за ного́ю.

Повільно, неквапливо, ледве-ледве. Приклади
  • Ідуть повільно, нога за ногою плетуться (Р. Чумак)
  • Хлопці поверталися назад понад шляхом поволеньки, нога за ногою (В. Козаченко)
  • Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки (Панас Мирний)

що [це] за мо́да [пішла́].

Уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь; чому. Приклади
  • І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах)

думки́ (гадки́, ду́ми) сную́ться в голові́ перев. чиїй.

Хто-небудь напружено думає про щось ( перев. тривожне або неприємне). Приклади
  • ду́ма за ду́мою сную́ться в голові́ у кого. Дума за думою снуються в голові у Платона (І. Цюпа)
  • Хима лежала на полу, розплющивши очі: і в її голові снувалися думи (М. Коцюбинський)
  • Він [Тарас] не проводив сестри до кошари, в його голові снувались інші гадки (С. Ковалів)
  • Андрій Гордійович збирався зразу ж заснути. . Але, як на те, сон не брав його. Тривожні думки одна за одною снувалися в його голові (М. Трублаїні)
  • Тяжкі думки снувались у його [Зіньковій] хворій голові.. Що він лихого зробив людям? (Б. Грінченко)

раз за ра́зом.

Ритмічно, послідовно, повторюючись. Приклади
  • Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник)
  • Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар)
Один за одним. Приклади
  • за ра́зом раз. В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас… (В. Сосюра)
  • Папа враз… підбіг до вікна… і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич)

обвести́ / обво́дити за ніс кого.

Перехитрити обманути когось. Приклади
  • — Нащо гарячкувати? Може, й справді нас за ніс обвели, то треба послухати людей. Люди завжди правду кажуть (Ю. Бедзик)
  • Не міг просто повірити, що отой гонивітер… здатен перехитрити, обвести за ніс вимуштруваного гестапівського вовкулаку (І. Головченко і О. Мусієнко)

і за ву́хом не сверби́ть кому, у кого.

Байдуже, однаково; хто не турбується ні про що. Приклади
  • й не сверби́ть. — А отже громада каже, що буде жаліться — ще лукавіше додав писар.— Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Б. Грінченко)
  • Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Волошин)
  • — Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (С. Добровольський)
  • Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов)

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́тла (сві́ту) [бі́лого] не ба́чити.

зі сл. пла́кати і под., а також зі сл. так, що. Нестримно. Приклади
  • Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала… свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький)
Нестримно плакати, ридати. Приклади
  • Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний)
  • — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький)
  • Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко)

стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути се́рце кому.

Хвилювати, непокоїти кого-небудь. Приклади
  • Жаль за загубленим щастям, немов кліщами, стискував йому серце (Л. Яновська)
  • Дорога завертає. Юра іде. Якесь передчуття стискає.. йому серце (Ю. Смолич)
  • сти́снути за се́рце кого. Мене щось стисло за серце (І. Франко)
  • сти́снути ко́ло се́рця кого. Настю стиснуло щось коло серця.. Вона ніби бачила, як Денис десь блукає на далеких степах (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти честь (ща́стя), з інфін.

Уживається для вираження гордості за щось; бути гідним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. Приклади
  • ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети)
  • Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський)
  • Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим (Ю. Яновський)
  • — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький)

трима́ти [Го́спода] Бо́га за бо́роду.

Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. Приклади
  • — А вас викликає ректор. — Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан. — Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш, — пояснив Іван. — Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах)
Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. Приклади
  • — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс)

За гаря́че й студе́не хапа́ти / Ухопи́ти.

Усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. Приклади
  • Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку, що вона знала, як-то кажуть, за гаряче й студене ухопити (О. Кобринська)
  • За студене й гаряче, як то кажуть, я Хапати мусив, голод, холод. Зносити, сну, всіх втіх життя Зрікатись (І. Франко)

що за оди́н.

Яка людина, які погляди, інтереси і т.ін. у когось; хто. Приклади
  • — Що ти за один? — питаю закостенілого товариша (І. Франко)
  • Тут [на ярмарку] затопчуть, навіть не помітивши, що ти за один (О. Гончар)
  • Що воно за один той Віллі, визначити, звичайно, важко (В. Козаченко)
  • Ці люди сподобались Данилкові, хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (П. Панч)

бра́ти (хапа́ти і т.ін.) / взяти (схопи́ти) за го́рло кого.

Настирливо або силою домагатися чогось. Приклади
  • [Олена:] Куркульські недобитки пробують піднести голову. Товариші, нас хотять [хочуть] схопити за горло… (І. Микитенко)
  • Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою.. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар)
Сваритися з кимось, чіплятися, придиратися до когось. Приклади
  • Вони [французи] і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський)
  • — От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади
  • аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
  • так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
  • аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
  • Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
  • Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
  • З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
  • — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
  • Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
  • Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
  • Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
  • Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
  • — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
  • [Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

за хвіст та на со́нце (на ві́тер) кого.

Викривати чиїсь непорядні, неправильні і т.ін. дії, вчинки так, щоб усім стало відомо. Приклади
  • — Заробиш у колгоспі сіна — матимеш молочко, не заробиш— хай тобі Бог дає… — Давно б так! — зірвалися в залі голоси. — Годі їм на чужій печі зади гріти. За хвіст та на вітер… (С. Добровольський)
  • Картопля в кагатах почала горіти, а силос, то, мабуть, уже й згорів. Хто кагатував? Колода. По закутках усі гудуть, от вона і його за хвіст та на сонце [в газету] (В. Кучер)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха).

Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Приклади
  • Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис)
  • — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)
  • Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він… Наче окропом налитий… Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар)

квит за квит.

Еквівалентний, рівноцінний обмін. Приклади
  • [Тиміш:] Ти як же це — піший? [Микита:] Отут і ввесь! [Тиміш:] Стій, будем кінними! Ти мені — пістоля, я тобі — коня,— квит за квит! (М. Кропивницький)

[аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] в кого, безос.

У кого-небудь з'явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. Приклади
  • Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький)
  • сипну́ло моро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало)
  • Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко)
  • У Грицька морозом сипнуло від того Христининого крику (Панас Мирний)

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т.ін.) кому і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось мерзне. Приклади
  • Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут)
  • Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький)
  • Мороз пробирався… до тіла (В. Кучер)

не за моря́ми.

Недалеко, близько. Приклади
  • Кузьмі здавалося, що Донбас за морями десь (Григір Тютюнник)
  • Леонід насторожився.— Де це Шишаки? — Не за морями,— продовжував Сорока (О. Гончар)
  • за моря́ми. Той блукає за морями, Світ перепливає, Шука долі (Т. Шевченко)

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру (за ду́шу).

Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи інтересами інших. Приклади
  • Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко)
  • Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок,. .посумувати… і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський)

за ґра́ти, зі сл. посади́ти, зачини́ти, ки́нути і т.ін.

У в'язницю. Приклади
  • Інспектор Браун сказав: киньте його за ґрати! (Гашек, перекл. Масляка)
  • — Пишіть: підсудний визнав, зо займався контрреволюційною агітацією проти колгоспного ладу. І спровадили діда за ґрати (А. Дімаров)
  • Хоч за пісні садовлять теж за ґрати. Але, звичайно, можна їх співати, Принаймні ті, що складені без слів… (В. Самійленко)
  • Тебе зачинили за ґрати, а твоє слово ходить по світу (М. Коцюбинський)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади
  • — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський)
Минути, пройти без вороття. Приклади
  • Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
  • Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)
Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади
  • Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
  • Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, придба́ти, купи́ти і т.ін.

Дуже дешево, майже безкоштовно,задарма. Приклади
  • Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть його за ламаний гріш (Ю. Бедзик)

за ранжи́ром; заст. по ранжи́ру.

За ступенем значимості, важливості і т.ін. Приклади
  • Гості за суворим ранжиром посідали до пишного іменинного столу (О. Полторацький)
За встановленою формою. Приклади
  • Одежа у всіх запорожців була по ранжиру однакова і одного кольору (О. Стороженко)

За ми́лу ду́шу.

зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін. Добре, прекрасно, надійно. Приклади
  • Джулай запропонував замінити чавун резиною. Підняли було на сміх, але завжди сміється той, хто сміється останнім.. Резина працює за милу душу (П. Інгульський)
З великим задоволенням; охоче. Приклади
  • — Всі на мене злі, а я ще зліший, — засміявся Джмелик, наливаючи Гошці самогону. Пий, Гошко, бо ти дурний.. Я б тобі вліпив кулю в потилицю за милу душу (Григорій Тютюнник)

лиша́ти / лиши́ти [за собо́ю] ни́точку.

Давати можливість продовжити щось, налагодити зв'язок з чимсь, розібратися в чомусь і т.ін. Приклади
  • не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки. Він так і пішов, не зрозумівши нічого.. .Що ж, це, може, й краще. Рвати так рвати одразу, не лишаючи бодай найтоншої ниточки (А. Дімаров)
  • Ясне діло, хтось із янковичан пристав до них [партизанів], повинен був пристати. Ну, а значить і ниточку за собою лишити (І. Головченко і О. Мусієнко)

чу́ти (відчува́ти) кри́ла за плечи́ма.

Бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили і т.ін. Приклади
  • Орлині крила чуєш за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і т.ін., грубо.

Дуже міцно. Приклади
  • — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар)
  • Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало)

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв.

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Приклади
  • поповоди́ти з ніс (тривалий час). Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона.. — Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний)
  • води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
  • — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же? (Григорій Тютюнник)
  • Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко)
  • — Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко)
  • — Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович)

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл.

Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Приклади
  • Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого [якого] він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський)

день від дня (за днем, по дню).

Поступово, неухильно; з кожним разом. Приклади
  • Весела, вродлива, тямуща була молодиця!. .І так день по дню все більше подобалася Іванові (О. Гончар)
  • День за днем, за тижнем тижні — непомітно лине час (Л. Забашта)
  • Він робився день від дня якийсь похмуріший та понуріший (І. Франко)

за краси́ві (прекра́сні) о́чі.

Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Приклади
  • — Танки теж, знаєш, народне добро і за так не даються, за красиві очі (І. Малишевський)
  • ра́ди (зара́ди) га́рних (прега́рних) оче́й. У тій самій фразеологічній одиниці можуть співіснувати: а) непрефіксовані і префіксовані, а також різнопрефіксні утворення: дерти (задирати) носа;.. ради (заради) гарних (прегарних) очей та ін. (Фразеологія..)
  • Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С. Добровольський)

тихі́ший (ти́хший) [від] води́, ни́жчий [від] трави́.

Дуже скромний, покірний, непомітний. Приклади
  • Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін)
  • Тверезий він [паламар] був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний)
  • тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс)

глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка.

Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. Приклади
  • — Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув?.. (І. Котляревський)

як (мов, на́че і т.ін.) за по́ли тя́гне кого.

Кому-небудь дуже хочеться зробити щось. Приклади
  • Думки роздирали голову… Як там у городі? Що з Христею?..— Пріську наче за поли тягло піти довідатися (Панас Мирний)
  • Тягне було мене наче за поли надвір, на той шлях, кудою понесли її на кладовище (І. Нечуй-Левицький)

за іне́рцією.

Несвідомо, машинально; за звичкою. Приклади
  • Цигарку [капітан] за інерцією по-нічному ховав у долоні, а пальцями другої руки ненастанно м'яв заросле підборіддя (Н. Тихий)
  • Огей механічно, за інерцією хутко вдягається (Олесь Досвітній)

за що [й], про що? Невідомо чому, з яких причин.

[Раб-єгиптянин:] Яка там помста? Що ти плетеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Леся Українка). Приклади
  • [а] за що? [а] про що? От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький)

без ше́ляга за душе́ю.

Зовсім безгрішний, бідний; без грошей. Приклади
  • без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати? Без шеляга при душі не рушиш з місця (І. Франко)
  • Тепер йому не бачити й посади як-шая, як своїх вух… Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній)

ущеми́ти [за] се́рце кого і без додатка.

Глибоко вразити, схвилювати кого-небудь чимсь. Приклади
  • [Олекса:] Візьму книжку читати, який-небудь факт так ущемить за серце, що годі вже й читати (М. Кропивницький)
  • І жура якась ущемить серце кожного, хто чує ці невидимі звуки. Стане, тихо зітхне… (Г. Хоткевич)

за [яку́сь (одну́ і т.ін.)] мить, перев. з дієсл.

Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Приклади
  • Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський)
Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що. Приклади
  • Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра)
Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Приклади
  • — Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк)
  • Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько)
  • Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
  • — Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
  • Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
  • В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
  • Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
  • Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
  • Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
  • Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
  • Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
  • Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)
зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади
  • аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)
Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади
  • за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
  • мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
  • — Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
  • Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
  • Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
  • Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
  • Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
  • Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
  • При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
  • Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

тягти́ (сми́кати) за по́ли кого.

Настирливо домагатися чого-небудь від когось. Приклади
  • Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового! — а даси, то воно й застаріється те нове, поки на світ вилізе (Леся Українка)

ні за спаси́бі.

Без будь-якої вигоди; невдячно. Приклади
  • [Юда:] Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, попихачем їм буть ні за спасибі! (Леся Українка)

за чи́сту моне́ту, зі сл. прийма́ти, сприйма́ти і т.ін.

Як істину, як щиру правду, всерйоз і т.ін. Приклади
  • А високі слова, якими Ромео прикрашають свої вельми непоказні вчинки, інженери людських душ часто сприймають за чисту монету (З журналу)
  • — Надто він, як би сказати… тупуватий і однобічний, а намагається вийти в герої. Ну, й приймає все за чисту монету (Г. Коцюба)
  • Музичко тричі виконував свій твір…про це й газета написала. Люди прийняли те за чисту монету, радо вітали появу нового світила (М. Ю. Тарновський)
  • Мій глупенький Савонаролочко! — усміхалась Майя, нарочито приймаючи за чисту монету його слова.—..Їй-богу, ти доісторичний екземпляр! (М. Хвильовий)

за ді́лом.

При необхідності, коли треба. Приклади
  • — Коли дорогу узнали в поле та в ліс, — то й не вилазили з їх [них]. І за ділом і без діла (С. Васильченко)
  • Молодиці повбігали в гостинну за ділом і без діла і вештались по покоях (І. Нечуй-Левицький)

[хоч] по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти.

Дуже дешево, майже даремно, недорого. Приклади
  • Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький)
Недорогий, дешевий. Приклади
  • — Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський)

бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́).

Читати, вчитися. Приклади
  • Їздив [Дмитро] у хурманку на цукровню по жом а чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (М. Стельмах)
Готувати уроки; готуватися до занять і т.ін. Приклади
  • Цілий день школяр прогуляв, ще й за книжки не брався.

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка.

Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. Приклади
  • Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Народні оповідання)
  • — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожена Печериця.— А біс їх знає…— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк)
  • — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський)
  • — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко)

[і] за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого.

Хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь. Приклади
  • й за ву́ха не відтя́г би. Надолужуючи прогаяне в дорозі, Данько тьопав так, що й за вуха його не відтяг би: скучив за гарячою стравою (О. Гончар)
  • Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко)
  • Не турбінами єдиними людина жива… Бориса — того за вуха не відтягнути од віршів (І. Муратов)

вхопи́тися за сло́во (за слова́).

Не гаячись, скористатися чиєюсь думкою, ідеєю, натяком тощо як приводом до чого-небудь. Приклади
  • — А до прикладу кажучи, що то за сума? — ухопились за слова майстри.— Сума незначна (Ю. Збанацький)
  • — Хороший килим, гарний. Кульжан, дочка моя, ткала..— Треба подумати про її щастя,— вхопився Бутаков за ці слова, які давали змогу повертати розмову в потрібному напрямку (З. Тулуб)
  • — Сяде, безпремінно сяде! —. .вхопився за слово Максим.— Он і кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич)

ма́ти за душе́ю що.

Бути багатим, володіти чимсь. Приклади
  • — Чи має що за душею її [Мелашки] батько? — А чом же? Балаш, здається, людина з достатками (І. Нечуй-Левицький)
Думати, говорити, знати і т.ін. що-небудь. Приклади
  • — Називаєш плетухою… Ну, називай, коли кращих слів за душею не маєш для мене (Є. Гуцало)
  • — Ви йому про це сказали? Так, я йому все виклав, що мав за душею (М. Ю. Тарновський)

бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс).

Тікати, бігти, іти геть. Приклади
  • Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко)
  • — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати.. Тобі ночувати в мене не можна (В. Кучер)
  • — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч)
Прискорювати ходу́, поспішати. Приклади
  • — Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк)

за сімома́ печа́тками (печа́тями).

Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Приклади
  • [мов] кни́га за сімома́ печа́тями. — Підходила Артемова черга, а він поки що не вирішив, який [напій] вибрати. Всі вони були для нього мов книга за сімома печатями (П. Гуріненко)
  • — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб (О. Гончар)
  • Виробничий процес свого цеху, а відтак і цілої фабрики… не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В. Козаченко)

лиша́ти (залиша́ти і т.ін.) / лиши́ти (залиши́ти і т.ін.) [за собо́ю] слід.

Запам'ятовуватися якимись вчинками, справами. Приклади
  • Там, де… кипіли життя та радість, там буде гола, дика пустеля без тіні, без билинки… Чи не такий слід лишав за собою Аттіла? (М. Коцюбинський)
Робити значний внесок у якусь справу. Приклади
  • — Як по-вашому? Що залишає слід?.. — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор (О. Гончар)

за спи́ною у кого, чиєю, кого і без додатка.

Позаду кого-небудь. Приклади
  • — Полк швидко просувався вперед, залишаючи за спиною окремі вогневі точки противника (З журналу)
  • Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний)
В минулому. Приклади
  • За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями… (О. Гончар)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. Під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом; за підтримкою або на утриманні кого-небудь. Приклади
  • за широ́кою спи́ною. Дмитрові здавалося, Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у Бога за пазухою (Ю. Збанацький)
  • У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде)
Таємно від кого-небудь. Приклади
  • Шаную ворога свого І хитрого і злого. Остерігаюся його І жду всього від нього. Та забуваю в суєті. Що в мене за спиною Мені готують пастку ті, Хто їсть і п'є зі мною (І. Низовий)

лови́ти за по́ли кого, ірон.

Переслідувати кого-небудь; намагатися привернути до себе чиюсь увагу. Приклади
  • [Домаха (сама):] Так де ж тут не ловити женихів за поли, та ще багатирів!.. Ну, вже ж хоч гола, так зате ж, бачиш, красавиця [красуня] (Олена Пчілка)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади
  • І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
  • Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого.

Дуже багато. Приклади
  • Багато, як за гріш маку (М. Номис)
  • Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський)
  • Міністрів отих. . зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах)
  • — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський)

смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (під се́рцем, за се́рце) кого і без додатка.

Мучити, непокоїть кого-небудь, викликати відчуття душевного болю від чогось неприємного. Приклади
  • Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник)

[аж] вхопи́тися / братися за живі́т (за бо́ки, в бо́ки).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на… вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети)
  • — Гукнув я конторських, а вони вже… аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер)
  • — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш)
  • — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко)
  • — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер (Ю. Смолич)

за ши́ю (за спи́ну і т.ін.) не ллє кому і без додатка.

Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т.ін. когось. Приклади
  • — Ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (С. Васильченко)
  • Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко)

як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися і под.

Дуже міцно. Приклади
  • — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися, як воша за кожух (В. Москалець)

за (че́рез) [яку́сь] хвили́ну (хви́лю, хви́льку).

Дуже швидко. Приклади
  • Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах)
  • Мерщій біжить [сестра Мархва] назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний)
  • Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар)
  • Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський)
  • За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий)

ум за ро́зум захо́дить / зайшо́в у кого.

Хто-небудь втрачає здатність тверезо, розумно діяти. Приклади
  • — В мене вже аж ум за розум заходить од високих нематеріальних любощів (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) по кома́нді (за кома́ндою, на кома́нду).

Разом, водночас, дружно. Приклади
  • Ченці, наче по команді, підвелися, перехрестилися до образів (І. Нечуй-Левицький)
  • Хвилю сиділи, як остовпілі, і тілько [тільки] опісля мов на команду обі жінки заридали вголос (І. Франко)
  • Денис несподівано рвонув соб.. Хропіння на возі затихло. Хлопці як по команді кинулися навдьори (Григорій Тютюнник)
  • В цю мить мов за командою вздовж цілої валки заторохтіли постріли (Олесь Досвітній)

видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне.

Виставляти кого-, що-небудь іншим, зовсім протилежним. Приклади
  • Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети)

за і́грашку кому, що.

зі сл. да́тися і под. Дуже легко. Приклади
  • Йосипові і грамота за іграшку далася… (Панас Мирний)
зі сл. бу́ти. Розвага. Приклади
  • Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку, а далі увійшло в його щоденні звичаї (Панас Мирний)

за ґра́тами, зі сл. сиді́ти, бу́ти, трима́ти і т.ін.

У в'язниці. Приклади
  • за тюре́мними ґра́тами. Я і мої товариші сиділи спокійно і смирно за тюремними ґратами (І. Франко)
  • І були думки, що ніде так не обсідають людину, як за тюремними ґратами. Коли залишається сам на сам: не на годину чи дві — на довгі роки (А. Дімаров)

вси́пати (ки́нути, вки́нути і т.ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому.

