ЖИТТЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади
  • Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
  • — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)
перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади
  • — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
  • — Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
  • А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

стра́тити життя́.

Загинути. Приклади
  • Хотів він [метелик] бачити якнайближче те ясне сонце, яким йому здавалась лампа. Чи думав же він, що там життя стратить? (Леся Українка)

пройти́ / прохо́дити шко́лу [життя́].

Набути досвіду, змужніти, загартуватися в чомусь. Приклади
  • Десятки українських літераторів добру школу життя проходили на будівництві Дніпрогесу, де кожен працював не місяць, не два, влітку і взимку (З газети)

скінчи́ти дні (життя́, шлях і т.ін.).

Померти. Приклади
  • Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський)
  • Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка)

на схи́лі ві́ку (літ).

При наближенні старості, смерті. Приклади
  • на схи́лі життя́. — Діти, діти, — казала мати вечором, коли ті йшли спати. — Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність (У. Самчук)
  • [Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга)
  • на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: 40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави... (З журналу)
  • Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський)
  • На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький)

проводи́ти / прове́сти в життя́ що.

Здійснювати, втілювати на практиці що-небудь. Приклади
  • Директори пробували проводити в життя нові реформи (З газети)

збавля́ти / зба́вити ві́ку (життя́).

Убивати, губити кого-небудь. Приклади
  • Піде [ведмідь] було по лісі і душить та роздирає все, що здибле: одно з'їсть, а десятеро й так покине, тільки дармо життя збавить (І. Франко)
  • — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? Чому мене не задавиш, У землю не вдавиш? Чому мені злої долі Чом віку не збавиш? (Т. Шевченко)
Робити безрадісним і коротким чиєсь існування. Приклади
  • Даремну кинь турботу і прийми се горе, якого розум твій ні воля не поборе,— бо дарма тільки той життя збавляє, хто побивається, де ради більш немає (Уляна Кравченко)
  • І прожили ми з жінкою. І, дякувати, живемо й понині. А ось ти… Ти збавиш Сянці віку (Г. Колісник)

кла́сти / покла́сти життя́ (живі́т).

Гинути, вмирати, захищаючи, відстоюючи кого-, що-небудь. Приклади
  • Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух.— Клянуся живіт покласти за князя Данила (А. Хижняк)
  • [Ряженко:] Погиб мій близький сусіда, Гнат Чорнобривець, погибли й ваші сусіди, люди добрі. За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко)
  • Грізний баритонний голос його набирав сили, — Тоді ще й про таких, як ми, згадаєте. Що життя клали (О. Гончар)

відрива́тися / відірва́тися від життя́ (від землі́).

Втрачати почуття реальності. Приклади
  • Гублять діло формалісти, Сухарі-канцеляристи. Відірвались від життя. Справ не знають до пуття. Їх одні тривожать мислі: Щоб удержатися в кріслі! (С. Олійник)
  • Чимало живуть без врахування потреб життя. Літають в небесах, шукають чогось надзвичайного. Доцент Сухоруков щиро запевнив: — Професор Кучевич — людина, яка ніколи не відривається від землі (Н. Рибак)
  • [Хоменко:] Коли людина відривається від життя, то це і є найбільше лихо (З. Мороз)

укоро́чувати / укороти́ти ві́ку (вік, життя́, заст.

живота́) кому, чийого і без додатка. Призводити кого-небудь до передчасної смерті. Приклади
  • — Помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість, не вкорочуйте мого віку (М. Коцюбинський)
  • Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав [Роман], як вкоротить життя Стадницькому (М. Стельмах)
  • — Його [Анхиза] сивуха запалила і живота укоротила (І. Котляревський)

вкороти́ти ві́ку (життя́) кому.

Убити кого-небудь. Приклади
  • — Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав, як вкоротить життя Стадницькому (М. Стельмах)
  • — Петро ніяк не міг одірвати думок від образу дорогої Сари. Усе переконувало його в тому що Гершко вкоротив їй життя (М. Старицький)
  • Була се вість, мабуть, правдива, Що пан один із добрадива йому [комісарові] за півбутелька пива Трохи не вкоротив віку (І. Франко)
Призводити до передчасної смерті. Приклади
  • Невже вона схоче, щоб він пропадав марне, ні за що, вкоротив собі віку молодого? (М. Коцюбинський)

обірва́ти життя́ чиє.

Призвести до смерті, до загибелі; згубити, убити когось. Приклади
  • Тяжка хвороба обірвала життя людини.
  • Невблаганна смерть обірвала життя майстра. Але продовжують жити його твори (З газети)
  • Фашистська бомба в перший день віроломного нападу гітлерівської Німеччини.. — 22 червня 1941 року — обірвала життя письменника-патріота [С. Тудора] (Іст. укр. літ.)

ПРИЙТИ́ / ПРИХО́ДИТИ НА (у) світ (в життя́).

Народитися. Приклади
  • Батько новонародженого був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук (О. Гончар)
  • Відколи Гапка прийшла на світ, Мартоха злагодніла до чоловіка (Леся Українка)
  • Сам Амор Діонин, кажуть, серед нив прийшов у світ (М. Зеров)

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́.

Виникати, з'являтися, поширюватися або застосовуватися. Приклади
  • Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети)
  • В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко)
Починати діяти самостійно. Приклади
  • Вступило в життя нове, повоєнне покоління. . Виросли сини і внуки (П. Інгульський)

зложи́ти (покла́сти) життя́ за кого--що і без додатка.

Загинути, борючись за кого-, що-небудь, захищаючи когось, щось. Приклади
  • [Ряженко:] За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко)
  • Я непокриту голову свою схиляю низько.— Спіть, мої герої, ви полягли в кривавому бою, зложили ви життя своє недаром (І. Гончаренко)

позбавля́ти / позба́вити життя́ (ві́ку і т.ін.).

Умертвляти, убивати і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • — Що він зробив?.. За що позбавив життя сесю [цю] молоду людину? (І. Франко)
  • — Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив І відіслав би в оселю Аїда (Переклад Б. Тена)
  • Через якусь дурну вигадку, якусь нісенітну легенду він ладен був розбити мені дорогий апарат, скалічити або й позбавити мене життя (М. Коцюбинський)
  • Удвох із… дружиною залишились одного разу без обіду, бо шкода було позбавляти життя коропа, який плавав у них у відрі… (Ю. Яновський)

подарува́ти життя́ (рідше життя́м) кому.

Залишати живим, помилувати кого-небудь. Приклади
  • Ткачі здебільшого стоять, мов на суді, наче ждуть, чи їх на смерть засудять, чи життям подарують (Леся Українка)
  • Пройшли літа. Мужніє ліра. А все в уяві зір жовніра над змовклим боєм, шумом трав і над похмурою рікою, коли я твердою рукою йому життя подарував (В. Сосюра)
  • Лев прокинувся, зловив її [Мишу] і хотів з'їсти. Але Миша стала благати його відпустити її і навіть обіцяла віддячити йому, якщо він подарує їй життя (Переклад М. Лукаша)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. Приклади
  • — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах)
Загинути, вмерти. Приклади
  • Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка)
  • При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко)
  • Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта… був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко)

не на життя́, а на смерть.

Непримиренний, жорстокий, безпощадний (про боротьбу, битву і т.ін.). Приклади
  • Це була небачена в історії самовіддана боротьба не на життя, а на смерть. Тільки в партизанські загони, що діяли на території Білорусії, вступило понад сорок тисяч мінчан (З журналу)
  • Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків (О. Довженко)
на життя́ І смерть. Приклади
  • Вона бачила, що тепер настала рішуча хвиля, що на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко)
  • Все [в печі] тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (М. Коцюбинський)
Не шкодуючи власних сил, не боячись за своє існування. Приклади
  • Здавалося, що весь ярмарок, від старого до малого, розділився надвоє — багаті за Грицька Святоху, а бідні з Андрієм Забарою,— і билися не на життя, а на смерть (П. Рєзніков)

ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка.

Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. Приклади
  • — Та,— махнув рукою Мирон,— звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ вчепилася в душу, живцем заїдає (М. Стельмах)
  • Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар)
  • — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний)
  • [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш)

спра́ва життя́ чийого.

Щось надзвичайно важливе, серйозне для кого-небудь. Приклади
  • Маю робити й робити Те, що належить мені.., Те, про що ми говорим: — Справа мого життя (П. Дорошко)

кінча́ти / кі́нчити [життя́] на ши́бениці.

Бути покараним на смерть через повішення. Приклади
  • Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов'язково кінчить на шибениці (А. Головко)

відда́ти / віддава́ти життя́.

перев. за кого--що. Загинути, борючись за кого-, що-небудь, захищаючи когось, щось. Приклади
  • Синам, що віддають життя за отчий дім, Що волю принесли крізь непроглядний дим, наш Київ Золоті розкрилює Ворота (М. Рильський)
  • — Хто не охочий віддати своє життя за волю України, той нехай іде геть з нашого табору (А. Кащенко)
  • Готова за волю щохвилини життя віддати молоде (В. Сосюра)
  • [Деїфоб:] Наш Гектор міг життя віддати, жінку залишити, осиротити сина для рятунку або для честі Трої (Леся Українка)
кому, чому. Повністю присвятити себе кому-, чому-небудь. Приклади
  • [Річард:] Я все життя віддав зрадливому, невдячному кумиру… (Леся Українка)

скла́сти / склада́ти го́лови (життя́, кістки́, ко́сті).

Гинути, вмирати. Приклади
  • Кричали за святую Русь, а виявились просто ландскнехтами, найманим військом, що з чужою зброєю в руках, з чужими радниками при штабах складали свої голови в боях за чуже (О. Гончар)
  • скла́сти голіво́ньку. [Цар:] Ти вчинив по-молодецькому, Удалий боєць та купецький син, Що сказав усе ти по совісті. Сам же йди по-молодецькому на високеє місце лобнеє, Склади свою буйную голівоньку (Переклад за ред. М. Рильського)
  • І скінчиться його довічна мандрівка, і складе він… свої старі натруджені кістки (М. Коцюбинський)
  • За цю насмішку свої кості складеш (М. Стельмах)
  • У львівській цитаделі [за pоки гітлерівців] склали голови багато поляків, чехів, французів (П. Інгульський)

позбу́тися життя́.

Померти, загинути. Приклади
  • — Коли хочеш позбутися життя, то вийди з хати,— понуро перший відказав і змовк (Леся Українка)

на кра́йнім (кра́йньому) поро́зі життя́.

Перед смертю. Приклади
  • На крайнім порозі життя оддав старий своє, літами та негодами побите, серце малій дитині! (Панас Мирний)

викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́) кого, що.

Змушувати забути. Приклади
  • Ніякий час не витравить з пам'яті злочинства фашизму! (П. Автомонов)
  • Один факт [для ілюстрації соціологічного спостереження], щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам'яті (А. Дімаров)
  • Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський)
  • Хотів викреслювати її [сторінку історії] геть з пам'яті, але не міг (І. Багряний)

дава́ти / да́ти життя кому, чому.

Створювати умови, можливості для чиєї-небудь діяльності, розвитку, розквіту чогось. Приклади
  • За своє п'ятдесятиріччя… учбовий заклад… відкрив і дав життя трьом тисячам талантів з народу (З газети)

поверта́ти / поверну́ти до життя́.

2. Виліковувати важкохвору людину. Приклади
  • — Мене підібрали санітари, відвезли до шпиталю, а там хірурги зшили,.. і як бачите, повернули до життя (В. Гжицький)
Відновлювати кому-небудь сили, бадьорість після душевного занепаду, переживань і т.ін. Приклади
  • То гусла кров, то, повна дзвона й гула, у жилах клекотіла і текла… І до життя мене ти повернула любов'ю, що в душі твоїй жила (В. Сосюра). *Образно. Наповнювати життям, оживляти (про ґрунти, землі і т.ін.). — Оце людина! Мертві піски повертає до життя кучугурні наші. Каракуми виноградниками вкрила (О. Гончар)

путі́вка в життя́.

Те, що відкриває кому-, чому-небудь дорогу до чогось, дає можливість зайняти певне становище у суспільстві. Приклади
  • Уже сьогодні дістає путівку в життя великовантажний самоскидний автопоїзд у складі тягача і причепа загальною вантажопідйомністю двадцять шість тонн (З журналу)
  • Буковинський ансамбль дає путівку в життя пісням сучасних композиторів (З журналу)
  • Я вас завжди любитиму, бо ви мені дали путівку в шахтарське життя (Ю. Яновський)

поверта́тися / поверну́тися до життя́.

Ставати знову здоровим. Приклади
  • Він дихав якось переривчасто, з натугою, і лице його відсвічувало незбавну радість людини, що повертається до життя (Григорій Тютюнник)

загуби́ти вік чий.

Змарнувати кращі роки життя, зробити їх безрадісними, нещасливими. Приклади
  • загуби́ти життя́ чиє. Я не знаю нічого в світі і не читав нічого, і не чув нічого дурнішого, ніж державні методи і практика виробництва кінокартин в нашій великій країні. Я марно загубив своє життя (О. Довженко)
  • [Лукаш:] Тимоше, друже! Не загуби свого віку веселого, а ще гірш чужого… Не вернеш… (Марко Вовчок)
  • Лиш інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем до тих, через кого вона загубила свій вік молодий (М. Коцюбинський)

зв'я́зувати / зв'яза́ти своє́ життя́ (себе́, свою́ до́лю) з ким.

Вступати до шлюбу, одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Не вдалося [Уляні] колись з ним зв'язати своєї долі, то хоч зараз посидить коло нього (Д. Бедзик)
  • Відтоді, як вона зв'язала себе з тим пияком, вигляд у неї стає дедалі згорьованіший, змучений (О. Гончар)
  • Чи кохала його, йдучи до шлюбу, зв'язуючи з ним своє життя, чи знала тоді це почуття? Мабуть, що ні (Г. Коцюба)

не ма́ти життя́.

від кого, через кого--що і без додатка. Жити неспокійно, зазнаючи великих неприємностей від когось, від чогось постійно нервувати. Приклади
  • На Щуку хтось бомагу [бумагу] в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав (Л. Глібов)
без кого--чого. Тяжко переживати відсутність кого-, чого-небудь. Приклади
  • Не мали вони життя без дітей, без щоденних батьківських клопотів (З газети)

світ не ми́лий (не лю́бий) кому.

Хто-небудь зневірився, відчуває байдужість, відразу до життя. Приклади
  • життя́ не ми́ле. Обізвався побратим… промовляє, — мов ножами крає: Що минуло, те вже не вернеться.. Вже мені тепер життя не миле, чи в темниці, чи на вільній волі (Леся Українка)
  • світ не мил. Тепер мені світ не мил без нього!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Видно, Устим Сидорович за ним, за Степанком сумує, от йому й світ не милий (Ю. Збанацький)
  • І звідки батько завжди знав, чого тобі хочеться? Не питаючи, зробить саме те, без чого тобі світ не милий саме цієї миті (О. Сизоненко)
  • Не по лихій же я волі йду, не по лукавому заміру прошуся. Мені світ не милий,.. важка туга моє серце сумить, гіркими слізьми душу напуває (Панас Мирний)
  • Одного часу став мені світ не милий. Так мені тяжко, так мені було важко, наче ота скеля лягла на мої груди (І. Нечуй-Левицький)

хапа́тися за життя́.

Виявляти велике бажання жити, незважаючи ні на що; намагатися, прагнути вижити, докладаючи великих зусиль. Приклади
  • Він уже хапався за життя не так очима, як пересушеними вухами, прикладаючи до них довгі і жовті, мов свічі, пальці (М. Стельмах)

Дерево життя.

В індоєвропейській міфології дерево життя, або світове дерево, об'єднує три світи: коріння його міститься в царстві мертвих, стовбур — у країні живих, а крона — у царстві богів. Дерево життя належить до найдавніших елементів українського орнаменту. Приклади
  • Зриваю Грона з Дерева Життя
    І з них чавлю хмільне вино поезій…
    (С. Ткаченко, Зриваю ґрона з Дерева Життя…)
  • Тоненька гілочка із дерева життя,
    Коли і хто нарік мене — людина?
    У океані вічності — краплина
    Мій час, який не має вороття.
    (Т. Коломієць, Стрічаю день)
  • А ветхий дід, мов особливу ласку,
    Рипить йому, провадить давню казку:
    Рай, та потоп, та дерево життя…
    (М. Зеров, Гільгамеш)

Життя коротке, та безмежна штука.

«Афоризми» грецького лікаря Гіппократа (460—377 до н. е.) починаються так: «Мистецтво настільки велике, що на оволодіння ним не вистачить життя». Цей вислів (латинською мовою — «Ars longa, vita brevis est») цитується переважно в перекладі І. Франка і вживається в сучасній мові для ствердження безсмертя кращих мистецьких творів:
Життя коротке, та безмежна штука
І незглибиме творче ремесло.
(І. Франко, Semper tiro)
Приклади
  • Трохи довга наука… Так, довга, хоч, на жаль, сучасне життя наше коротке. Це знали й римляни: ars longa, vita brevis est. (M. Вороний, Пензлем і пером)

Нитка життя.

Вислів походить від грецького міфу про трьох мойр (у Римі вони звалися парками) — богинь людської долі: Клото пряде нитку життя, Лахесіс скеровує її напрямок, а Атропа перерізує. Приклади
  • Лиха смерть не зглянулась на нестарі ще літа його віку, ні на пишний розцвіт таланту, ні на повсякчасну жагу жити-творити і своїми творами уславлювати рідну країну перед великими світами. Не маючи волі над творчим духом, вона потайки, як той шашіль, точила недугами його тіло, нівечила хворобами його силу і одразу без всякого милосердя обірвала тонку нитку його короткого життя. (Панас Мирний, Над розкритою домовиною славетного сина України М. М. Коцюбинського)

поплати́тися життя́м (голово́ю) за що і без додатка.

Загинути, вмерти. Приклади
  • поплати́тися вла́сною голово́ю. За свій промах йому довелось би поплатитися першому, може, навіть власною головою (О. Гончар)
  • Вона… за це поплатилася життям (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • [Молодший лікар:] Несила мені… розв'язати це зразу. Адже ж за невдачу доведеться життям поплатитись обом… (О. Левада)

ніко́ли в сві́ті (в житті́).

Ні в який час, ні за яких обставин; зовсім. Приклади
  • Ви вже, дорослі, поясніть, що це воно таке — син одиначки? Що це, коли батька ні разу й у вічі не бачив. І слова ніколи в житті не чув! Як це буде по-вашому? (О. Гончар)
  • Маруся маленька,.. має надію, що як собі затулити хоч одне очко (обох вона ніколи в світі не затулить,— хоче усе бачити┌5576) —..то й не знайде ніхто (Марко Вовчок)

проща́тися / розпроща́тися (попроща́тися) з життя́м (з [бі́лим] сві́том).

Умирати, гинути. Приклади
  • Всіх барон від того часу вільними зробив, На розп'ятті в тім поклявся Та й зо світом розпрощався (П. Грабовський)
  • То була стріла в слину гадячу обмочена.. І запекло Івана під серцем, і чує він, що з світом прощається (Легенди..)
  • Скрипаленчиха вже давно б із життям розпрощалась, коли б не трималася поки що душа в тілі надією на побачення з сином (Ю. Збанацький)
  • І не думайте втікати: кругом драгуни! — Хто не вийде — прощайся з життям! — По списках будуть викликати! (М. Стельмах)

наклада́ти / накла́сти голово́ю.

Гинути (в боротьбі, в бою і т.ін.). Приклади
  • життя́м наложи́ти. Та й громадянином, певно, не був, щоби думку подавши, Твердо устояти в ній і за правду життям наложити (М. Зеров)
  • І за це вони… наклали головою ось в цих мурах (І. Багряний)
  • Порозмітала їх козацька сила. Багато шляхти наложило головою (Я. Качура)
  • Щодня, щогодини наш брат накладає головою у війні з ворогом (П. Колесник)

розлучи́тися зі сві́том (з життя́м).

Умерти. Приклади
  • Його повісили сірим світанком під жахливі крики цілої тюрми. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту (Ю. Яновський)
  • [Таранець:] Горе та лихо, лихо та горе, одно за одним іде… напада на чоловіка, душить його, а він не хоче розлучитись з світом (Г. Квітка-Основ'яненко)

ва́жити голово́ю чиєю (життя́м чиїм).

Наражати кого-небудь на смертельну небезпеку. Приклади
  • Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Яновський)
  • Вже скільки разів він [козак] наражався на небезпеку, скільки важив своїм розхристаним життям, а проте ласкава доля поки що не зраджувала його: в лиху годину вона дбайливо відводила від нього кістляву руку смерті (С. Добровольський)
  • Чи міг ще раз важити своєю головою, тепер уже напевне знаючи, що вмре (В. Козаченко)
  • — Боже, він жартує! Ви ж головою важите своєю!. Ховайтесь! Як хто прийде, то ви пропали! (Леся Українка)