ДОКИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка.

Хто-небудь ще має силу рухатися, працювати і т.ін. Приклади

Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський)
На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік)
Щороку приїздять сини і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети)

як (коли́, до́ки, по́ки і т.ін.) рак сви́сне, ірон.

Невідомо скільки, невідомо коли, дуже довго. Приклади

[Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький)

Уживається для вираження повного заперечення змісту речення; ніколи. Приклади

як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок)
[Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький)
Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде)
Це тоді буде, як рак свисне (Укр. присл.)

по́ки (до́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й (та)] со́нця.

Весь час; вічно. Приклади

Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис)
Казала вона [Марта] мені: Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний)

з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Приклади

— Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник)
[Степан:] Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький)
Дивувались на шотландську волю І сторонії, чужії люди, Всі казали: Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде! (Леся Українка)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

Доки зловживатимеш нашим терпінням, Катіліно?

Цитата з Першої промови римського оратора Ціцерона проти Катіліни, обвинуваченого в державній зраді. Промову було виголошено 63 р. до н. е.
Вживається на позначення нетерпіння, обурення. Приклади

Usque tandem, Catilina! etc., — можеш ти мені гукнути, стративши всяку терпеливість при читанні… Ще таки мушу написати кілька слів до характеристики галицької громади, ще таки мушу.
(Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891 р.)