ЖИТЕЙСЬКИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

жите́йське мо́ре, уроч.

Життя з його турботами, неспокоєм і т.ін. Приклади

Дивиться мати вслід [Уласові], плаче: чи вистачить у нього сили вигребтися..? Чи піднесе вона [хвиля життя] його та й полине він з нею до невідомого щастя, чи замота в житейському морі, як мотає не одного на цьому білому світі (Григорій Тютюнник)
[Іван:] Скрізь хвилює море житейське, а мій човен без весел і без стерна: куди і як мені пливти і чим мені гребти, та й до якого берега причалити? (І. Карпенко-Карий)

Житейське море.

Образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами зустрічається в багатьох літературах. Уподібнення життя бурхливому морю знаходимо ще у візантійських авторів. Значного поширення вислів набув у новітні часи. Так, в «Енеїді» І. Котляревського читаємо:
Як вибрались на чисте поле,
Еней з покійничком прощавсь.
Сказав: «О жизнь! Бурхливе море,
Хто на тобі оставсь?..» Приклади

Житейськеє море шумить і кипить,
У темному плесі русалка сидить:
Зірнула русалка з далекого дна,
І співом людей хоче вабить вона.
(Дніпрова Чайка, Русалка)
Житейське море кидало ним, як тільки хотіло — суворо, безжалісно, жорстоко. Хвилі житейського моря не раз односили човен творця на небезпечну скелю; каламутний шум з гребеня хвиль перебризкував через голову піснетворця і, танучи біля самих ніг його, сичав по-гадючому, стікав і розтікався. (П. Тичина, К. Г. Стеценко)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання

Дивіться також