ДУХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

перево́дити / перевести́ ́по́дих (дух, ві́ддих).

Робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь. Приклади

Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув… світ (М. Стельмах)
відвести́ дух. Вже як стала в лісі, то аж тоді дух одвела (Леся Українка)
Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (З журналу)
Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч)
Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко)
Глущуки… тягли… воза з гноєм.. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець)

аж (про́сто) дух захо́плює, безос.

Уживається для вираження надміру почуттів, вражень людини ( перев. приємних). Приклади

— А таке з'явище, як контраст?.. Наприклад, цинізм і святість, поруч одно з одним. Тут просто дух захоплює (В. Винниченко)
А коли станеш за Маріїнським палацом [у м. Києві] на високому правому березі, то відкривається такий краєвид на величавий Дніпро, що аж дух захоплює (З журналу)

щоб і дух не пах (не смерді́в) чий, де, зневажл.

Уживається на означення настійної вимоги до кого-небудь піти звідкись, перестати бувати де-небудь. Приклади

— Швандюру… вижени із села, щоб його і дух тут не пах (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Геть з мого двора, щоб і твій дух не смердів! — крикнула Онися до Прокопа (І. Нечуй-Левицький)

дух ча́су (епо́хи, доби́).

Погляди, потреби, смаки суспільства певного періоду. Приклади

Ви боїтесь, що я не піду разом з духом часу, а зостануся позаду, — не думаю я сього (Леся Українка)

як дух крізь па́льці пройти́.

Бути непомітним, невловимим для когось. Приклади

Перш усього, він [Хома Прядка] був невловимий. Десять літ його ловила поліція — не могла піймати. Військо кликали, засідки робили,— як дух крізь пальці пройде, і нема (В. Винниченко)

дух підніма́ється (підно́ситься) / підня́вся (підні́сся) у кого, чий і без додатка.

У кого-небудь зростає віра в себе, в свої можливості; хто-небудь відчуває в собі силу, упевненість. Приклади

Піднімався дух у в'язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (А. Хижняк)

відда́ти / віддава́ти [свій] дух.

Померти. Приклади

Зморений, кволий, тут можу і зовсім я дух свій віддати — Вітром-бо дуже різким повіває з ріки на світанку (Переклад Бориса Тена)

не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випива́ти і под.

Зразу, за один прийом, залпом. Приклади

Григорію, що запізнився на гулянку, запропонували склянку горілки. Той не переводячи духу випив її до дна (З газети)

перехо́плює / перехопи́ло дух кому, у кого.

Когось охоплює сильне почуття хвилювання, захоплення і т.ін. Приклади

Радісний дріж пробігає по тілу, дух тобі перехоплює… Так і є: дядько Роман… шугає рукою в загадковий свій вузол… і нарешті з'являється з вузла… яблуко, та яке! (О. Гончар)

випира́є дух, безос.

Дуже важко дихається. Приклади

Від швидкої ходи випирало дух, піт заливав очі, а в горлі щеміло (Григорій Тютюнник)
Холодний поміст давив мою щоку, перед очима я бачив чобіт, великий, мокрий, а на мені вага — коліна, руки, аж випирало дух… (М. Коцюбинський)
Душить її, під серце підступає, у грудях давить, дух випирає… (Панас Мирний)

на весь дух.

Дуже швидко, щосили. Приклади

Яка то була втіха вибратись на самісіньку маківку пагорба.., всістись на свого самоката і — гайда. . на весь дух донизу (М. Стельмах)
Він ухопив Андрія за руку, і вони на весь дух помчали назад у двір (Д. Бедзик)

спусти́ти дух.

Умерти. Приклади

Іван як хватане царя Ірода,.. так цар Ірод і дух спустив (Укр. казки)
— Ой, лишенько. .. умираю! — скрикнула Явдоха та й дух спустила (Панас Мирний)

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади

ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський)
[Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. [Семен (спокійно):] Не хвались! (М. Кропивницький)
— Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк)

звести́ дух.

Трохи перепочити. Приклади

— Слухай лишень, що я тобі скажу, а ви дайте мені дух звести,— чого насупились усі разом? Сідайте ж бо кружка та й слухайте (Марко Вовчок)
Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (О. Довженко)

дух у п'я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т.ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т.ін.) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. Приклади

уйшо́в аж в п'я́ти дух. Глядів [панотчик] тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п'яти дух (І. Франко)
— Як піймав мене [постоялець] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний)

виганя́ти дух з кого.

Дуже знесилювати кого-небудь чимсь або доводити до смерті. Приклади

Спеку я переношу з мукою, і вже конторські субтропіки дух з мене виганяли (П. Козланюк)

в [оди́н] дух.

Дуже швидко, миттю. Приклади

В один дух прибіг (Укр. присл.)
у дух. [Килина:] Якби хто перевесла крутив, то я б у дух сю нивку вижала (Леся Українка)

скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому.

Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Приклади

[Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісціллою):] Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка)
[Степан:] Дома щоденне пекло,— тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла… (М. Старицький)
Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький)

спира́є / спе́рло дух (ві́ддих, гру́ди і т.ін.) кому і без додатка, безос.

Кому-небудь важко дихати від надміру почуттів, сильних переживань і т.ін. Приклади

Чіпка почув, що в його якось страшно затіпалось серце,.. спирало дух, важко було дихати (Панас Мирний)
Від хвилювання спирало віддих, туманіло в очах. Боявся [Шевченко], що знепритомніє (О. Гуреїв)
Чернишеві спирало груди. Кожне Ференцове слово ранило його (О. Гончар)

ви́пустити дух.

Здохнути (про тварину). Приклади

І все кортить [Параскіці] зробити щось лихе, погане. Наприклад: полетіти до Проміри, сісти на її корову,.. нестись… в скаженій гонитві, аж поки… худоба не випустить з себе духу (М. Коцюбинський)

Умерти, загинути (про людину). Приклади

Думка нараз пронизує мій мозок, як блискавка хмару: взяти б тебе, катюго, за горлянку, як ти мене тепер маєш взяти, та придушити до землі праведної, щоб ти й дух випустив! (А. Хорунжий)

з кого і без додатка. Убити, згубити кого-небудь. Приклади

[Борець:] Хто сміливий, виходь на мене боротись, а хто ні, скоряйся мені, бо дух випущу! (С. Васильченко)
Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (І. Котляревський)

дух па́дає (занепада́є) / упа́в (занепа́в) чий, у кого і без додатка.

Хто-небудь втрачає бадьорість, віру в себе, в свої сили. Приклади

Його [Наполеона] дуже хвилювало останній час, що армія поволі танула, що великі втрати живою силою, занепадав дух (П. Кочура)
Бив грім, натискала буря, валилося десь поблизу двадцять п'ять смерек відразу — і падав дух чоловіка в навалі вічностей… і всесильностей сил (Г. Хоткевич)

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т.ін..) дух кому і без додатка.

Надихати, підбадьорювати кого-небудь. Приклади

підня́ти дух вго́ру. Ой чи в нас же в рідній хаті Нічого згадати, Нічим тугу розігнати. Вгору дух підняти? (П. Куліш)
Висока гордість дух підносить нам На згадку про новітній Севастополь, Що білими грудьми протистояв Фашистській ненажерливій навалі… (М. Рильський)
[Хрипун:] — Яка це достойна річ приголубити людину. Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам (Ю. Яновський)

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих).

Дуже важко дихати. Приклади

ле́две перево́дити ду́ха. [Явдоха (ледве переводячи духа):] А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний)
Так бігли [хлопці], що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко)
Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський)
Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець)
Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко)
Залитий по́том, ледве переводячи дух, метався [Юра] в нестямі (М. Кропивницький)

[аж] дух (по́дих) заби́ло кому.

Хто-небудь дуже вражений, або схвильований. Приклади

Орися розв'язала пакунок. Наче оберемок барвистих квіток польових розсипався у неї на колінах. Дівчині аж подих забило (А. Головко)
Денисові знову забило дух, але вже не з страху, а з думки, що то зараз буде, що то він довідається? (Б. Грінченко)

дух займа́ється (забива́ється і т.ін.) / зайня́вся (заби́вся і т.ін.) в кого, кому і без додатка.

Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т.ін. Приклади

дух у гру́дях затну́вся. Вона [Христя] почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся (Панас Мирний)
Олеся затрусилась і ледве встояла на ногах; вона аж зблідла; дух забився; вона… нічого не бачила перед собою (І. Нечуй-Левицький)
[Нартал:] Ти [Лацію] став мені показувати зараз… красу Італії, багатство Рима, — у мене дух зайнявся (Леся Українка)
— Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався..— вона починала ходити… по луці (Марко Вовчок)

затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання).

Принишкнути, завмерти. Приклади

Всі попадали на землю, притаїли дух (Григорій Тютюнник)
Увійшов Прокіп. Микола й дух притаїв. Сів і то почервоніє, то побіліє (А. Тесленко)
Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк)
Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний)

ї́ден дух з ким, діал.

Дуже, безтямно кохати когось. Приклади

— Якщо загинеш, буду я вдовою. Чи й ти, не знаю, любиш так мене. А я вже, Грицю, їден дух з тобою, хай ми вже й тілом будемо одне (Л. Костенко)

забива́ти / заби́ти дух (ди́хання) кому і без додатка.

Заважати вільно дихатиь (про вітер, запахи і т.ін.). Приклади

Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З. Тулуб)
Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський)

Змушувати важко дихати (про почуття або певний душевний стан). Приклади

Яресько ще дужче пустив коня і чув, як лють забиває дихання, чув, як біль і сльози клекочуть у грудях (О. Гончар)

ви́бити дух (ду́шу) з кого.

Б'ючи, вбити кого-небудь. Приклади

А в синка, бачу, нема любові до лісу, око в нього сліпе до дерева. Так що хоч вуха з корінням вирвіть, хоч дух вибийте з нього, а рихметику [арифметику] втовкмачте в самісіньку середину мізків (М. Стельмах)
Старий Боровик, схожий на вивернутий із землі пень, важко біг через двір із лопатою в руках і хрипко кричав: — Душу з тебе виб'ю, бісова худоба! (П. Панч)
Став Велетень та й дивиться.— Та що це воно за мара така, що б'ється так дуже? А Побратим до нього: — Ото,— каже,— як не одв'яжешся, то й буде бити, поки й дух з тебе виб'є (С. Васильченко)

Дух Банко.

Образ підступно вбитого Макбетом у боротьбі за владу свого колишнього сподвижника. Він виступає у трагедії В. Шекспіра «Макбет» як уособлення помсти за кривавий злочин.
Іноді вислів уживається в ширшому значенні — як одно зі втілень уявлення про потойбічний світ. Приклади

«Втрачений» Мефістофель і навіть звичайний гоголівський чорт, а також загробне життя, марновірства, дух Банко, — нема цьому хазяйству минулого місця в нас. (О. Довженко, Виховувати молодих кінодраматургів)

Дух і буква.

Цитата з Євангелія: «Бог дав нам силу бути слугами Нового Заповіту, не букви, а духу; буква-бо вбиває, а дух животворить» (Друге послання апостола Павла до коринфян, 3, 6-7).
Вислів уживається, коли догмі протиставлять ідею, живу справу. Приклади

Ми наполягаємо на старій гадці, що декому здається навіть старомодною: треба перекладати не букву, а дух, треба пам'ятати ще гоголівську вказівку про те, що для наближення до оригіналу слід інколи відходити від нього. (М. Рильський, Художній переклад з однієї слов'янської мови на іншу)
Хай мертва буква вас не мане
До свар, заслонюючи суть;
Славетніш німці чи слов'яне —
Ті спірки краю не спасуть.
(П. Грабовський, Поетам-українцям)

Здоровий дух у здоровому тілі.

Вислів з сатири римського поета Ювенала (60—після 127 н. е.), де сказано: «Треба молити (богів), щоб розум (дух) був здоровий у тілі здоровім».
У сучасній мові — словесна формула гармонійного фізичного й духовного здоров'я людини. Приклади

Тільки, цінуючи мою моральну подобу, май на увазі: Mens sana in corpore sano! Я знаю се краще, ніж хто.
(Леся Українка, Лист до О. Косач, 5.ІХ.1896 р.)

занепада́ти (па́дати) / занепа́сти (упа́сти) ду́хом.

Зневірятися в чомусь, втрачати надію. Приклади

Вже дехто встиг з утоми огризнутись, А інші духом занепали вкрай (Л. Костенко)
Нічого, Антоне Герасимовичу, духом не падайте,— сказав Комишанець,— все ж таки за вами друге місце! (О. Гончар)
— На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко)

не в ду́сі.

У поганому настрої; сердитий. Приклади

— А що ж твій начальник? — Та сильно не в дусі, Бо справи прийнять довелося бабусі! (С. Олійник)
— Жаль.., що наша Марися Павлівна сьогодні чомусь не в дусі… (О. Гончар)
Я засвоїв стару мудрість: якщо жінка не в дусі.., то тоді краще мовчати (Народні оповідання)

[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого--що, від кого--чого і без додатка.

Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Приклади

ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний)
ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка)
Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд)
І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник)
В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко)
Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху ні духу (В. Минко)
Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху ні духу (О. Гончар)
Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний)

не так (не тим ду́хом) ди́хати.

Дивно, не так, як звичайно, поводитися. Приклади

— Я давно помічаю, що він [фельдфебель] не так дише. Мені давно доводили, що він хвалився: коли б знайти яку заможну міщанку — оженився б (Панас Мирний)

ні (і) сном, ні (і) ду́хом, зі сл. не зна́ти, не ві́дати і т.ін.

Зовсім. Приклади

сном і ду́хом. Халяви — мов у воду впали. Сердитий, як вогонь, Кирило напав на домашніх. Божилися, клялися, що сном і духом нічого не знають (А. Іщук)
А для чого, Насте, ви й досі ховаєте зброю? — суворішає голос Мірошниченка. — Свят-свят! Яку зброю? І сном, і духом про неї не відаємо! (М. Стельмах)
— Гляди ж мені, сотничихо, щоб про моє кохання та женихання ні сном — ні духом не дознавсь через тебе ніхто в Лубнах (І. Нечуй-Левицький)
Її ніхто не зможе впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Леся Українка)
— Лобода ні сном, ні духом не відає що той злощасний лист (Іван Ле)

в цьо́му ду́сі .

Подібне. Приклади

— Що вчинене зло з закономірністю бумеранга має до лиходійника повернутись, то це, я гадаю, й наука з часом пояснить… Невідомі ще якісь біоструми відкриє чи щось у цьому дусі (О. Гончар)

важки́м (недо́брим) ду́хом ди́хати на кого і без додатка.

Дуже сердитися, гніватися, злитися на когось. Приклади

— Ну, а Васюта ж? І той поклонивсь Іванцеві? — Ні, мабуть,. . бо… запорожці і на Васюту похвалялись, да й на всю городову старшину недобрим духом дишуть (П. Куліш)
[Нечипоренко:] Я багато не прошу, нам би тільки хати освітити. А то колгоспники вже й так дишуть на мене важким духом; що ж ми, кажуть, гірші за інших (О. Левада)
Пан бачить, що вже жінка важким духом дише, а все не важиться він бабусю налаяти (Марко Вовчок)

в ду́сі чого.

Відповідно до певних вимог, настанов; у певному напрямку. Приклади

Полк присягнув на вірність Україні і це було в дусі подій 90-х років 20-го століття (З газети)
Працювати в дусі часу (З газети)

скріпи́тися ду́хом.

Домогтися повного самовладання. Приклади

Серце його скиміло глибоко.. Але швидко він [Захар] скріпився духом (І. Франко)

щоб [і] ду́ху не було́ чийого.

Уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти звідкись. Приклади

— Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині (М. Коцюбинський)
Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі, а за ним і Катря потягнула руку (В. Кучер)

Назавжди, безповоротно. Приклади

Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист та глянув на мишенят, зараз-таки звелів… царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було (О. Стороженко)

одни́м (єди́ним) ду́хом.

Не відпочиваючи. Приклади

за одни́м ду́хом. Гонта.. за одним духом викрикував свою ролю [роль], котру знав, як Отченаш (В. Винниченко)
Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села (Леся Українка)

Дуже швидко, миттю, не вагаючись. Приклади

Недавно, здається, був [Твердохліб] молодий та кучерявий.., пиряв мішки, одним духом злітав на коня і не знав. . утоми (І. Цюпа)
Гармаші, вправні, дебелі хлопці, одним духом викинули німецьку зенітку з кругляка й поставили на її місце свою (О. Гончар)

Не переводячи подиху, залпом. Приклади

Рішуче й швидко налив собі [Прохор] повну склянку… і єдиним духом випив до дна (А. Шиян)

Швидко. Приклади

Лише двадцять кілометрів! Господи! Якщо б добре! побігти, то можна б за пару годин і добігти, одним духом (І. Багряний)

Відразу, без затримки. Приклади

Він аж задихався, наговоривши стілько [стільки] одним духом (І. Франко)
Прибігши додому, він [співробітник газети] зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (В. Самійленко)

підно́ситися / піднести́ся ду́хом.

Відчувати в собі силу, упевненість, віру в свої можливості; ставати веселішим, бадьорішим, енергійнішим. Приклади

Коли з'ясувалося, що йому не загрожує ніяка небезпека, заспокоївся і піднісся духом (С. Добровольський)
Одним душевним тільки рухом [Н. М. Ужвій] примусиш їх [людей] піднестись духом, змістовним стати у житті (П. Тичина)

набира́тися / набра́тися ду́ху.

Переборюючи страх, сором'язливість і т.ін., ставати рішучим, сміливим. Приклади

— Тамара набирається духу і сміливо відбиває удар: — Я не сиділа за спиною… Я помагала мамі… (А. Хижняк)
[Горніг:] Там, майстре, неабиякі новинки. Оце Петеревальдці набрались духу та й вигнали фабриканта (Леся Українка)

якого. Перейматися певними поглядами, думками, ідеями і т.ін.; набувати певних властивостей. Приклади

Хлопці були ще в таких літах, коли вони ще не огрубіли, не постовбуріли, не набралися духу чоловічої самостійності (Грицько Григоренко)
— Се ти, ходивши по всіх усюдах, набрався такого духу (Г. Квітка-Основ'яненко)

Відпочиваючи, відновлювати сили, міцніти. Приклади

— А поки що набирайся духу після походу (О. Гончар)

дава́ти / да́ти ду́ху кому і без додатка.

Бити, суворо карати кого-небудь. Приклади

— Вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе, духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах)

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади

Вдаючи байдужого, Роман питає: Знову духу давала?..— Ні-ні.., каже Андрій, дивлячись в бік села.— Постояла трошки та й пішла (В. Бабляк)

Розправлятися з ким-небудь, завдаючи поразки. Приклади

— Мінами як зачнуть швиргати [фашисти] — так навколо шкварчить, як на сковороді. Проте, біля Києва і ми їм духу дали (Григорій Тютюнник)

скі́льки ду́ху ви́стачить, з дієсл. руху.

На повну силу; щосили. Приклади

[Огнєв:] А ми з основними силами разом з твоїми кіннотниками, як тільки смеркне,— сюди вийдемо, на цю нову доріжку і рвонем скільки духу вистачить, прямо в задні ворота (О. Корнійчук)

яки́м ду́хом ди́хає (ди́ше).

на кого. Як ставиться хто-небудь до когось ( перев. про негативне ставлення). Приклади

— Ні, мамо, до Плачинди я не піду,— хмурніє парубок,— самі знаєте, яким він духом дихає на мене (М. Стельмах)
— Не йми,— кажуть йому [старшини], — віри запорожцям.. Хіба не знаєш, яким вони духом на городову старшину дишуть? (П. Куліш)

Які настрої, погляди, інтереси і т.ін. у кого-небудь. Приклади

Приходить до мене, значить, замовник.., а я вже й приглядаюсь до нього: хто він і що він, яким духом дихає і чи варто йому вручити… листівку (В. Логвиненко)
Невістка разів з п'ять облатала і сорочки попрала, а то вже й бачу, яким духом дише (Ганна Барвінок)

скі́льки [є ] ду́ху; що є ду́ху, з дієсл.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади

Дві баби… лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні… голоси (Г. Хоткевич)
Тікай, що.. є духу! (І. Нечуй-Левицький)
Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ'яненко)

Дуже швидко, з максимальною швидкістю. Приклади

Марина що є духу біжить левадами (Г. Епік)
Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу (О. Ковінька)

[і] ду́ху не зали́шиться (не ли́шиться і т.ін.) від кого.

Хтось буде вщент розбитий, знищений. Приклади

— Ей, не впору… Якби вони припізнились на яку годину,— од них, проклятих, духу б не залишилось (М. Стельмах)

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади

Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

з усьо́го ду́ху, зі сл. би́тися і под.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади

Латин зрадливий п'є сивуху, А ми б'ємось зо всього духу (І. Котляревський)

додава́ти / дода́ти ду́ху кому.

Морально підтримувати кого-небудь, надавати бадьорості. Приклади

Радість в келихах шумує, Плин іскристий виграє, Канібалів лють гамує, Кволим духу додає (Шіллер, перекл. Лукаша)

не вистача́є (не стає́) ду́х́у у кого і без додатка.

Хто-небудь не наважується на щось. Приклади

Шкода йому свого безталанного товариства.. А сказати їм Галину правду — не ставало духу (Панас Мирний)
Так жити треба: якщо припала до серця — підійшов, взяв за руку й повів! На це без любові духу не вистачить! Тільки любов дає право на це! (О. Гончар)
Не вистачало духу спитати про найстрашніше, але й найважливіше: за що і хто посмів зробити таке з поетом (З. Тулуб)

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі).

Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним і т.ін. Приклади

ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (П. Мирний)
Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович)

ні [і] ду́ху (ду́ха) [живо́го].

Абсолютно нікого. Приклади

Сумно тут усюди, так пусто, так глухо, У цілому замку немає ні духа (Леся Українка)
В хаті — ні духу живого (А. Свидницький)
На полі ні живого духу, лише де-не-де появиться смілива птиця, пролетить над полем (Я. Качура)
Крім мене — ні духу. Часом нагляне учителька (С. Васильченко)
Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо бувало в село — нема ні духу. Все спалено, все розбите (О. Гончар)

одного́ ду́ху з ким і без додатка.

Однакових поглядів, переконань і т.ін. Приклади

Я знаю… Одного ми духу, і мати усім нам — блакить. Та розуму серце не слуха (В. Сосюра)

одни́м ду́хом ди́хати.

Бути одностайними, однаково настроєними, мати спільні наміри; дотримуватися спільних поглядів, думок і т.ін. Приклади

— Я гадаю, що проти них треба виставити ті самі мотиви, що й проти Матвія: одним духом дихають (І. Микитенко)
— Одно у нас товариство, одним дишемо духом (Б. Грінченко)
— Та й у дворі [панському], ваше благородіє, небезпечно. І там вони [кріпаки] одним духом дишуть. Учора контору обікрадено (Панас Мирний)

без ду́ху, зі сл. бі́гти і под.

Не пам'ятаючи себе; безтямно. Приклади

Було побачать коло мене муху — І вже з усіх боків біжать без духу. Тепер хоч би мене взяли ординці, Я б залишився з горем наодинці (В. Мисик)

[і] ду́ху боя́тися кого.

Дуже боятися. Приклади

— Товаришу Куцолап, а це правда, що колись люди тут і вашого духу боялись? Невже таким бойовим ви й справді були колись? (О. Гончар)
Учні терпіли. Хоч у душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися… На те служба! (Панас Мирний)

[і] ду́ху не бу́де чийого, де.

Уживається для вираження запевнення в тому, що хто-небудь більше ніколи не прийде кудись. Приклади

А він, виявляється, з тих, що тільки й уміють конфліктувати, озлоблювати проти нас… Духу ж тепер його не буде в нашому закладі! (О. Гончар)

що ма́єш (мав і т.ін.) си́ли (сил, ду́ху), з дієсл.

З усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно. Приклади

Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (М. Коцюбинський)
А ти пляшки Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (П. Гулак-Артемовський)

піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху і т.ін.) кому і без додатка.

Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, викликати, посилювати запал у когось і т.ін. Приклади

А тут ще піддала жару й Педоря; з грюкотом відчинивши двері, вона… кинулась до самовару [самовара] (Панас Мирний)
Поспішають [прочани], щоб до клечальної суботи прибуть на прощу. Тарасик налягає на ноги і духу піддає усім (Д. Косарик)
У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи, але як нема кому далі піддавати вогню, то ціла робота поволі затихає (В. Стефаник)
Бідкалися тільки жінки, а чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить. Отак би всіх панів за димом пустить (П. Панч)

як (мов, на́че і т.ін.) на духу́, зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін.

Щиро, відверто, нічого не приховуючи. Приклади

— Ласкавий наш Аркадій Валеріанович говорив із нами, люди добрі, наче на духу (М. Стельмах)
Коли.. Підіпригора… закінчив свою розповідь, Клименко запитав..: — З головного нічого не забули?..— Я все сказав мов на духу (М. Стельмах)
— Та ви їжте, поправляйте своє городське здоров'я, а я вам усю історію переповім як на духу (А. Крижанівський)

чим (яки́м ду́хом) па́хне.

Що буде, яка ситуація або що загрожує і т.ін. ( перев. про щось неприємне). Приклади

Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко)
Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому,.. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук)
— Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться. Треба, щоб так боялись нас всі оті спекулянти та пройди різні (Ю. Збанацький)

аристокра́т ду́ху, іноді ірон.

Людина високого інтелектуального розвитку. Приклади

— Вони, бачте, з ласки фюрера в берлінських і мюнхенських кав'ярнях сиділи, гох кричали. І ось тепер ці політики й аристократи духу Україною правитимуть. (С. Журахович)

Аристократи духу.

Цим висловом датський письменник і філософ Г. Стеффенс (1773-1845) схарактеризував прихильників ідеолога німецького романтизму А. В. Шлегеля.
У переносному значенні — люди витончених смаків, високого інтелектуального розвитку, благородства. Приклади

І от коли відсутність бажаного ансамблю завдає вам певних незручностей, з'являється почуття прикрості, й ви вдаєтеся до пошуків компенсатора: говорите, що духовне вище за тілесне, згадуєте неімущих аристократів духа. (О. Білий, Нарцис, або Спроба побудови «теорії пошлості»)
В своїм Кільбергу він (Мейєр) збудував і багато вивінував дім притулку для немічних робітників: уже се одно показує, що його «аристократизм» був більше аристократизм духа, ніж гербу. (І. Франко, Конрад-Фердінанд Мейєр і його твори)

Блаженні вбогі духом.

За Євангелієм, слова з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Блаженні вбогі духом, бо їм належить царство небесне» (Матв., 5, 3). Тут ідеться про людей, які вірують щиро й міцно, «не мудруючи лукаво». Вислів уживається здебільшого в переосмисленому значенні для протиставлення сліпої віри знанню, щирої віри — страхові. Приклади

— Обранець Божий той, хто вбогий духом, а вірою багатий, хто найбільше боїться Господа.
— Ні, власне, той, хто не боїться! (Леся Українка, Якби я знав, що їм нема рятунку…)

Випустити духа з пляшки.

Вислів походить з казок «Тисячі й однієї ночі». У казці про рибалку розповідається про те, як бідний рибалка знайшов пляшку, в якій був ув'язнений могутній іфрит (дух). Поява його дуже перелякала рибалку.
Вислів уживається у значенні: неприємна несподіванка, неспроможність виправити власну помилку.
Слово «дух» може замінюватися його арабським відповідником «джин». Приклади

— Не спішіть Яцубу ховати! Рано! Ще, може, самі покличете нас, щоб синів ваших до тями приводити! Бо повипускали чортів з пляшки, а назад загнати не вмієте! (О. Гончар, Тронка)
З квітневої ночі регоче як злочин, мов джин лиховісний, над прірвою атом… (С. Йовенко, Вибух)
Поету важко. Він шукає істин.
Ми — джини в закоркованих пляшках.
(Л. Костенко, Червоні краплі глоду)