Завдати неприємностей кому-небудь. Приклади
  • [Економ:] Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко)
  • [Михайло:] Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра! Не поминай мені про нього! Тут прийдеш до тебе порозкошувати душею, впитися коханням,— а ти мені вкинеш приску за пазуху (М. Старицький)

що за вра́жа (лиха́ і т.ін.) ма́ти!, фам.

Уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т.ін. Приклади
  • — Що за вража мати! — каже тоді Шрам, протираючи очі. — Да се ж ти, бачу, сам і отаман! (П. Куліш)
  • — Чи не видко ще сухого дуба? — Ні, — каже [хлопець], — ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема (Г. Хоткевич)
  • З ума не сходить моя дівчина:..що за нечиста мати? — думаю. — От тобі й напився води! (Панас Мирний)

не за адре́сою зі сл. зверта́тися.

Не до того, до кого треба; не туди, куди слід. Приклади
  • Продавец тільки плечима стенула: мовляв, не за адресою звертаються (З журналу)

хова́тися / схова́тися за чужІ́ спи́ни (за чужу́ спи́ну).

Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов'язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. Приклади
  • — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся, — засвітив на нього оком Латочка (Григорій Тютюнник)
  • Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар)
  • хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чию (чиї). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк)
  • — Батура допустив аварію, — сказав Анісімов. — Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович)
  • хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини. — Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою крайній (Панас Мирний)

нічо́го нема́ за душе́ю у кого.

Хто-небудь духовно бідний, негуманний і т.ін. Приклади
  • Вона не раз докоряла собі: як могла захопитися легковажним молодиком, у котрого нема абсолютно нічого за душею? (М. Слабошпицький)

знахо́дити / знайти́ соки́ру (соки́рку) під (за) ла́вкою, ірон.

Відкривати для себе те, що для інших (для більшості людей) давно відоме. Приклади
  • — Знайшли? — скептично глянув на дітей бакенщик,— сокиру під лавкою! Та про цей будинок я вже стільки років знаю! Бачив, як його й будувати починали! (Ю. Мокрієв)

о́ко за о́ко; зуб за зуб.

Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т.ін.; відплата тим самим. Приклади
  • о́ко за око́ і зуб за зу́ба. Ви чули, що сказано: Око за око і зуб за зуба. А я вам кажу не противитись злому (Біблія)
  • За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око (І. Багряний)
  • Так,— думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем терну…— Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб (Григорій Тютюнник)

за одни́м ри́пом.

Одночасно з ким-, чим-небудь, заразом; відразу. Приклади
  • одни́м ри́пом. Місцеві законодавці сподіваються на інше: пияки при вживанні алкоголю будуть обачнішими і стриманішими. Адже одним рипом втрачаєш геть усю компенсацію (З газети)
  • За одним рипом з Остапом і Мусій вийшов з хати (А. Головко)
  • В клубі неодмінно побувайте. Та за одним рипом провідайте й нашу дослідницьку станцію (О. Ковінька)

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що.

зі сл. до́свід і под. Набути, здобути і т.ін. Приклади
  • Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар)
  • Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар)
із сл. роки́ і под. Прожити якусь частину життя. Приклади
  • В цей час [1903 р.] Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру)

кров за кров.

Відплата, помста вбивством за вбивство. Приклади
  • Девізом нескорених було: Кров за кров! (З газети)
  • — А що ж, вони наших рубатимуть, на рожни підніматимуть, а ми з ними цяцькатись? — говорили бійці загону. — Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (О. Гончар)
  • Уб'єм брата! спалим хату! — Сказали, і сталось. Все б, здається, ні, на кару Сироти остались. В сльозах росли, та й виросли; Замучені руки Розв'язались — і кров за кров (Т. Шевченко)

ціди́ти слова́ (сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву).

Вимовляти повільно, неквапливо, невиразно. Приклади
  • Вона [Маланка] цідила слова, немов отруту (М. Коцюбинський)
  • — А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Совість заговорила? — цідив слова Мірошниченко (М. Стельмах)
  • Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • — Працюю в котловані гідростанції. Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити,— цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба)

ні за копі́йку, зі сл. пропада́ти, зги́нути і т.ін.

Даремно, марно, ні за що. Приклади
  • Пропадеш ні за копійку (Укр. присл.)

за всіма́ пра́вилами.

Дотримуючись норм порядку і т.ін.; так, як треба, як слід. Приклади
  • — Ой жи́ла,— сказав Сагайда, коли єфрейтор відкозирявши за всіма правилами, відійшов (О. Гончар)
  • Сашко притишив машину і вів її поволі, за всіма правилами (В. Кучір)

трима́ти (держа́ти) за сімома́ замка́ми.

кого. Замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи. Приклади
  • трима́ти під трьома́ замка́ми. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко)
  • — Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! — кричав Павло.— Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив'язав? (Є. Гуцало)
що. Не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т.ін.). Приклади
  • *Образно. Свою таїну природа тримає за сімома замками (З газети)
  • За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах)

тя́гне за живі́т (за печінки́) кого.

Хто-небудь дуже хоче їсти, страждає від голоду. Приклади
  • Він [Кайдаш] не їв цілий день. Його тягло за живіт (І. Нечуй-Левицький)
  • Живіт йому так скавучить, за печінки так тягне його, їв би, здається, й свічки (А. Тесленко)
  • тя́гне за печі́нку. Деякі [школярі] складалися по копійці купити булку, бо за печінку тягло (Панас Мирний)

шкребе́ (шкря́бає) / зашкребло́ (зашкря́бало) на душі́ (на се́рці, за ду́шу, за се́рце) у кого і без додатка, безос.

Кого-небудь охоплює почуття гіркоти, суму, неспокою, тривоги, незадоволення і т.ін. Приклади
  • шкребти́ ду́шу. Він так бажав Марині добра і щастя, що її успіх окрилював його. Та згодом дрібне самолюбство почало шкребти його душу (Л. Дмитерко)
  • Справді, того дня він одержав погано з арифметики. Зашкребло на серці у Василя (О. Донченко)
  • Медаль, яка дісталась Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина… Лукію це, видно, шкребе за душу (О. Гончар)
  • Од слів твоїх на серці шкряба (В. Сосюра)
  • Хай досі на душі шкребе, та дружба ж не розпалась (П. Дорошко)
  • Напевне, намагався [учень] триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут)

бра́ти / взя́ти за карк (за в'я́зи) кого.

Ставити у скрутне, безвихідне становище, утискувати когось. Приклади
  • — Тепер візьмем їх за карк та й трясонемо, щоб злодійське тіло вилізло з шкіри,— гигикає Пігловський і смачно арапником січе повітря.— Комусь ниньки змелеться, а комусь і скрутиться (М. Стельмах)

зуб за зуб.

Відплата, помста образою за образу. Приклади
  • Він рад був, що може відплатити Рифці зуб за зуб (І. Франко)
  • — А що ж, вони наших рубатимуть, на рожни підійматимуть, а ми з ними цяцькатись? — говорили бійці загону.— Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (О. Гончар)

в (за) оди́н раз.

Раптово, за короткий час. Приклади
  • Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний)
Відразу, за один прийом. Приклади
  • Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з'їсти за один раз (Григорій Тютюнник)

хапа́тися за життя́.

Виявляти велике бажання жити, незважаючи ні на що; намагатися, прагнути вижити, докладаючи великих зусиль. Приклади
  • Він уже хапався за життя не так очима, як пересушеними вухами, прикладаючи до них довгі і жовті, мов свічі, пальці (М. Стельмах)

за (по́за) о́чі, перев. зі сл. говори́ти, смія́тися, обзива́ти і т.ін.

У відсутність того, про кого йдеться. Приклади
  • — За Тимоху нічого не скажу… плетуть поза очі всяку дурницю (А. Головко)
  • [Олексій:] У вічі будуть шанувати, а за очі проклинати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Чого, брате, іноді не кажеться? Аби за очі, а не в вічі! Кажеться, брат, одно, а робиться друге… (Панас Мирний)

відігріва́ти / відігрі́ти (ви́годувати) змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) [свого́] се́рця (за па́зухою) зневажл.

Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. Приклади
  • ви́гріти змію́ за па́зухою. — Покійний гетьман змію за пазухою вигрів. При батькові в пір'я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового двора сиріт гонить (Б. Лепкий)
  • [Харко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Панас Мирний)
  • Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрій змію за пазухою! (Г. Хоткевич)
  • — А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний)

дмухну́ти і розси́плеться (похи́литься і т.ін.) на кого і без додатка.

Уживається для підкреслення надмірної фізичної слабості, виснаженості кого-небудь. Приклади
  • [Тарас:] ..Худенька [Леся], кволенька… Дмухни — і похилиться (Л. Смілянський)
  • дмухни́ і полети́ть за ві́тром. Яцубі просто душа болить дивитись, яка його донька худа,— дмухни — й полетить за вітром (О. Гончар)
  • [Павло:] А ти [тестю] вже так перезрів, дмухнути на тебе, і розсиплешся (О. Корнійчук)

заклада́ти / закла́сти за га́лстук, жарт.

Уживати спиртні напої; напиватися. Приклади
  • — Мабуть, Тит Назарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Ю. Збанацький)

укуси́тися за язи́к, розм.

Утриматися від висловлювання; замовкнути. Приклади
  • — Ей ти, Чумак, чи як тебе! Іди товариша купати будемо.— Що, вже готовий [помер]! — прибіг захеканий Чумаченко.— За язик укусись! — грізно глянула на нього Уляна (Григорій Тютюнник)

гла́дити за ше́рстю кого і без додатка.

Не суперечити, догоджати кому-небудь, поблажливо ставитися до когось. Приклади
  • — Утремо ми запорожцям носа, як колись візьме наша, а тепер поки що треба гладити за шерстю (П. Куліш)

за п'ята́к (за п'ятака́).

зі сл. продава́ти, продава́тися і под., зневажл. Не вагаючись, з готовністю. Приклади
  • Вчинків його славних люди не знали. Драгів [друзів] мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський)
Даром, марно. Приклади
  • за зла́маний п'ята́к. Так усе майбутнє і минуле Пропаде за зламаний п'ятак (Л. Первомайський)
  • Одні невмиті,.. босі й голі на смерть ідуть за п'ятака (В. Сосюра)

бра́тися / взя́тися за своє́.

Продовжувати робити щось, наполягати на чомусь. Приклади
  • Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс)

Боротьба за існування.

Цей вислів як біологічний термін було запроваджено в середині XIX ст. Ч. Дарвіном (1809—1882) — основоположником учення про походження видів шляхом природного добору.
У переносному сенсі вживається для характеристики крайнього загострення суспільних суперечностей, суперечностей між людиною і природою та ін. Приклади
  • Одна думка, що там серед нових рабів московської імперії можуть бути земляки, рідні — затруювала життя, відбирала волю та енергію до боротьби за існування. (Й. Гірняк, Спомини)
  • Це були ті, яких висмоктав із села город, які асимілювалися з ним, прийняли його мову, заразились його вищістю над «хохлом-мужиком» і які одкинули від себе своє походження від хохла, як небезпечну й некорисну в боротьбі за існування ознаку. (В. Винниченко, Відродження нації)
  • Ми в першу чергу від правдивої науки вимагаємо, щоб вона приносила користь, щоб давала нам можливість перемагати природу без великих утрат у відвічній боротьбі за наше існування. (І. Франко, Наука і її становище щодо працюючих класів)

За Адама. За часів Адама.

За Біблією, Адам — перша людина на землі, створена Богом у шостий день творіння (Буття, і). Вислови «за Адама», «за часів Адама» означають сиву давнину, дуже віддалені часи. Вони часто використовуються з гумористичною метою. Приклади
  • А се сап'янці-самоходи,
    Що в них ходив іще Адам;
    В стариннії пошиті годи,
    Не знаю, як дістались нам.
     (І. Котляревський, Енеїда)

За вашу і нашу свободу!

Вислів — звернення до російського народу — належить Й. Лелевелю (1786—1861), відомому польському історикові й громадському діячеві. Приклади
  • Наведений діалог — це розмова двох революціонерів про тактику спільних дій, він нагадує знаменитий лелевелівський девіз — «За вашу і нашу свободу», проголошений повстанцями 1830 року. (М. Рильський, Поезія Адама Міцкевича)
  • Відбулася 1830 року на вулицях Варшави народна демонстрація, і над юрбою сяяло славне гасло, одне з найблагородніших гасел, створених у людській історії: «За вашу і нашу свободу». (М. Бажан, Спогади)

За всіх скажу, за всіх переболію.

Цитата з однойменної поезії (1922) П. Тичини:
За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Глибинами не втану, не змілію,
верхів'ями розкрилено росту. Приклади
  • Говорити від імені «письменників старшого покоління» і взагалі від будь-чийого імені не буду. Тільки від себе. І даруйте, коли занадто гостро. Це тільки Тичина: «За всіх скажу, за всіх переболію». Я не маю таких повноважень. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

За землю Руськую, за рани Ігореві!

Цитата зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.): «Загородіть полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, буйного Святославлича».
У поезії та публіцистиці ці слова стали відомим патріотичним закликом. Приклади
  • З отсих недобитків найбільше поплило крові, — погибли нещасні, за землю руськую, за Народний Дім… Тільки кілька курок лишилося — бідні вдови по нещаснім когуті… (О. Маковей, Народний Дім)
  • Невідомий співак походу степового…
    Замісто струн нап'яв тетиви спижеві,
    Давно забуту рать з сну будить вікового
    І до походу, знай, накликує нового
    «За землю Руськую, за рани Ігореві».
     (І. Франко, На старі теми)

За лакомство нещасне.

Усталений зворот, що часто вживається в українських народних думах на позначення мотивів зради, відступництва. Приклади
  • Безперечно, що значна частина українського панства була здеморалізована московським пануванням і продавалася на службу імперії, втрачала національну гідність і зраджувала свій народ ради панства великого і лакомства нещасного. (П. Голубенко, Україна і Росія)
  • Чого, наприклад, усякі Савенки, Шульгини, Піхни на Україні були й є такими оскаженілими, такими найшкідливішими ворогами відродження своєї нації? Не тільки через те, що вони мали за це тридцять серебряників, не тільки за «лакомства нещасні», а ще й «ідейно», ще «для душі» це роблять… (В. Винниченко, Відродження нації)
  • Вже я потурчилась, побусурменилась,
    Для розкоші турецької,
    Для лакомства нещасного!
     (Дума про Марусю Богуславку)
  • Потурчився, побусурманився
    Для панства великого,
    Для лакомства нещасного!..
     (Дума про Самійла Юшку)

За образом і подобою.

У біблійній оповіді про сотворіння людини сказано: «І каже Бог: сотворімо людину за образом нашим і подобою нашою» (Буття, і, 26).
Вислів уживається у значенні: надзвичайно схожий з чимось. Приклади
  • Найвищий дар Бога людині — Слово — було дане як засіб піднесення людини до Бога, як спосіб збереження його образу і подоби. (Є. Сверстюк, Осквернення священного дару життя)
  • Ніхто не дає монополії на істину, нікому не дано права «переробляти» й «перетворювати» людину, сотворену за образом і подобою Божою. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
  • Сорок літ я трудився, навчав,
    Весь заглиблений в тобі,
    Щоб з рабів тих зробили народ
    По твоїй уподобі.
     (І. Франко, Мойсей)

Книга за сімома печатями.

Вислів походить з Біблії, де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитися в неї» (Апокаліпсис, 5, 1-3).
Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне. Приклади
  • Між іншим, я не раз уже висловлював думку, що треба видати популярну книжку про міфи… — без цього нашій молоді майже книгою за сімома печатями залишаються всі культури минулих віків. (М. Рильський, Лист до Бориса Тена, 28.1.1963 р.)
  • Якщо російські читацькі кола хоч частково, хоч у здебільшого сірих, а часом і фальшивих перекладах, знали твори Шевченка, а також, меншою мірою, Франка, Коцюбинського, Стефаника, Мартовича тощо, то художня спадщина нашої великої письменниці (Лесі Українки) залишилась для них, по суті, скарбом за сімома замками. (М. Рильський, Натхненне слово)

Око за око, зуб за зуб!

Біблійна формула закону помсти, що неодноразово зустрічається в Старому Заповіті, наприклад: «А хто зробить шкоду ближньому своєму, тому треба зробити те саме, що він учинив. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб…» (Левит, 24,19-20).
У сучасній мові — відплата повною мірою за заподіяне зло.
 Приклади
  • — Пан Бог дарує даруючим.
    — Дешево, отче каноніку, хочеш відбутись. Козацька регула — око за око, зуб за зуб!     (П. Панч, Гомоніла Україна)

Півцарства за коня.

Неточна цитата з трагедії В. Шекспіра (1564—1616) «Король Річард III». В оригіналі Річард, який намагається втекти з поля бою після розгрому свого війська, вигукує: «Все царство за коня!».
Вислів означає крайню межу розпачу. Приклади
  • Нехай сміється вся моя рідня,
    що марно гроші трачу на коня…
    А що ті гроші?! Дай мені коня!
    Півцарства? Царство! Душу — за коня!
     (О. Орач, Коня!)
  • І пера мого хмільний балет
    не кінчатиметься — вічно, вічно…
    О, півцарства — за любов і злет!
    Залишок — за відступи ліричні.
     (І. Жиленко, От історія — так історія)

Продати за миску сочевиці.

Вислів походить з Біблії, яка розповідає про те, як Ісав продав своєму молодшому братові Якову первородство, тобто права старшого, першого в роді, за миску сочевичної юшки (Буття, 25, 31—34).
У переносному значенні вислів означає зраду великої ідеї, запроданство. Приклади
  • Усе комусь щось пишуть на догоду,
    та чечевиці хочуть, як Ісав.
    А хто напише або написав
    велику книгу нашого народу?
     (Ліна Костенко, Інкрустації)
  • Народ? Магнати продають
    Народ за юшку сочевичну.
    Останній день. Остання путь.
    Вперед, під шаблю блискавичну!
     (Л. Первомайський, Угорські рапсодії)

Свиснув Овлур за рікою.

Вислів походить зі «Слова о полку Ігоревім», пам'ятки XII ст. Утекти з половецького полону князеві Ігорю допомагав половчанин Овлур: «Опівночі Овлур свиснув за рікою: велить князю розуміти».
У переносному значенні: сигнал до важливої дії. Приклади
  • Ні, вже не знати спокою!
    Туга пече, як змія!
    Свиснув Овлур за рікою, —
    Чуєш ти, земле моя?
     (М. Рильський, Свиснув Овлур за рікою…)
  • Якби ж я Овлуром для вас міг стать
    І вам коня підвести за рікою!
    Якби ж я свистом гасло міг подать,
    Чекаючи за темною тайгою!
     (Юрій Клен, Прокляті роки)

Святіший за Папу Римського.

Цей вислів — видозмінена фраза, яка, за свідченням французького письменника Ф. Р. Шатобріана, була поширена за часів правління Людовіка XVI, тобто в останній чверті XVIII ст., — «Бути більшим роялістом, ніж король». Тоді ж виникли й похідні вислови «Бути більшим католиком, ніж Папа», «Бути святішим від Папи Римського» та ін.
Вислів характеризує людей, які перевершують своїми І поглядами чи діями тих, кого вони представляють; а також людей, які доводять вияв своїх переконань до абсурду. Приклади
  • Що ж, можливо, Йозеф Рот мав рацію: відстоюючи австрійську ідею, Грільпарцер був святіший за самих кесарів? (Д. Затонський, Феномен австрійської літератури)
  • Що ж, українські комуністи, чи принаймні їх керівництво, залишаються вірними не тільки принципам, а старій національній рисі — бути святішими від папи римського. (В. Карпенко, Україна здобуває незалежність)

Сьома печать. За сімома печатями (замками).

Цитата з Апокаліпсиса: «І я бачив у правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу,., запечатану сімома печатями… І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї» (5, 1-3).
У метафоричному вживанні «зберігатися за сімома печатями (замками)» — бути неприступним, вкритим таємницею. Приклади
  • Я не знаю, чи будемо жити після смерті. Може, коли затрубить ангел страшного суду, ти, який стільки разів чув сурму серед арени, яка сповіщає вхід бика, ти встанеш відразу, кажучи: «Це я, Антонів Pico Пастор, з моїм чорно-гаптованим одягом, з серцем відкритим, немов сьома печать». (П. Килинa, Плач на смерть Антонія Pica Пастора)
  • Володимир виховується й виховує, вчить і вчиться. Не тримає своїх знань, мов дорогоцінний скарб, за сімома замками. (Р. Галешко, Людині дано)

Тримати камінь за пазухою.

Вислів походить з п'єси римського письменника Плавта (близько 254—184 до н. е.) «Комедія про глечик». Скупий Евкліон, який знайшов глечик із золотом, не довіряє своєму сусідові Мегадору, що сватає його дочку: «Пащу розкрив на золото! Показує хліб в одній руці, а камінь тримає у другій».
У переносному значенні — приховувати недобрі наміри. Приклади
  • З того з'єднання нічого не вийшло, а хоч би й вийшло, то користь мала, бо все-таки обидві сторони (поляки й русини) ні крихотки одно одному не вірять і за пазухою ховають добрі каменюки на всякий случай. (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також