ДОЛІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

іро́нія до́лі, книжн.

Безглуздий, непередбачений, часто небажаний збіг обставин. Приклади
  • Хіба ж не іронія долі: в той час, коли маєш досвід, знання, жадання діяльності.., опинитися раптом тут, в тихій заводі (О. Гончар)

попита́ти до́лі (ща́стя).

Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. Приклади
  • попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав.. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети)
  • — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок)

песту́н (песті́й) до́лі (форту́ни і т.ін.).

Той, кого дбайливо доглядають, якому потурають у бажаннях і примхах або кому таланить у житті. Приклади
  • Не приходила ніколи панотцеві думка про смерть. Як же? Він — пестій долі — та мав би вмирати?! (Л. Мартович)
  • песту́нчик форту́ни. Кость за обідом не мав вигляду пестунчика фортуни, навпаки, він був далеко блідшим, ніж завжди (Л. Яновська)
  • Мати всім керувала, старші сини заробляли, а меншенький був пестуном долі й надією сім'ї (Л. Дмитерко)

спокуша́ти до́лю.

Уживається для застереження не робити що-небудь, пов'язане з зайвим риском, небезпекою; просити не ризикувати. Приклади
  • [Острожин:] Орест Михайлович, не спокушайте долі: вона не любить, коли нею нехтують її фаворити (Леся Українка)
  • Хтось із чоловіків запропонував випити за майбутнього інфанта, але жінки зашипіли й замахали руками: боронь Боже, не спокушаймо долю! (Л. Первомайський)
  • — Куди пливеш, не спокушав би долі! Хто зна, яке тут царство межове? (Л. Костенко)

до́ля (форту́на) усміха́ється (посміха́ється) / усміхну́лася (посміхну́лася) кому.

Кому-небудь таланить, щастить в житті. Приклади
  • А оце був поїхав на заробітки в Одесу, і там йому посміхнулася доля (М. Стельмах)
  • Фортуна таки раз усміхнулася йому (І. Франко)

хвали́ти Бо́га.

у знач. вставн. словосп. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв'язку з чим-небудь. Приклади
  • — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький)
  • Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах)
Добре, гаразд. Приклади
  • — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій. — Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах)
  • хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня)
  • хвала́ Бо́гу (Бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський)

ви́пасти / випада́ти на до́лю кому, кого, чию.

Дістатися кому-небудь. Приклади
  • Оришці випала на долю кривобока стара хатина без стріхи, з дірчавою оселею, без дверей у сіни: чи б'є дощем — вода на голову ллється, чи мете снігом — аж на піч заносить (Панас Мирний)
Ставити неминучим у чиєму-небудь житті. Приклади
  • [Кассандра:] Вона лиш те чинити мусить, що їй на долю випало (Леся Українка)

втопи́ти го́лову (до́лю) чию.

Знівечити, занапастити життя собі або комусь ( перев. нещасливим шлюбом). Приклади
  • втопи́ти голо́воньку.Так, кумо, так! Не вгадала я долі своїй донечці: втопила її головоньку за п'яницю, я ж думала, як лучче (Леся Українка)
  • Господи, що це за життя?! Краще б вона сивим волосом світила, ніж мала втопити свою долю, віддаючись за Гната! (М. Коцюбинський)
  • — І чого встряв сюди Чіпка?.. Уже яка мати, така й дочка: яблучко від яблуньки недалеко одкотиться… Утопить він свою голову, та й мою разом! (Панас Мирний)

до́ля (форту́на) послужи́ла (послу́жить) кому і без додатка.

Пощастило, поталанило в житті кому-небудь. Приклади
  • — Не послужила фортуна горопасі. Тільки стялись на шаблях, зараз так і положив його вражий кармазин (П. Куліш)
  • — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика добич (Марко Вовчок)

лиха́ (гірка́, щерба́та і т.ін.) до́ля

Горе, нещастя. Приклади
  • — Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа)
  • Тогді [тоді] найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський)
чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. Приклади
  • лиха́я до́ленька. Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко)
  • — А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько, моє серце..— Се, мабуть, чи не до них [до Лящів] ішла? Може родичка?..— До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок)

до́ля ви́пала кому.

Кому-небудь судилося щось. Приклади
  • — Та коли б він [лікар] був багатий та вельможий, я б і гадки не мала! Давно б уже була б за ним! Та коли ж таке базталання моє! Така доля мені випала (Марко Вовчок)
  • — З домовини слізьми нікого не піднімеш, — тихо мовить Семен Новак. — Така вже Дем'янові випала доля (І. Цюпа)

випробо́вувати до́лю.

Наражатися на небезпеку. Приклади
  • Щоб не випробовувати більше долю, вона гучно заплескала в долоні (З газети)

ви́пала [висо́ка (вели́ка) честь] кому, чему, перев. з інфін.

Хто-небудь був обраний для виконання, здійснення і т.ін. чогось відповідального, почесного, дуже важливого. Приклади
  • ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев'ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу)
  • Шеф викликав нас [футболістів] до контори й… товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський)

зв'я́зувати / зв'яза́ти своє́ життя́ (себе́, свою́ до́лю) з ким.

Вступати до шлюбу, одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Не вдалося [Уляні] колись з ним зв'язати своєї долі, то хоч зараз посидить коло нього (Д. Бедзик)
  • Відтоді, як вона зв'язала себе з тим пияком, вигляд у неї стає дедалі згорьованіший, змучений (О. Гончар)
  • Чи кохала його, йдучи до шлюбу, зв'язуючи з ним своє життя, чи знала тоді це почуття? Мабуть, що ні (Г. Коцюба)

Книги мають свою долю.

Вислів з твору римського граматика III ст. до н. е. Теренціана Мавра «Про літери, склади й розміри», де сказано: «Зважаючи на те, як їх сприймає читач, книжки мають свою долю». Приклади
  • Древні казали: книжки, як і люди, мають свою долю. Але ж ми, українці, повинні цінувати своє. Що ж ми за нація? (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
  • Книги, як і взагалі всі твори людського духу, неоднакову мають долю. (П.Тичина, Сила «Кобзаря»)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання