ДОНИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Дон Жуан.

Старовинна іспанська легенда про Дон Жуана — спокусника жінок, який усе життя проводить у любовних пригодах, — стала сюжетом багатьох творів світової літератури: п'єси іспанського драматурга Тірсо де Моліна «Севільський спокусник» (1630), комедії Мольєра «Дон Жуан» (1665). Ця легенда була також оброблена О. Пушкіним (драма «Кам'яний гість», 1839) і О. Толстим (драматична поема «Дон Жуан», 1859), а в українській літературі — Лесею Українкою (драма «Камінний господар», 1912). На сюжет цієї легенди написана опера Моцарта «Дон Жуан» (1787). Приклади
  • У мене кілька жінок, хоч я не мусульманин і не бігаміст і донжуанство перечить моїй вдачі. (Е. Андієвська, Жонатий чоловік)
  • Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський дон-жуан. (Г. Хоткевич, Гуцульські образки)

Дон Кіхот.

Герой роману М. Сервантеса де Сааведра (1547—1616) «Славетний лицар Дон Кіхот Ламанчський» (1605—1615). Бідний шляхтич Дон Кіхот, старий самотній дивак, начитався старовинних лицарських романів і уявив себе мандрівним лицарем. Втративши здатність відрізняти дійсне від уявного, «лицар сумного образу» Дон Кіхот б'ється з вітряками, приймаючи їх за велетнів; заступається за злочинців, вважаючи їх невинно скривдженими, і т. ін. На противагу Дон Кіхоту його зброєносець Санчо Панса — хитрий товстун, для якого на першому місці — житейські вигоди.
Донкіхотами називають благородних фантазерів, відірваних від життя; людей, що вступають у боротьбу зі злом, але не враховують тверезо своїх сил, не розуміють, що їхня боротьба не дає користі, а лише викликає глузування.
Приклади
  • Найбадьоріше почував себе Духнович. Дарма, що він, як і Степура, ще накульгував, але й тут він не міг відмовити собі в задоволенні покепкувати над своїм досить-таки невояцьким виглядом.
    — Дон-Кіхоти без Росінантів, рицарі сумного образу в общипаних обмотках, — жартував він по дорозі до вокзалу.
    (О. Гончар, Людина і зброя)
  • Зі своєю етичною поставою Куліш ішов у російські інтелігентські кола, шукав приязні, дружби і, розуміється, ставав лицарем сумного образу — новітнім Дон-Кіхотом. (Ю. Бойко, Великий класик української літератури П. О. Куліш)
  • Коли земля в холодну ніч загилена
    і вітер в зорях тягне горяка, —
    у полі, між козацькими могилами,
    мій Дон-Кіхот шукає вітряка.
    (Л. Костенко, Балада моїх ночей)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання