ДОЖИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

дожива́ти / дожи́ти [свого́] ві́ку.

Помирати. Приклади
  • — До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він [Мефодій Кулик] вдарив себе по шиї! На волі хочу вік дожити! (О. Гончар)
  • дожива́ти / дожи́ти вік. Вона глуха, столітня й тихо доживає вік (М. Хвильовий)
  • Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе!.. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Марко Вовчок)
  • Степан матрац розпотрошив і грубку в старій хатині, де теща віку доживала, по цеглині розібрав (В. Дрозд)
Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. Приклади
  • — Смола кипить.. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Яновський)
  • Доживаєш [Андрію] віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський)