ДІЛ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ді́ло ви́горіло; спра́ва ви́горіла, прост.

Усе успішно завершилося; все буде гаразд, добре. Приклади
  • спра́ва не ви́горіла. [Залеський:] Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких. Але ваша справа, добродію Савуляк, тю-тю-тю — не вигоріла (В. Собко)
  • Гаразд, гаразд, Андрійку! А, може, раптом твоє діло й вигорить,— сказав Бойчук (О. Бойченко)
  • Я рада Вашим звісткам.. Сподіваюсь, що із Хліборобом [газета] діло вигорить (Леся Українка)

до ді́ла.

рідко. Насправді, точно. Приклади
  • Що вони [козаки] там замишляють? Ніхто навіть до діла й не знав (А. Головко)
Доречно. Приклади
  • Щоб приховати свій настрій, намагався [піп-розстрига] бути невимушеним, лихословив до діла і без діла (П. Панч)
  • Коли ж що скаже [Галочка], то усе до діла, усе розумно та з порядком (Г. Квітка-Основ'яненко)
що. У відповідний стан. Приклади
  • Поралася з тістом довго.. Тихін галушки був собі замісив. Призвела їх до діла (А. Головко)
Доречний, доладний. Приклади
  • Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу (Ю. Смолич)
  • Чоловік дослухав, потім… сказав: — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка)

грі́шним ді́лом, розм.

Уживається як форма вибачення; вибачайте, перепрошую. Приклади
  • — Їжте, пийте, та не подумайте, грішним ділом, що таке може тривати щодня (В. Земляк)
  • Мій Діденко не витримав, та таки, грішним ділом,— як лайнеться (Ю. Яновський)
Уживається як визнання власної чи чиєїсь провини, допущеної помилки і т.ін. Приклади
  • — Я коли прочитав копію твого зізнання, грішним ділом, гадав, що ти щось думав (М. Стельмах)
  • — А я, грішним ділом, думав, що ти малий ще, а виходить, що маю сина — активного культурного діяча сільської просвіти (А. Іщук)

ді́ло в шля́пі, фам.

Усе гаразд, як слід; все йде успішно. Приклади
  • Лисицю з курника Осел до себе кличе: Ну, як діла на даному етапі? Лисиця каже: — Діло в шляпі! (В. Іванович)

пе́ршим ді́лом.

Передусім, насамперед. Приклади
  • Зробивши як слід контракт у нотаря, Згода першим ділом пішла до Незгоди (І. Франко)

те́мне ді́ло.

Погані вчинки, дії, які викликають осуд. Приклади
  • Здається, саме тоді Кметь і рішив піти на це темне діло (М. Хвильовий)
Щось незрозуміле, надто заплутане. Приклади
  • То все.., звичайно, темне діло, щоб відвести очі. Але про це ж умовились вони (А. Головко)

ді́ло йде / піде́.

Що-небудь успішно вирішується. Приклади
  • Гнат заїжджає в школу. В системі виховання він, звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник)
  • От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку [дерева] (Ю. Смолич)

дохо́дить / ді́йде до ді́ла.

Настає момент діяти. Приклади
  • — Турма… отара…— думав він [Семен], — а не громада.— Сеє-теє, теє-сеє, а як дійде до діла, то й розтечуться, розповзуться, як тая купа черваків [черв'яків] на сонці (М. Коцюбинський)

за чим ді́ло ста́ло?

У чому причина затримки, що заважає. Приклади
  • Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко)
  • [Любов:] Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка)

ма́ти спра́ву (ді́ло).

з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Приклади
  • Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (В. Шевчук)
  • — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар)
  • Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький)
  • Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів'яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач)
Користуватися чимсь. Приклади
  • Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами (Коломийки)
з чим, рідше з ким. Займатися чим-, ким-небудь. Приклади
  • В літературній практиці завжди маємо справу з певним романом — історичним, філософським, родинно-побутовим і т. д. (З журналу)
  • — Чиє? — ..голосно запитав Хома, хоч добре знав, з чиїми речами має справу (О. Гончар)
  • — Я з мисливськими мало справ мав…У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд)
з ким--чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв'язки з кимсь, з чимсь. Приклади
  • — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з Дзвінком (Леся Українка)
  • Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого,.. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко)
  • Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу [він] не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич)
  • — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер)

ді́ло рук чиїх.

