ДІНЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ді́ло ви́горіло; спра́ва ви́горіла, прост.

Усе успішно завершилося; все буде гаразд, добре. Приклади

спра́ва не ви́горіла. [Залеський:] Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких. Але ваша справа, добродію Савуляк, тю-тю-тю — не вигоріла (В. Собко)
Гаразд, гаразд, Андрійку! А, може, раптом твоє діло й вигорить,— сказав Бойчук (О. Бойченко)
Я рада Вашим звісткам.. Сподіваюсь, що із Хліборобом [газета] діло вигорить (Леся Українка)

до ді́ла.

рідко. Насправді, точно. Приклади

Що вони [козаки] там замишляють? Ніхто навіть до діла й не знав (А. Головко)

Доречно. Приклади

Щоб приховати свій настрій, намагався [піп-розстрига] бути невимушеним, лихословив до діла і без діла (П. Панч)
Коли ж що скаже [Галочка], то усе до діла, усе розумно та з порядком (Г. Квітка-Основ'яненко)

що. У відповідний стан. Приклади

Поралася з тістом довго.. Тихін галушки був собі замісив. Призвела їх до діла (А. Головко)

Доречний, доладний. Приклади

Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу (Ю. Смолич)
Чоловік дослухав, потім… сказав: — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка)

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі [від со́рому].

Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Приклади

Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж [між] народ… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич)

ді́ло в шля́пі, фам.

Усе гаразд, як слід; все йде успішно. Приклади

Лисицю з курника Осел до себе кличе: Ну, як діла на даному етапі? Лисиця каже: — Діло в шляпі! (В. Іванович)

те́мне ді́ло.

Погані вчинки, дії, які викликають осуд. Приклади

Здається, саме тоді Кметь і рішив піти на це темне діло (М. Хвильовий)

Щось незрозуміле, надто заплутане. Приклади

То все.., звичайно, темне діло, щоб відвести очі. Але про це ж умовились вони (А. Головко)

ді́ло йде / піде́.

Що-небудь успішно вирішується. Приклади

Гнат заїжджає в школу. В системі виховання він, звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник)
От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку [дерева] (Ю. Смолич)

дохо́дить / ді́йде до ді́ла.

Настає момент діяти. Приклади

— Турма… отара…— думав він [Семен], — а не громада.— Сеє-теє, теє-сеє, а як дійде до діла, то й розтечуться, розповзуться, як тая купа черваків [черв'яків] на сонці (М. Коцюбинський)

за чим ді́ло ста́ло?

У чому причина затримки, що заважає. Приклади

Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко)
[Любов:] Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка)

ні́де (ні́куди, нема́ куди́) пра́вди діва́ти / ді́ти.

Треба сказати відверто; безперечно. Приклади

ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко)
— Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький)
[Виборний:] Нігде [ніде] правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж [заміж] вийти, без приданого (І. Котляревський)

ма́ти спра́ву (ді́ло).

з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Приклади

Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (В. Шевчук)
— Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар)
Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький)
Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів'яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач)

Користуватися чимсь. Приклади

Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами (Коломийки)

з чим, рідше з ким. Займатися чим-, ким-небудь. Приклади

В літературній практиці завжди маємо справу з певним романом — історичним, філософським, родинно-побутовим і т. д. (З журналу)
— Чиє? — ..голосно запитав Хома, хоч добре знав, з чиїми речами має справу (О. Гончар)
— Я з мисливськими мало справ мав…У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд)

з ким--чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв'язки з кимсь, з чимсь. Приклади

— От ще новина: я вже не маю ніякого діла з Дзвінком (Леся Українка)
Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого,.. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко)
Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу [він] не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич)
— Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер)

ді́ло рук чиїх.

Хто-небудь є творцем чогось. Приклади

Місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто пейзажем (Леся Українка)

Хто-небудь причетний до якої-небудь справи, події і т.ін., винен у чомусь. Приклади

[Комендант:] Горожани! Смерть короля Завойовника — діло ваших рук. Не може бути, щоби в цілому місті нікому не був би відомий злочинець (Я. Мамонтов)

ка́їнове ді́ло, книжн.

Підступні, лукаві вчинки, зрада, убивство. Приклади

[Іван:] Для неї [батьківщини] і про рідного сина забудеш, коли цей син звівся нінащо й каїнове діло чинить (Я. Галан)

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубе.

Когось-небудь це зовсім не стосується. Приклади

кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм [селянам] земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах)
— Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний)
— Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич)

це ді́ло.

Уживається на знак згоди з чим-небудь, підтвердження чиїх-небудь слів, думок, переконань і т.ін. Приклади

— А я женитися не думаю,— відповів Рубін з серйозністю..— До тридцяти років не оженюся.— І це діло,— відповів Каленик Романович.— Поспішати нікуди (І. Сенченко)

ді́ло не втекло́ рук чиїх.

Хто-небудь причетний до чогось. Приклади

Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько… перший сповістив про це Христю й… присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний)

па́ном ді́ло, заст.

Жити дуже добре. Приклади

— Господи, які то діти в людей!.. То золото, а не Іван. Він того й батька піддержує добре.., та й сам паном діло (А. Тесленко)

Дуже добре, розкішно, безтурботно. Приклади

Мірошник паном діло жив (П. Грабовський)
— Їхали собі тисячу кілометрів паном діло, аж тут мало не одубіла (В. Земляк)

ада́мові ді́ти, книжн.

Люди. Приклади

Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Т. Шевченко)

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т.ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло і т.ін.).

Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Приклади

обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський)
В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук)
Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський)
І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач)
Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа)

вели́ке ді́ло.

ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. Приклади

А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов)

Уживається для вираження важливості, значимості чого-небудь. Приклади

Прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити (М. Стельмах)

бі́сові (вра́жі, су́чі і т.ін.) ді́ти, лайл.

Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Приклади

— По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть [не варте] ні радості, ні печалі. Філософи, вражі діти! (П. Куліш)
бі́сова дити́на. — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї [дівчинку] Олена (Григорій Тютюнник)
Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Стельмах)

роби́ти / зроби́ти своє́ [ді́ло].

Діяти відповідно. Приклади

Зусилля наших шістьох рук, щира робота Тайах і наша, горілка в роті й шлункові — зробили своє діло. Незнайомий остаточно прокинувся (Ю. Яновський)

Виконувати те, що належить, що потрібно, необхідно. Приклади

Старости робили своє діло: вони умовляли.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко)

пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух).

Застосувати, використати що-небудь. Приклади

Слідчий пустив у діло свої кулаки… (І. Багряний)
Андрій зразу пустив у рух свій винахід з галошами, й цей винахід… миттю прищепився (І. Багряний)
Марина… казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле [борошно] в діло пустити! А тепер як літа діждемо, назад добрим вернемо (Панас Мирний)

не ді́ло.

Не варто, не годиться, не слід. Приклади

Так працювать не діло, пошкодиш і собі (В. Сосюра)
Не діло багато говорити (Укр. присл.)

ді́ло труба́ (таба́к) чиє, ірон.

Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Приклади

ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк)
ді́ло ва́кса. — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса, — кінчив Черв'як (І. Микитенко)
[Хома:] Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов)
Кукса хоч і п'яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер)

грі́шне ді́ло, заст., жарт.

Що-небудь осудливе, не зовсім законне або узвичаєне. Приклади

Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира (О. Гончар)

ді́ло нехи́тре.

Немає нічого складного; дуже легко. Приклади

— Сама знаю, що борг не легке діло, позичити — діло нехитре, хитріше віддавати (М. Стельмах)
— Оце в них кулемет,— показав пальцем дядя Гриша.— Якби вдалось: Митько ось береться його зіпсувати.— А діло нехитре,— вставив партизан.— Непомітно у дуло запхнув щось і готово! (А. Головко)

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до ді́ла (до чо́го), безос.

За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Приклади

Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис)
Як прийшлось до діла, то вона [Маруся] краще всіх воювала (Укр. казки)
— Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)
Треба, щоб і ми любили один одного.. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ'яненко)
От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка)

де (куди́) діва́ти (діва́тися) / ді́ти (поді́ти) себе́; де (куди́) поді́тися, зі сл. не зна́ти.

Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, бездіяльності і т.ін. Приклади

Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник)
Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник)
Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гомірними вулицями (В. Кучер)
Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський)

моє́ (ва́ше, його́ і т.ін.) ді́ло сторона́.

Що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось. Приклади

моє́ ді́ло збо́ку. Посланець здвигав раменами — не знаю, мовляв, наше діло збоку (Г. Хоткевич)
Кажан… цідив крізь зуби:..— Звісно, ваше діло сторона, а моє ні! (М. Хвильовий)
— А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба.— Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? Пляма на всю область, а я збоку (О. Гончар)

чо́рне ді́ло; чо́рна спра́ва.

Підступні вчинки, які викликають огиду, осуд. Приклади

Коли мадяри хотіли підпалити село, почали партизани по них стріляти.. Мадярські катуни не встигли зробити своє чорне діло (Народні оповідання)
Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ю. Мушкетик)

куди́ твоє́ (рідко ва́ше) ді́ло, ірон.

Уживається для вираження незвичайності чогось, захоплення чи здивування ким-, чим-небудь. Приклади

— Е,— скажете ви, то ж большак [великий шлях]. Шлях, куди ваше діло. Ви спробуйте попід вербичками, по отій крутій дорозі проїхати. Ото штука! (О. Ковінька)
Купив [Юхим] лоша.. І вже так його кохав, так доглядав, що куди твоє діло (Григір Тютюнник)
— Не всяка риба годиться, щоб її в'ялити.. А от в'ялений лящ — куди твоє діло, можна бочку пива випити з одним хвостом (Є. Гуцало)
— Вийшла в тамбур подихати, коли бачу — він на пероні. Не у спецівці.., а в гарному коверкотовому костюмі, в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ю. Мушкетик)

не ма́ти [нія́кого] ді́ла до кого--чого.

Не цікавитися ким-, чим-небудь. Приклади

Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети)

плюва́ти ді́ло.

Дуже проста, легка справа. Приклади

— Я тепер за отрока при їх благословенії. Так що тепер мені і в вівтар зайти — плювать діло (І. Микитенко)

ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла).

Людина, що досягла високої майстерності, досконалості в чому-небудь; кваліфікований фахівець, виконавець, прфесіонал і т.ін. Приклади

На весіллях як танцюристи, так і музиканти були майстрами свого діла (Весілля)
А секретар знову заговорив про батька,. .про те, який це був майстер свого діла. (О. Гончар)
Чудовий майстер своєї справи. Він досконало оволодів технікою, знав всі секрети виробництва (З газети)
Нести культуру в побут на високому професіональному рівні можуть лише майстри своєї справи (З журналу)

лі́зти не в своє́ ді́ло.

Втручатися в що-небудь, не будучи компетентним або викликаючи чиєсь незадоволення. Приклади

лі́зти не в своє́. Той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим, лізти не в своє (О. Гончар)
[Черепань (Лисенку):] Не лізь не в своє діло! на таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв)

ді́ти обсі́ли кого і без додатка.

Хто-небудь має велику сім'ю, багато дітей. Приклади

дітвора́ обсі́ла. Як дітвора обсіла, то перше про неї треба клопотатися (Панас Мирний)
Оженишся — тебе обсядуть діти (П. Колесник)

святе́ ді́ло.

Найкраще. Приклади

— Нудьга.. Ненавиджу оці оборони! Копай і копай без кінця. Святе діло наступ (О. Гончар)
[Маруся:] Хто його вигадав — спати влітку в хаті. Святе діло — в садочку, та й під вишеньками (С. Васильченко)
— В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки (П. Куліш)

Добре, прекрасно. Приклади

— Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю!..— Святе діло (О. Довженко)

Благородна, гарна, добра справа. Приклади

— Не турбуйтесь,— сказав він.— Все буде добре.— А я й не турбуюсь.. За святе діло й умерти легко… (О. Гончар)

без ді́ла кому.

Без будь-якої потреби. Приклади

— Пізніше, коли дорогу узнали в поле та в ліс, то й не вилазили з їх і за ділом, і без діла (С. Васильченко)

Вільний, незайнятий. Приклади

Все, що я на себе взяла, я зробила. Правда, я людина без діла.., але зате у мене єсть такі перешкоди, яких ви не маєте (Леся Українка)

Непотрібний. Приклади

— Я.. не хочу викривати вас, мені це без діла.. (О. Слісаренко)
Постувати чи не постувати — все це було йому без діла (З журналу)
— Мовчи й ковтай повітря, — сказав йому Чубенко,— я саме переправляю через річку поранених і полкове майно, а ввечері і я рушатиму слідом, і підмога мені без діла (Ю. Яновський)

пропа́ща спра́ва; пропа́ще ді́ло.

Що-небудь безнадійне, приречене на невдачу, даремна річ. Приклади

— Їй же Богу, я її не пускав! А вже де жінка вмішається, то й пропаще діло (І. Нечуй-Левицький)
— Теплов був, мамо, у вас?.. — Був, щоб намовила тебе подати цариці просьбу про родовий гетьманат; казав, що так буде краще: бо цариця побоїться полковників, і то буде пропаща справа, а от коли ти подасиш сам, тобі, мовляв, вона повірить, бо всі Розумовські її родичі, вірні підданці (М. Лазорський)
— Да, Юхиме, діла! Якщо і такі вже, як Євмен, пішли від нас,— пропаща справа (А. Головко)

по́ки суд та ді́ло.

Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з'ясується і т.ін. Приклади

— Станичного якраз не було, і затриманих, поки суд та діло, зачинили у клуні (М. Олійник)
— Поки суд та діло, нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська [козацького] (С. Добровольський)
Поки суд та діло, давайте по чарці (М. Номис)

ді́ло не ста́не за ким--чим.

Затримки не буде. Приклади

— За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник)
— За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака)
— Який же в нас батюшка розумний.. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади

— Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)

Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади

[Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
— Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
— Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

нечи́сте ді́ло.

Щось підозріле, пов'язане з порушенням узвичаєних норм, законів і т.ін. Приклади

— Він відвів мене в сосни й каже: Хочеш Троянівку побачити.. Я насторожився, думаю: Тут.. діло нечисте (Григорій Тютюнник)

пе́рше ді́ло.

Найкраще. Приклади

— Сирок — перше діло для мозкової діяльності…— Пивка б для мозкової… (А. Крижанівський)

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло.

Злочин, пов'язаний з убивством або кровопролиттям. Приклади

мо́кра і суха́ спра́ва. Це були спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський)
Мотя, прозваний Мокрим десь, певне, за його мокрі вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич)
— Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський)

ді́ло хазя́йське.

Байдуже; роби (робіть) як знаєш (знаєте). Приклади

— Прошу вас! З чого ж почнемо? — То вже діло хазяйське (Остап Вишня)

іти́ / піти́ в ді́ло.

Знаходити застосування, не пропадати. Приклади

Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети)

добира́ти / добра́ти ді́ла (ла́ду́).

Розв'язувати, знаходити відповідь на поставлене завдання. Приклади

— Оце тобі, Антоне, книжка, — сказав Василь Семенович, подаючи йому задачника. — Тут усяка тобі задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (С. Васильченко)

Розбиратися в чомусь. Приклади

В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Гриць Григоренко)
— Так от… тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу! — одповіла Люба (Олена Пчілка)

ді́ло мале́ньке (зневажл.

теля́че) чиє. Що-небудь не стосується когось; хто-небудь не повинен втручатися в якісь справи. Приклади

— Нехай про це, пане підполковнику, думає політичний відділ, а наше діло — теляче (М. Стельмах)
— А чого мені радіти..,— огризнувся старий Кажан..— Моє діло маленьке, мірошницьке,— підкрути та й сядь (І. Цюпа)
— А твоє діло маленьке,— сердито озвався хтось із… кутка.— Тобі ніхто не заважає (Ю. Збанацький)

Адамові діти.

Безпосереднє джерело вислову в українській мові — поема (комедія) Т. Шевченка «Сон» (1844):
Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.
«Адамові діти» — нащадки першої людини Адама, рід людський. Приклади

Поет, якого ще недавно всі вважали віщим духом, пророком, ставав в її (громадськості) очах на іншому, далеко нижчому, але водночас і ближчому до нас, більш природному п'єдесталі, що його почали вважати людиною, безумовно обдарованою надзвичайними здібностями, однак все-таки людиною, наділеною великою кількістю тих самих прикмет і вад, що й інші адамові діти. (І. Франко, Юліуш Словацький і його твори)

Батьки і діти.

Назва роману (1862) І. Тургенєва, в якому змальовано конфлікт між двома поколіннями — демократами-різночинцями, з одного боку, і дворянами, з другого. Автор у листі до О. Герцена визначив як основне в романі «торжество демократизму над аристократією».
У переносному значенні вислів символізує різницю поглядів попереднього і наступного поколінь. Приклади

— А батькам? Нема ж тяжчої кари, ніж кара дітьми! Жорстокими, невдячними. (О. Гончар, Бригантина)
Вони старі — «Батьки і діти»,
Як відомо, відвічна драма,
Донька хотіла б в світ летіти,
Так з хати не пускає мама.
(Б. Лєпкий, Розмова)
Ідеться… про творчі принципи, на пам'яті сьогоднішніх п'ятдесяти-шістдесятирічних — проблема «батьків і дітей» у літературному процесі 60-х років. (М. Ільницький, Лицар критичних турнірів)

Будьте як діти.

Цитата з Євангелія, з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Істинно кажу вам: коли не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне» (Матв., 18, 3).
Вислів згодом зазнав численних переосмислень, у тому числі й гумористичних, — на означення крайньої наївності, а часом і тупості. Приклади

Біля «Правди» (львівського журналу) все-таки гурток чималий, якось вона на людей досі туман напускає, — далебі, не знаю чим! — та весь той гурток певне увійде в царство небесне, бо все-таки там або діти, або такі, що сталися дітьми навіки. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, квітень-травень 1893 р.)

Діла давно минулих днів.

Вислів з «Поем Оссіана» (1762—1765), створених англійським письменником Дж. Макферсоном і приписаних ним легендарному старокельтському бардові Оссіану. Вислів набув поширення завдяки використанню його в поемі О. Пушкіна «Руслан і Людмила». Приклади

Ні, не соромно нам — ні росіянам, ні полякам, ні українцям — оглянутися на діла давно минулих днів, згадати недавнє своє минуле, сповнене драм і героїзму. (О. Довженко, Велике товариство)

Мавр зробив своє діло, мавр може йти.

Цитата з драми Ф. Шіллера «Змова Фієско в Генуї» (1783). Слова Мавра, який допоміг Фієско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї — Доріа, а після цього став йому непотрібен.
Вислів характеризує цинічне ставлення до людини, яку використали й прогнали геть. Приклади

Зрадили. Обдурили. Викинули, як сміття, коли стали козаки непотрібні. Мавр зробив свою справу. Мавр може піти. (З. Тулуб, Людолови)