ДУРНИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

дурни́й піп хрести́в кого.

Хто-небудь нерозумний, нерозторопний. Приклади

— Дурний тебе, Левку, піп хрестив, — обурювався Лесь Якубенко (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади

Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади

мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький)
Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі), перев. зі сл. ля́пнути і под., зневажл.

Недоречно. Приклади

[Юрко:] Оце вже ти ляпнув як дурень з дуба! (М. Кропивницький)
Яків мій зрадів та як дурень з печі— в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Марко Вовчок)
[Ліна:] Я так і думала, що ви бовкнете щось як дурний з печі (Я. Мамонтов)

під дурно́го ха́ту.

Невідомо куди (про адресу). Приклади

— Куди посилати? Під дурного хату (Сл. В. Утченка)
— Писати листа під дурного хату не хочеться (З газети)

опинИ́тися / опинЯ́тися в дурни́х (у ду́рнях).

Виявитися в становищі одуреного, ошуканого і т.ін.; допустити помилки, промахи. Приклади

Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (Олександр Олесь)

як у дурно́го на ха́ті, зневажл.

Неохайний (про зачіску). Приклади

Нещадно сварила вихователька за дівчачі як у дурного на хаті зачіски, за немиті руки, за нестрижені чуби у хлопців, за пом'ятий одяг (З журналу)

нема́ (нема́є) дурни́х.

Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т.ін., як можна було б сподіватися. Приклади

Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко)
нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
— Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало)
Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич)

не з дурно́го деся́тка.

Розумний, кмітливий. Приклади

— Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко)

поши́ти В ду́рні кого, грубо.

чим. Одурити за допомогою чого-небудь. Приклади

— Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (В. Шевчук)

Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Приклади

Тарас приліг. Стомив його цей дружній диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (В. Шевчук)

Поставити когось у дуже незручне, комічне становище; обдурити когось. Приклади

в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці Левку, миленький співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах)
у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко)
Тупий навряд чи зумів би отаке витіяти, а цей, бач, усіх нас у дурні пошив (О. Гончар)
—. .Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (В. Шевчук)
— Не минеться тобі, що пошив нас у дурні. Це факт (М. Стельмах)
Став [Писар] її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ'яненко)

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл.

Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. Приклади

— Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах)
Кинувши трубку, він… вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін. Приклади

Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
— Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти… (Марко Вовчок)
[Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)

підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого.

Вводити кого-небудь в оману діями чи словами, обдурювати; ошукати когось. Приклади

Поліцаї бігцем рушили в напрямі до райцентру. Дідові очі молодо сміялись. Другого дня поліція повернулась у село.., всі знали, що то дід Макар підвів їх під дурного хату (Ю. Збанацький)

дурна́ голова́, лайл.

Нерозумна, нетямуща людина. Приклади

Дурна голова не полисіє (М. Номис)

не ба́чили дурни́х, ірон.

Уживається для вираження відмови від чогось. Приклади

А тії, шовком вбрані Квіти, Сміються з них: — Кому-кому — ще й вам годити,— Не бачили дурних (Л. Глібов)

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам.

Нічого не робити; байдикувати. Приклади

[Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов)

з дурно́го ро́зуму.

Легковажно, не подумавши і т.ін. Приклади

Вона з дурного розуму вдарилася в лірику… Владислав оцінить її натяки як чергове захоплення легковажної жінки (Л. Дмитерко)
[Лизя:] Хай краще Пантелеймон Петрович поможе в печі розпалити. [Гиря:] Ще що скажи з дурного розуму! (М. Куліш)

Не неусвідомлюючи чого-небудь через молодість, недосвідченість і т.ін. Приклади

— Авжеж, яка я для них мати? Сиротами позалишала з дурного розуму, то немає мені прощення, їхня правда (Є. Гуцало)
[Сиклета:] ..Своєї землі ні борозни, ні ступня! Вийшла я з дурного розуму за безземельного (Грицько Григоренко)

поши́тися в ду́рні, несхв.

Дати себе обманути; бути ошуканим. Приклади

Розум — це уміння не пошитися в дурні (З журналу)
у ду́рні записа́тися. Може, інший сподобався, Той тобі любішим став? Я ж у дурні записався, Що тебе одну бажав! (Пісні та романси)
Хотів був замовкнути, щоб не пошитися у дурні й не стати посміховищем, та притаманна впертість взяла гору (О. Довженко)
І хоча справді щось святешне обізвалося в ньому, одначе насторожився, щоб не пошитися у дурні (М. Стельмах)
— Дозвольте, дозвольте, — заспішив Фрей, почервонівши… від того, що так пошився в дурні (І. Багряний)
Пани постерегли, що вони пошилися в дурні (І. Нечуй-Левицький)
[Кукса:] Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать. [Дранко:] Перемудрували (М. Кропивницький)
Аж тепер зрозуміли всі, що пошилися у дурні, але було вже пізно (Народні оповідання)