Підтримати проєкт!

ДУШЕВІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

сколихну́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кого.

Схвилювати, зворушити кого-небудь. Приклади
  • Хор гучних голосів і передзвін близьких і дальніх монастирів та соборів сколихнув серця майже всіх присутніх (О. Довженко)
  • Важке було дитинство у Миколи Щорса, багато горя й муки замолоду скоштував він, події 1905 року глибоко сколихнули його душу й залишили в ній незабутній слід (С. Скляренко)

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський)
  • — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)
  • Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров)
  • Такі ж, як і він, злодії:. ..весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко)
  • — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах)

поверта́ти / поверну́ти ду́шу.

Глибоко тривожити, хвилювати. Приклади
  • Як болізно [болісно] роздавалася шепелява вимова Берка, як вона доходила до самого її серця, повертала душу! (Панас Мирний)

душі́ [в собі́] не чу́ти.

Дуже сильно, самовіддано. Приклади
  • — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер)
  • [Качинська:] Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий)
в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Приклади
  • Душі в доньці не чув, думав онуків за ручку водити, а тепер маєте (М. Рудь)
  • Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей)
  • Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний)

покопирса́тися в душі́ чиїй (у се́рці чиєму).

Проявивши надмірний інтерес до кого-, чого-небудь, дізнатися про щось інтимне, потаємне і т.ін. Приклади
  • [Лучицька (ніяково):] Всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися в чужому серці… (М. Старицький)
  • Він покликав цього хлопчину, щоб трохи покопирсатися в його душі наодинці (П. Колесник)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́в (зняв і т.ін.), перев. чиєї.

Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т.ін. становищі, врятував від чогось небажаного. Приклади
  • [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада)

солоди́ти [сво́ю] ду́шу.

Тішити, задовольняти себе. Приклади
  • Він [Чіпка] став солодити свою душу гульнею та горілкою (Панас Мирний)

дохо́дити / дійти́ до се́рця (до душі́) кому, чийого і без додатка.

Хвилювати, зворушувати, боляче вражати кого-небудь. Приклади
  • — Коли вода камінь пробиває, а то щоб живе слово не дійшло до душі,— одказав Петро (Панас Мирний)
  • Та жалібна пісня доходила до серця, вимовляла якусь втрату, якийсь смуток та жаль (І. Нечуй-Левицький)

доклада́ти / докла́сти душі́ (се́рця) до чого і без додатка.

Ставитися до чого-небудь з особливою увагою, любов'ю, старанністю; робити щось щиро, самовіддано. Приклади
  • За останній період врожайність зернових подвоїлася.., вдвоє щедріше родить кукурудза. До всього цього доклав серця Василь Петрович (З газети)
  • — Цікаво, а якби дикий мак тут посіяти? — запитує Порфир.— Він би прийнявся?..— Все прийметься, аби тільки з любов'ю,— весело каже інструктор.— Женьшень і той виросте, якщо душі докладеш (О. Гончар)

погуби́ти ду́шу [з ті́лом (і ті́ло)], заст.

Померти, загинути. Приклади
  • Із дерева сього зломити ти мусиш гілку хоть [хоч] одну; Без неї бо ні підступити Не можна перед сатану; Без гілки і назад не будеш І душу з тілом ти погубиш, Плутон тебе закабалить (І. Котляревський)
  • Я так люблю мою Україну убогу, Що проклену [прокляну] святого Бога, За неї душу погублю! (Т. Шевченко)
чию, кого. Учинивши який-небудь злочин, призвести до смерті кого-небудь. Приклади
  • Добро той вдіє, хто… у тюрму не посадове [посадовить мужика], Щоб душу погубить (Панас Мирний)

свою́ ду́шу повіря́ти кому.

Розповідати, довіряти кому-небудь потаємне, інтимне. Приклади
  • [Тетяна:] Як Тарас поїхав,.. здається — год минає!.. Другому б я цього і не сказала, а вас не соромлюсь; так вже привикла вам свою я душу повірять (І. Карпенко-Карий)

сиді́ти в душі́ ́у кого.

Невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь. Приклади
  • — Чи ви знаєте оте гаспидське подружжя, Якова й Катерину, що в душі воно в мене сидить? (О. Стороженко)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дний душ [на го́лову], зі сл. поді́яти і под.

Несподівано, приголомшливо когось. Приклади
  • Слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (А. Головко)
  • На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (Канівець)

посвітлі́шало (посвітлі́ло і т.ін.) на душі́ (на се́рці) в кого, кому, перев. від чого, безос.

Стало комусь приємно, легко, спокійно і т.ін. від чогось. Приклади
  • посвітлі́шало, поле́гшало на душі́. Парубкові посвітлішало, полегшало на душі і від свого рішення, і від своєї несподіваної великодушності (М. Стельмах)
  • Закрутилась, плин свій стишила Хмарина, як гора. Та від неї посвітлішало на серці в трударя (П. Дорошко)
  • В Новонікуліно приїхали завидна. Ілля Миколайович уже здалеку побачив новий будинок школи, і на душі в нього посвітлішало (В. Канівець)

запа́лювати / запали́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) чию (чиє), кому і без додатка.

Охоплювати когось (про сильне почуття) або захоплювати кого-небудь. Приклади
  • Чорні брови, чорні вуса [Миколи] запалили серце молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький)
  • Якась шалена злість засвітила їй очі і запалила серце (М. Коцюбинський)
  • Вчора доходив до тропіка і в палкучих просторах запалював душу (М. Хвильовий)

вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу з кого і без додатка.

Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Приклади
  • Отак мені з півроку мотали душу — дай і дай (О. Ковінька)
  • Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів — самі конки душу витягнуть!.. (Леся Українка)
  • Все пережите знову і знову оживало, перед нею проходили тривожні дні, ятрили ще не загоєні рани, вимотували душу (М. Томчаній)
  • Малий Захарко не сьогодні-завтра теж умре, а поки що вимотує всю душу отак-о своїм вищанням! (Грицько Григоренко)
  • Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з'ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (І. Микитенко)
тільки ви́тягти / витяга́ти ду́шу. Згубити, умертвити. Приклади
  • — То ж коли він [Морозенко] вас в селі недалеко від домівки застукає, а як — не доведи боже! — де в голому полі або в лісі заскоче, то там й душу витягне (Панас Мирний)

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

У глибині почуттів. Приклади
  • Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина)
  • на са́ме дно душі́. Що ти ловив голодними очима й ховав на саме дно душі? (А. Головко)
  • Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості (М. Стельмах)

[аж] з душі́ пре, у кого і без додатка, безос., грубо.

Комусь стає неприємно, гидко і т.ін. Приклади
  • Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре (Укр. присл.)
зі сл. наї́стися і под. Вволю, досита і т.ін. Приклади
  • — Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

відбира́ти / відібра́ти се́рце [й ду́шу] у кого і без додатка.

Позбавляти кого-небудь спокою, душевної рівноваги. Приклади
  • — Не бачу перед собою його смуглявий вид, привиджуються його чорні очі, неначе він. . одібрав серце й душу (І. Нечуй-Левицький)

проква́сити ду́шу.

З'їсти, випити чого-небудь кислого, гострого. Приклади
  • — Оце вам м'яка паляниця, а це і ягідок привезла,— може, схочете проквасити душу (Панас Мирний)

би́ти в са́му ду́шу.

Глибоко вражати, дошкуляти, досаджаючи словами, діями. Приклади
  • би́ти в са́му боля́чку. Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик,.. відповідає їдучо, влучно, б'є в саму болячку (Г. Хоткевич)
  • — Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б'є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах)

пекти́ ду́шу (се́рце) кому і без додатка.

Завдавати кому-небудь великих моральних страждань; мучити, непокоїти. Приклади
  • Він не міг витримати, що всі так вітають Сашка. Заздрощі пекли серце (О. Донченко)
  • Аж скорчилася від болю — так той лист пік їй душу (В. Речмедін)
  • Я в тюрмі. І не сором пече мені душу, а — жаль (Ю. Збанацький)

добира́тися / добра́тися до се́рця (до душі́).

Лестощами, догоджаннями, вихваляннями і т.ін. добиватися від когось доброго ставлення, уваги; підлещуватися. Приклади
  • Отак пританцьовуючи і посміхаючись, проголошуючи тости і випиваючи без тостів, Лигун добрався до серця дівчини (М. Чабанівський)
  • — Образи образами, а церква церквою — лисицею добирався до жіночого серця [управитель]. — Який тепер у нас батюшка розумний (М. Стельмах)
2. Добрим ставленням, увагою заслуговувати чиєсь довір'я, викликати на відвертість. Приклади
  • Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна (М. Чабанівський)
чим і без додатка. Глибоко вражати, хвилювати, зворушувати, бентежити. Приклади
  • добира́тися / добра́тися до само́го се́рця. Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик)
  • Вона [Христя] чула, як той прикрий погляд пронизував її наскрізь, добирався до серця (Панас Мирний)

проника́ти / прони́кнути в [саму́] ду́шу (в се́рце, до се́рця) кого, кому і без додатка.

Викликати хвилювання, зворушувати. Приклади
  • Піднявся страшний крик попечених, що проникав до серця тих людей, котрі дивились на ту страшну смерть (І. Нечуй-Левицький)
  • Козак Гаркуша у М. Л. Кропивницього був сповнений шляхетності, чарівності у поведінці і духовної краси. Голос його проникав у душу (Минуле укр. театру)
Намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь. Приклади
  • Не здатні [примітивні твори] проникнути в серце читача, торкнутися живих струн його душі (З газети)
  • Верхня губа її, вкрита золотистим пушком, ледь помітно дрижала, а очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу (А. Шиян)

вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка.

Будь-якими засобами домагатися чиєїсь прихильності, любові і т.ін. Приклади
  • Він умів підступити до кожного ректора, вмів улізти в його душу, прислужиться, притакуючи кожному його слову (О. Левада)
  • [Ярошенко:] Сьогодні я зрозумів усе! Як ти примчав до неї із звісткою про мою вигадану загибель. Як під машкарою мого друга місяць за місяцем вкрадався в її душу (О. Левада)
Глибоко зачіпати, хвилювати кого-небудь. Приклади
  • Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх [селян] душі (І. Нечуй-Левицький)
Викликати почуття любові, прихильності і т.ін. Приклади
  • Мав хорошу він жінку Танюшу. (Прожили — як не є — двадцять літ!) Раптом — на тобі — влізла в душу Та, що навіть не глянула вслід (С. Олійник)
  • [Немилов:] Коли б ти знав, Семене, як вона мені дорога… [Сусляєв (зітхнув):] Знаю, друже, знаю. Такі вже ці жінки. І не помітиш, як в душу влізе… (І. Кочерга)
Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них. Приклади
  • — У душу кожному не влізеш,— сказав після довгого роздуму Мстислав (А. Хижняк)
  • Раніше до чужого смутку, як до чужої роботи, і діла ніякого. Чи ж, може, нетактовним вважалося в душу влазити? (З газети)
  • Хай судять люди, хай говорять! — що ж робити? У серце моє, у душу ніхто не влізе, не загляне, що там твориться, які прокльони зриваються з язика на свій дурний розум (Панас Мирний)
  • Батуллі не Саїд. Цей турок в душу влазить, намагається її зогріти (Іван Ле)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, трою́дити) / роз'я́трити (розтрою́дити) се́рце (ду́шу) кого, кому, чиє(чию) і без додатка.

Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, переживань. Приклади
  • роз'їда́ти ду́шу. Дітям спочатку не відкривала горя. Розповідала, що ось скоро тато закінчить війну, повернеться додому. Проте туга, як іржа, роз'їдала душу (З журналу)
  • Розмова з Василем роз'ятрила старе серце (І. Нечуй-Левицький)
  • Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Панас Мирний)
  • Вона боялася дивитися сама на себе, щоб не розтроюджувати свого серця (Панас Мирний)
  • Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз'ятрювала їй душу (А. Шиян)
  • Відчай ятрив її душу, як пекуча жалка кропива, і все гнав і гнав уперед, вздовж берега широко розлитої річки (В. Козаченко)
  • Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом Омельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (О. Ільченко)
  • Почуття образи гнітило його, гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич)

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця).

Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т.ін. Приклади
  • Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська)
  • Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко)

в душі́.

Приховано, нишком, не виявляючи зовні своїх почуттів. Приклади
  • — Ви, Тадею Станіславовичу, зволите сміятися в душі, що я ґрунтовно думаю про багатство (М. Стельмах)
  • — Я розскрекоталась, як сорока, а ви… мовчите. Певне, смієтеся в душі наді мною, що так безнастанно говорю! (Л. Мартович)

зачіпа́ти / зачепи́ти за [саму́] ду́шу (за се́рце) кого і без додатка.

Глибоко вражати, розчулювати, зворушувати. Приклади
  • Ласкавий голос [Миколи] зачепив Нимидору за саму душу (І. Нечуй-Левицький)
Виклика́ти у кого-небудь якісь почуття, відгук на щось. Приклади
  • зачепи́ти се́рце. Раніше не міг пройти [Сеспель] спокійно, коли чув ту пісню.. Тепер вона якось пролетіла повз його вуха, не зачепила серця (Ю. Збанацький). Він [Холод] говорив і бачив, що слова його пролітають повз сина, не зачіпають за душу, за серце (Ю. Мушкетик)
  • В Оксани з'явилося спокусливе бажання посперечатися з Гнатом, зачепити за душу (С. Чорнобривець)

відта́нути (відійти́) се́рцем (душе́ю).

Стати добрішим, чуйнішим. Приклади
  • відта́нути в душі́ у кого. Видно, щось відтануло в душі у Васькова, що він вирішив заговорити з Варварою (Л. Первомайський)
  • Уснопкувала.., як на виставку,— моторна в'язальниця. І — чого раніш майже не було — раптом відтанув душею, ворухнулося в ньому щось тепле, родинне (О. Гончар)
Перестати сердитися, гніватися, ображатися на кого-небудь. Приклади
  • Допитливих очей Чучка Олексій не витримав і ще густіше почервонів. — Говори, — трохи відійшовши серцем, зажадав скретар райкому (В. Логвиненко)
  • Навіть в цей вечір, коли її руки так трепетно брали свій атестат зрілості та срібну медаль, не стала дочка по-справжньому веселою, не відтанула душею, не забула, видно, вчорашньої сварки з ним (О. Гончар)
  • Тато уже перегорів, відтанув серцем (А. Дімаров)

вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце).

для кого, тільки вийма́ти / ви́йняти ду́шу. Приклади
  • Робити для когось все, навіть неможливе.— Я не милостині просити прийшла. Я душу для тебе вийняла, а ти!.. (Григорій Тютюнник)
з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади
  • вийма́ти се́рденько. [Мавка:] Як солодко грає, Як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! (Леся Українка)
  • [Мар'яна:] Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (С. Васильченко)
  • Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Дімаров)
  • Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом (Остап Вишня)
Завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т.ін.; мучити. Приклади
  • А в Антона була ще більша криза — боржники виймали душу (С. Чорнобривець)
кому, з кого. Убивати кого-небудь або жорстоко, бездушно знущатися з когось. Приклади
  • Не раз його шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу із своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилася жорстокість вельмож і королів (М. Стельмах)

не ма́ти душі́.

Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т.ін. Приклади
  • Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко)
  • нічо́го не мати за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький)

лі́зти (рідше зала́зити) / залі́зти в ду́шу кому, чию, до кого і без додатка.

Всіляко намагатися сподобатися комусь; закохувати когось в себе. Приклади
  • [Гнат (один):] А очі, очі як горіли в неї!…. Бач, як залізла знов у душу! (І. Карпенко-Карий)
  • [Андрій:] Не залазь ти їй в душу, чуєш, не залазь. Не для тебе вона! (З. Мороз)
Турбувати, дошкуляти і т.ін. (про що-небудь). Приклади
  • залі́зти в са́му ду́шу. Як той ірод, залізло [лихо] в саму душу (Панас Мирний)
  • Облесний бабин голосок залазив Насті в душу (Я. Качура)
Спонукати когось до відвертості всупереч його бажанню. Приклади
  • Пан прокурор залазив у душу обвинувачуваних (І. Франко)
  • Розпитувати так і не наважився — бо то ж лізти людині в душу (З газети)
  • Буває, лізуть до тебе в душу з хамловитими допитками (О. Гончар)
  • — К чорту всі ваші сподіванки,— ввічливо прогарчав Анрі-Жак,— з якої речі ви лізете до мене в душу? (Ю. Яновський)
Втручатися в чиїсь особисті справи. Приклади
  • — Та чи я в твою душу лізу? — сказала тітка Майорчик.— Може, воно й справді все не так (Є. Гуцало)
  • А хай не намагається до неї в душу залізти! Вона цього нікому не дозволить (В. Собко)
Виявляючи удавану люб'язність, приязнь до когось, добиватися його довір'я, прихильності. Приклади
  • лі́зти зміє́ю в ду́шу. — Прикидається сердечним другом, лізе змією в душу!.. (В. Шевчук)
  • В душі господарям лізуть, щоб потім самим панувати (М. Зеров)
  • Спритний, чіпкий, він [Тимошка] розпустив жаднющі щупальці.. Кожному заліз у душу непомітно (П. Рєзніков)
  • П. Ольга ідеальна товаришка, з тих, що не лізуть силоміць в душу (Леся Українка)
Намагатися зрозуміти когось, дізнатися про його наміри, думки, бажання і т.ін. Приклади
  • — Хто ж його знає. Хіба до чужого залізеш у душу? (Григорій Тютюнник)
  • Декого вже розкусила Марія і її порадники, та всім не залізеш у душу (А. Хижняк)
  • Як він пильно приглядається, як хитро залазить у душу (Ю. Бедзик)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади
  • звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
  • Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

закропи́ти ду́шу чим.

ірон. Вдатися до спиртного, напитися. Приклади
  • Найбільш слабкодухим. . хотілося, безнадійно махнувши на все рукою, закропити душу горілкою (М. Стельмах)
Вгамувати голод, спрагу невеликою кількістю їжі або рідини. Приклади
  • Залилась слізьми бідна жінка, уявляючи собі тих нещасних, що мруть попідтинню, не маючи й картоплини, щоб закропити душу (В. Речмедін)
  • — Закропи душу ягідками, ковалиха дала (М. Коцюбинський)

мути́ти го́лову (ду́шу) кому, чию.

Завдавати клопотів, переживань; хвилювати, бентежити. Приклади
  • Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Несторові (К. Гордієнко)
  • Він [Чіпка], мабуть, мене не любить, що не йде… Такі думки мутили її голову, ображали серце, і Галя сумувала… (Панас Мирний)

сса́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Дуже непокоїти, мучити, тривожити кого-небудь. Приклади
  • Тяжкий неспокій ссав Крайнюкові серце (В. Кучер)
  • Коли скорбота ссе душу,.. то з тіла втікає сон (М. Стельмах)
  • сса́ти за се́рце. Думки все такі непривітні ссали за серце — і вона важко зітхала (Панас Мирний)

пали́ти ду́шу.

Дуже хвилювати, непокоїти, завдавати болю, муку і т.ін. Приклади
  • Ох, сльози палкі — вони душу палили, сліди полишили огнисті навіки (Леся Українка)

відігріва́ти / відігрі́ти се́рце (ду́шу) чиє, чию.

Заспокоювати, втішати кого-небудь співчуттям, ласкою тощо. Приклади
  • — Ви мене привітали, як рідні; моє серце, мою душу одігріли… (Панас Мирний)

грі́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Тішити, заспокоювати і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • Будуть десь загибати [люди] по сибірських пустелях, а їхні серця грітиме віра… (І. Багряний)

ви́пустити ду́шу [з ті́ла] і без додатка.

Убити, згубити кого-небудь. Приклади
  • — Мовчи! — не дав він Варакуті рота розкрити.— Полигач буржуйський! І йди геть з-перед очей моїх. Бо я з тебе зараз душу випущу! (А. Головко)
  • [Василь:] Так ти й дашся йому душу з тіла випустити? Певне, будеш оборонятися (Панас Мирний)

ряту́йте (ряту́й) мою ду́шу.

Уживається як заклик, прохання допомогти, захистити, коли кому-небудь загрожує смертельна небезпека. Приклади
  • — Онде вже їдуть!.. А, рятуйте мою душу… Справді, кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (О. Довженко)
  • Скупий титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй мою душу, Трохиме… Сто карбованців дам (М. Стельмах)

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (се́рце) кого, кому, чию (чиє).

Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. Він живе там, де хоче.. . І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга)
  • А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко)
  • [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко)
  • Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа.., чи усе… справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко)

си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка.

Викликати тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. Приклади
  • соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко)
  • От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський)

скаламу́тити [всю (все)] ду́шу (нутро́) кому і без додатка.

Надзвичайно сильно, глибоко схвилювати когось, внести неспокій. Приклади
  • — Видно було, що й йому такий початок листа скаламутив нутро (І. Микитенко)
  • Вже якось до цього й прижилось горе,. .а це знову скаламутило всю душу (М. Стельмах)

лоскота́ти не́рви (рідше ду́шу і т.ін.), перев. кому, жарт.

Впливати, діяти на кого-небудь; бентежити, хвилювати і т.ін. когось. Приклади
  • полоскота́ти не́рви (якийсь час). Є ще такі книжки, є. Полоскоче письменник читачеві нерви, а в кінці твору — всі одужують, одружуються, вселяються в нові квартири (Ю. Мушкетик)
  • Ті привітні дівочі голоси лоскотали їй серце (Панас Мирний)
  • Хрести на кладовищі видовжувалися аж до пасмурних хмар на обрії і лоскотали душу страшком (В. Дрозд)
  • Мода — це умовна, дуже умовна красивість — чи потворність, яка лоскоче нерви тим, кому такого лоскоту хочеться (М. Рильський)

виверта́ти / ви́вернути ду́шу кому і без додатка.

Спонукати до щирості, відвертості. Приклади
  • І от зараз Василеві так не хочеться йти до Масла. Знов треба зустрічатися з Таїсою. Знов Масло почне вивертати душу, накаже кудись їхати у неділю (А. Хижняк)
кому і без додатка. Сильно діяти на кого-небудь, викликаючи негативні почуття; дратувати кого-небудь. Приклади
  • безос. [Ганка:] І зненавиділа я тебе, так же зненавиділа, що аж душу мені вивертало! (М. Кропивницький)
  • Раз за разом налітають штурмовики… Носом у землю [лежи] і слухай, як, вивертаючи тобі душу, верещить над тобою сирена (О. Гончар)
  • Ігумен де завгодно знайде, присікається, нудним своїм голосом душу вивертає (А. Хижняк)
Дуже хвилювати, бентежити, зворушувати кого-небудь. Приклади
  • Вивертає пісня душу, і Роман швидко йде назустріч старому (М. Стельмах)
  • — Тут тобі бенкет безперестанку.., а тут дівчина пригортає, душу вивертає своїми очима (М. Коцюбинський);— А дивиться як, а дивиться як! — проказала Килина.— Аж душу всю вивертає… (Є. Гуцало)
за (для) кого, зі сл. гото́вий. Зробити все можливе, будь-що. Приклади
  • — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати. Я для нього душу свою готовий вивернути (Григорій Тютюнник)
перед ким і без додатка. Виявляти щирість, відвертість. Приклади
  • Ми розговорились. Говорили по черзі, не перебиваючи один одного, викладаючи все. Вивертав кожен свою душу перед іншими (Ю. Збанацький)
  • — От який славний у мене господар, жаль тільки, що господь йому смерті не дає,— з усмішкою вивертав [Давид] напоказ душу (М. Стельмах)

гі́рко на се́рці (на душі́) кому, у кого.

Кому-небудь дуже прикро, досадно. Приклади
  • Мотрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона аж не всиділа на гребені і встала… та так і залилася сльозами (Панас Мирний)

рятува́ти [грі́шну] ду́шу перев. чию.

За християнським віровченням — допомагати позбавлятись від гріхів, звільнятись від вічних мук після смерті. Приклади
  • [Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, Слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Леся Українка)

розпира́ти гру́ди (ду́шу, се́рце) чиї (чию, чиє), кому і без додатка.

Охоплювати, переповнювати кого-небудь (про певні почуття, переживання і т.ін.). Приклади
  • Глуха неприязнь уже не лише до господині, а й до господаря розпирала серце (Ю. Збанацький)
  • Обурення і сміх разом розпирають дівочу душу, але вона.., насупилась, гримнула на парубка: Безсовісний ти, Левку (М. Стельмах)
  • Радість розпирала хлопцеві груди, пронизувала, здавалось, кожну клітину його молодого тіла (І. Кириленко)
  • Вона живе в мені тепер якоюсь мрією, за котрою розпирає туга груди (О. Кобилянська)

продзвони́ти по душі́,́ церк.

Оповістити про чиюсь смерть ударами у дзвони. Приклади
  • Пособорували генеральшу в обідню годину, а на ранок і по душі продзвонили… (Панас Мирний)

з гороби́ну ду́шу.

Дуже мало. Приклади
  • Там у нього [у турка] війська було з горобину душу (С. Добровольський)

тягти́ (тягну́ти) за ду́шу.

Дратувати когось, набридати кому-небудь чимсь неприємним, одноманітним і т.ін. Приклади
  • Десь гостриться, кричачи, ніж на бруску, десь тягне за душу попсована катеринка (Дніпрова Чайка)

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т.ін.) / роз'я́трити (розтрою́дити, розворуши́ти і т.ін.) [незаго́йну (да́вню)] ра́ну [в се́рці (в душі́)] кого, чию, рідше кому.

чим. Викликати важкі спогади, переживання. Приклади
  • Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, згадавши Гордія (І. Цюпа)
  • Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз'ятрив незагойну рану в серці старенького (Ю. Збанацький)
Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально страждати або переживати щось неприємнею. Приклади
  • Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Українка)
  • Узявши граматику, прочитав він два рядки, але, роз'ятрюючи в серці рану, знов спитав отця Алоїзія: — А скільки років хлопчикові, який грав учора Кіра? (З. Тулуб)
  • — Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Ю. Яновський)

переверта́ється / переверну́лося в душі́ у кого, кому.

Кого-небудь дуже вражає щось, хтось дуже розхвилювався, розчулився і т.ін. Приклади
  • Глянув [Данько] у її широко відкриті, такі довірливі очі, і в душі все йому перевернулося од болю (О. Гончар)

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади
  • Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)
Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади
  • — Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
  • — Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
  • — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)
іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади
  • Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

кла́сти / покла́сти го́лову (ду́шу) за кого--що і без додатка.

Гинути, вмирати в боротьбі, на війні і т.ін. Приклади
  • Я тільки прагну швидше могили. А колись… Боже… Невже минуло? Бажав покласти за других душу… (П. Грабовський)
  • — Боронь Боже, затягнеться ця бійка [війна], то ще й нашим дітям доведеться класти голови…— журно мовила Уляна Григорівна (С. Добровольський)
  • Горіли ті прапорщики в пеклі війни тисячами, горіли, як солома, разом зі своїми взводами, самі не знаючи толком за віщо довелося їм покласти свої голови (О. Левада)

лягти́ / ляга́ти на ду́шу чию, кому і без додатка.

Бути до вподоби; сподобатися комусь. Приклади
  • [Квітка до Шевченка:] Я його [Кобзар] притулив до серця, бо дуже шаную Вас і ваші думки кріпко лягають на душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Декому заходи Морозова теж не лягли на душу (Я. Баш)
Тяжко вразити, негативно вплинути на кого-небудь; приголомшити, пригнітити когось. Приклади
  • Єлька йде, не вириваючись, бо весь час почуває тягар провини, що важко на душу ліг (О. Гончар)
  • Мотря чула, що на її душу лягло щось важке, але ні одна сльоза не виступила на її очах (І. Нечуй-Левицький)

розв'яза́ти ду́шу кому, чию.

Позбавити кого-небудь мук, переживань, полегшити його душевний стан. Приклади
  • [Галочка:] Як я любила його, ти знаєш, Олено. Скажи йому се, що і вмерти хочу швидше, щоб розв'язати його душу (Г. Квітка-Основ'яненко)

підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого.

Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір'я до когось. Приклади
  • Гори педагогічної літератури написано… про те, як підбирати ключі до їхніх [дитячих] розхристаних душ, а постане ось такий Кульбака перед тобою, і раптом бачиш, що ніякий стандартний ключик до нього не підходить (О. Гончар)

му́ляти на се́рці (на душі́) кому, у кого і без додатка.

Непокоїти, бентежити, хвилювати кого-небудь (про думки, переживання і т.ін.). Приклади
  • Ця думка мулила йому серце, йшла за ним усюди, як тінь (М. Коцюбинський)
  • му́лити на се́рці (се́рце). Щось мулило на серці. Надаремно намагався я розважити себе в гостях (М. Коцюбинський)
  • — Йому таки важко було, йому таки й зараз муляло на душі (Є. Гуцало)
  • Видно було, що на серці йому щось муляє (О. Гончар)

роздира́ти / розде́рти се́рце (ду́шу) [на шматки́ (по шматка́х)] перев. чиє (чию).

Глибоко засмучувати, хвилювати, бентежити. Приклади
  • Думки по шматках роздирали сьогодні парубочу душу (М. Стельмах)
  • Степці той спів розирав душу, навіював щось болісне, тугу наганяв на неї (Ю. Бедзик)
  • Залізняк попереду.. А за ним німий Ярема.. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче, Ні, не плаче: змія люта.. Серце роздирає (Т. Шевченко)

щеми́ть на душі́.

Неспокійно, гірко, тривожно кому-небудь. Приклади
  • Хоч як щемить на душі, та все ж намагаємось не показувати цього один перед одним (О. Гончар)

колоти́ти ду́шу чию.

Викликати неспокій, роздратування, обурення тощо. Приклади
  • — Господар над господарем… ще може інколи позбиткуватися, але щоб наймит комизував і колотив мою душу (М. Стельмах)

до (по) душі́.

Подобатися. Приклади
  • не по душі́. Іноді бував на тих сходинах і Грицько. Та не по душі йому були такі гульбища (Панас Мирний)
  • не до душі́. [Руфін:] Признатись мушу; мені не до душі писання ваших учителів (Леся Українка)
  • Марися Павлівна навіть пошкодувала, що нема зараз тут Кульбаки: от би хто порадувався! От кому буде до душі, що той шкільний мур… тут замінятиме всього лиш смужка нескошеної травички… (О. Гончар)
  • — А ти той… бідовий. Їй-бо, це мені до душі. А то пришлють недоріку, зайде до сільради не директор, а прохач (Ю. Збанацький)
Відповідний чиїм-небудь уподобанням, смакам. Приклади
  • Воістину, коли професію обрано до душі, її [роботу] виконуєш, як пісню, з насолодою (З газети)
  • Іван Михалчевський був нежонатий. Йому вже минуло двадцять шість років, і він не міг знайти собі дівчину до душі (І. Нечуй-Левицький)

видира́ти / ви́дерти ду́шу [з ті́ла] у кого і без додатка.

Жорстоко знущатися з кого-небудь, мордуючи, доводячи до смерті. Приклади
  • — Їй-богу, так! Їй-богу, так! — репетує кругом сірома.— Проклятії кармазини швидко видеруть у нас душу з тіла, не то що! (П. Куліш)
  • — Тимофію,— наздогнала його в сінях.— Ви б не їхали на ніч. Банда Гальчевського тепер луютує. За землю душі видирає,— так сказала, начебто і не знав Тимофій, що робиться навкруги (М. Стельмах)

торка́ти ду́шу (се́рце) кому, чию (чиє).

Зворушувати кого-небудь, викликаючи замилування в когось. Приклади
  • І сама ця наша Громова, найвища з могил, неодмінно чимось торкне тобі душу, ціле літо вона мовби виглядає когось,— чи не за те й люблять її вітри? (О. Гончар)
  • Не торкала якось мого серця дика краса південної бурі (М. Коцюбинський)

ле́гко (лю́бо і т.ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка.

Приємно, спокійно, радісно комусь. Приклади
  • Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський)
  • ле́гше на душі́ (на се́рці). Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, шо небо аж побіліло від нього (О. Гончар)
  • Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка)
  • Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний)

прийти́ся до душі́ (до смаку́ і т.ін.) кому.

Відповідати чиїмсь нахилам, природним здібностям, інтересам і т.ін.; сподобатися комусь ( перев. про що-небудь). Приклади
  • прийти́ся по душі́. Випили [гості] й варенухи. Посмакували. По душі прийшлась (Д. Мордовець)
  • прийти́ до душі́. Чи так вона всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись, тільки так комахою й налазять [паничі] і налазять (Марко Вовчок)
  • прихо́дитися до смаку́. Життя [міське] ще менше приходилось йому до смаку (І. Франко)
  • Потім їй попалась в руки історія і так само не прийшлася їй до смаку (І. Нечуй-Левицький)
  • Якщо робота прийшлася до душі, людина… віддається їй уся, вболіває за доручену справу (П. Оровецький)

в одну́ ду́шу.

Настирливо, набридливо; невідступно вимагати що-небудь. Приклади
  • [Кіндрат Антонович:] Ніяк не відкараскаюсь від Леоніда Петровича: пий, в одну душу з ним та й годі! (М. Кропивницький)
  • Шила [мати заробітчанську торбу] дочці Вусті, що була вже на виданні, а Данько найменший пристав, ув'язався в одну душу: — Пошийте й мені (О. Гончар)
  • Важко було заспокоїти дитину, що верещала в одну душу (Грицько Григоренко)
  • — На сьому ото ніч пішов я, а за мною ще онук мій учепився в одну душу: піду та й піду (Г. Хоткевич)

гніти́ти се́рце (ду́шу).

Викликати тяжкий настрій, болісне відчуття. Приклади
  • Моє серце слізьми повне, Щось важке, щось невимовне Гнітить душу без кінця (П. Грабовський)

вхопи́ти за се́рце (за ду́шу) кого.

перев. чиє (чию). Глибоко зворушити, вразити, схвилювати кого-небудь. Приклади
  • За душу прямо вхопило… Ну й видавило важку сльозу… (В. Козаченко)
  • Вирішив написати… оповідання, щоб вхопило за вчительське серце (С. Васильченко)
  • У старого пана, що сидів при столі, підперши сиву голову, бризнули з очей сльози, густі, грубі, як горох, і закапали на стіл. Візника вхопили вони за серце (І. Франко)
  • — Поскочив він до неї; а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і про те, що заблудив у пущі: вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш)
Повністю заволодіти ким-небудь (про почуття). Приклади
  • І така мене досада за серце вхопила (Панас Мирний)
  • Він навіть зупинився на хвилинку, тільки на хвилинку. Скажена лютість вхопила його за серце (М. Коцюбинський)

за пу́хлу (пу́хлого) ду́шу, зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін.

Марно, даром. Приклади
  • Робить за пухлого душу (Укр. присл.)

ні [живо́ї] душі́, перев. зі сл. нема, не було і т.ін.

Абсолютно нікого, жодної людини. Приклади
  • ні ду́шечки. Навколо ні душечки.. Туман стояв густий, мов кисіль (М. Коцюбинський)
  • Хоч ні душі нема близько, а їй здається, буцімто усі люди так на неї і дивляться (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Лінивий плюскіт хвиль… Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами. Навіть Віталик торопіє: ні живої душі ніде (О. Гончар)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу) кого і без додатка.

Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Приклади
  • [Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам та садочкам і за душу хватають (С. Васильченко)
  • Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар)
  • Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський)
Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Приклади
  • Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий)
Впливати, діяти на кого-небудь. Приклади
  • Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети)

пройма́ти / пройня́ти се́рце (ду́шу).

Виклика́ти сильні, перев. неприємні відчуття. Приклади
  • Хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (М. Бажан)
  • Зголоднілі заробітчани запалими очима суворо поглядали на панські сади, городи. Мстиве почуття проймало душу (К. Гордієнко)
Глибоко зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади
  • пройма́ти й ду́шу й се́рце. Мені пані уже як напише лист до мого сина, дак уже теє слово проречисте пройме й душу й серце (Ганна Барвінок)
  • Огненне слово його [Т. Шевченка] наскрізь проймало серце (Панас Мирний)
  • Сосна шуміла, шуміла. І здавалося хлопцеві, що то ридає його рідна мати, і плач цей проймав йому серце (С. Воскрекасенко)

без душі́.

заст. Мертвий. Приклади
  • Зразу ж біля діброви побачив Микула трьох турків на землі; два з них лежали без душі, один ще стогнав (О. Маковей)
  • Латинець старший по породі К Енею рацію начав..: Не ворог, хто уже дублений.. На полі без душі лежить (І. Котляревський)
Дуже сильно, до самозабуття. Приклади
  • [Виборний:] Наталка без душі його [Петра] любить, через його всім женихам одказує (І. Котляревський)
Дуже переляканий. Приклади
  • Латин старий був не рубака І воювати не любив, Од слова смерть — він, неборака, Був без душі і мов нежив [неживий] (І. Котляревський)
Сухо, формально, по-казенному. Приклади
  • [Яків:] Казенного ще в нашій роботі багато. Наказують, вимагають — і все без душі (М. Зарудний)

від [усіє́ї] душі́.

На всю силу почуттів; до самозабуття. Приклади
  • Він [Бачура] любить, коли ненавидять — то від усієї душі (М. Чабанівський)
Відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • І справді, міністр заговорив від душі. Головне — не прикрашав дійсність, охарактеризував наше сільгоспвиробництво як дуже хворе (З газети)
  • — От, мій друже, конче потрібно мені від душі поговорити з тобою про неї [Інну]. Все збирався, та якось… не вистачало ніби часу (Є. Кротевич)
Нестримно, невимушено; з великим задоволенням. Приклади
  • Панночка сміялася від усієї душі (О. Довженко)
  • Данько сміявся від душі: навчилися [французькі матроси] від чорноморців, як із своїми офіцерами розмовляти (О. Гончар)
Щиро, глибоко, сердечно. Приклади
  • з душі, рідко. Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою хіба піду розпрощаюся (Українські народні ліричні пісні)
  • Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець)
  • Оп'ять [знову] біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський)
Щедро. Приклади
  • Я Одісея у дім свій привів і прийнявши, гостинно Став від душі частувати (Гомер, перекл. Б. Тенна)
  • На площах малеча.., плуталась поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі по самі вінця!.. (О. Гончар)
Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади
  • від са́мої душі́. А вже чим я захоплююся, дорогі товариші, Те роблю я не абияк, а від самої душі (С. Воскрекасенко)
  • Згадав [Антон] себе завзятим парубком, першим комбайнером.. Працював він тоді від душі (Д. Бедзик)
  • Дзвеніла [пісня] в зоряній тиші, у простір місячний лилася про тих дівчат, що на Донбасі усе робили від душі (О. Гончар)

надрива́ти / надірва́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Викликати в когось душевні страждання, муки, переживання і т.ін. Приклади
  • Пісня надриває душу (З журналу)
  • Туга і горе Глібовому синові серце надриває (Панас Мирний)

для душі́.

Для задоволення власних духовних запитів, потреб. Приклади
  • Для душі художник писав не респектабельних чиновників чи їхніх… дружин Своїх натурщиків він шукав на вулицях.., на… базарах і в маленьких шинках (З журналу)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
  • І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)
Померти. Приклади
  • А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
  • Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)
кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади
  • — Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
  • відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
  • Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)
за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
  • [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
  • — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
  • Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
  • — Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка.

Відверто, щиро розповідати про себе все, ділитися з кимсь думками, переживаннями. Приклади
  • Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу (І. Рябокляч)
  • І глянув [Боговіз] у пітьмі на Колодуба уважно, наче роздумуючи, чи варто викладати перед ним свою душу (Ю. Бедзик)
  • Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу (С. Голованівський)

обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком і т.ін.).

Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т.ін. Приклади
  • Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком (З газети)
  • Не несли вони [дні] у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою.. Топтали мою єдину надію (Панас Мирний)

впада́ти (па́дати) / впа́сти в ду́шу чию, кому і без додатка.

Справляти глибоке враження, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади
  • Тільки що як впало йому. .в душу, що в Овручі погано людям жити, то як наче зернятко яке прийнялося (Марко Вовчок)
  • — Вчіться, любіть свою школу, своє село, свою Батьківщину,— падали слова старої вчительки в дитячі душі (М. Зарудний)
  • Лиш ронять краплю віти кленів змоклих, А паровоза крик і місяця димок Впадають в душу на життя, на вічність (Л. Первомайський)

ні за ца́повою (пу́хлу) ду́шу, зі сл. заги́нути, пропа́сти і т.ін.

Марно, даром; ні за що. Приклади
  • [Прохор:] Краще піду кудись, де більше світу. Бо тут пропадеш ні за пухлу душу (І. Микитенко)
  • Пропав ні за цапову душу (Укр. присл.)
  • — Дурний Кирило, наклав головою ні за цапову душу (М. Рудь)

мир душі́ чиїй, уроч.

Уживається як усталена форма прощання з померлим та для вираження прихильного ставлення до покійного при згадуванні його. Приклади
  • Мир душі твоїй, Богдане! (Т. Шевченко)

лиша́ти (залиша́ти і т.ін.) / лиши́ти (залиши́ти і т.ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй.

Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам'ятовуватися. Приклади
  • Відвідини цвинтаря і… одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам'яті (Д. Бедзик)

ра́нити ду́шу кому, чию (чиє) і без додатка.

Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань. Приклади
  • Ті суди-пересуди, ясна річ, долинали й до слуху Івана і гострими скалками болісно ранили йому душу (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • Він любив її щиро, і кажда [кожна] звістка про неї, зла чи добра, ранила його душу (І. Франко)

припа́сти до се́рця (до душі́) кому.

Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Приклади
  • припада́ти до се́рця. А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..)
  • — Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети)
  • Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (В. Шевчук)
  • Якщо припала до серця [дівчина] — підійшов, взяв за руку й повів. На це без любові духу не вистачить (О. Гончар)
  • Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський)
  • [Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око!.. А що він їй до серця припав, то се вже видко… (М. Кропивницький)
  • Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..)
Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т.ін.). Приклади
  • припа́сти до се́рденька. Чим я маю привернути Серце милої — не знаю! Може б, краще їй припали до серденька серенади?.. (Леся Українка)
  • — Раз чув, як ти комусь читала вголос мою повість…— так можна читати тільки те, що до душі припадає (Леся Українка)
  • Невже вам могли так припасти до серця мої вірші? (Леся Українка)
  • Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п'єси.., для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні Віють вітри та Ой не ходи, Грицю (З журналу)
Відповідати чиїмсь думкам, сподіванням, нахилам, здібностям і т.ін.; імпонувати комусь. Приклади
  • приста́ти до душі́. Мені це дуже пристало до душі (Народні оповідання)
  • Правда, з містечком Вадим ще не встиг ознайомитись, але робота йому припала до душі (П. Кочура)
  • Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко)

як (мов, ні́би і т.ін.) ма́слом по душі́ кому і без додатка.

Уживається для передачі відчуття великого задоволення; приємно комусь, а також приємне що-небудь комусь. Приклади
  • Ті слова були як маслом по душі.
  • Як по душі маслом (Укр. присл.)

поро́жньо в се́рці (на душі́ ́і т.ін.), перев. чиєму (чиїй).

Відчувається байдужість до всього; байдуже комусь. Приклади
  • [Кнур:] Давно вже порожньо в моєму серці, як серед тії [тієї] пустки (Панас Мирний)
  • Прощально киваю головою товаришам по камері. А на душі — порожньо, в голові гуляють важкі молоти: от і все (Ю. Збанацький)

положи́ти гріх на ду́шу.

Зробити який-небудь непорядний вчинок або злочин. Приклади
  • Душе моя!.. Таки зрослась зо мною нерозривно, Чи гріх, чи два на душу я положу, — Ну що ж, коли не можу та й не можу Тебе віддерти (І. Франко)

розрива́ти / се́рце (ду́шу, гру́ди) перев. чиє (чию, чиї).

Примушувати страждати, переживати, мучитися. Приклади
  • Розпач, відчай розривали її груди, хвилинами з'являвся такий жах, що ціпеніло серце (О. Донченко)
  • — Скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок)
  • В'ється вона [туга] коло серця, серце розриває (С. Руданський)

вилива́ти / ви́лити [свою́] ду́шу ([своє́] се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Висловлювати свої почуття, переживання. Приклади
  • Заспівали в полі пісню трактористи, виливають серце у словах простих (В. Сосюра)
  • Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич)
Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло. Приклади
  • Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко)
  • Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко)
  • На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов)
Досхочу наговорюватися; виговорюватися. Приклади
  • Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п'яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Зб. Український анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. Як раніше було, поручкатися: — Доброго вам здоров'я… — І вам доброго… (А. Камінчук)

розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому.

Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. Приклади
  • — Галя Вишняківна… була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що змогли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко)
  • — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти і т.ін.) кого і без додатка.

зі сл. по́гляд і под. Сердитий, неприязний, непривітний і т.ін. Приклади
  • Зарічний окинув майстра таким поглядом, мовби облив його з ніг до голови холодною водою (М. Ю. Тарновський)
зі сл. прийня́ти, гля́нути і т.ін. Сердито, неприязно, непривітно і т.ін. Приклади
  • Часом і Яків гримне — де швендяє. Часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть,— дарма (Панас Мирний)
Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Приклади
  • Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський)
Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т.ін.; приголомшити кого-небудь. Приклади
  • на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв)
  • Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький)
  • — І не подумай [народити]! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади
  • Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
  • — Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)
Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
  • А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
  • — Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
  • Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
  • [Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
  • — Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

[жо́дної] живо́ї душі́, зі сл. не ви́дно, не було, нема́є, не зустріча́лося і т.ін.

Нікого. Приклади
  • — Відкрив двері — темно. Тихо. Живої душі не було (Григорій Тютюнник)
  • До самого села не зустрічалося жодної живої душі (О. Гончар)
  • Настала така тиша, наче на всьому дворі не було живої душі (І. Нечуй-Левицький)
  • Поглянула [Хима] навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Марко Вовчок)

зігрі́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Порадувати, звеселити кого-небудь чимсь. Приклади
  • Хочеться зігріти душу гарною музикою.
  • Купила пучечок схололих квітів.., та вони не зігріли їй серця, чомусь не розчулили своєю красою (З газети)

душі́ не ста́ло у кого.

Хтось дуже злякався. Приклади
  • — Чого ж,— каже [Кирило Тур],— ви поторопіли? Батько пошутковав [пошуткував], а в їх уже й душі не стало (П. Куліш)

карбува́тися на душі́ (на се́рці).

Назавжди чи надовго залишатися в пам'яті, в свідомості. Приклади
  • А діти все прощалися й не могли розлучитися… І Прісине серце солодко щемить, перший біль розставання карбується на душі (Ю. Яновський)

трима́ти в се́рці (в душі́) що.

Пам'ятати про що-небудь, не виявляючи цього зовні ( перев. про негативне). Приклади
  • [Кармелюк (суворо):] Пані, гріх тримати гнів і помсту довго в серці (С. Васильченко)
  • Не тримаю я зле на тебе у душі.., не несу оперед Бога… Лиш — не муч люде [людей], Юрчику, най [нехай] не кленут [клянуть] (Г. Хоткевич)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ду́шу кому.

Кого-небудь ображати, торкаючись найдорожчого, заповітного. Приклади
  • — Так, але за що він мені наплював у душу? — пригадав він розмову з Кузем (Григорій Тютюнник)
  • — Покажіть того, хто на старість плюнув мені в душу! Хто зробив з мене злодія?! (М. Зарудний)
  • Погрожував [вчитель], що так цього не залишить, не дозволить собі в душу плювати (О. Гончар)

усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істоти́ і т.ін.).

Надзвичайно, дуже або пристрасно. Приклади
  • Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде)
  • — А святий для нас хліб… художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко)
  • — Не люблю [панночки] рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка)

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка.

Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. Приклади
  • Пріська не обідала. Де вже та страва ітиме на душу, коли, може, з завтрашнього дня нічого буде кусати? (Панас Мирний)
  • йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чогось не їсться мені, брате…— А ти все-таки їж…— Не йде на душу… (М. Рудь)
  • Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш)
  • [Кобзар:] Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. [Герасим:] А що тобі жалко [горілки]? (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти на се́бе.

що. Зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т.ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно. Приклади
  • бра́ти на свою́ ду́шу. Бери це на свою душу (Нар… присл.)
  • — Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими… (О. Гончар)
  • Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе (Л. Мартович)
Робити що-небудь, переважно замість когось, вирішувати чиїсь проблеми. Приклади
  • — З твоїми копійками? — перехопив ініціативу Саунський — каву беру на себе! (А. Крижанівський)
  • — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда. (М. Стельмах)
кого. Опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь. Приклади
  • — А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає. Просто побудемо, поговоримо, окреслимо для себе коло можливостей… Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе (І. Головченко і О. Мусієнко)

спа́сти на ду́шу кому.

Сподобатися кому-небудь. Приклади
  • А той кум таки чимало спав їй [жінці] на душу, вхибнув — таки жменьку куминої ласки (Україна сміється)

прийня́ти в се́рце (в ду́шу).

кого. Прихильно, з любов'ю зустріти, поставитися до когось. Приклади
  • Він, він! За час майже шестирічної розлуки до невпізнання змінило його життя, змінило для інших, але не для неї, не для матері! Прийняла його в серце, яким є, здається, таким і ждала (О. Гончар)
що. Лагідно сприйняти щось, погодитися з чим-небудь. Приклади
  • [Руфін:] Прісцілло,.. ти вимовила слово, якого я не смів промовить перший, бо думав,— ти його не приймеш в душу (Леся Українка)

ви́трясти ду́шу з кого.

Будь-якими засобами ( перев. погрозами, суворими вимогами) домогтися чого-небудь від когось. Приклади
  • Сьогодні ось приїде. .граф Толстой, і він [цар] з нього душу витрясе, а примусить врешті-решт по-справжньому розкопати всю справу (В. Канівець)
  • — А ти домовся з теслями й огородись. Гроші знайдемо.— І огороджусь. Я з вас душу витрясу, а школу обгороджу (Ю. Збанацький)
Уживається як погроза побити, покарати кого-небудь. Приклади
  • — А мені б тільки пана потіпати, я з нього душу витрясу (П. Панч)
  • повитру́шувати ду́ші (про всіх або багатьох). Це ж можуть і нас погубити за нього, всі душі з нас повитрушують поліцаї, якщо тільки докотиться до них, кого ми тут переховуємо (О. Гончар)
  • — Кажи, а то я з тебе душу витрясу! — Іван Федотович припер Касяненка в куток і так здавив за горло, що тому виперло з лоба очі (С. Васильченко)
Украй виснажити, вимучити кого-небудь. Приклади
  • А вони [русалки] вхопили його знову, мало з нього не витрясли душу, так обертали в танці (Три золоті сл.)
  • [Гострохвостий (тихо):] Ой, страшна ж її мати! Ще як попаде мене в свої лапи, то витрясе з мене душу (І. Нечуй-Левицький)

з ка́менем на душі́ (в гру́дях).

У гнітючому, поганому настрої. Приклади
  • з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
  • З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)

з глибини́ душі́.

Дуже щиро. Приклади
  • Його мимовільне, сповнене болю зізнання, що так зненацька вихопилось з глибини душі, болем різонуло й Віталія (О. Гончар)

душа́ в ду́шу.

зі сл. говори́ти і под. Щиро, відверто. Приклади
  • Стара заметушилася. Хутко накрила стіл. Скоро ми вже розмовляли душа в душу (З журналу)
  • Під час практичних занять… можна було поговорити [з учителями] про все відкрито, душа в душу (О. Гончар)
зі сл. жи́ти і под. Дружно, у злагоді. Приклади
  • Катерині стало тепло й затишно… Їй здавалось, що у їх з Дмитром немає ніяких непорозумінь, що вони з ним живуть душа в душу (Ю. Збанацький)
  • Коли б вони [брати] тримались один одного, коли б вони жили душа в душу, усе село вклонилося б їм, визнало б їх своїми панами (М. Стельмах)
  • Він [Семен Іванович] частенько заглядав до брата на вечірній вогник. Брати жили, як то кажуть, душа в душу (М. Рильський)

тягти́ (тягну́ти) ду́шу з кого.

Мучити, виснажувати кого-небудь чимось неприємним. Приклади
  • Так інший на словах добро творити прагне, А душу з вас, бува, Крізь ребра тягне (М. Годованець)

розбива́ти / розби́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию), кому і без додатка.

Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань і т.ін. Приклади
  • В розбитім серці не шукай снаги (П. Грабовський)
  • розби́теє се́рце. І тепер я розбитеє Серце ядом гою… (Т. Шевченко)
  • Чи то недоля та неволя, чи то літа ті летячи Розбили душу (Т. Шевченко)
  • За оцим рогом підстеріг її [Оксану Сергіївну] знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський)
  • Свічки ряснії в церкві тій палали, куривсь кадила запахущий дим, плачливі співи серце розбивали (І. Франко)

рва́ти / порва́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати страждання, душевний біль; завдавати мук. Приклади
  • се́рце на шматки́ рва́ти. Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Укр. присл.)
  • [Лицар:] Той порив порвав мені востаннє ржаву душу, її неволя ржею так посіла, а що порвало — героїзм чи розпач, сама ти зваж (Леся Українка)
  • — Води! — попрохав ранений. Серце Соломії рвала та просьба Остапова (М. Коцюбинський)
  • Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич)
  • Зника північний гість, та погляд той і мова Лишають в серці слід кривавий і страшний, І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)
Завдавати кому-небудь фізичного болю; мучити. Приклади
  • І заметався, застогнав опришок. Рви душу — а не скажу (Г. Хоткевич)

у глибині́ душі́ (се́рця).

Внутрішньо, відверто для себе, таємно від інщих. Приклади
  • В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський)
  • В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут)
2.Усередині єства. Приклади
  • в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський)
  • Далеко не кожний Ваш вірш одізвався. .мені десь аж в глибині серця (Леся Українка)

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу.

Померти. Приклади
  • відда́ти ду́шу Бога́м. Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі Богам (І. Котляревський)
  • Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає… (Панас Мирний)
  • — Ти б делікатніше, а то… — посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк)
  • А він [Пе́тру] не лише викрив негідника, а й труснув його так, що той мало не віддав Богові душу! (М. Чабанівський)
  • Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко)

бальза́м на ра́ну (ду́шу) чию.

ма́ти страх [на душі́].

Відчувати тривогу, неспокій; хвилюватися, переживати. Приклади
  • — Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією ґирлиґою та проти їхніх дредноутів? (О. Гончар)
перед ким--чим. Боятися, побоюватися кого-, чого-небудь. Приклади
  • Пестив жінку, а зрідка й дітей, щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (М. Стельмах)

дійма́ти / дійня́ти хо́лодом ду́шу кому і без додатка.

Боляче вражати кого-небудь, завдавати душевного болю. Приклади
  • Хто має матір, тому не страшна образа товаришів, у кого немає — найменша кривда холодом діймає душу (О. Іваненко)

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади
  • різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
  • розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
  • кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
  • кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
  • Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
  • — Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
  • — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру (за ду́шу).

Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи інтересами інших. Приклади
  • Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко)
  • Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок,. .посумувати… і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський)

переверта́ти / переверну́ти ду́шу (се́рце).

Виклика́ти в кого-небудь якесь сильне почуття (тривоги, хвилювання, захоплення і т.ін.). Приклади
  • Оповідає [Дмитрик] лиш так і ні. Зате як усміхнеться — серце переверне (М. Рильський)
  • І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернули душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах)
  • Вночі йому сниться сон, який перевертає душу: з темного кутка дивляться на нього батькові очі, а під стелею гримить голос: Ти зробив те, що я тобі заповідав? (Григорій Тютюнник)

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці).

Бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т.ін. Приклади
  • Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув (Н. Рибак)
  • — Коли ваша ласка, обминули б, може,— болісно вговоряла стара.— Христа в душі не маєте? — знову допитувалася (Іван Ле)

відлягло́ (відійшло́) від се́рця (від душі́, на се́рці, на душі́) у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь відчув полегшення, спокій, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади
  • Відлягло на душі й полегшало, бо ти вже бачив саму Василинку, схожу на пшеничний колосок (Є. Гуцало)
  • В неділю чи в свято вийде Олександра на музики, впірне, мов у море, в юрбу веселої, безжурної челяді, задивиться на парубочу красу, і відійде трохи від серця (М. Коцюбинський)
  • У Серафими Ігнатівни відлягло на серці (Ю. Мокрієв)
  • Пішов [Мина], і всім ніби аж відлягло від душі (О. Гончар)
  • У Маслова відлягло від душі, він зрозумів: товариство прийняло його до свого школярського гурту (Ю. Збанацький)
  • — У дівоньки відлягло від серця. Сперш думала — спровадить Стефана, як того сватача… А хлопець той, коли правду козати, і непоганий (В. Большак)
  • Після сварки тільки поріг переступить важко, а переступив — і помирився!.. Тепер від серця відлягло і зовсім полегшало (І. Тобілевич)

ма́ти ду́шу.

Бути чуйним, доброзичливим, сердечним і т.ін. Приклади
  • — Не гони,— кричить,— машину. Май же душу, не тряси! Не лети (С. Олійник)

За ми́лу ду́шу.

зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін. Добре, прекрасно, надійно. Приклади
  • Джулай запропонував замінити чавун резиною. Підняли було на сміх, але завжди сміється той, хто сміється останнім.. Резина працює за милу душу (П. Інгульський)
З великим задоволенням; охоче. Приклади
  • — Всі на мене злі, а я ще зліший, — засміявся Джмелик, наливаючи Гошці самогону. Пий, Гошко, бо ти дурний.. Я б тобі вліпив кулю в потилицю за милу душу (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і т.ін., грубо.

Дуже міцно. Приклади
  • — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар)
  • Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади
  • на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
  • Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

по душа́х, зі сл. говори́ти і под.

Щиро, відверто, щиросердно. Приклади
  • [Бондар:] Це й погано, що… викликають [у райком]. [Яків:] Погано. Хочеться інколи просто прийти, по душах поговорити, помріяти (М. Зарудний)
  • Інші, мовляв, по кабінетах, на телефонах сидять, а він не з таких.. Звик отут, на місці,.. настрій маси вивчати. Тут з роботягами побесідуєш по душах, щось їм цікаве підкинеш… (О. Гончар)

запада́ти / запа́сти в [саму́] ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади
  • — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру)
  • — Запам'яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало… (О. Гончар)
Дуже подобатися комусь, запам'ятовуватися. Приклади
  • Ольга Річинська, яка так неждано.. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морґаною (Ірина Вільде)
  • Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний)

[важки́й] ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому.

Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т.ін.; кому-небудь дуже важко. Приклади
  • Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш)
  • ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, в ночі тривожні сни (І. Гончаренко)

просвітлі́ло на душі́ у кого.

Кому-небудь стало легше, радісніше, веселіше. Приклади
  • Від приємної звістки у дівчини просвітліло на душі (З газети)

вирива́ти ду́шу кому.

Викликати в кого-небудь переживання. Приклади
  • І все матір свою згадує, кличе, щоб рятувала.— Та так же жалібно.. Ну прямо душу тобі вириває своїм плачем (Г. Хоткевич)

продава́ти / прода́ти ду́шу кому.

Втрачати свою гідність, давати згоду служити комусь; зраджувати. Приклади
  • продава́ти ду́шу дия́волу. Диваки, вбивають себе над рукописом, фарбами, продають душу дияволу за какофонію звуків.., пнуться до безсмертя.., а воно, безсмертя, поруч (В. Дрозд)
  • І напевне ж таки, не зачеплять вони [гасла й заклики Пияцтву — бій] і тих, хто вже продав свою душу зеленому змієві (З журналу)
  • Для науки я і до чорта пішов би, як один німецький учений, тільки так, щоб душі не продати (М. Стельмах)
  • — Мені злодій давав півсотні карбованців, щоб я нікому не казав, а я йому: і за сто не продам душі своєї! (М. Рильський)

потеплі́шало на се́рці (на душі́) чиєму (чиїй), у кого, безос.

З'явилися приємні відчуття, стало легше, спокійніше комусь. Приклади
  • На душі [у Надії] потеплішало, і все довкола набрало вже призабутої товариської святковості (Я. Баш)
  • Потеплішало трохи на серці Тараса Григоровича при думці, що скрізь є добрі люди (З. Тулуб)

без ше́ляга за душе́ю.

Зовсім безгрішний, бідний; без грошей. Приклади
  • без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати? Без шеляга при душі не рушиш з місця (І. Франко)
  • Тепер йому не бачити й посади як-шая, як своїх вух… Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній)

до дна.

Повністю, зовсім. Приклади
  • Треба було аж подій 1848 року, щоб до дна сколихнути і його [Калиновича] тихе, самотнє життя (І. Франко)
  • Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала, усім перебирала (Марко Вовчок)
зі сл. звору́шувати, бенте́жити і т.ін. До глибини (про почуття). Приклади
  • до дна душі́. — Кожда [кожна] найдрібніша звістка про вас, усяка дрібниця бентежила мене до дна душі (І. Франко)
  • Є жінка, що її ми звемо: Паша… Такою книжкою озвалася вона, що чесні всі серця зворушує до дна (М. Рильський)
Усе вичерпно, до кінця. Приклади
  • У повітрі грають ворони. Значить — от уже й весна… Скільки це разів говорене, А не сказане до дна (М. Рильський)

тя́жко на душі́ кому, в кого.

Хто-небудь дуже сумний, з гнітючим настроєм, у важкому психологічному стані. Приклади
  • Мотрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона… так і залилася сльозами (Панас Мирний)
  • Сів [Уралов], забився в куточку, і було йому тяжко, до потьмарення в вічу [в очах] тяжко на душі, і життя здавалось пропащим (О. Гончар)

в душі́ закипа́ти / закипі́ти.

Надмірно хвилюватися від припливу якогось почуття (гніву, незадоволення, роздратування тощо). Приклади
  • в душі закипіло чиїй. — Кинь оту зброю додолу! Вона молодиці не личить, — сказав князь вже сердито. Єремія не зносив суперечності, і в душі його вже закипіло (І. Нечуй-Левицький)
  • Терентій, закипаючи в душі, прислухається ще якусь хвильку до музики, яку видобувають з інструмента темні циганські руки (М. Стельмах)

скі́льки душа́ забажа́є (запра́гне, захо́че і т.ін.).

чия. Дуже багато, у великій кількості. Приклади
  • [Юсуф:] В мене срібла-золота скільки твоя душа забажає. Я всю тебе обсиплю золотом, тільки будь весела! (І. Нечуй-Левицький)
чия і без додатка. Досхочу, без будь-яких обмежень. Приклади
  • Корова здоїлася без вибриків. Йонька продмухав у піні дірочку і цмолив, скільки душеньці забажалося (Григорій Тютюнник)
  • скі́льки душі́ (ду́шеньці┌33293) забажа́ється. — Він [Захар] міг над нею [жінкою] куражитись, скільки душі забажається (Грицько Григоренко)
  • — Ти мені махорки дай, скільки душа моя потребує. Без махорки я не воїн (О. Довженко). — Гей, куме! — гукає Хома до Романа Блаженка.— Ходіть-но до мене персиків їсти. Їжте, скільки душа ваша запрагне (О. Гончар)
  • [Куче:] Там.. [у холодній] співайте собі.., скільки душа забажає (Леся Українка)
  • Тут саме… прийшла чутка, що… дають там [в Сибіру] землі, скільки душа схоче (Грицько Григоренко)

замути́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Вивести когось зі стану рівноваги, дуже збентежити. Приклади
  • Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (І. Котляревський)

як душа́ до душі́, зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін.

Щиро, відверто, правдиво. Приклади
  • Дівчино-серденько! Скажи нам усю щиру правду, як душа до душі́ (Марко Вовчок)

відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т.ін. Приклади
  • Голубоока, завжди трішки замріяна і незмінно безпосередня і щира [Марія]: чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник)
  • Хочеться йому [Йосипові] до батька доступити, хочеться йому.. відкрити своє серце, а може, й зглянеться, а може, й зваже [зважить] (Панас Мирний)
  • Вона була рада приходові Катерини, бо не мала тут ні рідних, ні добрих знайомих, не було з ким поділитися своїми думками і не було кому відкрити свою душу (С. Чорнобривець)
  • Оце коли не Настя біжить до Параски, то Параска до Насті,.. обидві, посідаючи, ведуть свою розмову, розкривають свою душу одна другій (Панас Мирний)
  • — Ні, я радист.., в обличчя не бачу свого співрозмовника, а по голосу відчуваю, перед ким можна відкривати душу, а для кого, то й кода забагато… (П. Інгульський)
  • Йдемо, значить, потихеньку стежиною обабіч асфальту і говоримо.. Зіна геть чисто відкриває душу мені (В. Логвиненко)
перев. зі сл. се́рце. Освідчуватися в коханні. Приклади
  • Скільки ж то разів, зустрічаючись на вулиці, хотів промовити до неї, відкрити їй своє серце (І. Франко)

з (зо) дна душі́ моє́ї (се́рця) мого́.

З найглибших почуттів, що приховані від стороннього ока. Приклади
  • [Нартал:] Щодня вони [патриції] презирством викликали зо дна душі моєї знову звіра і знову я ставав номадом диким (Леся Українка)

хоч із душі́ ви́йми.

Обов'язково дістань або знайди де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Приклади
  • — Чого викликав тебе Остап Петрович? — Хоч із душі вийми, — каже, — а знайди мого брата (З журналу)

відда́ти чо́ртові (ді́дькові) ду́шу, зневажл.

за що і без додатка. Продатися кому-небудь. Приклади
  • Був собі чоловік, та такий скупий на ті гроші!.. За гроші ладен був і душу дідькові віддати (Укр. казки)
  • — Це місце закляв старий князь, і ніхто його посісти не зможе, а хіба тілько [тільки] оддасть чортові душу, то тоді посяде (Панас Мирний)
Померти. Приклади
  • — Наше діло, брат, таке: то на коні, то під конем. Я сам торік ледве чортові душу не віддав під Білою Церквою (О. Гончар)

відво́дити / відвести́ ду́шу.

Знаходити собі втіху, розраду чи розвагу в чому-небудь; втішатися. Приклади
  • І як зберемось, то хоч душу відведемо — пісень своїх наспіваємось (О. Гончар)
  • Скільки раз уже його охота забирала шпурнути серпом та хоч побалакати за їду [їжу] (уже відвів би душу), так же не міг ізважитися, бо, видить, жінка жне й раз не застогне (Л. Мартович)
  • А щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся [Максим] якоюсь повійницею та й гуляв іноді з нею (Панас Мирний)
з ким, кому, перед ким і без додатка. Звірятися кому-небудь, ділячись своїми думками, переживаннями, намірами і т.ін. Приклади
  • Відчув [Левко] — не хочеться чомусь розмовляти з Михайлом. Скільки мріялось одвести душу з кимсь рідним в розмові, викласти свої сумніви і вагання, а от приїхав друг і не виходить розмова (З. Мороз)
  • Натерпівся старий у синовій хаті, тож йому хочеться душу перед молодими відвести (К. Гордієнко)
  • Людина завжди потребує когось, кому б могла вилити своє горе і відвести душу (В. Козаченко)
  • — Я давно мрію про братство людей, про друзів щирих і відвертих, з якими можна було б відвести душу, поділити і горе і радість (О. Іваненко)
  • Веселий, гостинний, він любив товариство і скоро зібрав біля себе гурток молоді більш поступової та й відводив там душу (М. Коцюбинський)
Заспокоювати, розраювати кого-небудь. Приклади
  • [Молодиця:] Спасибі вам, дядечку, що хоч трохи душу одвели. Оставайтесь здорові (С. Васильченко)
Насолоджуватися здійсненням якого-небудь сильного бажання. Приклади
  • А як хотілося вхопити отут у темряві горло ворога й мовчки, щоб не заважили свідки, відвести душу (Іван Ле)
  • Ні, Василю, не натішився я нею [землею]. Дай мені душу відвести, наробитись на ній до солодкої втоми, щоб аж хребет мій згорблений занив (І. Цюпа)
  • Коломієць був завзятий курець, і Ярошенко відводив душу, посмоктуючи свою люлечку. Незабаром в кімнаті стало димно (В. Речмедін)

лежа́ти на душі́ (на се́рці).

у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т.ін.; турбувати, гнітити когось. Приклади
  • Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб)
  • важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар)
  • Я знаю, що в сього [цього] Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш)
  • На серці ж у Надії лежала печаль.. .Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець)
кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т.ін.; схвалювати щось. Приклади
  • Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко месник,.. се [це] окрилювало (Г. Хоткевич)

точи́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати постійну тривогу, неспокій, страждання в кого-небудь. Приклади
  • Не знаю, чи здужаєте ви порозуміти, що ця думка точить мою душу?! (Л. Мартович)
  • Все-таки,— точив серце сумнів,— може, Петро Гнатович тільки захоплення, все пройде, і знову… повернеться любов до Кирила (В. Вільний)
  • Їсть нудота без справжнього діла. А ще більше точить серце розставання (О. Копиленко)
  • Досада точила йому серце, що він,. .стільки проковтнув того книжкового мотлоху, а до істотного, виходить, і не пригубився (Ірина Вільде)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади
  • [Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
  • — За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

смія́тися в душі́ над ким.

Глузувати над ким-небудь, не виявляючи цього зовнішньо. Приклади
  • — Але я розскреготалась.., а ви… мовчите. Певне, смієтеся в душі надо мною, що так безнастанно говорю! (Л. Мартович)

на душі́ у кого.

Хто-небудь сповнений якимись почуттями, відчуває щось. Приклади
  • Коли ми бачили, як наші молодята про щось розмовляють удвох біля колодязя,. .всім нам ставало гарно, теплішало на душі (О. Гончар)
  • Нікого не цікавить, що було у вас на душі або дома, коли ви робили фільм.. Ви мусите показати товар лицем (О. Довженко)

му́чити (терза́ти і т.ін.) се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Завдавати комусь горя, страждань, прикрощів і т.ін.; спричиняти переживання. Приклади
  • — Що се [це] я? що се я?. .. Геть, геть від мене… Не муч мого серця (Панас Мирний)
  • — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе (А. Шиян)

захо́дити / зайти́ в ду́шу (в се́рце).

Глибоко хвилювати, викликати відгук у кого-небудь. Приклади
  • Всі, перехиливши голови і затаївши дух, слухають… Кожне слово, наче гвіздок у стіну, заходить у душу (Панас Мирний)

ду́шу вибира́ти / ви́брати.

Глибоко зворушувати, хвилювати. Приклади
  • Як же не любити було ту мережу [Дніпроенерго]? Всю душу вона вибрала… (О. Гончар)
  • А дівки — розливом розливаються, всю землю цвітами жури устилають, душу вибирають (Г. Хоткевич)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади
  • обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
  • обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
  • облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
  • Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
  • Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
  • Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати… (П. Куліш)
  • Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся. Приклади
  • на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
  • Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)

крик (ле́мент) душі́.

Крайній вияв тривоги, душевного болю і т.ін. Приклади
  • Кляла вона [Мотря] свою долю; проклинала людей.. То був болісний лемент душі, глибока враза серця (Панас Мирний)

пройня́ти аж до [са́мого] се́рця (до [са́мої] душі́).

Глибоко вразити кого-небудь. Приклади
  • Несамовита печія, жалюча ураза пройняла аж до серця (Панас Мирний)

вклада́ти / вкла́сти [всю] ду́шу в що.

Робити, виконувати, здійснювати і т.ін. що-небудь з великою любов'ю, старанністю, натхненням. Приклади
  • — Собор похмуро плив у хамарах вечірніх… Ким він вибудуваний? І яким чудом уцілів? І яку душу хтось у нього вклав, що й через віки вона Єльку торкає? (О. Гончар)
  • Боляче переживав [Бронко] провал справи, в яку вклав усю свою душу (Ірина Вільде)
  • Хорунжий і сам любив цю старовинну піснюі вкладав у неї свою душу. Його тонкий вібруючий голос бринів, мов срібна струна (С. Добровольський)
  • — Працюєте ви [доярки] непогано. Стараєтесь, душу в роботу вкладаєте. І от результати: усі колгоспи району по молоку ми далеко позаду залишили (В. Москалець)

плюво́к у ду́шу.

Образа, зневага, що зачіпає найдорожче. Приклади
  • Криві посмішки одного, другого, косий погляд головного агронома — це було для нього, як плювок у душу (Є. Журахович)

терза́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) чию (чиє) і без додатка.

Завдавати кому-небудь переживань, прикрощів, страждань. Приклади
  • Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована. — Нащо ви терзаєте мою душу? Нащо гнобите?.. (О. Довженко)
  • Скрипка в руках Русака ридала, терзала душу, відкривала завісу в таємничий світ (Ю. Збанацький)
  • — Не муч, не терзай мого серця… Я людлю тебе, Прохоре (А. Шиян)

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка.

Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т.ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Приклади
  • Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Журахович)
  • Що про се говорити, коли все одно не поможеться, та так уже на серці накипіло, що невидержка! (Леся Українка)
Поступово відкладатися, збиратися і т.ін. (про злість, ненависть і т.ін.). Приклади
  • В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (М. Коцюбинський)
  • Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (П. Колесник)

як (мов, ні́би і т.ін.) по душі́ дере́.

Неприємно вражає, викликає дражливі відчуття. Приклади
  • аж по душі́ дере́. Хто з нею.. [скрипкою] добре знається, До того обзивається, А хто не в лад її бере, Аж по душі вона дере (Л. Глібов)
  • Добре тому дати, хто не хоче брати; а той, хто бере, як по душі дере (Українські народні прислів'я та приказки)

ду́шу пока́зувати / показа́ти.

Щиро, з прихильністю ставитися до кого-небудь. Приклади
  • — Він сирота, — хто без мене його привітає? Хто про долю, про недолю, Як я, розпитає? Хто обійме, як я, його? Хто душу покаже? (Т. Шевченко)

[аж] з душі́ ве́рне.

Дуже несмачний, нудотний. Приклади
  • Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (М. Коцюбинський)
перев. кому. Який відвертає від себе; осоружний. Приклади
  • До переекзаменовки осталося всього два дні; треба придумать що-небудь інше, щоб викрутитись. А думати за ту обшарпану жовту книжку… не хочеться,— з душі вона мені верне (С. Васильченко)
Не подобається, викликає велику огиду. Приклади
  • Учора Христина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Панас Мирний)
Неприємно, огидно. Приклади
  • Але не напозичаєшся. Одне тобі дасть, друге тобі дасть, а третє так подивиться, що з душі верне (Є. Гуцало)
  • Підведу очі — аж з душі верне: обличчя посиніле, набрякле, очі бігають злякано, руки трусяться дрібно (І. Муратов)

до глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вра́зити і под.

Дуже, надто, надзвичайно. Приклади
  • — А ви говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко)
  • Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Яновський)
  • Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб)

шкребе́ (шкря́бає) / зашкребло́ (зашкря́бало) на душі́ (на се́рці, за ду́шу, за се́рце) у кого і без додатка, безос.

Кого-небудь охоплює почуття гіркоти, суму, неспокою, тривоги, незадоволення і т.ін. Приклади
  • шкребти́ ду́шу. Він так бажав Марині добра і щастя, що її успіх окрилював його. Та згодом дрібне самолюбство почало шкребти його душу (Л. Дмитерко)
  • Справді, того дня він одержав погано з арифметики. Зашкребло на серці у Василя (О. Донченко)
  • Медаль, яка дісталась Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина… Лукію це, видно, шкребе за душу (О. Гончар)
  • Од слів твоїх на серці шкряба (В. Сосюра)
  • Хай досі на душі шкребе, та дружба ж не розпалась (П. Дорошко)
  • Напевне, намагався [учень] триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут)

здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) [важки́й] ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́).

Позбавляти того, що гнітить, мучить кого-небудь. Приклади
  • Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Панас Мирний)
  • Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський)

ви́бити дух (ду́шу) з кого.

Б'ючи, вбити кого-небудь. Приклади
  • А в синка, бачу, нема любові до лісу, око в нього сліпе до дерева. Так що хоч вуха з корінням вирвіть, хоч дух вибийте з нього, а рихметику [арифметику] втовкмачте в самісіньку середину мізків (М. Стельмах)
  • Старий Боровик, схожий на вивернутий із землі пень, важко біг через двір із лопатою в руках і хрипко кричав: — Душу з тебе виб'ю, бісова худоба! (П. Панч)
  • Став Велетень та й дивиться.— Та що це воно за мара така, що б'ється так дуже? А Побратим до нього: — Ото,— каже,— як не одв'яжешся, то й буде бити, поки й дух з тебе виб'є (С. Васильченко)

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Приклади
  • Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через всяту оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (І. Вільде)
  • Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін)
  • Сів [Іван] писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник)
  • Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко)

розпіка́ти / розпекти́ ду́шу (се́рце і под.) чию (чиє), кому.

Викликати у кого-небудь почуття гніву, душевного болю, страждання і т.ін. Приклади
  • [Маруся:] Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (І. Нечуй-Левицький)

як свою́ ду́шу, зі сл. люби́ти.

Дуже. Приклади
  • Поважав же і він [Наум] її [дружину], скільки міг, і любив її як свою душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Лаврін докоряє її [Мелашку] за те, що він любив її як свою душу, жалував її, як мати дитину, а вона покинула його (І. Нечуй-Левицький)

колупа́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) кому.

Викликати у кого-небудь душевний біль, страждання, переживання. Приклади
  • [Іван:] Правда, веселих [пісень] мало зосталось у голові, а ті, що йдуть до самого серця, то раз у раз так і колупають тобі душу… (М. Кропивницький)

в душі́ ті́шитися.

Відчувати задоволення з приводу чого-небудь, не виявляючи його зовні. Приклади
  • Шумейко в душі вже тішився з тієї перемоги (А. Шиян)
  • Вдавала [мати], що не бачить нічого й не розуміє нічого, а в душі тішилася молодим щастям (Г. Хоткевич)

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка.

Грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя. Приклади
  • І кинулись цілою сворою по всіх усюдах,.. одні одним з чобітьми в душу залазять (І. Франко)
  • І все то приїздило, лізло з чобітьми в душу, задавало нескромні питання (Г. Хоткевич)

рі́зати ноже́м кого.

Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Приклади
  • різону́ти по живо́му ті́лі. Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах)
  • різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний)
  • ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк)
  • Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її… ножем ріжете? (Є. Гуцало)

Душу віяти від тіла.

Вислів походить зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.), з опису кривавої битви руського війська з половцями: «На Немизі снопи стелють головами, молотять чепи харалужними, на тоці живот кладуть, віють душу од тіла». Приклади
  • У переносному значенні — вбивати на полі бою.
    Хтось невидимий в полі важко гупав
    і, знову душу віючи від тіл,
    шрапнеллю грімко брук щербатий хрупав…
     (Юрій Клен, Прокляті роки)

Інженери людських душ.

Так назвав Й. Сталін у 1932 р. радянських письменників на зустрічі з ними в М. Горького, маючи на увазі конструювання людських характерів за накресленнями партії.
У наш час вислів уживається з іронічним забарвленням. Приклади
  • Ніхто більше не піднявся на трибуну, ніхто не сказав, що на наших очах діється беззаконня, упосліджуються елементарні права громадян, вся вина яких полягала в тому, що вони думають не так, як думають можновладці. «Інженерам людських душ» звично заціпило. (А. Шевченко, Переднє слово до «Жити без чернеток» І. Світличного)
  • Їм сниться: провістям новітньої ери
    Оркестри у Тушині грають туш.
    А ніччю зникають прості інженери
    Разом з інженерами людських душ.
     (Д. Кремінь, Золота ліхтарня)

Ловці душ.

За Євангелієм, Ісус Христос, побачивши двох рибалок, сказав їм: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей» (Матв., 4,19). Це були його майбутні учні.
У переносному значенні: люди, що своїм словом впливають на інших, переконують їх. Приклади
  • Прости їм, Боже, встид
    і відпусти їм гріх.
    Ловці душі в твій слід
    біжать з усюд усіх!
     (В. Стус, І дім наліг на дім…)
  • Та хто твої почислить ролі,
    Хто оспіває до кінця
    Мисливця славного у полі,
    На сцені — людських душ ловця
     (М. Рильський, Амвросієві Бучмі)

Мертві душі.

Назва поеми (1842) M. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує в поміщиків мертві «ревізькі душі», які формально ще вважаються живими, ніби для переселення в Херсонську губернію. Чичиков хотів за допомогою цього шахрайства стати власником землі, яка відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян на нові місця.
Справжніми «мертвими душами» в поемі Гоголя виступають соціальні типи миколаївської Росії — Чичиков, Плюшкін, Манілов та ін. Приклади
  • Я знаю багато дуже в чужих і своїх ділах.
    Я знаю, що мертві душі страшні у живих тілах.
     (П. Скунць, Життя)
  • Або в цього Поцілуйка розум догори ногами перекинувся, або він збирає для чогось мертві душі. Новий Чичиков та й годі. (М. Стельмах, Правда і Кривда)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також