ДЕН — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти.

Утопитися. Приклади

Чом би з такого дива не поприходили й інші… ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало)
Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр. присл.)

скінчи́ти дні (життя́, шлях і т.ін.).

Померти. Приклади

Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський)
Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади

— Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)

Тихо, неголосно. Приклади

Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом і т.ін.).

Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т.ін.; рушитися. Приклади

А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер)
Усі плани летіли догори дном (З газети)
— Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко)

во дні о́ни, заст., ірон.

Колись, дуже давно. Приклади

[Ярослав:] Вже знялася бранная тривога, І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурнії дні (І. Кочерга)
Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали — таки до нас Та, як бувало во дні они, возвисили б свій Божий глас (Т. Шевченко)

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

У глибині почуттів. Приклади

Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина)
на са́ме дно душі́. Що ти ловив голодними очима й ховав на саме дно душі? (А. Головко)
Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості (М. Стельмах)

золоте́ дно для кого-чого і без додатка.

Невичерпне джерело прибутків або дуже багате на що-небудь місце. Приклади

Торфово-болотні землі справедливо в народі називають… золотим дном (З журналу)
Берегам річки нададуть плавного заокруглення. Для аматорів-рибалок це буде справжнє золоте дно (З газети)
Середня Азія — золоте дно для торгівлі. Недурно англійці так тягнуться сюди (З. Тулуб)

як (мов, ні́би і т.ін.) лин по дну, зі сл. ходи́ти і под.

Спокійно, вільно, безпечно і т.ін. Приклади

Ходить, як лин по дну (М. Номис)

подві́йне дно у кого.

Хто-небудь приховує справжні думки, почуття, наміри і т.ін.; нещирий, лицемірний. Приклади

Наша політика — політика принципова. У нас немає подвійного дна (З газети)

перехиля́ти / перехили́ти [аж] до дна.

Випивати повністю все. Приклади

Український чоловік ніколи не квапиться випити. Він перед тим, як це зробити, любить сказати щось таке жартівливе, приємне, а вже потім перехилить аж до дна, не залишить ні краплі (І. Шаповал)

щоб (бода́й) ні дна, ні по́кришки кому, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, обурення, досади з приводу чогось. Приклади

— Ну й щастя вхопила, щоб тобі ні дна, ні покришки (М. Зарудний)
[Параска:] І коли їх [дідів] домовина візьме, щоб вам ні дна, ні покришки (О. Корнійчук)
— Ти вихорської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вас мало, щоб вам ні дна, ні покришки (Григорій Тютюнник)

дні і (та) но́чі.

Безперервно, постійно, безупинно, весь час. Приклади

Висока, худа,. .вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський)
Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський)
дня́ми і ноча́ми. Я вже думала днями і ночами (Марко Вовчок)
Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв)
І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда)

медо́ві дні чиї, жарт.

Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Приклади

Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від хазяїна кожного разу після того, як приводили важливого язика (О. Гончар)

чо́рні дні для кого-чого і без додатка.

Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т.ін. Приклади

Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар)
Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець)
чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день.. Завдав мені три жури (Українські народні пісні..)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади

Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)

Морально спустошуватися, опускатися. Приклади

спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)

Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади

[Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади

Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

дні полі́чені (лі́чені) чиї.

Кому-небудь залишилося дуже мало жити. Приклади

дні порахо́вано. Радіон Костецький добре розумів свою хворобу і краще, ніж хто інший, знав, що дні його пораховано (Л. Первомайський)
Кожному збоку видно було, що пані конає, що дні її полічені (Л. Яновська)

до дна.

Повністю, зовсім. Приклади

Треба було аж подій 1848 року, щоб до дна сколихнути і його [Калиновича] тихе, самотнє життя (І. Франко)
Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала, усім перебирала (Марко Вовчок)

зі сл. звору́шувати, бенте́жити і т.ін. До глибини (про почуття). Приклади

до дна душі́. — Кожда [кожна] найдрібніша звістка про вас, усяка дрібниця бентежила мене до дна душі (І. Франко)
Є жінка, що її ми звемо: Паша… Такою книжкою озвалася вона, що чесні всі серця зворушує до дна (М. Рильський)

Усе вичерпно, до кінця. Приклади

У повітрі грають ворони. Значить — от уже й весна… Скільки це разів говорене, А не сказане до дна (М. Рильський)

з (зо) дна душі́ моє́ї (се́рця) мого́.

З найглибших почуттів, що приховані від стороннього ока. Приклади

[Нартал:] Щодня вони [патриції] презирством викликали зо дна душі моєї знову звіра і знову я ставав номадом диким (Леся Українка)

вильну́ти наве́рх ДНОМ (де́нце́м), ірон.

Померти, загинути. Приклади

Фарона першого погладив По тім'ю гострим кладенцем [мечем] І добре так його уладив, Що сей вильнув наверх денцем (І. Котляревський)

переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що.

Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Приклади

переверну́ти догори́. — Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув… його батько Пугач. — Чортового батька візьме!.. Перевернемо ми догори усю вашу старшину! (П. Куліш)
оберну́ти догори́ нога́ми. Чи старий, чи новий режим так налякав тебе, діду? Але нащо ж ти, діду, мої поняття благородно-демократичні догори ногами обернув? (Г. Хоткевич)
переверта́ти вверх дном. Був він хлопцем, то збирався до Америки тікати. Став студентом — намагався Світ вверх дном перевертати (С. Чорнобривець)
переверта́ти уго́ру нога́ми. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально перевертаємо угору ногами усе питання про літературні відносини між Галичиною і Росією, ми мусимо обернутися до позитивного перебору питання: що таке, справді, література російська, великоруська і малоруська у Росії (М. Драгоманов)
Ота шепелява… тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна перевернути догори коренем все Зонине життя (Ірина Вільде)
Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то перевернув би догори ногами весь Галичин (М. Ю. Тарновський)

Приводити що-небудь до безладдя, хаосу. Приклади

На копійку вип'є, а прийде додому — усе догори дном переверне (Панас Мирний)
З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко)

Перешукати детально. Приклади

У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. Перевернули догори ногами всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади

Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
— Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)

Постійний. Приклади

з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)

Випити чашу до дна.

Вислів походить з Біблії: «Устань, Єрусалиме, ти, що з руки Господньої випив чашу гніву Його, вихилив до дна чашу сп'яніння, осушив її» (Ісайя, 51,17).
Значення вислову: перетерпіти всі нещастя, дійти до кінця у важкій справі. Приклади

Розв'язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)
Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)
Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. (М. Горинь, Право бути собою)

Во дні фельдфебеля-царя.

Вислів з поеми Т. Шевченка «Юродивий» (1857) вжитий автором для характеристики часів Миколи І, Царя-солдафона. Приклади

Наступник «фельдфебеля-царя» змушений був зняти деякі обмеження і з українського слова. (П. Голубенко, Україна і Росія)
А наче ще недавно, во дні фельдфебеля-царя ти в мертвій пустині в засланні мучився. (П. Тичина, Ожили степи, озера)

Труди і дні.

Назва твору грецького поета VIII—VII ст. до н. е. Гесіода, в якому докладно змальовано хліборобську працю й наводиться сільськогосподарський календар, що ґрунтується на народних прикметах та забобонах. «Труди і дні» поетизують працю.
У переносному значенні — час, сповнений корисною діяльністю, творче життя. Приклади

Найперша у житті циганська поетеса!
Живе, як Гесіод. Труди і дні… і дні…
І снились їй вночі забрьохані колеса,
кибитки і вогні… вогні…. вогні… вогні…
(Л. Костенко, Циганська муза)
Знову спускається дощ. «Хоч ти плач!»
І так само минають дній роботи, як за часів Гесіода.
(В. Мисик, Возовиця)