Хто-небудь є творцем чогось. Приклади
  • Місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто пейзажем (Леся Українка)
Хто-небудь причетний до якої-небудь справи, події і т.ін., винен у чомусь. Приклади
  • [Комендант:] Горожани! Смерть короля Завойовника — діло ваших рук. Не може бути, щоби в цілому місті нікому не був би відомий злочинець (Я. Мамонтов)

ка́їнове ді́ло, книжн.

Підступні, лукаві вчинки, зрада, убивство. Приклади
  • [Іван:] Для неї [батьківщини] і про рідного сина забудеш, коли цей син звівся нінащо й каїнове діло чинить (Я. Галан)

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубе.

Когось-небудь це зовсім не стосується. Приклади
  • кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм [селянам] земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах)
  • — Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний)
  • — Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич)

це ді́ло.

Уживається на знак згоди з чим-небудь, підтвердження чиїх-небудь слів, думок, переконань і т.ін. Приклади
  • — А я женитися не думаю,— відповів Рубін з серйозністю..— До тридцяти років не оженюся.— І це діло,— відповів Каленик Романович.— Поспішати нікуди (І. Сенченко)

ді́ло не втекло́ рук чиїх.

Хто-небудь причетний до чогось. Приклади
  • Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько… перший сповістив про це Христю й… присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний)

па́ном ді́ло, заст.

Жити дуже добре. Приклади
  • — Господи, які то діти в людей!.. То золото, а не Іван. Він того й батька піддержує добре.., та й сам паном діло (А. Тесленко)
Дуже добре, розкішно, безтурботно. Приклади
  • Мірошник паном діло жив (П. Грабовський)
  • — Їхали собі тисячу кілометрів паном діло, аж тут мало не одубіла (В. Земляк)

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т.ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло і т.ін.).

Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Приклади
  • обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський)
  • В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук)
  • Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський)
  • І він [Федір] відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач)
  • Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа)

вели́ке ді́ло.

ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. Приклади
  • А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов)
Уживається для вираження важливості, значимості чого-небудь. Приклади
  • Прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити (М. Стельмах)

роби́ти / зроби́ти своє́ [ді́ло].

Діяти відповідно. Приклади
  • Зусилля наших шістьох рук, щира робота Тайах і наша, горілка в роті й шлункові — зробили своє діло. Незнайомий остаточно прокинувся (Ю. Яновський)
Виконувати те, що належить, що потрібно, необхідно. Приклади
  • Старости робили своє діло: вони умовляли.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко)

пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух).

Застосувати, використати що-небудь. Приклади
  • Слідчий пустив у діло свої кулаки… (І. Багряний)
  • Андрій зразу пустив у рух свій винахід з галошами, й цей винахід… миттю прищепився (І. Багряний)
  • Марина… казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле [борошно] в діло пустити! А тепер як літа діждемо, назад добрим вернемо (Панас Мирний)

не ді́ло.

Не варто, не годиться, не слід. Приклади
  • Так працювать не діло, пошкодиш і собі (В. Сосюра)
  • Не діло багато говорити (Укр. присл.)

ді́ло труба́ (таба́к) чиє, ірон.

Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Приклади
  • ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк)
  • ді́ло ва́кса. — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса, — кінчив Черв'як (І. Микитенко)
  • [Хома:] Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов)
  • Кукса хоч і п'яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер)

показа́ти / пока́зувати себе́ на ді́лі.

Виявити діяльністю свої здібності, можливості, позитивні якості і т.ін. Приклади
  • З нальоту кожен, сто чортів, до праці взявсь завзято, бо кожен сам себе хотів на ділі показати (П. Дорошко)
  • Покажи себе на ділі — Так говорять в нас в артілі (С. Воскрекасенко)
  • [Галя:] Ні! Ти спочатку вивчи та покажи себе на ділі, а тоді вже й давай декламацію (І. Микитенко)

на ді́лі.

Фактично, насправді. Приклади
  • — Ну, а з фронтів як там,— звернувся.. Яресько до Федора,— ще не повертаються?.. Антанта ще, брат, не пускає.. Наче вже й блокаду була готова зняти, а на ділі… Кажуть, он, що знов замишляють похід (О. Гончар)
  • На словах города́ [міста] бере, а на ділі жаби боїться (Українські народні прислів'я та приказки)
В роботі виявляти свої якості, здібності, можливості тощо. Приклади
  • На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці (Українські народні прислів'я та приказки)
  • — Признатись, на зборах артілі Ніхто мене досі не чув. Я звик ото більше на ділі… Та й прізвище в мене — Мовчун (С. Олійник)

грі́шне ді́ло, заст., жарт.

Що-небудь осудливе, не зовсім законне або узвичаєне. Приклади
  • Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира (О. Гончар)

ді́ло нехи́тре.

Немає нічого складного; дуже легко. Приклади
  • — Сама знаю, що борг не легке діло, позичити — діло нехитре, хитріше віддавати (М. Стельмах)
  • — Оце в них кулемет,— показав пальцем дядя Гриша.— Якби вдалось: Митько ось береться його зіпсувати.— А діло нехитре,— вставив партизан.— Непомітно у дуло запхнув щось і готово! (А. Головко)

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до ді́ла (до чо́го), безос.

За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Приклади
  • Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис)
  • Як прийшлось до діла, то вона [Маруся] краще всіх воювала (Укр. казки)
  • — Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)
  • Треба, щоб і ми любили один одного.. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка)

сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє.

Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане. Приклади
  • У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко)
  • слова́ не розхо́дилися з ді́лом. Хоробрий начальник донців.. Його слова не розходилися з ділом (С. Добровольський)
  • слова́ розхо́дяться з ді́лом. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться (Укр. присл.)

моє́ (ва́ше, його́ і т.ін.) ді́ло сторона́.

Що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось. Приклади
  • моє́ ді́ло збо́ку. Посланець здвигав раменами — не знаю, мовляв, наше діло збоку (Г. Хоткевич)
  • Кажан… цідив крізь зуби:..— Звісно, ваше діло сторона, а моє ні! (М. Хвильовий)
  • — А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба.— Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? Пляма на всю область, а я збоку (О. Гончар)

чо́рне ді́ло; чо́рна спра́ва.

Підступні вчинки, які викликають огиду, осуд. Приклади
  • Коли мадяри хотіли підпалити село, почали партизани по них стріляти.. Мадярські катуни не встигли зробити своє чорне діло (Народні оповідання)
  • Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ю. Мушкетик)

куди́ твоє́ (рідко ва́ше) ді́ло, ірон.

Уживається для вираження незвичайності чогось, захоплення чи здивування ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Е,— скажете ви, то ж большак [великий шлях]. Шлях, куди ваше діло. Ви спробуйте попід вербичками, по отій крутій дорозі проїхати. Ото штука! (О. Ковінька)
  • Купив [Юхим] лоша.. І вже так його кохав, так доглядав, що куди твоє діло (Григір Тютюнник)
  • — Не всяка риба годиться, щоб її в'ялити.. А от в'ялений лящ — куди твоє діло, можна бочку пива випити з одним хвостом (Є. Гуцало)
  • — Вийшла в тамбур подихати, коли бачу — він на пероні. Не у спецівці.., а в гарному коверкотовому костюмі, в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ю. Мушкетик)

між (по́між, про́між) ді́лом.

Принагідно, без спеціальної мети, користуючись нагодою. Приклади
  • Потім так, проміж ділом, навіть не підіймаючи голови, спитав [кочегар] у бородатого чоловіка..: — Продаси? — Продам (Д. Бедзик)

не ма́ти [нія́кого] ді́ла до кого--чого.

Не цікавитися ким-, чим-небудь. Приклади
  • Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети)

плюва́ти ді́ло.

Дуже проста, легка справа. Приклади
  • — Я тепер за отрока при їх благословенії. Так що тепер мені і в вівтар зайти — плювать діло (І. Микитенко)

ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла).

Людина, що досягла високої майстерності, досконалості в чому-небудь; кваліфікований фахівець, виконавець, прфесіонал і т.ін. Приклади
  • На весіллях як танцюристи, так і музиканти були майстрами свого діла (Весілля)
  • А секретар знову заговорив про батька,. .про те, який це був майстер свого діла. (О. Гончар)
  • Чудовий майстер своєї справи. Він досконало оволодів технікою, знав всі секрети виробництва (З газети)
  • Нести культуру в побут на високому професіональному рівні можуть лише майстри своєї справи (З журналу)

лі́зти не в своє́ ді́ло.

Втручатися в що-небудь, не будучи компетентним або викликаючи чиєсь незадоволення. Приклади
  • лі́зти не в своє́. Той же чабанський гонор не дозволяв йому бути причепливим, лізти не в своє (О. Гончар)
  • [Черепань (Лисенку):] Не лізь не в своє діло! на таких метких у нас теж вуздечка знайдеться (Ю. Мокрієв)

іро́нія до́лі, книжн.

Безглуздий, непередбачений, часто небажаний збіг обставин. Приклади
  • Хіба ж не іронія долі: в той час, коли маєш досвід, знання, жадання діяльності.., опинитися раптом тут, в тихій заводі (О. Гончар)

попита́ти до́лі (ща́стя).

Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. Приклади
  • попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав.. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети)
  • — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок)

святе́ ді́ло.

Найкраще. Приклади
  • — Нудьга.. Ненавиджу оці оборони! Копай і копай без кінця. Святе діло наступ (О. Гончар)
  • [Маруся:] Хто його вигадав — спати влітку в хаті. Святе діло — в садочку, та й під вишеньками (С. Васильченко)
  • — В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки (П. Куліш)
Добре, прекрасно. Приклади
  • — Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю!..— Святе діло (О. Довженко)
Благородна, гарна, добра справа. Приклади
  • — Не турбуйтесь,— сказав він.— Все буде добре.— А я й не турбуюсь.. За святе діло й умерти легко… (О. Гончар)

песту́н (песті́й) до́лі (форту́ни і т.ін.).

Той, кого дбайливо доглядають, якому потурають у бажаннях і примхах або кому таланить у житті. Приклади
  • Не приходила ніколи панотцеві думка про смерть. Як же? Він — пестій долі — та мав би вмирати?! (Л. Мартович)
  • песту́нчик форту́ни. Кость за обідом не мав вигляду пестунчика фортуни, навпаки, він був далеко блідшим, ніж завжди (Л. Яновська)
  • Мати всім керувала, старші сини заробляли, а меншенький був пестуном долі й надією сім'ї (Л. Дмитерко)

за ді́лом.

При необхідності, коли треба. Приклади
  • — Коли дорогу узнали в поле та в ліс, — то й не вилазили з їх [них]. І за ділом і без діла (С. Васильченко)
  • Молодиці повбігали в гостинну за ділом і без діла і вештались по покоях (І. Нечуй-Левицький)

без ді́ла кому.

Без будь-якої потреби. Приклади
  • — Пізніше, коли дорогу узнали в поле та в ліс, то й не вилазили з їх і за ділом, і без діла (С. Васильченко)
Вільний, незайнятий. Приклади
  • Все, що я на себе взяла, я зробила. Правда, я людина без діла.., але зате у мене єсть такі перешкоди, яких ви не маєте (Леся Українка)
Непотрібний. Приклади
  • — Я.. не хочу викривати вас, мені це без діла.. (О. Слісаренко)
  • Постувати чи не постувати — все це було йому без діла (З журналу)
  • — Мовчи й ковтай повітря, — сказав йому Чубенко,— я саме переправляю через річку поранених і полкове майно, а ввечері і я рушатиму слідом, і підмога мені без діла (Ю. Яновський)

пропа́ща спра́ва; пропа́ще ді́ло.

Що-небудь безнадійне, приречене на невдачу, даремна річ. Приклади
  • — Їй же Богу, я її не пускав! А вже де жінка вмішається, то й пропаще діло (І. Нечуй-Левицький)
  • — Теплов був, мамо, у вас?.. — Був, щоб намовила тебе подати цариці просьбу про родовий гетьманат; казав, що так буде краще: бо цариця побоїться полковників, і то буде пропаща справа, а от коли ти подасиш сам, тобі, мовляв, вона повірить, бо всі Розумовські її родичі, вірні підданці (М. Лазорський)
  • — Да, Юхиме, діла! Якщо і такі вже, як Євмен, пішли від нас,— пропаща справа (А. Головко)

по́ки суд та ді́ло.

Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з'ясується і т.ін. Приклади
  • — Станичного якраз не було, і затриманих, поки суд та діло, зачинили у клуні (М. Олійник)
  • Поки суд та діло, нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська [козацького] (С. Добровольський)
  • Поки суд та діло, давайте по чарці (М. Номис)

ді́ло не ста́не за ким--чим.

