ДУБИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

линтварі́ дуби́ти з кого, діал.

Жорстоко бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — Як згадав, як з мене мій рідний батько линтварі дубив ні за що ні про що,— опустив батіг.. Хай, думаю, хоч мої діти небитими ростуть (Григорій Тютюнник)