ДОБРЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

до́бре се́рце у кого.

Лагідний характер. Приклади

Подруги в Уляні душі не чули. Любили в Уляні щиру душу, добре серце (Панас Мирний)
— Може, поїдемо назад у Хвощівку? Хай ви колись відцурались від дітей, але ж не такий Данило ірод, щоб від матері старої відцуратись! Я з ним побалакаю, а з Христею без балачки обійдемось, у неї добре серце (Є. Гуцало)

ЯЗИ́К ПІДВІ́ШЕНИЙ (прив'я́заний і т.ін.) ДО́БРЕ (непога́но).

у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. Приклади

До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні… (В. Речмедін)
— Не дурна голова у Павла. Не забереш цього від нього. І язик підвішений добре! (А. Головко)

Уміння вільно, влучно, дотепно висловлюватися; ораторські здібності. Приклади

Горлань і демагог з непогано підвішеним язиком, він має певний вплив, і не лише серед сезонників (А. Головко)

відва́жити со́лі [до́бре].

Відповісти грубо, образливо, уїдливо. Приклади

А Черевань: — Здається, Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? — Не свинею, а собакою, да ще не на самоті…— Га-га-га! — засміявся Черевань.— Одважив солі добре, — каже божий чоловік, — да зробив негаразд (П. Куліш)

замо́вити (заки́нути) [до́бре (прихи́льне і т.ін.)] сло́во кому, за кого.

Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь. Приклади

замо́вити слове́чко. Перед виконробом та кухарками замовив [батько] за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (О. Гончар)
заки́нути слівце́. — Хочеш, я за тебе [матері] слівце закину? — Не треба. Хочу бути вдома (Ю. Збанацький)
Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Коцюбинський)

Все добре, що добре закінчується.

Назва комедії В. Шекспіра (1564—1616). Приклади

— Ну, я радий, що у вас добре. Все добре, ще добре закінчується! — сказав він, устаючи й підходячи до якоїсь гравюри на стіні. (В. Винниченко, Хочу!)

З Назарета чи може бути щось добре?

За Євангелієм — Іван, 1, 45—46 — Натанаїл, один з майбутніх апостолів, цими словами зустрів звістку про появу Месії — Ісуса, сина Йосифа з Назарета.
У сучасній мові вислів уживається у значенні: незаслужена іронічна характеристика людини. Приклади

Диво дивне, але вище писані слова т. Пилипенка, по суті, становлять не що інше, як слабеньку модернізацію давнього, 1900 років тому сформульованого упередження: що може бути доброго з Назарету? (М. Зеров, Ad fontes)
В тій буденній обстанові
Раз побачивши поета,
Дехто й думає:
«Чи вийде
Що путяще з Назарета?»
(А. Кримський, Пальмове гілля)

Про мертвих або добре, або нічого.

Першоджерелом латинського вислову «De mortuis aut bene, aut nihil» вважається твір Діогена Лаертського (III ст. н. е.) «Життя, вчення й думки славетних філософів», де грецькому філософові VI ст. до н. е. Хілону — одному з «семи мудреців» давнього світу — приписано слова: «Про мертвих не слід казати погане». Приклади

Як скінчу життя стражденне,
Спогадайте інший раз —
Чи там nihil, чи там bene…
Як скінчу життя стражденне,
Щоб не чути більш образ, —
Киньте часом і про мене
Пару щирих, теплих фраз!
(П. Грабовський, До товариства)
Щоб сказати правдиве слово про такого діяча (як В. Антонович), не треба перш за все йти слідком за отим латинським прислів'ям, по якому «de mortuis aut bene, aut nihil». (C. Петлюра, Записки українського наукового товариства в Києві)

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т.ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т.ін.) з ті́ла чия і без додатка.

Хто-небудь помирає, гине. Приклади

добра́ душа́ відлеті́ла в не́бо чия. Почувши близьку смерть, [Балабан] тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю.. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко)
душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав [Маланці] панич Льольо два злоти, та один бабі Мар'яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський)
Всяк думав, що зробила ця безздоровна. . дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний)
Вслід [Низ] стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський)

Хто-небудь помер. Приклади

душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту! — Ой, покинула! (Казки Буковини)

наставля́ти (направля́ти) / наста́вити (напра́вити) на [до́брий] ро́зум кого.

Навчати кого-небудь дотримуватися певних норм, традицій у поведінці, діях та вчинках; скеровувати в істинному напрямку. Приклади

Падала Мотря перед пречистою на коліна й молила її тихим гарячим словом, щоб вона берегла її дитину од лихої години, щоб направила його на добрий розум (Панас Мирний)
Хто собою керувать не вміє, той і другого на розум не наставить (Укр. присл.)
Вони [дочки] ходили на роботу в колгосп, а мати поралася дома й на добрий розум їх наставляла (І. Вирган)
Тихий був Василько, розсудливий.— Хто його на розум наставляв, Господь його знає (Марко Вовчок)

з до́брого ди́ва.

Невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Приклади

Біля борсукової нори до мене з доброго дива вчепилось запитання: чи бачить борсук сонце? (М. Стельмах)
— Ти думаєш, що оце мене так — з доброго дива — взяли й випустили на волю? (Панас Мирний)
— Отакий сором на старість, як бачите, з доброго дива! (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в'я́зах і т.ін.).

Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. Приклади

[Ланкова:] Він за все наше господарство дбає… Тут добру треба голову мати на в'язах (В. Большак)
ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в'язах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер)
ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка)
Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде)
Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Ю. Бедзик)
Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов)
— Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут)
— Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі, — сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́ва.

Дуже поганий, непривабливий або огидний. Приклади

Полонені [фашисти] являли картину, не варту путнього слова (О. Довженко)
— Там така школа, що просто тьфу! Доброго слова не варта (О. Кониський)
— Хіба ж це дім для риболова? Він доброго не вартий слова (С. Караванський)

Який втратив свою цінність, перестав цікавити кого-небудь, не заслуговує на чию-небудь увагу. Приклади

Не варт він [панич] слова путнього, не варт того, щоб ради його [нього] ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Панас Мирний)
Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну, не варті були доброго слова (М. Коцюбинський)

чого́ до́брого.

Може статися, може бути, можливо ( перев. при припущенні небажаного наслідку). Приклади

— Шкода тільки, що не жениться [Чіпка].. Чого доброго, розволочиться, розледачіє (Панас Мирний)
Ще недавно такою тихенькою, як весняна травичка, була.. А це від нього ж, Давида, навчилася усякими насмішками розкидатися, чого доброго стане пащекувати, а йому не така потрібна дівчина (М. Стельмах)

роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі.

За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т.ін.; за скрутних обставин вдавати, що справи йдуть добре. Приклади

роби́ти до́брі мі́ни. Усі [в сім'ї] намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький)
Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс)

до́брий тон.

Вишукані норми поведінки, що служать зразком для наслідування. Приклади

Все було, як добрий тон велить (М. Рильський)
Те, що в селах нашої Херсонщини сільські молодиці вважали б за повну відсутність смаку,— щоб біле убрання виглядало з-під темного, верхнього,— те саме в гірських українців є ознакою доброго тону (Т. Масенко)
Цей сам Славко, що так боявся за добрий тон, тепер не завагався натякнути на нешлюбне походження її чоловіка (Л. Мартович)

з до́брого се́рця.

По-доброму, без злого наміру. Приклади

— Я з доброго серця питаю,— чи то правда, що родичі хочуть паннунцю продати баронові? (І. Франко)

сказа́ти в до́брий час.

Уживається для запобігання зурочення кого-, чого-небудь. Приклади

— Не красувався б тут і явір цей високий. Сказати в добрий час, Такий рясний, хороший та широкий: І силу, і красу він має через нас [коріння] (Л. Глібов)

не дово́дити / не довести́ до добра́ кого і без додатка.

Не впорядковувати щось, не завершувати чого-небудь. Приклади

не дове́дений до добра́. Колгосп. .у великім боргу перед колгоспниками. Що вродило, і те до добра не доведене (М. Рудь)

Бути, ставати причиною чиїх-небудь невдач, неприємностей. Приклади

Супрун повчає: — Пропадеш, хлопче, як потягнешся за совістю свого тата. Не доведе він тебе до добра. Маму, маму свою слухай (М. Стельмах)
Баловство [пустощі] ніколи до добра не доводить (Укр. присл.)
[Хуса:] Сабіно! Гей, не будь така лукава! Не доведе тебе се до добра (Леся Українка)

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін. Приклади

ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)

Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий. Приклади

— Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий)
В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)

під му́хою, жарт.

У нетверезому стані; напідпитку. Приклади

під до́брою му́хою. І вчора під доброю мухою був… (Н. Кащук)
Можна б і ці одноманітні коробки [будинки] чимось оживити, а то вночі, як добре під мухою чоловік, то й додому не потрапить (О. Гончар)
Йому сподобалося, що голова під мухою: значить, свій чоловік — негордий (Григір Тютюнник)
— Дивуюсь — з якого це часу… з'являються на роботу під мухою? (Ю. Збанацький)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади

наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний)
Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
— Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

до́бра мі́на при пога́ній грі.

Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т.ін.; маскування. Приклади

То вже було не що інше, як добра мина при поганій грі (З газети)
То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (З журналу)

не з (від) добра́.

Через важкі умови, несприятливі життєві обставини. Приклади

Бурлаки трохи помовчали, а Микола промовив: —. .Не з добра стали бурлакувать.. (І. Нечуй-Левицький)
Оповіда мені твій помарнілий вид Про те, як не з добра ти занедбала стид (В. Самійленко)
— Оце було, коли не з добра, а з лихої години заведеш пісню, то зараз і репетує: —. .Геть з оселі! (Ганна Барвінок)

ма́ти до́брого язи́ка (до́брий язи́к), жарт.

Уміти доладно, влучно, переконливо і т.ін. говорити; а також багато говорити. Приклади

— Намолов сім мішків… — пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний)
— Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник)

до́брий ге́ній чий, кого, чого, книжн.

Людина, яка благотворно впливає на кого-небудь, приносить користь комусь. Приклади

Із хвилюванням узяли ми до рук перший том вибраних творів Володимира Сосюри, доброго генія молодості наших батьків, нашої молодості (З газети). *У порівн. Як добрий геній, Ганя здержувала шкодливий вплив Хоцінського (І. Нечуй-Левицький)
[Ірина:] Спасибі вам.. Ви добрий геній наш! (Л. Дмитерко)
— Повірте, Ірен… Ви зробились моїм добрим генієм.., якого я нізащо не хочу втратити (І. Підмогильний)

у до́брі ру́ки, зі сл. діста́тися, потра́пити і т.ін.

До надійної, дбайливої людини, до хазяїна. Приклади

Вони так зраділи, одібравши книжки… і я ще більше запевнився, що книжки дістались у добрі руки (М. Коцюбинський)
— Тепер руїни, а колись? Чого там тільки не було? Та й тепер ще попадись вона [Ратієвщина] у добрі руки — золото не місце (Панас Мирний)

сві́тла (до́бра і т.ін.) па́м'ять.

Уживається для вираження позитивного ставлення при згадці про померлого. Приклади

Доброму добра й пам'ять (М. Номис)
З світлою пам'яттю про чарівний образ Мате Залка прийшов тепер Юрко до мене (Ю. Смолич)

у [до́брому] гу́морі.

Має хороший настрій; усміхнений, життєрадісний, веселий і т.ін. Приклади

Блюм сьогодні саме в гуморі (П. Колесник)
Відповідаю сміливо, бо тато, бачу, в гуморі (М. Стельмах)
Приємно бачити вас у доброму гуморі (Ю. Шовкопляс)
Бастило не був у доброму гуморі сьогодні, бо надовго замовк (В. Дрозд)

перен. Прихильний, щедрий і т.ін. (про що-небудь). Приклади

Треба, щоб тобі просто пощастило, щоб сама фортуна помітила тебе, коли вона в доброму гуморі (М. Слабошпицький)

навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти розуму ([до́брому] ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого.

Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т.ін. Приклади

навча́ти добру́ і ро́зуму. Доглядала ж [мати] сама його, сама й навчала Добру і розуму (Т. Шевченко)
навчи́ти на до́брий ро́зум. — А дитина наша,— каже,— ще молоденька, нехай ми ще самі її покохаємо та навчимо на розум добрий (Марко Вовчок)
— Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити (Грицько Григоренко)
Подумав, подумав [горобчик] та й почав просити курку: — Навчіть мене розуму, пані матусю! (Леся Українка)
Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний)
І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Стельмах)

помина́ти / пом'яну́ти до́брим (незли́м і т.ін.) сло́вом кого.

Говорити про когось з повагою, шанобливо згадувати когось. Приклади

Щоб там [на могилах загиблих воїнів] і клумби були, і квіти були, і лавочки, щоб можна було посидіти та добрим словом героїв пом'янути (Остап Вишня)
І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути незлим, тихим словом (Т. Шевченко)
Хто вік по-божому прожив, Ніколи зла і кривди не чинив, Того до смерті будуть поважати І добрим словом поминати (Л. Глібов)

макі́тра ро́зуму в кого, жарт.

Хтоcь розумний, розсудливий, кмітливий і т.ін. Приклади

до́бра макі́тра ро́зуму. — Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (І.Нечуй-Левицький)
— Ловко зметикував [бригадир].., в нього макітра розуму! (Ю. Яновський)

влеті́ти в [до́бру] копі́йку кому і без додатка.

Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Приклади

влеті́ти в [до́бру] копійчи́ну. — Ну й понавиписували ж отаких машин [екскаваторів]! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Г. Коцюба)
Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб'як (П. Інгульський)

[не оди́н (до́брий)] пуд со́лі з'ї́сти з ким.

Довго жити з ким-небудь, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось і т.ін. Приклади

— Буду наново малювати. А для цього, мабуть, доведеться пожити в селі та з'їсти з людьми пуд солі, та зробити чимало етюдів (І. Цюпа)
Йому шкода стало старого узбека, з яким він із'їв уже не один пуд солі (С. Голованівський)
Хлопець ходив сам не свій. Цього, може, й не помітив би Багрич, але майор Єфимов спостеріг відразу. Він таки з'їв з цими хлоп'ятами добрий пуд солі (Л. Дмитерко)
Мораль: раніш, як братися за роман, треба з'їсти з сучасними героями ще не один пуд солі (М. Хвильовий)

Дерево пізнання добра і зла.

За Біблією, Бог заборонив першим людям Адаму і Єві їсти плоди з райського дерева пізнання добра і зла. Але змій (диявол) спокусив Єву, яка сама з'їла яблуко з цього дерева і пригостила Адама (Буття, 3).За це Адам і Єва були вигнані з раю.
У переносному значенні — щось суворо заборонене. Приклади

Прийшла пора вологи і тепла,
Птахи розщебеталися веселі, —
І яблуня рожева розцвіла
Не там — в раю, а тут — в моїй пустелі,
Як древо пізнання добра і зла.
(Л. Первомайський, Древо пізнання)
Коли хотів, щоб ми не коштували
Плодів знання, пощо ж садив те древо
І тим плодам таку додав приману?
(І. Франко, Смерть Каїна)
Мов кулаки бубняві й круглі,
Мов яблука важкі, плоди добра і зла,
Лежать на випнутих, на кремезних столах
Налляті оливом, вином і лоєм кухлі.
(М. Бажан, Гофманова ніч)

Добрими намірами вимощено пекло.

Вислів приписують англійському письменнику С. Джонсону (1709—1784). Вальтер Скотт у романі «Ламермурська наречена» приписує його англійському поетові й богослову Дж. Герберту (1593—1633); який дав наступний його варіант: «Пекло повне добрих намірів і бажань».
Значення вислову: невідповідність між добрими намірами і поганими наслідками. Приклади

— Єдине, чим ви мені можете допомогти — це дати роботу.
— Ні, не тільки. Добра порада…
— Добрими порадами устелено дорогу в пекло. Це зайва розмова. (В. Собко, Матвіївська затока)
Кажуть, весь поміст у пеклі
З добрих намірів зложився!
Для пекельного помосту
І Бертольдо потрудився.
(Леся Українка, Давня казка)

По той бік добра і зла.

Назва книжки (1886) німецького філософа Ф. Ніцше, який проповідував культ сильної особи, не зв'язаної приписами моралі, одержимої волею до влади «надлюдини».
У сучасній мові іноді цитується без зв'язку з первісним значенням, характеризуючи безсторонню, байдужу людину. Приклади

Це дяка за послугу. І нічого в цьому жахливого немає ні для мене, ні для тебе, ні для Костяшкіна, ані для кого, хто вміє розуміти, хто ступив по той бік добра й зла. (В. Винниченко, Хочу!)
Освячений, в солодкій муці я
Був по той бік добра і зла…
А наді мною Революція
В червоній заграві пливла.
(М. Вороний, Інфанта)

Усі жанри добрі, крім нудного.

Вислів французького письменника Вольтера з передмови до комедії «Блудний син» (1733). Вольтер підкреслював необхідність утвердження нового в мистецтві, обстоював рівноправність різних жанрів літератури. Приклади

На перший погляд здається дивним вибір жанру. Трагедія Афганістану — й мелодрама? Чи не зниження це? Вбачається, що ні. Давно відомо, що всі жанри добрі, крім нудного. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)