Затримки не буде. Приклади
  • — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник)
  • — За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака)
  • — Який же в нас батюшка розумний.. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади
  • — Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)
Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади
  • [Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
  • — Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
  • — Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
  • Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

нечи́сте ді́ло.

Щось підозріле, пов'язане з порушенням узвичаєних норм, законів і т.ін. Приклади
  • — Він відвів мене в сосни й каже: Хочеш Троянівку побачити.. Я насторожився, думаю: Тут.. діло нечисте (Григорій Тютюнник)

пе́рше ді́ло.

Найкраще. Приклади
  • — Сирок — перше діло для мозкової діяльності…— Пивка б для мозкової… (А. Крижанівський)

При ді́лі.

Під час роботи. Приклади
  • — Я, Василю, при ділі не п'ю, — одвів чарку Тимофій.— Чарка любить вільну годину (М. Стельмах)
У роботі, в діяльності. Приклади
  • — Для вас, Степане Кириловичу, буде подвійна користь на передовій: ви побачите наших славних бійців при ділі і водночас розпізнаєте ворога (В. Кучер)
Мати постійне заняття, роботу; бути влаштованим. Приклади
  • У Євдокії Гнатівни і Йосипа Івановича… три дочки, Хвалити долю, повиростали, дві вже при ділі, а третя в школі (З газети)
  • — То як, небоже? — повів бровами Павло.— Доки тепло, пастимеш свині.. Й при ділі будеш. І в люди, дасть Бог вийдеш… (В. Шевчук)

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло.

Злочин, пов'язаний з убивством або кровопролиттям. Приклади
  • мо́кра і суха́ спра́ва. Це були спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський)
  • Мотя, прозваний Мокрим десь, певне, за його мокрі вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич)
  • — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський)

ді́ло хазя́йське.

Байдуже; роби (робіть) як знаєш (знаєте). Приклади
  • — Прошу вас! З чого ж почнемо? — То вже діло хазяйське (Остап Вишня)

іти́ / піти́ в ді́ло.

Знаходити застосування, не пропадати. Приклади
  • Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети)

добира́ти / добра́ти ді́ла (ла́ду́).

Розв'язувати, знаходити відповідь на поставлене завдання. Приклади
  • — Оце тобі, Антоне, книжка, — сказав Василь Семенович, подаючи йому задачника. — Тут усяка тобі задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (С. Васильченко)
Розбиратися в чомусь. Приклади
  • В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Гриць Григоренко)
  • — Так от… тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу! — одповіла Люба (Олена Пчілка)

ді́ло мале́ньке (зневажл.

теля́че) чиє. Що-небудь не стосується когось; хто-небудь не повинен втручатися в якісь справи. Приклади
  • — Нехай про це, пане підполковнику, думає політичний відділ, а наше діло — теляче (М. Стельмах)
  • — А чого мені радіти..,— огризнувся старий Кажан..— Моє діло маленьке, мірошницьке,— підкрути та й сядь (І. Цюпа)
  • — А твоє діло маленьке,— сердито озвався хтось із… кутка.— Тобі ніхто не заважає (Ю. Збанацький)

Діла давно минулих днів.

Вислів з «Поем Оссіана» (1762—1765), створених англійським письменником Дж. Макферсоном і приписаних ним легендарному старокельтському бардові Оссіану. Вислів набув поширення завдяки використанню його в поемі О. Пушкіна «Руслан і Людмила». Приклади
  • Ні, не соромно нам — ні росіянам, ні полякам, ні українцям — оглянутися на діла давно минулих днів, згадати недавнє своє минуле, сповнене драм і героїзму. (О. Довженко, Велике товариство)

Мавр зробив своє діло, мавр може йти.

Цитата з драми Ф. Шіллера «Змова Фієско в Генуї» (1783). Слова Мавра, який допоміг Фієско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї — Доріа, а після цього став йому непотрібен.
Вислів характеризує цинічне ставлення до людини, яку використали й прогнали геть.
Приклади
  • Зрадили. Обдурили. Викинули, як сміття, коли стали козаки непотрібні. Мавр зробив свою справу. Мавр може піти. (З. Тулуб, Людолови)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання