ДАТО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

дава́ти / да́ти доро́гу (рідше сте́жку).

чому. Переходити від одного етапу, рівня розвитку до іншого, вищого; змінюватися. Приклади
  • — Вік мотузяного хазяйства зступає з шляху і дає дорогу машині, Азія дає дорогу Європі! (В. Винниченко)
кому. Сприяти кому-небудь у чомусь, створювати відповідні умови для здійснення, досягнення і т.ін. чогось. Приклади
  • — Трудне діло — позви,— почав [суддя] до нього.— Усе треба, щоб хтось руку тяг за тобою, давав стежку тобі (А. Тесленко)
  • — Треба сміливіше давати дорогу отаким трудівницям з народу (О. Гончар)

ні (ані́) да́ти ні взя́ти, ірон.

Абсолютно точно, достеменно. Приклади
  • Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався (Григорій Тютюнник)
  • За ними ж ані дать ні взять Окружних їхало на конях пар із п'ять (І. Франко)

не дава́ти / не да́ти на пота́лу кого.

Не допускати кривди, знущання з кого-небудь; захищати когось. Приклади
  • [Середа:] Я свого товариша на поталу не дам (І. Микитенко)
  • З першого знайомства вони знайшли спільну мову, Ткачук не підводив начальства, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький)
  • Дарма, що він [батько] старий, а ще нікому не дасть на поталу дитини! (М. Коцюбинський)
  • Ще малим він не раз бився з хлопцями за Марусю й не давав її на поталу (Г. Хоткевич)

да́ти нога́м зна́ти.

Швидко втікати, побігти. Приклади
  • Панича вже не було. Він дав ногам знати.. з самого почину суперечки (Л. Мартович)
  • Ботушканові в носі закрутило. Він постояв трохи, а потім схопив капелюха і дав ногам знати (Казки Буковини..)

дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка.

Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Приклади
  • Бурчисько й Скубло підвели бідолагу. Під бік штурханів йому трохи дали (Л. Первомайський)
  • дава́ти / да́ти стусана́. Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу (П. Колесник)
  • На вулиці хлопцеві дали буханів і прогнали геть (З усної мови)
  • Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О. Стороженко)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) чо́су (джо́су) кому і без додатка.

Гостро сварити, критикувати кого-небудь. Приклади
  • Набридло людям. Вони все у полі та в полі, а парторг їхній біля телефону… керує через вікно… Ще мало йому дають чосу (В. Кучер)
  • До столу випхався Тихін Фіялко.. Ну, цей щось скаже.. Вміє давати чосу глитайні (В. Речмедін)
Дуже бити кого-небудь. Приклади
  • — А, ви, сякі-такі! попались? А злазьте сюди! Я тепер вам дам джосу,— гукала бабуня (І. Нечуй-Левицький)
  • Пробували було нападати на малюка, але він давав їм такого чосу, що всі охочі до легких перемог стали його сахатись (О. Ільченко)
Громити кого-небудь, завдаючи поразки. Приклади
  • Давати чосу вживається на означення дії бити тоді, коли йдеться про кару комусь, переважно ворогві (Рідне слово)
  • — Зі всього видно,—закінчив.. Савка,— що десь там наші дають доброго чосу.. гітлерівцям (Д. Бедзик)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою комусь. Приклади
  • — І йому [Шаповалові], й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов)
  • — Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили.. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник)
рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь. Приклади
  • зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він [хлопчик] нам задасть перцю з маком! — сміялася Юлія Цезарівна.— Горластий! (П. Дорошко)
  • Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ'яненко)
Розправлятися з ким-небудь, бити, громити когось. Приклади
  • [Голос:] Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький)
  • — Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм [фашистам] перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко)

не дава́ти / не да́ти [і (ні, ані́)] кро́ку ступи́ти кому.

Надмірно контролювати, опікувати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Приклади
  • ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок)
  • Пригадалось мені, як я… стратив гарну лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич)

дава́ти / да́ти зрозумі́ти кому.

Натякати про що-небудь якимсь чином. Приклади
  • Він [Йосип] делікатно дав Стадникові зрозуміти: добре було б, якби той забрав дружину з ферми (Є. Куртяк)

дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю.

чому. Створювати умови для безперешкодного розвитку, використання, впровадження і т.ін. чого-небудь. Приклади
  • Подекуди вміст шкідливих речовин у продукції перевищує гранично допустимі норми. Отже, настав час дати зелену вулицю біологічним методам (З газети)
  • — Тепер інший час. Ізотопу [урану] скоро дадуть зелену вулицю (Н. Рибак)
  • Зелену вулицю горохові дають в кожному господарстві (З газети)
чому. Безперешкодно пропускати що-небудь ( перев. про залізничний транспорт). Приклади
  • На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а… військові коменданти скрізь давали мирному солончанському ешелонові зелену вулицю (О. Гончар)
  • І раптом старий німець здурів! На станції, яка давала ешелонові зелену вулицю, він зупинив поїзд і заявив, що далі не поїде (П. Загребельний)
кому. Створювати умови для швидкого просування кого-небудь по роботі, службі; сприяти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • От ми заберемо його [голову колгоспу] од вас,— сказав Сагайдак,— і повеземо його туди, де його ніхто не спинятиме, а ще.. дадуть. Зелену вулицю (В. Кучер)

дава́ти / да́ти реце́пти кому.

Рекомендувати, радити комусь що-небудь, підказувати, як діяти в конкретній ситуації. Приклади
  • Чомусь дедалі частіше [син] ..кудись біжить, спішить, матері за всі турботи відповідає грубощами… А ти повинен ось тут давати рецепти, поради іншим… (О. Гончар)

бра́ти (дава́ти кому) / взя́ти (да́ти кому) рева́нш.

Здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т.ін. Приклади
  • Німецькі генерали погрожували дати Радянській армії під стінами Будапешта… реванш за Сталінград (О. Гончар)
  • Гармаш і сам бачив, що старик, напевне, вирішив узяти реванш за вчорашнє… (О. Донченко)
  • На протязі 20 кілометрів підходили все нові частини до місця бою, де червоні давали реванш синім (М. Трублаїні)
  • — Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він — коли хочете — реванш бере, іде в наступ (Ю. Збанацький)
над ким. Здобувати перевагу над ким-небудь. Приклади
  • Жадоба знання, яка мала допомогти Бронкові взяти реванш над Філіпчуком, завела хлопця до читальні на Мнихівському передмісті (Ірина Вільде)

да́ти / дава́ти запоти́личника (поти́личника) кому.

Боляче бити кого-небудь ( перев. по голові). Приклади
  • Мартоха.. дала потиличника Прісці (Леся Українка)
  • Ніколи його не били, а батько й поготів. Дідусь в дитинстві любив дати потиличника, але то була не кара, а ласка (З журналу)
  • Про людське око, він трусонув Степана, дав йому запотиличника (М. Стельмах)

ДА́ти осі́чку.

Виявитися неспроможним у якій-небудь справі; не спрацювати. Приклади
  • Логіка Самійла Овсійовича в чомусь дала осічку: Федір Іполитович іще не такий, яким хочеться його мати Євецькому (Ю. Шовкопляс)

да́ти ду́ба, зневажл.

Померти чи загинути. Приклади
  • дава́ти ду́ба. — Я ж не який-небудь дикун.., що, даючи дуба, нібито наказував і жінку свою вбивати (О. Гончар)
  • Він приїде, мабуть, зляже І помре між добрих справ, І, напевне, хтось там скаже: — Дід Данило дуба дав (А. Малишко)
  • Говорила стара, поки й дуба дала (Укр. присл.)
  • [Пріська:] Думають, що мати прикидається недужою… Повірять тільки, як колись дуба дасть мати (С. Васильченко)

да́ти на горі́хи кому.

Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь. Приклади
  • — Тепер держись. Зараз вона [Текля] дасть і нам на горіхи. Ось тільки побачить (В. Кучер)
  • Кожне слово б'є обухом.. Єзуїтам тут [в статті] найперше Добре дав я на горіхи (В. Самійленко)

да́ти дмухача́, фам.

Утекти. Приклади
  • Коли в кишені було вже кілька фунтів, я дав дмухача (Я. Галан)
  • — Вдарила така страшна тривога, Що я міцно заціпив зуби, Натиснув на голові крисаню і дав дмухача (І. Франко)

да́ти ли́ги, жарт.

Утекти. Приклади
  • Під кінець вечора заварилася каша. Кожен напідпитку доводив своє. Довелося Богданові дати лиги ні з чим (З журналу)

[і] дихну́ти не дава́ти / не да́ти кому і без додатка.

Неволити, гнітити. Приклади
  • О, порвіться ті кайдани, Що й дихнуть не даєте; Вдруге, знайте, злі тирани, Їх уже не скуєте! (П. Грабовський)
Дуже обтяжувати кого-небудь чимсь (обов'язками, роботою, опікою і т.ін.). Приклади
  • П. Ольга і її родичі… дуже сердечно мене приймають, але без тої галицько-польської гречності, що вже й дихнуть гостеві не дає (Леся Українка)
  • Нікому так не гірко, як мені, бо стара… й дихнути мені не дає: роби, та й роби, та й роби! (Марко Вовчок)

не дава́ти / не да́ти і вго́ру гля́нути.

кому і без додатка. Дуже швидко, зразу, не гаючись. Приклади
  • У хату вскочили два лакеї і, схопивши Федора під руки, не дали, як кажуть, і вгору глянути — повели в двір (Панас Мирний)
кому. Дуже завантажувати, обтяжувати кого-небудь якоюсь роботою, обов'язками, зовсім не залишаючи вільного часу. Приклади
  • Савинський обіцяв мені принести свої переклади.., а на сім тижні йому п. Антоновичка не дала і вгору глянути (Леся Українка)

дава́ти / да́ти кру́га (круг).

Проїздити, проходити зайву відстань, обминаючи що-небудь. Приклади
  • — Шляхбуд саме моста добудував. Не треба тепер круга давати (М. Стельмах)

не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).

на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Приклади
  • пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
  • і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)
на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось. Приклади
  • не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
  • — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти во́лю сльоза́м.

Нестримно, невтішно, гірко плакати; ридати. Приклади
  • Стоїть Катря серед поля, Дала сльозам волю (Т. Шевченко)
  • Галя не стрималась, припала до Жені і дала волю сльозам (А. Хижняк)

дава́ти / да́ти (надава́ти) духопе́лів (духопе́ликів) кому.

Сильно бити, карати кого-небудь. Приклади
  • да́ти духопе́лу. — Я знаю про твою підлість. Чуєш? За всіма правилами тобі б належало дати доброго духопелу (І. Цюпа)
  • Зі злості давав я духопеликів хлопчакам (М. Стельмах)
  • Гляне [Зінько], аж вони [телята] давно в шкоді.. Побачить сторож або хазяїн, таких духопелів йому надає (Б. Грінченко)
  • Не стерпе [стерпить] мати і почне давати духопелів Солосі (Панас Мирний)

да́ти в три ши́ї кому.

Побити кого-небудь. Приклади
  • да́ти тришия́. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І. Котляревський)
  • — Чого ти прийшов до мене? Лаятися? То йди собі заздалегідь, бо тілько пам'ятаючи давнє, я не велю тобі в три шиї дати (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти (вси́пати і т.ін.) бо́бу кому і без додатка.

Бити кого-небудь. Приклади
  • Кинулися [господарі] на нього [вовка] і всипали йому такого бобу, що пару день нікуди не ходив, тілько [тільки] лежав у лісі та вилизувався (І. Франко)
  • Дізнавшись про цю раду, хлопці вирішили дати Федькові бобу (М. Ю. Тарновський)
  • Молодець врешті не витримував: забирав у жменю рештки Бідочиного волосся, впихав голову межи гачі і давав доброго бобу (Г. Хоткевич)

як пи́ти да́ти, простор.

Безумовно, без усякого сумніву, обов'язково. Приклади
  • — А що це ствердять,— то як пить дать! Бо дуже вже оті верховоди… залили усім за шкуру сала (Панас Мирний)
  • — За два-три дні пшеничку зріжемо як пить дать (А. Головко)
  • — Іній, брат, первосортний… На урожай, брат, на урожай іній, це вже як пить дати (Ю. Збанацький)
  • Забувши надіти шапку, пішов [Макар] простоволосий надвір.— Пропали ми як пити дати (П. Кочура)

дава́ти / да́ти ко́поті кому, розм.

Лаяти, гостро критикувати кого-небудь. Приклади
  • задава́ти ко́поті. — Оце зададуть копоті нашим критикам! — зло усміхаючись, мовив Довбня (Панас Мирний)
  • Довелося вислухувати голові гірку правду. Дали йому односельці копоті, надовго запам'ятається… (З газети)
Бити, завдавати поразки кому-небудь. Приклади
  • Так пан Еней наш знаряжався. Щоб дружби Турну доказать; Напасть на ворогів збирався, Зненацька копоті їм дать (І. Котляревський)

дава́ти / да́ти (врі́зати) дра́ла (драпака́, дьо́ру і т.ін.), зневажл.

Швидко тікати, бігти. Приклади
  • да́ти дьо́рки. Становий поїхав, а їх [Чіпку з товариством] звелів ще кріпше держати [в чорній], щоб не дали, бува, дьорки (Панас Мирний)
  • дава́ти дра́пка. Пан совітник скоро перечує, що вона [жінка], пошукує за ним, зараз дає драпка (І. Франко)
  • Хлопчина ковзнув по стовбуру додолу, дав дьору, ніби його й не було тут (Є. Гуцало)
  • Вовчуки стирлувалися позад Вовчиці й Пелехатого, ладні щомиті врізати драла (П. Загребельний)
  • І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Українські присл.і)

дава́ти / да́ти нагі́нку (наганя́й) кому.

Дуже сварити або гостро критикувати кого-небудь. Приклади
  • да́ти нагі́нки. Старшина Багіров одного разу дав йому… такої нагінки, що Хомі вона зосталася, видно, в пам'яті надовго (О. Гончар)
  • — Якщо ж ми вчора, скажімо, були з директором на третій фермі і Пахом Хрисантович давав там комусь нагінку, то треба ж його везти туди й сьогодні: хай перевірить, чи виконано його розпорядження (О. Гончар)

да́ти нага́ну кому.

Засудити чиї-небудь дії, вчинки. Приклади
  • Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий (Марко Вовчок)
Попередити кого-небудь від певних дій, вчинків. Приклади
  • Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того. А суддям я таку даю нагану: щоб наперед без відома мого не важились на страти самочинні, передовсім освідчили мене (Л. Костенко)

да́ти дра́нки кому і без додатка.

Побити когось. Приклади
  • Бог — високо, пан — далеко, а підпанки дадуть дранки (Укр. присл.)

дава́ти / да́ти дрозда́

кому. Бити, громити кого-небудь. Приклади
  • — Отаке то, товаришу кошовий отамане. Колись ти тут давав дрозда султанам, а ми, як бачиш,.. фонграфам (М. Рудь)
кому і без додатка. Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади
  • І вже тільки вдома дала Марині дрозда (З газети)
без додатка. Чинити що-небудь незвичайне, відчайдушне. Приклади
  • Наталка після іменин каялася… перед Костею.., бо знов, видно, підпивши, давала дрозда (О. Гончар)

да́ти / дава́ти (вте́рти) каба́ки кому, заст.

Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • Доглядайтеся, хлоп'ята, Щоб як часом вам завзята, Хитра птиця, той орляка, Та не втер, бува, кабаки (І. Манжура)
  • Турна розбишаки, Вам більше рясту не топтать! Вам дасть Еней міцной кабаки (І. Котляревський)

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т.ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т.ін.) сторчака́ (рідше стовбула́).

Падати вниз головою. Приклади
  • Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський)
  • Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака (П. Загребельний)
  • — Чого ти тут бродиш вночі?.. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький)
  • Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний)
  • Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Українські народні пісні)

дава́ти / да́ти во́лю нога́м.

Завзято, запально танцювати. Приклади
  • На весь голос співали в таборі баяни, змагалися партизанські співаки, дали волю ногам танцюристи (Ю. Збанацький)
Уникаючи небезпеки, тікати, швидко бігти. Приклади
  • Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злючий та недобрий,— і не чекала довго. Дала волю ногам та до лісу (І. Франко)

дава́ти / да́ти сло́во кому і без додатка.

Обіцяти що-небудь комусь. Приклади
  • — Ну, як таки так: дав слово бути в 8 годин увечері, а зовсім його не було (Панас Мирний)
Запевняти кого-небудь у чомусь. Приклади
  • — Відверто не визнає [Джмелик] ідеї, за яку ти ладен в любу хвилину віддати життя, і обіцяє тобі приємну зустріч в темному завулочку? Даю тобі слово, що в такій зустрічі переможцем буде він, а не ти (Григорій Тютюнник)
Надавати можливість, дозволяти висловитися, виступити кму-небудь десь. Приклади
  • — Не гарячкуйте,— мовив Сторожук,— Збори йдуть так, як і годиться. Кожному дамо слово (Є. Гуцало)
  • — Мирославо Наумівно, дай мені слово,— звівся з місця і випростався на весь свій гвардійський зріст солдат (А. Головко)

подава́ти (дава́ти і под.) / пода́ти (да́ти і под.) [бра́тню, помічну́ і т.ін.] ру́ку [допомо́ги] кому і без додатка.

Підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час. Приклади
  • Тратять наші громади свої права, свої ґрунти, свої ліси і тратитимуть до останку, якщо ніхто не подасть їм помічної руки (І. Франко)
  • Не знаєш ти [чехословацький вчений] мене, і я тебе не знаю, Та руку мій народ твоєму подавав (Д. Павличко)

дава́ти / да́ти хо́ду.

Іти, бігти кудись. Приклади
  • Чого ж ти нас кидаєш? Куди ти так швидко ходу даєш, та й не озираєшся на нас? (Ганна Барвінок)

дава́ти / да́ти прочуха́нки (прочуха́на) кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади
  • Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький)
Бити, суворо карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. Приклади
  • Із дворів виходили селяни і вдоволено кивали головами: — Бачили, бачили, якого ви [партизани] їм [ворогам] прочухана дали (П. Панч)
  • — Така ж і мати її була — або плаче, або докоряє [батькові]: нащо п'єш.. Давав їй він доброго прочухана, як під п'яну руку (Б. Грінченко). — Дали нам греки прочухана, І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (І. Котляревський)
Різко критикувати кого-небудь, не попускати комусь. Приклади
  • Шольц саме увійшов до лейтенанта Боша — комендант викликав його, щоб дати прочухана після поїздки в сусіднє село (С. Голованівський)
  • Перед начальником стояв не хто інший, як посильний з канцелярії, отой похмурий червоноармієць, якому щодня доводилось давати прочухана (Ю. Збанацький)

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка.

Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т.ін.). Приклади
  • Годиться з'ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало)
  • — Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський)
Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаджаючи словами, діями комусь; уїдливо дошкуляти. Приклади
  • [Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий)
  • Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар)
  • Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний)

да́ти (зада́ти, завда́ти) га́рту.

кому і без додатка. Дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. Приклади
  • Ми з Толькою завдали таки доброго гарту Генці Климовському. Грали в російсько-японську війну: Генка був за японця, а ми — руські (Б. Антоненко-Давидович)
  • — Треба [конокрадів] живцем узяти та дати такого гарту, щоб острог їх живими взяв та живими не випустив (Б. Грінченко)
чому. Дуже пошкодити, поламати, понівечити що-небудь. Приклади
  • Лаврінові діти дали б їм [грушам] гарту (І. Нечуй-Левицький)
  • Всього за один тиждень він дав гарту черевикам (З газети)
кому. Покарати, провчити кого-небудь за щось. Приклади
  • — Ви бушуєте, поки нема мого Антося, а хай-но приїде, то дасть він вам гарту! (А. Свидницький)
кому і без додатка. Дуже вилаяти кого-небудь, гостро покритикувавши. Приклади
  • Бач, спробував би їй хто 2 місяці не писати, задала б гарту (Леся Українка)

дава́ти / да́ти (надава́ти) чорті́в кому.

Висловлювати осуд, докори кому-небудь; лаяти. Приклади
  • Не раз за той рік доводилося мені чути: Приїздив сам Кисіль… Ну й чортів надавав! (І. Муратов)
  • Ну, та й давали ж йому дядьки на цих зборах чортів, але насіння таки одержав… (М. Стельмах)
Бити, нещадно громити кого-небудь, розправлятися з кимсь. Приклади
  • — Таких чортів давав [Марко] кайзерам,.. що аж пил курів (Ю. Збанацький)
Критично оцінювати що-небудь, викриваючи вади, недоліки і т.ін. Приклади
  • Давав чортів [Олег Павлович] лише всілякій містиці, що вигулькувала як в ідеалістичній лінії Платона, так і в матеріалістичній лінії Демокріта (А. Крижанівський)

дава́ти / да́ти зівка́.

Не використовувати слушної для чого-небудь нагоди через некмітливість, недосвідченість, нерішучість тощо. Приклади
  • — Не шкодуй за тим, що обмина [життя] тебе; не давай зівка, коли воно само тобі дається до рук! (Панас Мирний)
  • [Лукерія Степанівна:] Дали б ми зівка, то другі ухопили б земельку (М. Кропивницький)
Пропускати що-небудь через неуважність. Приклади
  • Траплялося, що цензор давав зівка (Ф. Бурлака)
  • — Санько! — гукнув Гриць. — Ти там зівка не давай… Придивись, де спатиме [пан], та ніччю і підберись до миндалі [медалі]… Петрик спасибі скаже! (В. Винниченко)

не дава́ти / не да́ти і поню́хати кому чого.

Зовсім не пригощати когось чим-небудь ( перев. напоями). Приклади
  • Піткнувся було [писар], так йому і чарки понюхати не дали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я думаю, архімандрит не давав вам і понюхати горілки (О. Довженко)

дава́ти / да́ти по рука́х кому.

Створювати перепони, перешкоди, заважати здійсненню чого-небудь. Приклади
  • Нам треба бути дуже пильними, треба дати по руках тим, хто веде шкідливу роботу на мовному фронті (О. Корнійчук)
  • Замість політичної роботи в масах — адміністрування, підприємливим дають по руках (З газети)

дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) [пече́ного] гарбуза́ кому, жарт.

Відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. Приклади
  • роздава́ти гарбузи́. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін)
  • [Відьма:] Знаю, знаю про твою біду, якого тобі [сотнику] мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко)
  • Гарна була дівчина на все село.. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки)

дава́ти / да́ти ра́ду.

кому, з ким і без додатка. Розправлятися з ким-небудь. Приклади
  • Якщо ти бачив діло, то… там досить і без очних ставок, щоб з тобою дати раду (І. Багряний)
  • Переймають [поліцаї] голодних на дорогах, тягнуть в управу, а тут уже дадуть раду (К. Гордієнко)
  • — Не бийте вовка, бо ви мені Сірка уб'єте! Він і сам йому раду дасть (Укр. казки)
кому, чому. З успіхом поратися, порядкувати біля кого-, чого-небудь; справлятися з кимсь-чимсь. Приклади
  • — Ви ось ніяк ради своєму Кульбаці не дасте.., а я вже його своїми орнаментами зацікавив… (О. Гончар)
  • — Ми розпочали вироблювати… килим і ніяк не дамо ради цій роботі (І. Нечуй-Левицький)
  • [Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається..: Цюк раз, цюк удруге й полагодив (М. Кропивницький)
  • Вона дуже проворна, сама всьому раду дає (Є. Гуцало)
Розпоряджатися ким-, чим-небудь. Приклади
  • Як господиня й мати, що всьому дає раду та совіт, вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору (Григорій Тютюнник)

дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл.

де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. Приклади
  • Радисти ще деруть хропака, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник)
  • — Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник)
  • Курінь був темний, як студент-заочник. У кутку дід давав хропака (А. Крижанівський)
  • На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов)

не дава́ти / не да́ти спу́ску кому і без додатка.

Бути надзвичайно вимогливим до кого-небудь, не прощати комусь провини, не залишати кого-небудь безкарним за непорядні дії, вчинки тощо. Приклади
  • Найменше порушення трудової дисципліни [на Сумському машинобудівному виробничому об'єднанні] не лишається нерозглянутим. Ніколи не даємо спуску — ні робітникові, ні керівникові (З газети)
  • Приїхав голова на поле, бо за всім має устежити, бо господар він справжній, тямковитий, нікому спуску не дасть (Ю. Бедзик)
  • [Третій молодий ткач:] Ось ходіть лишень, дядьку, з нами! Ми їм спуску не даємо (Леся Українка)

дава́ти / да́ти во́лю язико́ві.

Не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве. Приклади
  • — А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч)
  • — Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький)
Висловлювати незадоволення; скаржитися. Приклади
  • Наївні люди дають волю своїм язикам. .і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть (І. Багряний)

дава́ти / да́ти ма́ху.

Помилятися, прораховуватися в чомусь, допускати помилку. Приклади
  • Скульптор зрозумів, що дав маху, що це безтактно і не треба… про це питати (О. Гончар)
  • Випадки попадання у швидких пташок з рушниці… були неймовірно рідкісними!.. І Тереську хотілося заплескати в долоні, коли брат давав маху (Т. Масенко)
перев. да́ти ма́ху. Прозівати, проґавити що-небудь. Приклади
  • Видно їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в'язень (Ю. Збанацький)
  • — Хіба й Андрій тут? — аж похолонуло всередині в Чугая.— Аякже!. .То такі, що маху не дадуть (Григорій Тютюнник)

не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості висловитися. Приклади
  • Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
  • — Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)

дава́ти / да́ти тя́гу.

Швидко, поспішно йти, бігти, утікати куди-небудь, звідкись. Приклади
  • Воно б то й тягу дати, п'ятами накивати,— та як глянуть вони [селяни] на свої хати,.. шкода їм стане рідної сторони (Панас Мирний)
  • Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв, Через поріг перевалився, До стайні швидше тягу дав (І. Котляревський)
  • — Правий фланг, перебіжкою до казарми! Лівий — перебіжкою! В сірому тумані тепер усі бачили, як гайдамаки.. давали тягу до своєї казарми (П. Панч)

дава́ти (задава́ти, підно́сити) / да́ти (зада́ти, підне́сти) пи́нхви кому, заст.

Учиняти кому-небудь якусь каверзу, щось підступне, неприємне. Приклади
  • підне́сти пи́нхву. Йому [Халявському] Хівря і піднесла пинхву (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Чухають [іноді] собі потилицю, та плямкають, та нищечком лають усе-таки того ж Тихона, що їм таку пинхву дав! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — А тобі, мабуть, треба такої [жінки], щоб давала щодня стусанів у потилицю. — Ого-го. Нехай спробує! Я задам їй такої.. пинхви, що вона не потрапить кудою втікати (І. Нечуй-Левицький)
  • Вони [парубки] усею громадою не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочухавсь (Г. Квітка-Основ'яненко)

дава́ти (віддава́ти) / да́ти (відда́ти) чоло́м, уроч.

перед ким--чим. Високо шанувати чиїсь заслуги, риси характеру і т.ін. схилятися перед ним; вклонятися. Приклади
  • — Громада наша, чолом даючи перед вашим [Макара Івановича] патріотизмом і заслугами, припоручила мені прохати вас поїхати депутатом на похорон і завезти вінок (М. Коцюбинський)
кому і без додатка. На знак пошани низько схиляти голову, вітаючи кого-небудь, дякуючи комусь і т.ін.; вклонятися. Приклади
  • [Гиря:] На, Йване! Оддаю тобі свій завтрашній пай [хліба], бо сам уже давно на порціях живу. [Стоножка (чолом йому давши):] Спасибі вам!.. Спасибі!.. (М. Куліш)
  • Старий батько Сидить коло хати, Та вчить внука маленького Чолом оддавати (Т. Шевченко)
  • Входе [входить] в хату, роздивився.., Та й хазяйці дав чолом (І. Манжура)

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т.ін.)] кому і без додатка.

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. Приклади
  • дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич)
  • Я ніколи не бачив Севіль'ї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов)
  • Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети)
  • — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко)
  • — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко)
  • — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський)

да́ти шва́бу (шква́рки) кому і без додатка.

Побити. Приклади
  • Як дам шкварки, то буде тобі жарко (Українські народні прислів'я та приказки)
  • Еней, ізбувши сучу бабу, Яклюга швидше на човни, Щоб не дала Юнона швабу (І. Котляревський)

дава́ти (задава́ти і т.ін.) / да́ти (вси́пати, зада́ти і т.ін.) хльо́сту (хльо́ру і т.ін.) кому і без додатка.

Бити кого-небудь, жорстоко розправлятися з ким-небудь. Приклади
  • да́ти хло́сти. Запорожці витягли дуків надвір і дали їм доброї хлости (М. Пригара)
  • Ось привезли і мальовання [малювання].. Патрети [портрети] всіх багатирів [богатирів]: як Александр цареві Пору Давав із військом добру хльору; Чернець Мамая як побив (І. Котляревський)
  • — Що там? Бунт?.. не бійся, Валю,— зараз будуть козаки… О, вже там дають їм хльосту… що за дикі крики?! (Леся Українка)

да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші кому.

Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. Приклади
  • — А ми свого командира… привезли. Поранений. Хотіли вдома лікувати, та генерал Петренко дізнався. Дав мені березової каші! (В. Кучер)
Побити кого-небудь ( перев. різками), суворо покаравши. Приклади
  • Вона їм всипле березової каші. Вони пам'ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (В. Кучер)
  • Всипати б такій березової каші, щоб не хитрувала, наче циганка на ярмарку (М. Стельмах)
  • Крикнув [Дцу Кин-дзин] — радцям каші Березової дать (П. Грабовський)

да́ти намина́чки кому.

Сильно побити, жорстоко розправитися з ким-небудь. Приклади
  • А потім кинулись [собаки] на вовчика гуртом. Дали йому такої наминачки, Що аж шматки посипались кругом (Л. Глібов)

не дава́ти / не да́ти [і] волоску́ (во́лосу і т.ін.) впа́сти з голови́ чиєї.

Дбайливо доглядати, оберігати кого-небудь; піклуватися про когось. Приклади
  • — І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший і не дасть і волосу з їхньої голови впасти (П. Загребельний)
  • Жили вони [Андріян та Мальва] тихо, красиво, дядько не давав волоску впасти з її голови (В. Земляк)

дава́ти / да́ти пота́чку кому.

Потурати чиїм-небудь діям, вчинкам; попускати комусь. Приклади
  • Собаки не дають вовкам потачку (Л. Глібов)
  • — Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново.— Потачки йому не давайте (Ю. Збанацький)

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що.

Не показувати, не виявляти (своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т.ін.). Приклади
  • Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле)
  • Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний)
  • Почував себе Іван погано, та знаку не подавав (П. Колесник)
  • І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб)
  • Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин)

дава́ти / да́ти ду́ху кому і без додатка.

Бити, суворо карати кого-небудь. Приклади
  • — Вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе, духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах)
Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади
  • Вдаючи байдужого, Роман питає: Знову духу давала?..— Ні-ні.., каже Андрій, дивлячись в бік села.— Постояла трошки та й пішла (В. Бабляк)
Розправлятися з ким-небудь, завдаючи поразки. Приклади
  • — Мінами як зачнуть швиргати [фашисти] — так навколо шкварчить, як на сковороді. Проте, біля Києва і ми їм духу дали (Григорій Тютюнник)

да́ти ме́ду кому, жарт.

Ужалити, укусити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). Приклади
  • — Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний)

не дава́ти / не да́ти про́сві́тку кому і без додатка.

Створювати кому-небудь нестерпні умови життя лайкою, доріканнями і т.ін., допікати комусь. Приклади
  • [Одарка:] Бог його знає, може я й винувата, що не попускала їй [дочці] ні в чім… Щодня гризла, просвітку не давала (Панас Мирний)
  • — День настане — старі просвітку не дають.. і не там сяду, і не там стану, і руки б мені покорчило… (Григір Тютюнник)
Невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, питаннями і т.ін.). Приклади
  • Я не хотіла за нього йти, а бачиш, пішла… просвітку не давав (М. Томчаній)

дава́ти (рідше наклада́ти, одва́жувати) / да́ти (рідше накла́сти, одва́жити) зда́чі кому і без додатка.

Грубо відповідати кому-небудь на питання або звертання. Приклади
  • — Ви мене не проженете? — спитав він..— Ні, не проженемо: ми не вдалися в вас..,—. .різко дала здачі Саня (І. Нечуй-Левицький)
Відповідати ударом на удар, образою на образу і т.ін. Приклади
  • Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та тоді й наклав йому здачі (Л. Яновська)
  • Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї. Замість того, щоб одважити здачі, я пустився навтьоки (Ю. Яновський)
  • Парамон Пархомович насідав на сина, а той давав здачі й до кишені по відповідь не лазив (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти ключ [у ру́ки] кому.

Сприяти ясності, доступності, допомагати зрозуміти що-небудь. Приклади
  • дава́ти в ру́ки ключ. Ідейна концепція твору, посилена емоційним ставленням постановників до зображуваного, дає їм в руки той ключ, за допомогою якого вишукується образ спектаклю (З журналу)
  • Побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (І. Франко)
  • Ми не відривалися від зусиль його розуму вимовити ще щось, що дало б нам ключ, хто він є — цей бурлака з моря (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти во́лю.

кому. Не обмежувати кого-небудь у діях, вчинках і т.ін. Приклади
  • Марина стояла серед хати, даючи волю подрузі надивлятися на себе (Панас Мирний)
  • Бугор… на зло йому [Кульбаці], дав собі волю: стрибнувши на самий квітник,. .з похмурою радістю пустився танцювати по ньому (О. Гончар)
  • — Я, бачте, даю волю дочці і не слідкую за нею, як інші матері (І. Нечуй-Левицький)
  • Як побачила, що він… проїжджих обміряє, і обважує, і облічує,.. Горпина схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ'яненко)
чому. Не стримувати себе в чому-небудь. Приклади
  • Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П. Грабовський)
  • [Любовицька (одразу ж дає волю обуренню):] Нарешті! Яке зухвальство! (І. Кочерга)
  • Навроцька розсердилась. Вона була нервова й опришкувата, часто давала волю словам (І. Нечуй-Левицький)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пра́су кому і без додатка, заст.

Бити кого-небудь. Приклади
  • Тут на бігу поймав [спіймав] [Еней] за рясу Попа Рутульського полку, смертельного задавши прасу. Як пса, покинув на піску (І. Котляревський)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) жа́ру кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади
  • Чутно голоси з народу: Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару (Панас Мирний)
  • Дружина дала жару [чоловікові], запідозривши його в амурних стосунках із сусідкою (З газети)
Бити, громити кого-небудь. Приклади
  • Билися [білогрудівці], як личить червоним воякам: не раз і німцеві задавали жару, не раз і самі з тяжкими втратами виривалися з оточення (Ю. Бедзик)
  • Бився [полк] ..по-простому, по-донбасівському, слюсарі слюсарили з гармат, шахтарі довбали шабельками.., газівники давали жару з гвинтівок (Ю. Яновський)
  • Гидливо обмина уламки броневі, й ворожі трупи, їх обличчя почорнілі, не трупи — гній їдкий… Катюші добре тут давали жару їм… (В. Сосюра)

не дава́ти / не да́ти споко́ю (поко́ю і под.) кому і без додатка.

Спонукати до постійної діяльності. Приклади
  • Заховані на Кокосі коштовності не дають спокою багатьом шукачам наживи. Хто тільки не мріяв стати казковим графом Монте-Крісто (Цікава географія)
  • Від рання до вечора копирсається [мати] в землі сама, не дає спокою й іншим (Ю. Мушкетик)
  • Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою. Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами (О. Гончар)
Спонукати до певних роздумів; пам'ятати. Приклади
  • Ось уже три роки корабелам і судовласникам не дають спокою лаври Шин Айтоку-Мару (З журналу)

дава́ти / да́ти відбі́й.

Припиняти робити що-небудь або відкладати, переносити вирішення, розв'язання чогось на пізніший час. Приклади
  • — Де ти гасаєш цілими днями? — Я тільки годину тому прийшов з дивізійного суду..— Якщо так, то я сьогодні ж прийду поглянути на тебе. Дай відбій (Гашек, перекл. С. Масляка)

дава́ти / да́ти сло́во че́сті кому і без додатка.

Урочисто клястися, присягати. Приклади
  • [Остряниця:] Присягай іменем короля… забути ворожнечу.. Потоцький повторює. [Гуня:] А тепер дай слово честі (О. Довженко)

не дава́ти / не да́ти про́диху кому і без додатка.

Постійно докучати, турбувати, набридати кому-небудь. Приклади
  • — Навіть сорочки на переміну немає. Нужда продиху не дає (С. Добровольський)

дава́ти / да́ти по ша́пці кому.

Виганяти, проганяти кого-небудь звідкись; знімати з посади (звичайно з ганьбою) і т.ін. Приклади
  • да́но по ша́пці. Знову з Веселої Кам'янки відходили люди: Улас Шевчик, гвардії сержант.., Карпо Цар, котрому дано по шапці за головування в сільраді (Ю. Яновський)
  • Більше сидів [поміщик] у своєму родовому.. Після того, як йому з армійського корпусу по шапці дали (А. Головко)

дава́ти / да́ти відчіпно́го кому і без додатка.

Виконувати з неохотою чиєсь настирливе прохання. Приклади
  • [Дівчата:] Не пустимо,.. ребра поламаємо.. [Хлопці:] Та ми вам відчіпного дамо (М. Старицький)
Випрошувати щось, домагатися чогось за рахунок якої-небудь послуги, винагороди і т.ін. Приклади
  • — О, наче маленький! — так цілує [Василина чоловіка], ніби дає одчіпного, і одвертає од нього обличчя (М. Стельмах)

дава́ти / да́ти субі́тки кому, заст., жарт.

Бити, карати різками кого-небудь за щось. Приклади
  • Еней від них не одступався, Тройчаткою всіх приганяв; А хто хоть трохи ліновався [лінувався], Тому субітки і давав (І. Котляревський)
  • І Псалтиря забув [Симеон] читати. Тільки й вмів школярам субітки давати (Г. Квітка-Основ'яненко)

дава́ти (подава́ти) / да́ти (пода́ти) знак кому і без додатка..

Повідомляти, інформувати кого-небудь про щось; яким-небудь рухом, звуком і т.ін.; сигналізувати. Приклади
  • Тихим… посвистом дав Юріштан знак зіходитися (Г. Хоткевич)
  • Ворог іде. А Дмитрій спокійний, знає, що не полізуть татари зразу, та й вартові пильно стежать, помітять щось, то знак дадуть (А. Хижняк)
  • Змахнув рукою Тиміш — теж дав знак своїм (О. Довженко)

не да́ти раху́би кому, чому.

Не зарадити кому-, чому-небудь. Приклади
  • Жив [сирота] у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (А. Головко)

дава́ти / да́ти пожи́ву чому.

Сприяти виникненню, поширенню чого-небудь, а також розвиткові. Приклади
  • Всі казки цікаві і дають поживу розумові, коли вони є оригінальні (Олесь Досвітній)
  • Підійшов [Іван] до бібліотеки, в якій працювала Ліда.. Мав намір почекати біля будинку.. Не хотів давати поживу пліткам (Л. Дмитерко)

дава́ти / да́ти прикури́ти кому і без додатка.

Завдавати поразки кому-небудь. Приклади
  • Коли ж наша команда перемогла — радість болільників сягає найвищого ступеня.. — Молодчики! Голубчики! Дали прикурити! Два — нуль! (О. Ковінька)
  • — Що ж ти наміняв на просо чи на кукурудзу? — А нічого, окрім звістки від німецьких солдатів, що в сталінграді таки дають прикурити! (П. Автомонов)
Сварити, гостро критикувати кого-небудь; не поступатися кому-небудь у чомусь, зміцнювати свій вплив на когось; не попускати комусь. Приклади
  • Ну, що? — запитав Телюков,— Дав, ой дав прикурити! — натягав технік шапку на голову.— На все життя запам'ятаю (Є. Гребінка)
  • Зранку лорд-висуванець давав прикурити своїм підлеглим ньютонам і відбував у яблуневий сад для проведення експериментів (А. Крижанівський)
  • — А вона бойова, ця Ярина! Така мала, а вже.. дає прикурити Перегуді (В. Кучер)

да́ти під [сьо́ме] ребро́ кому.

Боляче вибити, покарати кого-небудь. Приклади
  • Козаки.. дали йому.. під сьоме ребро, напутили двома прикладами (Я. Качура)

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́).

Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Приклади
  • Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи може дев'ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська)
  • Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар)
Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Приклади
  • Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко)
  • Йому [Ю. Яновському] важко довго пробути в задушному приміщенні, хворе серце дає себе взнаки (З журналу)
  • Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай.. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний)
  • Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич)

дава́ти / да́ти зна́ти

про що. Свідчити про щось, бути ознакою чого-небудь. Приклади
  • Все дужчим, потужнішим гуркотом дає знати про себе фронт (О. Гончар)
  • Вогкість у повітрі, специфічний дух болота.. давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський)
кому і без додатка. Повідомляти, інформувати про що-небудь, сигналізувати щось. Приклади
  • Як поїдеш з кіньми на ніч, то дай мені знати (Коломийки)
  • На селі десь знову заторохкали, мов із могили, тужні звуки вартового калатальника, давали знати, що прийшов час спочинку (Олесь Досвітній)
  • На пасовищі пасли худобу, вівці, кози на віддалі від лісу і обов'язково з собаками, котрі давали знати про наближення вовка (Народні опов..)

дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка.

Самостійно, без чиєїсь допомоги справлятися з чим-небудь. Приклади
  • Дівчина не дає собі ради з таким великим хором (О. Маркуш)
  • А нащо нам здалася та волость!.. Хіба таки самі собі не дамо ради? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Може, я чимось… вам допоможу? — Я звикла сама собі давати раду (С. Журахович)
  • Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знов мчали вперед (М. Коцюбинський)

да́ти пи́ти кому.

Довести свою перевагу над ким-небудь, показати свій характер, себе. Приклади
  • [Гаврило:] Ми сьогодні з Трошею дали усім пити. Рубанули стільки, що аби вивезли за три зміни (Я. Качура)
  • Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і… ти їм ще даси пити (О. Гончар)

да́ти стрекача́, фам.

Швидко втекти. Приклади
  • Дуга хотів дати стрекача та відчув, що мішок з місця не пускає (І. Сочивець)

да́ти пам'ятно́го (пам'ятко́вого, в па́м'ять, па́м'ятку) кому і без додатка.

Добре побити, покарати кого-небудь, щоб запам'яталося. Приклади
  • Дали в пам'ять, що й до нових віників не забуде! (Укр. присл.)
  • — Не завадило б йому [злодієві] дати пам'ятку,— каже один соляр (І. Франко)
  • —Їй-богу,— кажу до Левадихи, — нарву кропиви, та простягнімо Палажку коло криниці та даймо… пам'ятного, щоб не забувала відер (І. Нечуй-Левицький)

дава́ти / да́ти ві́дсіч кому, чому.

Рішуче протидіяти кому-, чому-небудь. Приклади
  • да́ти на о́дсіч. О, сором мовчки гинути й страждати, як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати. Та так, щоб голова злетіла з плеч! (Леся Українка)
  • Нам треба туркам і татарам за всі нальоти одсіч дать! (В. Сосюра)
  • Тоталітарна ідея — народити націю войовничих фанатиків.., що вічно рухається вперед, вигукує однакові заклики, однаково думає, дає відсіч, нічого не здобуває, проте незмінно перемагає (З журналу)
Рішуче відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. Приклади
  • Чому вона після Брянського, стількох обминувши, стільком давши відсіч, зупинилась саме на ньому? (О. Гончар)

да́ти [бере́зової] припа́рки кому.

Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. Приклади
  • Дали ж припарки Мончукові. За все — холодність, безініціативність. Перепало, довіку пам'ятатиме (Є. Куртяк)
Побити, суворо покарати кого-небудь. Приклади
  • Колись за це дадуть тобі березової припарки такої, що й правнучатам будеш заказувати (І. Котляревський)

дава́ти / да́ти во́лю рука́м.

Обіймати кого-небудь, виражаючи почуття симпатії, дружби і т.ін. Приклади
  • Ліна почуває, що відтепер їй бракуватиме Єгиптиних злодійкуватих усмішок, грубуватих жартів і отих маленьких сутичок з ним, коли він дає волю рукам (О. Гончар)
Битися. Приклади
  • Дай рукам волю, то сам підеш у неволю (Українські присл.)
  • Рукам волі не давайте. Я в вас нічого не вкрав,— глухо відповідає Тимко (Григорій Тютюнник)

да́ти перего́ну кому, заст.

Побити, покарати кого-небудь, демонструючи свою силу, владу і т.ін. Приклади
  • Сим двом.. Потіха ж голови зривать. Давно їм в голові роїлось… Рутульцям перегону дать (І. Котляревський)

да́ти ку́чму.

Завдати кому-небудь багато клопоту, неприємностей і т.ін. Приклади
  • Як пан Еней так забавлявся, То лиха він собі не ждав, Не думав і не сподівався, Щоб хто з Олімпа кучму дав (І. Котляревський)

дава́ти / да́ти життя кому, чому.

Створювати умови, можливості для чиєї-небудь діяльності, розвитку, розквіту чогось. Приклади
  • За своє п'ятдесятиріччя… учбовий заклад… відкрив і дав життя трьом тисячам талантів з народу (З газети)

да́ти нурка́ (нурця́), діал.

Різко, раптово пригнутися, сховатися куди-небудь. Приклади
  • Прошу отця професора! — благав ученик [учень], крутячись на місці, а далі дав нурка й сховався під лавку (І. Франко)

дава́ти / да́ти во́лю се́рцю (се́рцеві).

Дозволяти собі розчулюватися, віддаватися своїм почуттям. Приклади
  • Дай серцю волю — заведе в неволю (Укр. присл.)
Не стримувати свого гніву; обурюватися. Приклади
  • Чіпка випив другу чарку… Посоловіло в віччю; вдарило в голову… Він заходив по хаті; розпустив язик; дав волю серцю — став батькувати, лаятись… (Панас Мирний)

[і] га́дки не да́ти.

Не зрозуміти, не збагнути. Приклади
  • Що б це сталося з моїми добрими та щирими земляками? Міркую, міркую і гадки не дам, що воно таке! (Т. Шевченко)

дава́ти / да́ти відста́вку.

чому, перен. Витіснити що-небудь з ужитку, з використання. Приклади
  • дана́ відставка. Вибивачеві на. . заводі ремонту дизельних автомобілів дана відставка (З газети)
  • На заводі… віброактивізація дала відставку парі (З журналу)
кому. Відмовляти кому-небудь у чомусь взагалі; позбавляти когось певного становища і т.ін. Приклади
  • Йому як організаторові туристичних поїздок дали відставку (З усної мови)

не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти.

Не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися з собою. Приклади
  • —..Він до мене остро, знаєш, ставиться так, мов він тут пан.. Ну, сим разом я не дав собі по носі грати (І. Франко)

підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].

Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. Приклади
  • А генерал… не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний)
Брати на себе чиїсь обов'язки, обтяжуючи себе. Приклади
  • З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети)
  • — Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок)

да́ти (надава́ти) / дава́ти по ши́ї (по гамалику́) кому і без додатка, грубе.

Ганебно проганяти кого-небудь звідкись. Приклади
  • — Ви куди? — Ми до Сомкового табору..— Шкода ж і до табору. Козаки самі там пораються, а нашому братові дають оглоблею по гамалику (П. Куліш)
Побити кого-небудь. Приклади
  • Дала йому по гамалику та й на тім кінець (І. Франко)
  • [Платон Гаврилович (до Дороша):] Ей ти.., хочеш, щоб я тобі по шиї надавав? (С. Васильченко)
  • Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти чубро́вки (почубе́ньків, матла́нки) кому і без додатка, жарт.

Карати кого-небудь, тягаючи за чуба. Приклади
  • Корній почав лаяти дочку.— От як попаде він її за коси, та як дасть їй матланки (Б. Грінченко)
  • За невдачу серце зривав [дяк] на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (С. Васильченко)
  • Тогді [тоді] почується.., як хто з роду скривдить… чи почубеньків дасть (Номис)

да́ти хліб у ру́ки кому.

Допомогти здобути кому-небудь засоби для існування (про освіту, спеціальність, роботу тощо). Приклади
  • — Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на курси. Даси йому хороший хліб у руки (М. Томчаній)

да́ти по зуба́х кому.

Побити кого-небудь, розправитися з кимсь. Приклади
  • Знали вже [військовополонені].., як дали наші по зубах фашистам під Москвою (В. Козаченко)

да́ти / дава́ти ля́паса кому і без додатка.

Завдати сорому, образи кому-небудь; зганьбити когось. Приклади
  • Дали ляпаса [багачі] всій нашій родині (Ірина Вільде)

встроми́ти (да́ти і т.ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв.

Вчинити, зробити щось підступне стосовно кого-небудь. Приклади
  • встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко)
  • Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер)
  • Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину… Не вийде! (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт.

Відступати від своїх слів, дій, змінювати свої думки, переконання, позицію і т.ін. Приклади
  • да́ти за́днього хо́ду. — Він [Пилип Васюта] уже вступив було раз до колгоспу, але, як відомо, передумав. І от знову проситься.. Як будемо рішати? — Хай скаже, чого тоді дав заднього ходу,— вихопився молодий голос (І. Цюпа)
  • Замість того, щоб підтримувати добрим словом, він дав задній хід, звинувативши мене у всьому (З газети)
Відступати назад; відходити. Приклади
  • — Чого мене сюди принесло? Чи не дати задній хід, доки ще не пізно? (М. Рудь)
  • До Катрі кинулось аж п'ять парубків, але.. Кіндрат… водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер)
Несподівано зникати, тікати звідки-небудь. Приклади
  • До якогось часу Яким Іванович вертівся тут… і раптом як крізь землю провалився.— Мабуть, дав задній хід наш доповідач,— жартував Турган (Ю. Збанацький)

не дава́ти / не да́ти хо́ду кому.

Перешкоджати кому-небудь виявити свої здібності в чомусь (у навчанні, у просуванні по службі і т.ін.). Приклади
  • — Біда! — посміхнувся Остап.— Не дають нам ходу, дядьку Мусію, забивають (А. Головко)
  • — А ходу мені не дають через дружину.. Вона, бачте, в мене попівна… (Ю. Збанацький)

да́ти ху́ка на кого і без додатка, фам.

Промахнутися, помилитися, прорахуватися. Приклади
  • Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив, за третім разом заряд у пеньок всадив (Панас Мирний)
  • Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть, що меткий стрілець дав на цей раз хука (О. Ільченко)

да́ти че́рез край.

Перевищити міру в чому-небудь. Приклади
  • Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук)

дава́ти / да́ти відкоша́ (одкоша́) кому.

Відмовляти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • — Він [Яким] боїться, як би йому не пошитися в дурні з своїм управительством. Бо вже чутка йде, що Уляна Григорівна тебе хоче настановити за хазяїна, а Якимові дати одкоша (С. Добровольський)
  • Начальство боїться надсилати бракоробам рекламації, бо вони розгніваються і завжди даватимуть відкоша. А працювати треба. От і розбираємо полагоджені двигуни, міняємо деталі (З газети)
Влучно, дотепно відповідати кому-небудь. Приклади
  • Каверзних питань їй більше не ставили. Бо вчителька швидко зорієнтувалась, вміла дати одкоша розумникам (Ю. Збанацький)
Рішуче виступати проти кого-небудь; вступати в боротьбу з кимсь у відповідь на його дії; протидіяти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • — Товаришу Кусень,— звернувся до гурту Платон,— дайте Баратові одкоша проти такої філософії (Олесь Досвітній)
  • Не те, щоби Радивон неспроможний дати одкоша коменданту… та з остраху розгубився, знітився, ослаб (К. Гордієнко)
Не погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. Приклади
  • Треба йому знов дати одкоша. Надісь, не видержить, одчепиться! Дочка ще молода,— думала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кононенко, запримітив я, підсипається до Христі. Вона дівчина, сам знаєш, строга, дає йому відкоша. То він і ремствує (Я. Гримайло)

дава́ти / да́ти конце́рти.

Чинити, робити що-небудь незвичайне, відчайдушне, небезпечне і т.ін. Приклади
  • да́ти конце́рт. — Мого пахана [батька] третій раз живосилом від алкоголізму лікують, а він знову звідти повернеться та знову як дасть концерт,— не знаєш, де діватися… (О. Гончар)
  • Він-бо [вихованець дитячої колонії] тільки зараз такий зразковий і командир загону, а в минулому давав концерти (О. Гончар)

вси́пати (врі́зати, да́ти) гаря́чих кому і без додатка.

Покарати різками, висікти когось. Приклади
  • — Ану, дайте ще й цьому кілька гарячих! (М. Ю. Тарновський)
  • Нічого не вдієш — знімаю [одяг]. Знову врізали гарячих (Ю. Збанацький)
  • Всипати п'ятдесят гарячих, щоб знала, як книжки красти (Панас Мирний)
  • — Не пішов би він [мужик] красти панського лісу, якби йому всипав гарячих! (М. Коцюбинський)

дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) [і переда́м].

Запально, темпераментно танцювати. Приклади
  • Колись тут… збиралася… молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський)
  • Отак! Та ще й приспіває козак:. . Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам. (Т. Шевченко)
  • Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний)

дава́ти / да́ти га́ку (гак).

перен. Збочуватися в своїх діях, вчинках; відходити від обраного в житті шляху, правильної лінії і т.ін. Приклади
  • — Розумієш, куди ти потрапив? Якого гака дав? У такий відповідальний момент відступився від своїх принципів — підтримав хабарників (З журналу)
Проходити або проїздити зайву відстань, рухаючись окружним шляхом. Приклади
  • За базаром… видніються зчорнілі стріхи Курячих Лапок. До них можна було бігти… через… озимину та базарний майдан або, давши гаку, знову цвинтарем до Тернової балки і потім угору по балці (В. Козаченко)
  • Щоб добратись сюди, на Слобідку, довелось, мабуть, верстов п'ять гаку дати (А. Головко)
  • Коли з поля вертав [Оксюта], то доводилось гак великий давати — от він проклав собі окремий об'їзд, щоб ближче (Є. Гуцало)

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка.

Вміти відстоювати, захищати себе. Приклади
  • Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко)
  • Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде)
  • В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков)
  • [Кукса:] ..Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький)
  • Діти… не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський)

дава́ти / да́ти зуботи́чину кому і без додатка, грубе.

Бити, розправлятися з кимсь. Приклади
  • Білоруські партизани дали добру зуботичину гітлерівцям (З газети)
  • да́ти зуботи́чин. Москва їм [фашистам] таких зуботичин дала,— Тікали, знамена покинувши, штаби (І. Нехода)

Замість хліба дати камінь.

Євангельський вислів: «Чи є між вами така людина, що в неї син попросить хліба, а вона подала б йому камінь?» (Матв., 7,9).
У переносному вживанні означає крайню межу черствості, бездушності.
Приклади
  • — Я… маєш рацію. Я виховав, прошу я тебе, гадину на грудях. За хліб ти платиш мені каменюкою, щеня. (І. Вільдє, Сестри Річинські)
  • Р і ч а р д: Подумай, мамо, — люди, що назвали себе «святими» й «божими синами», дають своїм братам не хліб, а камінь! (Леся Українка, У пущі)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання