ДИХАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ле́две (ле́две-ле́две) ди́хати.

Бути слабим, безсилим. Приклади
  • [Маруся (сідає на камені):] Я втомилась… Я ледве дишу. Сила моя десь дівається (І. Нечуй-Левицький)
Дуже хворіти, тяжко нездужати. Приклади
  • Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Т. Шевченко)
  • Вона [Уляна] бачила сама, що Івась ледве дише… Надія… стала застигати, холонути в її серці (Панас Мирний)
Причаївшись, не виявляти себе. Приклади
  • А я все мовчу та ледве дишу, а вони стукають у двері, аж двері тріщать (І. Нечуй-Левицький)

не так (не тим ду́хом) ди́хати.

Дивно, не так, як звичайно, поводитися. Приклади
  • — Я давно помічаю, що він [фельдфебель] не так дише. Мені давно доводили, що він хвалився: коли б знайти яку заможну міщанку — оженився б (Панас Мирний)

важки́м (недо́брим) ду́хом ди́хати на кого і без додатка.

Дуже сердитися, гніватися, злитися на когось. Приклади
  • — Ну, а Васюта ж? І той поклонивсь Іванцеві? — Ні, мабуть,. . бо… запорожці і на Васюту похвалялись, да й на всю городову старшину недобрим духом дишуть (П. Куліш)
  • [Нечипоренко:] Я багато не прошу, нам би тільки хати освітити. А то колгоспники вже й так дишуть на мене важким духом; що ж ми, кажуть, гірші за інших (О. Левада)
  • Пан бачить, що вже жінка важким духом дише, а все не важиться він бабусю налаяти (Марко Вовчок)

вогне́м (по́лум'ям, пе́клом і т.ін.) ди́хати на кого, рідше проти кого, чого і без додатка.

Дуже сердитися, гніватися на кого-небудь, виявляти недоброзичливість до когось. Приклади
  • — Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його [нього]; ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко)
  • Він [Козак Мамай] чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко)
  • — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський)
  • — В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум'ям на мене дише (І. Нечуй-Левицький)
  • [Харитина:] Серцем чую, що тут всі проти мене вогнем дишуть (І. Карпенко-Карий)
Бути дуже розлюченим, роздратованим і т.ін. Приклади
  • [Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише!.. Треба і її чим-небудь загодить (І. Карпенко-Карий)
  • Бісом дише Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський)

щоб ди́хати не дало́ кому, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, зневаги до кого-небудь, побажання чогось поганого; прокляття. Приклади
  • І тут неприємно вдарило Ганнине побажання: Щоб йому дихати не дало! Хіба я води не даю? (З журналу)

ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка.

Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. Приклади
  • — Та,— махнув рукою Мирон,— звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ вчепилася в душу, живцем заїдає (М. Стельмах)
  • Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар)
  • — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний)
  • [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш)

одни́м ду́хом ди́хати.

Бути одностайними, однаково настроєними, мати спільні наміри; дотримуватися спільних поглядів, думок і т.ін. Приклади
  • — Я гадаю, що проти них треба виставити ті самі мотиви, що й проти Матвія: одним духом дихають (І. Микитенко)
  • — Одно у нас товариство, одним дишемо духом (Б. Грінченко)
  • — Та й у дворі [панському], ваше благородіє, небезпечно. І там вони [кріпаки] одним духом дишуть. Учора контору обікрадено (Панас Мирний)

хо́лодом ди́хати на кого і без додатка.

Виражати надмірну суворість, недоброзичливість (про погляд, очі). Приклади
  • Очі в обох [сестер] голубі.., але в Магди вони порожні і холодом дихають на людей (М. Томчаній)
Бути занадто суворим у поводженні з ким-небудь. Приклади
  • Третій брат, що ніби вас покривдив, Хоч він не дише холодом ніколи, Іде до вас, бо чув, що вам так прикро (А. Кримський)

на ла́дан ди́хати.

Бути близьким до припинення свого існування. Приклади
  • Австрія на ладан дихає.. Скрізь нас молотять, аж пір'я летить (Гашек, перекл. Масляка)
Бути безнадійно хворим, близьким до смерті; помирати. Приклади
  • на часни́к ди́хати. Давно уже говорили, що Лисун [дід] на часник дише, а він усе хрипів у землянці своїй (В. Дрозд)
  • [Флорентієць:] Він вже старий. Він дихає на ладан (М. Костомаров)
  • Знає толк на травах [знахарка]. Колись мій батько на ладан дихав, а вона дала йому настойку на якомусь корені — і пішов старий (М. Стельмах)
  • [Тарас:] Багато вже не стало тих, що воювали вмісті [разом] ви!.. Один Кадило ще живий, та й той на ладан дише (І. Карпенко-Карий)
Бути зношеним, ветхим, розвалюватися, розпадатися. Приклади
  • А в лаві колія стара на ладан просто дише. От і виходить — на-гора півнорми і не більше (П. Дорошко)

яки́м ду́хом ди́хає (ди́ше).

на кого. Як ставиться хто-небудь до когось ( перев. про негативне ставлення). Приклади
  • — Ні, мамо, до Плачинди я не піду,— хмурніє парубок,— самі знаєте, яким він духом дихає на мене (М. Стельмах)
  • — Не йми,— кажуть йому [старшини], — віри запорожцям.. Хіба не знаєш, яким вони духом на городову старшину дишуть? (П. Куліш)
Які настрої, погляди, інтереси і т.ін. у кого-небудь. Приклади
  • Приходить до мене, значить, замовник.., а я вже й приглядаюсь до нього: хто він і що він, яким духом дихає і чи варто йому вручити… листівку (В. Логвиненко)
  • Невістка разів з п'ять облатала і сорочки попрала, а то вже й бачу, яким духом дише (Ганна Барвінок)

чим ди́хає (ди́ше).

Які настрої, погляди, інтереси і т.ін. у кого-небудь. Приклади
  • На перші враження Гмиря не покладався. При кожній нагоді все промацував хлопця, чим він таки справді дихає, що воно за один (А. Головко)
  • Кожного Оленка добре знає, дає влучну характеристику, бачить, хто чим дише (В. Кучер)

мовчи́ та диш, жарт.

Уживається як порада кому-небудь вести себе спокійно, нічим не виявляти себе; тихо. Приклади
  • цить та диш. Є ситуація, коли краще тінню усмішки прикритись, прикусити язика, або, як дехто каже з камишанських: цить та диш (О. Гончар)
  • Пішла між рибами про неї [Щуку] всюди слава, Сміються всі, карасики найбільш: Догралася! Тепер мовчи та диш, Безхвостая проява! (Л. Глібов)
  • — Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш, а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Викинь лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

щоб так по пра́вді ди́хав, перев. з особ. займ., лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, зневаги до когось, побажання чогось поганого та лихого; прокляття. Приклади
  • — Козаки сидять згорнувши руки! — каже Шрам. — Щоб ви так по правді дихали. Коли б не козаки, то давно б вас чорт ізлизав (П. Куліш)