ДИМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як дим, зі сл. п'я́ний і под.

зі сл. зни́кнути, розві́ятися, ще́знути і т.ін. Безслідно, невідомо куди. Приклади
  • Хлопці за палієм погнались. Та де! Ніч, хоч в око стрель. Не спіймали, не наздогнали. Розвіявся, щез як дим (С. Журахович)
Дуже сильно, до безпам'ятства. Приклади
  • Ех, той Саврадим, п'яний як дим (Українські народні прислів'я та приказки)

дим коро́мислом (стовпо́м).

Уживається для підкреслення інтенсивності вияву чого-небудь. Приклади
  • Принесли пилку, сокири, заступ, дерев'яний ящик з інструментом. Прийшов дід Хома Дягіль із своїм напарником.. — Ого, та у вас уже тут дим коромислом! — вдоволено настовбурчив на лобі вицвілі брови (Ю. Збанацький)
Шум, гамір, безладдя, колотнеча. Приклади
  • Там таку бучу зняли були [солдати] — дим коромислом! (А. Головко)

аж дим іде́, з дієсл., перев. зі словосп.

так що. Дуже завзято, інтенсивно. Приклади
  • Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (В. Бабляк)
  • [Іван:] Працювала наша бригада на прекрасному хімічному заводі, і працювала так, що аж дим ішов (І. Микитенко)

пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому.

Вводити в оману кого-небудь. Приклади
  • До чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне, пускати пилюку в очі! (З газети)
  • — Кому ви дим пускаєте в очі? Хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (І. Рябокляч)

в дим, зневажл.

Вщент, повністю, до краю. Приклади
  • Полк зірвався з позиції і пре на Житомир. Розклався в дим (О. Довженко)
  • Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим (В. Сосюра)
зі сл. п'я́ний і под. Дуже сильно, до безпам'ятства. Приклади
  • Горобець хромовими чобітьми вибиває польку — п'яний в дим (М. Зарудний)
  • У казармі було порожньо. Кілька п'яних у дим хропло по кутках, днювальний зовсім десь зник (З. Тулуб)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
  • Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
  • Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
  • Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
  • [Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

іти́ / піти́ з ди́мом.

Горіти, пропадати. Приклади
  • Увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (І. Франко)
  • Стара батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Олійник)
  • Не один вельможний магнат хапався за голову, бачачи, як іде з димом його добро (Пригара)