ДОРОГОЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

іти́ / піти́ своє́ю доро́гою.

Діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові. Приклади
  • — Не хочу наслідувати своїх батьків, піду своєю дорогою (З журналу)

з дорого́ю душе́ю.

Охоче, з великим задоволенням, з радістю. Приклади
  • Артем розповів Христі, що це за родичі, що за люди: щирі, привітні. З дорогою душею приймуть її (А. Головко)
  • А я б і справді з дорогою душею зараз би до вас вибралася, дарма, що тепер північ і надворі негода (Леся Українка)
  • [Храпко:] Нуте лиш, я вам оце дільце припоручу. [Печариця:] Я з дорогою душею, та чи втну його? (Панас Мирний)
З готовністю. Приклади
  • Вихристюк з дорогою душею дав би експедиції все, що просять, а то й більше, але ж така невправка по господарству (О. Гончар)

обмина́ти (обхо́дити і т.ін.) / обмину́ти (обійти́ і т.ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею).

перен. Не відновлюватися, не повертатися. Приклади
  • Спорожніла, прищухла Семенютина хата, проте сон і спокій обминали її десятою дорогою (І. Головченко і О. Мусієнко)
кого, що. Боятися, остерігатися когось, чогось. Приклади
  • — Установу нашу обходять десятою дорогою лише люди нечесні (П. Кочура)
  • Думав [Микола] над одним — як виявити отого мерзотника та провчити так, щоб до нових віників пам'ятав та десятою дорогою обходив (Ю. Збанацький)
що. Не бувати десь, не заходити, не заїжджати кудись. Приклади
  • Якби не безвихідь, то обминув би сестрину лісничівку десятою дорогою (П. Загребельний)
  • Джеря обходив панський двір десятою вулицею (І. Нечуй-Левицький)
  • З того часу ресторани обминав десятою дорогою (Я. Гримайло)
  • Кожний вам скаже, що то хата… злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко)
Навмисно проходити, проїжджати іншим шляхом, далеко від чогось. Приклади
  • Я обійшов свій рідний завод десятою вулицею (Ю. Яновський)
  • Уже з місяць Семен Федорович Коляда десятою дорогою обходив Маланчину хату (М. Зарудний)
що. Всіляко уникати чого-небудь. Приклади
  • Вони жили мирно, в конфлікти не дуже встрявали, всілякі жаховиська обходили десятою дорогою (В. Большак)
  • Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах)
  • Він радить, які книжки читати, а які обминати десятою дорогою (Є. Гуцало)
Уникати будь-яких контактів з кимсь, остерігатися когось. Приклади
  • — Коли б же то знаття! Десятою дорогою обминула б тебе,.. знівечив усе моє життя (І. Цюпа)
  • Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін)
  • — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський)
кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Приклади
  • Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його [до нього] (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник)
  • Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко)
  • Воно [обличчя] стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало)

дорого́ю ціно́ю.

Великими зусиллями, напруженням або завдяки багатьом втратам, значним ускладненням, по́ступкам і т.ін. Приклади
  • Телефон, який Петренко-Валуа виборов дорогою ціною принижень, довелося перевести на тестя, який жив у сусідньому під'їзді (А. Крижанівський)
  • Радянський народ… дуже дорогою ціною окупив перемогу над фашизмом (Я. Галан)
  • [Химка:] Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти доро́гу (рідше сте́жку).

чому. Переходити від одного етапу, рівня розвитку до іншого, вищого; змінюватися. Приклади
  • — Вік мотузяного хазяйства зступає з шляху і дає дорогу машині, Азія дає дорогу Європі! (В. Винниченко)
кому. Сприяти кому-небудь у чомусь, створювати відповідні умови для здійснення, досягнення і т.ін. чогось. Приклади
  • — Трудне діло — позви,— почав [суддя] до нього.— Усе треба, щоб хтось руку тяг за тобою, давав стежку тобі (А. Тесленко)
  • — Треба сміливіше давати дорогу отаким трудівницям з народу (О. Гончар)

гла́дити доро́гу кому.

Пити спиртне за чийсь успіх перед його дорогою, розлукою тощо. Приклади
  • — Уже коли ти й сам гладиш мені дорогу, то будь певен, що я свою кралю перевезу гарненько в Чорну Гору (П. Куліш)

при би́тій доро́зі.

На людному місці, на місці великого руху, скупчення людей. Приклади
  • — Він [Денис] подав Тимкові мозолясту руку і. . пішов вайлуватою ходою.. Ні, туги, ні суму не було в його очах, немовби він розпрощався не з односельчанами, а з випадковими супутниками при битій дорозі (Григорій Тютюнник)
  • Пішла селом, Плаче Катерина.. Як тополя стала в полі При битій дорозі; Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Т. Шевченко)

доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т.ін.) поросла́ (заросла́) до чого, куди.

Неможливо повернутися, добратися куди-небудь, досягти чогось бажаного. Приклади
  • доро́га те́рном та ожи́ною заросла́. — Здається мені, що до моєї матінки й дорога терном та колючою ожиною заросла,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький)
  • Клену щоденнеє життя, Та тільки в храм святий і стежка кропивою Вся поросла: немає вороття! (Дніпрова Чайка)
  • Була я щаслива, але терном поросла моя дорога до того щастя (І. Нечуй-Левицький)

збива́ти / зби́ти з шля́ху́ (доро́ги і т.ін.) кого.

Впливаючи якимсь чином, змушувати кого-небудь відходити від власних переконань, намірів. Приклади
  • Людину, котра вірить у правоту своєї справи, збити з обраного шляху неможливо (З журналу)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) кому і без додатка.

собі. Здобувати визнання у кого-небудь, поширюватися. Приклади
  • Нове прокладає собі шлях, чимраз більше входить у практику (З журналу)
Бути зачинателем, провідником чого-небудь. Приклади
  • Життя таке коротке, що неможливо віддаватися всім земним утіхам і водночас прокладати нові шляхи, скажімо, в науці (В. Канівець)
  • Олександр Петрович Довженко завжди був серед тих, хто прокладав нові шляхи в мистецтві (З журналу)
Добиватися певних успіхів у житті, утверджуватися. Приклади
  • проклада́ти ко́лію. Життя не проходить повз нього, Микола Біденко сам його крутить, підштовхує, прокладає свою колію мужності (З журналу)
  • Воздвиженський не любив науки, не поважав її, мав її тільки за спосіб прокласти собі стежку в житті (І. Нечуй-Левицький)

зійти́ з рі́вної (прямо́ї) доро́ги.

Відхилитися від правильного напрямку в поведінці, діяльності, поглядах і т.ін. Приклади
  • Він уболівав тепер за своїх, ковалівських, щоб не дати їм знову зійти з рівної дороги (В. Кучер)

перехо́дити / перейти́ доро́гу упо́вні́.

Приносити вдачу, успіх, щастя. Приклади
  • — Ти задивилась з порога І посміхнулась мені; Певно, на щастя дорогу Дощ перейшов уповні (П. Сингаївський)

збива́тися / зби́тися з доро́ги (путі́ і т.ін.).

Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Приклади
  • збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров)
  • Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка)

зав'яза́ти доро́гу кому.

Перешкодити рухові кого-небудь кудись. Приклади
  • Гуси, гуси! Зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому (М. Номис)

перебива́ти / переби́ти доро́гу кому.

Перешкоджати кому-небудь здійснити якийсь намір, переважно випереджаючи кого-небудь у чомусь. Приклади
  • — Уже як пани зуби нагострили на ту [хлопську] касу, то її з'їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (І. Франко)

відкрива́ти / відкри́ти шлях (доро́гу) кому, чому і без додатка.

Створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь. Приклади
  • Цього року весна відкрила шлях сівачам на поля на місяць пізніше від оптимальних строків (З газети)
  • Російська держава від ХVII ст. представляє суспільний організм, який мало-помалу, але стало йде наперед і розширює права осіб, відкриває дороги до їх освіти (М. Драгоманов)

туди́ й доро́га, зневажл.

чому. Так тому й бути, не варто про це журитися, шкодувати. Приклади
  • — Не в хаті діло,— глибокодумно зауважував Свербивус.— А в чому ж? — дивувався Коритний.— В тому, що її спалили.— Туди їй і дорога,— жартував Коритний,— нема чого шкодувати (М. Ю. Тарновський)
кому. Уживається для вираження згоди, схвалення на то, що хтось заслуговує свою долю і нічого шкодувати за ним. Приклади
  • Принц… розповів, як старий цар загинув.— Туди йому й дорога! — погодилися судді (Три золоті слова)
  • Коли було побачить [Тихон], що чоловік. . йде в шинок.., то і скаже: — Туди ледачому і дорога! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А Хлопєшка — ти чув? — зник, кажуть, уночі. В олешківські плавні, мабуть, до Гаркуші подався.— Туди йому й дорога (О. Гончар)

грім би вда́рив (поби́в і т.ін.).

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади
  • — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах)
  • грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер)
  • грім поби́й. Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко)
кого, що, лайл. ., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • — Знову діло в бандитизм упирається.. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах)
  • грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах)
  • Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (І. Франко)

пряма́ доро́га (сте́жка і т.ін.).

Правильна несхибна лінія життя, діяльності. Приклади
  • Той правий, хто йде прямою стежкою, а не збоку (Панас Мирний)
  • пряма́ магістра́ль.Він і в останню передсмертну хвилину дякуватиме долі за те, що вона не водила його манівцями, а поставила. . на пряму магістраль (О. Гончар)
  • Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості (М. Стельмах)

проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого.

Брати участь у похоронній процесії; ховати когось. Приклади
  • Спершу везли Тарасову домовину чоловіки, однак за давнім звичаєм неодруженого чоловіка повинні проводити в останню дорогу дівчата (З газети)
  • Традиційно було за святий обов'язок прийти на прощання з небіжчиком, облегшити горе рідних, провести його в останню путь (В. Скуратівський)
  • — Бачте, — говорить молодичка,— в баби не так і багато близьких людей, що прийдуть провести її в останню путь (Є. Гуцало)
  • Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Дорошко)

обра́ти [свою́] сте́жку (доро́гу і т.ін.) чого, яку, перев. зі сл. життя.

Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Приклади
  • Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар)
  • Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле)

перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т.ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т.ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т.ін.) кому, чому.

Ставати перешкодою у здійсненні, розв'язанні чого-небудь. Приклади
  • Жаль мені тебе, золота голово, хоть ти й перепинив мені дорогу! Так думав Шраменко, стоячи позад Гвинтовки (П. Куліш)
  • Він став на шляху тобі й таким, як ти, перетяв вам стежку (В. Собко)
  • — Не бійся, я тобі більше не перейду дороги, не докучу тобі ані не докорю (І. Франко)
  • Тиміш — людина дуже високої душі, адже за весь цей час не перейшов нікому дороги, не поламав життя ні навіть настрою (Ю. Мушкетик)
  • Було б негідним з мого боку переступати шлях достойному з найдостойніших, нашому високоповажаному Захару Олексійовичу (С. Добровольський)
  • — Де не сунеш — скрізь ці лайдаки перетинають нам шлях. Повезеш збіжжя на ярмарок,.. старшини навезуть удвоє і так збивають ціну, що хоч повертай валку додому (З. Тулуб)
тільки док. перейти́ доро́гу (шлях і т.ін.). Заподіяти кому-небудь нещастя, принести горе і т.ін. Приклади
  • — Нашому малому хтось дорогу перейшов!.. (Ю. Яновський)

по доро́зі кому, з ким.

Хто-небудь поділяє чиїсь погляди, переконання, прагнення і т.ін. Приклади
  • Про себе він давно вирішив, що з Дмитром йому не по дорозі (М. Ю. Тарновський)
  • — Тепер вся наша Чаплинка,— пояснює старий Килигей синові,— вважай, що мобілізована…— Проти кого? — Проти біляків, і проти француза, і проти грека…— Тоді нам з вами по дорозі (О. Гончар)
У тому самому напрямку, туди ж. Приклади
  • Разом вийшли на вулицю. Виявилось, що їм по дорозі (А. Головко)
  • І просить він [Кармель] дівчину: — Сідай, дівчино, на мій віз, я підвезу тебе до Ланів, мені по дорозі (Марко Вовчок)

пробива́ти / проби́ти собі́ доро́гу.

Здобувати визнання, утверджуватися, поширюватися (про що-небудь). Приклади
  • І все ж нові засади насилу пробивають собі дорогу. Заважає насамперед — консерватизм мислення (З газети)
  • Нове завжди нелегко пробиває собі дорогу (З журналу)
  • Народні танці, незважаючи на всі заборони, переслідування і гоніння, скрізь пробивали собі дорогу, не спиняючись і перед дверими пишних дворянських особняків (Д. Кабалевський)

забу́ти [і] доро́гу.

Перестати відвідувати кого-, що-небудь; довго не бувати десь. Приклади
  • — Я ж і кажу — дорогу забув до нас. Скоро й рідного брата не пізнаватимеш (В. Захарченко)
  • Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму (Я. Гримайло)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т.ін.) до се́рця чийого.

Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь. Приклади
  • Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до вашого [глядача] серця (О. Довженко)

виво́дити / ви́вести на [широ́ку] доро́гу кого.

Допомагати кому-небудь знайти своє місце в житті, в суспільстві. Приклади
  • — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов'язком вивести когось на широку дорогу? (М. Ю. Тарновський)
  • [Катерина:] Щоб краще дійшло, що я про них думаю (Посміхнулась). Щоб не забували, хто їм пелюшки міняв, хто їх [керівників] на дорогу вивів (О. Корнійчук)

зверта́ти / зверну́ти з доро́ги (з шля́ху́).

Відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх. Приклади
  • Ти [В. Сосюра] теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього не звернуть (М. Рильський)
  • З раз обраної на поетичній і на життєвій ниві дороги Шевченко вже ніколи не звертав (Слово про Кобзаря)

заказа́ти доро́гу кому.

Робити недоступним що-небудь, закрити доступ кудись. Приклади
  • доро́га зака́зана. Йому в цей дім дорога заказана.
  • Макуха запевняв, що боятись нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик)

ска́тертю (полотно́м) доро́га кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження побажання позбутися когось, чиєї присутності. Приклади
  • [Карпо:] Граф коня пришпорив і подався з двору! — [Іван:] Не удостоїв: — [Карпо:] Ану його! Скатертю дорога (І. Карпенко-Карий)

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу).

Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Приклади
  • Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний)
  • [Ярошенко:] Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. [Віктор:] Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада)

з широ́кої доро́ги, зі сл. банди́т і под.

Запеклий, невиправний (про злочинця). Приклади
  • — Бандит він із широкої дороги! — А коли бандит, чого зв'язалась? (Є. Гуцало)

верста́ти доро́гу (шлях, путь).

Прямувати, іти куди-небудь. Приклади
  • простува́ти путь. От уже путь до Тірійського замку простує Купідін І подарунки несе (М. Зеров)
  • З полону він німецього ішов.., удень ховався, під покровом ночі верстаючи свою безсонну путь (М. Рильський)
  • — Буду в руки златоглави, Китайки хапати,.. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Куліш)
  • Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко)
  • — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них [чумаків] і Явдоха (О. Ільченко)

уторо́вана (уте́рта, уто́птана, би́та і т.ін.) доро́га (сте́жка); уторо́ваний (уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т.ін.) шлях.

Легкий, звичний, випробуваний спосіб життя. Приклади
  • Не йди утоптаним шляхом, Віддай життя на вищі цілі (П. Грабовський)
  • проторо́вана доро́га. У нас тепер чимало появилось архівних дослідачів, та на лихо праця їх або безсистемна, або йде по проторованій уже дорозі (І. Драч)
  • Хіба шлях цього великого майстра [Олександра Довженка] був рівний, як бита дорога..? Звичайно, ні. Та битої дороги Довженко й не шукав (М. Рильський)
  • Він любив сина, але надто сильно привик [звик] ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоб зрозуміти подуви нового часу (І. Франко)

вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку).

Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. Приклади
  • — Еге-ге! поталанило мені, — радіє старий. — На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський)
  • Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці)
  • — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади
  • наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
  • спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
  • напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
  • направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
  • Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
  • Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
  • Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
  • Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував (Панас Мирний)
  • Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
  • Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

торува́ти шлях (доро́гу)

зі сл. собі. Домагатися певного становища, успіху в житті, у якомусь виді діяльності. Приклади
  • Ця старша донька, панночка незвичайної вроди і так само незвичайної спритності, показалась понад сподівання здібною торувати собі шлях у житті (І. Франко)
кому, чому, для кого. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь; допомагати комусь. Приклади
  • [Річард:] А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка)
  • — Чмихавки? А де ви були, коли ці чмихавки в Трансільванії понад хмарами гримали? Коли ми з в'юками до Бога дерлися крізь карколомне бескеття? Чи не ці чмихавки тоді вам шлях торували? (О. Гончар)
  • торува́ти межу́. Чий вік минув за працею, як днина, Сліпим братам торуючи межу… Перед тими я стану на коліна. Героям тим подяку я зложу! (П. Грабовський)

ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому.

Бути перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети. Приклади
  • Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе… Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський)
  • [Батура:] Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (О. Корнійчук)
  • — То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (І. Муратов)
  • — Ні, слухай, Трохиме, — спираючи ложку на край листка, заговорив.. Андрій. —. .Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко)
  • Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський)

че́рез доро́гу (ву́лицю, тин) навпри́сядки, зі сл. ро́дич і под., ірон.

Дуже далекий або зовсім ніякий. Приклади
  • — Погукали й мене на весілля, спасибі. Хоч я їм і родичка яка: навприсядки через дорогу (О. Ковінька)
  • — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий… через вулицю навприсядки! (О. Гончар)
  • — Ну ж і рідня ми з Вами — через тин навприсядки (В. Земляк)

пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу, одві́рок, одві́рка, шлях і т.ін.).

Відмовляти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • — Роксана казала, що ви надумали віддати її [заміж] у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (А. Хижняк)
Виганяти кого-небудь. Приклади
  • Я був певний, що на понеділок Семен знайде іншого наймита, а Степанові покаже широкий шлях (Д. Бузько)
  • [Руфін:] Не можу я їм показать порога, коли їх сам в хату кликав (Леся Українка)
  • [Степанида:] Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (М. Кропивницький)
  • — Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте? Виганяєте, як пса коростявого?! (М. Томчаній)

на слизькі́й доро́зі.

За ризикованих, небезпечних, незаконних життєвих обставин. Приклади
  • Допорався [Чіпка в коморі] як знав; вирнув — та й наткнувся на сторожа… Чи пан, чи пропав?.. На слизькій дорозі більше пропадає під такий час (Панас Мирний)

проби́ти / пробива́ти [грудьми́] доро́гу кому.

Ціною власних зусиль домогтися чого-небудь або допомогти комусь у досягненні якоїсь мети. Приклади
  • Любити своє дитя — це ще не все, ти зумій грудьми пробити йому дорогу (О. Гончар)

доро́ги схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) кого, чиї.

Хто-небудь зустрічається з кимсь у житті, має спільні інтереси, вступає в певні стосунки. Приклади
  • дорі́жки схрести́лись. — Аж ось де схрестились наші доріжки. Тільки ти не вмирай. Дай мені помучити тебе… (Григорій Тютюнник)
  • В цім місті вишневім колись Дороги наші схрестились (І. Вирган)
  • — Ми ще стрінемось, пане сотнику!.. Ще зійдуться наші дороги (М. Стельмах)
  • Кобзар Білорусії — Янка Купала читав Заповіт нашого Тараса у своєму перекладі. І тут сходились дороги щирих народних поетів (Т. Масенко)

хоч об доро́гу вдар, зі сл. дурни́й.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Дурний, хоч об дорогу вдар! (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади
  • — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)
перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади
  • як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
  • Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
  • І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади
  • — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
  • [Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
  • — Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
  • [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)
зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади
  • У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
  • Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

землі́ (доро́ги) не доторка́тися (не дото́ркуватися), зі сл. бі́гти і под.

З почуттям власної гідності; гордо, пишаючись. Приклади
  • Буйна радість хвиля за хвилею стала огортати його [Грицька].. Йшов він і здавалося йому, що дороги він не доторкається (С. Васильченко)
  • Діла йшли дуже добре. Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (І. Франко)
Дуже легко й швидко. Приклади
  • Вітер жене, шумить, вона біжить, не оглядаючись і не доторкаючись землі (Н. Кобринська)

стовпови́й (верстови́й) шлях; стовпова́ (верстова́) доро́га чого.

Головний напрямок у русі або розвитку чого-небудь. Приклади
  • Дорога, якою народи йдуть до прогресу,— це стовпова дорога історії всієї людської цивілізації (Вісник НАН України)
  • Інтенсифікація сільського господарства — стовповий шлях розвитку його продуктивних сил (З газети)
  • Шевченко вивів українську літературу на широкий стовповий шлях художнього розвитку (З газети)

вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях).

Визначати своє місце в суспільстві, в житті. Приклади
  • Ледве вийшовши з тупика на вірну дорогу, я знов пішов назад (Моє життя в мист.)

на доро́зі (на ву́лиці і т.ін.) не валя́ється.

Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Приклади
  • по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка)
  • А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (М. Стельмах)
  • Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч)
Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. Приклади
  • — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чорт зна що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються (М. Стельмах)
  • — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар)

доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї.

Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність у поглядах, інтересах і т.ін. Приклади
  • Може,.. назавжди розійдуться їхні [Тані й Богдана] дороги і ніколи вже не буде їхнього солодкого вимріяного щастя (О. Гончар)

на Бо́жій (оста́нній) доро́зі.

У передсмертному стані; помирати. Приклади
  • Робила й не спала [Катря], поки аж… сон її обняв коло колиски. Прокинеться,— до дитини, а дитинка вже на Божій дорозі (Марко Вовчок)
  • Аж здивувавсь [панотець], що така здорова дівка, у три дні, як занедужала, а вже й на Божій дорозі (Г. Квітка-Основ'яненко)

доро́га, вкри́та (усте́лена) те́рнами чия і без додатка.

Великі труднощі, злигодні, страждання. Приклади
  • те́рни, яки́ми всте́лена доро́га. Терни, якими буде встелена моя дорога, я передбачав (О. Гончар)
  • Перед ним лежить дорога. Вкрита тернами, убога, Повна крем'яка, курна, І далека, і страшна (Я. Щоголів)

пока́зувати / показа́ти доро́гу [да́лі] кому.

Відмовляти, не задовольняти прохання кого-небудь. Приклади
  • На що вже Нестір був майстер проситися, але і йому раз у раз показували дорогу далі (О. Гончар)

стоя́ти на бо́жій доро́зі.

Бути близьким до смерті. Приклади
  • Пане, пане! Стоїш ти саме на Божій дорозі, незабаром тебе чекає заступ та лопата (С. Васильченко)
  • — Хто тебе приневолює топити і своє господарство, і людей? Тільки правду кажи, не хитруй зі мною хоч тепер, коли вже стою на Божій дорозі (М. Стельмах)

іти́ в дале́ку доро́гу (путь).

Умирати. Приклади
  • Ні, дочко,— промовив задумливо.— Не лагідний твій батько. І не хоче бути таким. Не до цього нам тепер. Залишимо лагідність старим бабусям, що зібралися іти в далеку путь (М. Стельмах)
  • — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Куліш)

Дорога до храму.

Вислів походить з кінофільму грузинського режисера Т. Абуладзе «Каяття», який вийшов на екрани наприкінці 1980-х років.
У переносному вживанні означає важкі духовні шукання людини, повернення її до християнської духовності.
Приклади
  • І світ навкруг був чистий, мов сльоза,
    І ми — удвох, хоч дому в нас немає…
    Навіщо нам вертатися назад,
    Коли дорога з храму не вертає.
    (З. Кучерява, Ви повели мене у древній храм…)
  • Не досить, як стало модним після фільму Тенгіза Абуладзе «Покаяння», шукати дорогу до Храму — треба той Храм ще й збудувати самому. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
  • Упродовж десятиліть наші дороги не вели до Храму… Тепер, коли ми, розбуджені од важкого сну, повернули на ті зраджені нами колись путівці, мусимо розгрібати і «звалище каміння», і згірклі попелища, й на руїнах, порослих травою забуття, зводити свій Храм. (Л. Тарнашинська, Дорога до Храму)

Усі дороги (шляхи) ведуть у Рим.

Це середньовічне прислів'я увійшло в літературну мову через байку французького письменника Ж. Лафонтена (1621—1695) «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник».
Значення вислову: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні.
Приклади
  • В час квітування модернізму, коли всі шляхи художницькі, здавалося, вели в Італію чи до Парижа, він (М. Ешер) спробував цього ігристого питва й утік із Рима до тихого містечка в Нідерландах. (М. Зінєць, Вербуй)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання