ДНІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

скінчи́ти дні (життя́, шлях і т.ін.).

Померти. Приклади

Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський)
Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади

— Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)

Тихо, неголосно. Приклади

Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

во дні о́ни, заст., ірон.

Колись, дуже давно. Приклади

[Ярослав:] Вже знялася бранная тривога, І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурнії дні (І. Кочерга)
Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали — таки до нас Та, як бувало во дні они, возвисили б свій Божий глас (Т. Шевченко)

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

У глибині почуттів. Приклади

Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина)
на са́ме дно душі́. Що ти ловив голодними очима й ховав на саме дно душі? (А. Головко)
Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості (М. Стельмах)

дні і (та) но́чі.

Безперервно, постійно, безупинно, весь час. Приклади

Висока, худа,. .вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський)
Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський)
дня́ми і ноча́ми. Я вже думала днями і ночами (Марко Вовчок)
Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв)
І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда)

медо́ві дні чиї, жарт.

Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Приклади

Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від хазяїна кожного разу після того, як приводили важливого язика (О. Гончар)

чо́рні дні для кого-чого і без додатка.

Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т.ін. Приклади

Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар)
Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець)
чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день.. Завдав мені три жури (Українські народні пісні..)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади

Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

дні полі́чені (лі́чені) чиї.

Кому-небудь залишилося дуже мало жити. Приклади

дні порахо́вано. Радіон Костецький добре розумів свою хворобу і краще, ніж хто інший, знав, що дні його пораховано (Л. Первомайський)
Кожному збоку видно було, що пані конає, що дні її полічені (Л. Яновська)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади

Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
— Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)

Постійний. Приклади

з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)

Во дні фельдфебеля-царя.

Вислів з поеми Т. Шевченка «Юродивий» (1857) вжитий автором для характеристики часів Миколи І, Царя-солдафона. Приклади

Наступник «фельдфебеля-царя» змушений був зняти деякі обмеження і з українського слова. (П. Голубенко, Україна і Росія)
А наче ще недавно, во дні фельдфебеля-царя ти в мертвій пустині в засланні мучився. (П. Тичина, Ожили степи, озера)

Труди і дні.

Назва твору грецького поета VIII—VII ст. до н. е. Гесіода, в якому докладно змальовано хліборобську працю й наводиться сільськогосподарський календар, що ґрунтується на народних прикметах та забобонах. «Труди і дні» поетизують працю.
У переносному значенні — час, сповнений корисною діяльністю, творче життя. Приклади

Найперша у житті циганська поетеса!
Живе, як Гесіод. Труди і дні… і дні…
І снились їй вночі забрьохані колеса,
кибитки і вогні… вогні…. вогні… вогні…
(Л. Костенко, Циганська муза)
Знову спускається дощ. «Хоч ти плач!»
І так само минають дній роботи, як за часів Гесіода.
(В. Мисик, Возовиця)

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти.

Утопитися. Приклади

Чом би з такого дива не поприходили й інші… ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало)
Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр. присл.)

шука́ти вчора́шнього дня, ірон.

Марно сподіватися повернути те, чого вже нема. Приклади

Ходить він по подвір'ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір, немов учорашнього дня шукає… (М. Коцюбинський)
Макеїч уже зібрався йти і чекав тільки Нестора, а Нестор усе ще наминався, застрявши в своєму курені, шукаючи між торбами вчорашнього дня (О. Гончар)
Юхим не дивився людям у очі, для чогось перебирав порожні мішки, заглядав за двері..— Батьку, вчорашнього дня шукаєш? — запитав Василь (С. Чорнобривець)

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом і т.ін.).

Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т.ін.; рушитися. Приклади

А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер)
Усі плани летіли догори дном (З газети)
— Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко)

за́втрашній день.

Найближче майбутнє. Приклади

— Ой, Никаноре, не смійся над людським горем, бо й свого завтрашнього дня не вгадаєш (М. Стельмах)
Йдеться про те,.. яким буде завтрашній день людства (З газети)

гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] кому, чому.

Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. Приклади

Твоєму богатирю.. красна ціна — п'ятак (О. Ковінька)
— Співали тобі про кохання, може ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний)
[кра́сна] ціна́ — [ла́маний (мі́дний)] гріш (п'ята́к). [Ельза:] А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? [Шредер:] Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко)
— Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах)
Йому копійка ціна, і ніякого аторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко)
— Чого ж Твоя [поліцеєва] влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак)

на схи́лі ві́ку (літ).

При наближенні старості, смерті. Приклади

на схи́лі життя́. — Діти, діти, — казала мати вечором, коли ті йшли спати. — Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність (У. Самчук)
[Ярослав:] Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга)
на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він [Т. Шевченко] на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: 40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави... (З журналу)
Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський)
На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький)

по цей (сей) день.

Досі, до цього часу, назавжди. Приклади

Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо. В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка)
Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський)

аби день до ве́чора.

зі сл. жи́ти. Безрадісно, без будь-яких перспектив на майбутнє. Приклади

Живе аби день до вечора (Українські народні прислів'я та приказки). — Так і жили [ми], Іване,— аби день до вечора, Як той горох при дорозі. Хто не йде, той скубне (Д. Бедзик)

зі сл. роби́ти і под. Недбало, абияк, мляво. Приклади

— Го, Мар'яне… І ти вже махаєш косою аби день до вечора (М. Стельмах)
Найдужче скаржилася тітка на своїх наймитів: — Роблять аби день до вечора, а їдять, як ті черви (В. Минко)

рідко. Недбайливий, ледачий. Приклади

Видно, люди тут дуже працьовиті. Я так гляну на село і вгадую, які тут люди живуть — працьовиті чи так собі — аби день до вечора (В. Кучер)

на че́рзі дня, зі сл. стоя́ти, бу́ти.

Як першочергове завдання. Приклади

на че́ргу дня, зі сл. ста́вити. На чергу дня сучасних вимог треба ставити питання визначення призначення металу або сплаву відповідно до їх властивостей, які залежать від складу та будови цих металів і сплавів (З газети)
Є важливі ділянки літератури, складні й часткові проблеми, питання різного характеру, пов'язані з творчою діяльністю окремих письменників і цілим літературним процесом, які стоять на черзі дня, чекають на своїх дослідників (З журналу)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади

во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)

Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади

Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
— Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
— От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)

жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

золоте́ дно для кого-чого і без додатка.

Невичерпне джерело прибутків або дуже багате на що-небудь місце. Приклади

Торфово-болотні землі справедливо в народі називають… золотим дном (З журналу)
Берегам річки нададуть плавного заокруглення. Для аматорів-рибалок це буде справжнє золоте дно (З газети)
Середня Азія — золоте дно для торгівлі. Недурно англійці так тягнуться сюди (З. Тулуб)

не день, не годи́ну.

Дуже довго. Приклади

Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка)

за день не переві́шаєш кого, чого.

Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. Приклади

— Там їх зальотників біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок)

ганя́тися за вчора́шнім днем.

Без підстав сподіватися повернути те, що вже минуло, чого вже не існує. Приклади

Може… обминув він свою Комишанку десятою дорогою, і марна річ, як вважає Антон Герасимович, трястися вам сюди, ганятися за вчорашнім днем (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) лин по дну, зі сл. ходи́ти і под.

Спокійно, вільно, безпечно і т.ін. Приклади

Ходить, як лин по дну (М. Номис)

подві́йне дно у кого.

Хто-небудь приховує справжні думки, почуття, наміри і т.ін.; нещирий, лицемірний. Приклади

Наша політика — політика принципова. У нас немає подвійного дна (З газети)

перехиля́ти / перехили́ти [аж] до дна.

Випивати повністю все. Приклади

Український чоловік ніколи не квапиться випити. Він перед тим, як це зробити, любить сказати щось таке жартівливе, приємне, а вже потім перехилить аж до дна, не залишить ні краплі (І. Шаповал)

ні дня, ні но́чі кому, у кого.

Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. Приклади

— Де ж це мати бариться? — Їй завсігди так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик)
А працює було [матуся]! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко)

щоб (бода́й) ні дна, ні по́кришки кому, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, обурення, досади з приводу чогось. Приклади

— Ну й щастя вхопила, щоб тобі ні дна, ні покришки (М. Зарудний)
[Параска:] І коли їх [дідів] домовина візьме, щоб вам ні дна, ні покришки (О. Корнійчук)
— Ти вихорської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вас мало, щоб вам ні дна, ні покришки (Григорій Тютюнник)

до [са́мого] су́дного дня.

До кінця світу, довіку. Приклади

Щоб ти сміявся й не переставав до самого судного дня! — стає на поріг Василина і вся аж пашить гнівом (М. Стельмах)
Чоловік вирядився.., а тут заліз в такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (С. Ковалів)
Тяжко, тяжко, що на гробі До судного дня не прийде ніхто в жалобі (Пісні та романси)

як день, так ніч.

Безперервно, безперестанку; весь час. Приклади

Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський)
Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич)

в оди́н прекра́сний день.

Якось, колись. Приклади

В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було (Г. Хоткевич)
[Лікар:] В один прекрасний день прийде [дівчина] і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? Мені се треба знати, бо завтра моє вінчання (Леся Українка)

се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни).

Відкрито, неприховано, не соромлячись. Приклади

Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети)
— Фе, бабцю! Встидали би-сте ся [соромилися б] таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич)

Відкритий, неприхований. Приклади

— Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах)

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну.

На випадок крайньої скрути, про запас. Приклади

— У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович)
— Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко)
Він [Варчук] переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах)
Сестра… вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний)
— У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін)

на зло́бу дня, перев. зі сл. писа́ти, відгу́куватися і т.ін.

На важливі, актуальні теми. Приклади

Лесь Мартович сміливо брався за висвітлення гострих проблем, він любив писати на злобу дня (З журналу)
Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй зробити з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня (Ю. Яновський)

як [Бо́жий] день, зі сл. я́сно і под.

Цілком, абсолютно. Приклади

Що вдарити треба неодмінно першими — це Боженкові… було ясно як день (Ю. Смолич)

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день), безос.

Світати, розвиднюватися. Приклади

Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
бере́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш). *Образно. Ну далебі ж, немає чим життя згадати! Як ніч темна. Уже оце з весни стало на світ благословлятися (А. Головко)
благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його, односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк)
благословля́тися на світа́нок. Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський)
Куди не йду — вночі, уранці чи удень, Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
Благословляється на світ і пахнуть лугові покоси. А на калині білий цвіт Ранкові оббивають роси (С. Воскрекасенко)
Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (І. Самчук)
На дворі благословилося на світ (І. Багряний)
Схопився я, озираюсь по хаті. А на дворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади

Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)

Морально спустошуватися, опускатися. Приклади

спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)

Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади

[Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] грошА́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день].

Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Приклади

Твоя затія — п'ятака ламаного не варта (І. Рябокляч)
— Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній)
[Ганна Хмельницька:] Були вони колись князі, а тепер шага не вартий на Україні здрібнілий, та заниділий, та захуджений рід князів Соломирецьких (І. Нечуй-Левицький)
Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про використання Богдани ворогом не варті щербатої копійки (П. Загребельний)

Несправжній, нещирий, неглибокий (про почуття). Приклади

Коли ж посміє Каргат сказати про свої почуття вже завтра, то це означатиме, що й щербатої копійки ті почуття не варті (Ю. Шовкопляс)

Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний ( перев. про людину). Приклади

Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п'ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий)
Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері,— матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки,— той і ламаного шеляга не варт (З газети)
І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський)
Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко)
В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко)

з (зо) дня на день.

Весь час, постійно. Приклади

Чого було питати, коли з дня на день чув, як люди підносять його ім'я (Ю. Бедзик)
Зо дня на день ростуть твої будови, Людської праці й розуму дива (М. Рильський)

Скоро, найближчим часом. Приклади

з годи́ни на годи́ну. Він виглядав своїх з години на годину, з дня на день (Григорій Тютюнник)
З дня на день ждали в село землемірів (А. Головко)
Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар)

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред [бі́лого] дня) шука́ти (вишу́кувати і т.ін.) кого, що.

Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Приклади

Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний)
— Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський)

без ти́жня день, жарт.

Дуже малий, короткий термін. Приклади

— Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв'язався (Григорій Тютюнник)

день від дня (за днем, по дню).

Поступово, неухильно; з кожним разом. Приклади

Весела, вродлива, тямуща була молодиця!. .І так день по дню все більше подобалася Іванові (О. Гончар)
День за днем, за тижнем тижні — непомітно лине час (Л. Забашта)
Він робився день від дня якийсь похмуріший та понуріший (І. Франко)

вчора́шній день.

Минуле, віджиле з позиції сьогодення. Приклади

В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (П. Автомонов)

до дна.

Повністю, зовсім. Приклади

Треба було аж подій 1848 року, щоб до дна сколихнути і його [Калиновича] тихе, самотнє життя (І. Франко)
Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала, усім перебирала (Марко Вовчок)

зі сл. звору́шувати, бенте́жити і т.ін. До глибини (про почуття). Приклади

до дна душі́. — Кожда [кожна] найдрібніша звістка про вас, усяка дрібниця бентежила мене до дна душі (І. Франко)
Є жінка, що її ми звемо: Паша… Такою книжкою озвалася вона, що чесні всі серця зворушує до дна (М. Рильський)

Усе вичерпно, до кінця. Приклади

У повітрі грають ворони. Значить — от уже й весна… Скільки це разів говорене, А не сказане до дна (М. Рильський)

з (зо) дна душі́ моє́ї (се́рця) мого́.

З найглибших почуттів, що приховані від стороннього ока. Приклади

[Нартал:] Щодня вони [патриції] презирством викликали зо дна душі моєї знову звіра і знову я ставав номадом диким (Леся Українка)

що не день; що бо́жий день.

Постійно, весь час. Приклади

Що не день — нові Перекликаються з гостями гості (М. Рильський)
Що божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти… (П. Грабовський)
що Бо́жого дня. Що Божого дня о. Мойсей зарікався пити й курити (І. Нечуй-Левицький)

вильну́ти наве́рх ДНОМ (де́нце́м), ірон.

Померти, загинути. Приклади

Фарона першого погладив По тім'ю гострим кладенцем [мечем] І добре так його уладив, Що сей вильнув наверх денцем (І. Котляревський)

як оди́н день.

Щасливо, безтурботно. Приклади

— Наче ті голуби [молоді] живуть. Зазнають і щастя на своєму віку, і розкоші, — як один день вік проживуть! — мовив Максим (Л. Яновська)

Дуже швидко, непомітно. Приклади

— Нічого, Степане, чотири роки як один день промайнуть (Ю. Збанацький)
П'ятдесят літ нашої дружби прошуміли в тайзі як один день (О. Довженко)

на схи́лі дня.

Перед заходом сонця. Приклади

Віддавши шану Каспію окрасі, на схилі дня, як сонце йшло на спад, з примор'я ми… до Дамчика вернулися назад (І. Гончаренко)

жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем.

Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. Приклади

— Є люди,— сказав нарешті [Тритузний], — що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би… Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще… (О. Гончар)
Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу)

день і ніч.

Постійно, весь час. Приклади

День і ніч палає доменна піч (З журналу)

не пе́рший день.

Давно. Приклади

Не перший день ми знаємо одне одного по роботі (З усної мови)

су́дний день; су́дна годи́на.

Справедливе покарання, відплата. Приклади

[Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка)
Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах)

Час страшної кари, кінець світу. Приклади

Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий)
Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде)

переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що.

Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Приклади

переверну́ти догори́. — Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув… його батько Пугач. — Чортового батька візьме!.. Перевернемо ми догори усю вашу старшину! (П. Куліш)
оберну́ти догори́ нога́ми. Чи старий, чи новий режим так налякав тебе, діду? Але нащо ж ти, діду, мої поняття благородно-демократичні догори ногами обернув? (Г. Хоткевич)
переверта́ти вверх дном. Був він хлопцем, то збирався до Америки тікати. Став студентом — намагався Світ вверх дном перевертати (С. Чорнобривець)
переверта́ти уго́ру нога́ми. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально перевертаємо угору ногами усе питання про літературні відносини між Галичиною і Росією, ми мусимо обернутися до позитивного перебору питання: що таке, справді, література російська, великоруська і малоруська у Росії (М. Драгоманов)
Ота шепелява… тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна перевернути догори коренем все Зонине життя (Ірина Вільде)
Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то перевернув би догори ногами весь Галичин (М. Ю. Тарновський)

Приводити що-небудь до безладдя, хаосу. Приклади

На копійку вип'є, а прийде додому — усе догори дном переверне (Панас Мирний)
З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко)

Перешукати детально. Приклади

У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. Перевернули догори ногами всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)

Випити чашу до дна.

Вислів походить з Біблії: «Устань, Єрусалиме, ти, що з руки Господньої випив чашу гніву Його, вихилив до дна чашу сп'яніння, осушив її» (Ісайя, 51,17).
Значення вислову: перетерпіти всі нещастя, дійти до кінця у важкій справі. Приклади

Розв'язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)
Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)
Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. (М. Горинь, Право бути собою)

День гніву.

Початкові слова католицького гімну про Страшний суд, автором якого, ймовірно, є Томазо ді Челано (близько 1200—1255). Від XIV ст. цей гімн становить частину заупокійної молитви — Реквієму. Цитується також у латинській формі — «Dies іrае». Приклади

День гніву — він настав! Зарокотала
Важка, провісна буря. В небесах
Помчала хмар розбурхана навала,
І сутінь розіллялась по полях.
(М. Орест, Повстання мертвих)
День гніву, день Божого гніву настав!..
І в душах на ґвалт задзвонила тривога,
І очі з благанням звернулись до Бога,
Аби не карав!..
(М. Вороний, Dies іrае)

Діла давно минулих днів.

Вислів з «Поем Оссіана» (1762—1765), створених англійським письменником Дж. Макферсоном і приписаних ним легендарному старокельтському бардові Оссіану. Вислів набув поширення завдяки використанню його в поемі О. Пушкіна «Руслан і Людмила». Приклади

Ні, не соромно нам — ні росіянам, ні полякам, ні українцям — оглянутися на діла давно минулих днів, згадати недавнє своє минуле, сповнене драм і героїзму. (О. Довженко, Велике товариство)

Жодного дня без рядка (штриха).

Римський історик І ст. до н. е. Пліній Старший розповідає про Апеллеса, придворного художника Олександра Македонського: «Алеллес мав звичку — який би не був він зайнятий — не пропускати жодного дня, не провівши хоч однієї лінії» (латинською мовою — «Nulla dies sine linea»). Вислів характеризує постійну й наполегливу працю. Приклади

Є літератори, до ставлять своїм девізом: жодного дня без рядка. Сосюра такого девіза ніколи не ставив і не примушував себе будь-що писати щоденно. (А. Малишко, Поет краси людської)

Злоба дня.

Вислів походить з Євангелія — Матв., 6, 34. Сучасне значення його: інтерес сьогоднішнього дня, те, що хвилює широкий загал. Приклади

Я писав на злобу дня і, мабуть, ще писатиму. (Д. Павличко, Інтерв'ю)
Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй, зроби з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня. (Ю. Яновський, Маленький факт)

Помпея. Останній день Помпеї.

Помпея — римське місто, розташоване біля підніжжя вулкана Везувія, знищене протягом кількох годин, спалене й засипане попелом під час виверження вулкана у 79 р. н. е. На тему загибелі Помпеї російський художник К. Брюллов, учитель Т. Шевченка в Академії художеств у Петербурзі, намалював відому картину «Останній день Помпеї».
Вислів означає грандіозну катастрофу. Приклади

…А там пустеля. Чорний день Помпеї.
Останній день Помпеї. Чорний дим.
І згарище під поглядом твоїм,
І чорний попіл з-під руки твоєї…
(М. Фішбейн, А там пустеля…)
А як тепер тут мертво! Ані звуку.
Мовчать майдани, ні душі в алеях.
І крок розвідника дзвенить по бруку,
Як десь дзвенів би в спалених Помпеях.
(В. Мисик, На Одері)

Сім днів творіння.

За Біблією, Бог сотворив світ і людину за шість днів, а сьомий день призначив для відпочинку від праці (Буття, і, 1-3U 2,1-3).
У переносному значенні — основна, найважча робота. Приклади

Янголи підмітали рештки глини, проте динозаврів ще не було видно. Навколо було так гарно, що, здавалося, тривав лише перший тиждень після семи днів творіння. (Ю. Вівташ, Чорні кульбаби)
В пейзажах Свідзінського, подекуди просто геніальних, світ оживлений і одушевлений за настроєм краси і добра. Здається, що ця краса і добро були законопокладені при виведенні світу — вже в перший день творіння. (В. Стус, «Зникоме розцвітання»)