ГІРКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

гі́рко на се́рці (на душі́) кому, у кого.

Кому-небудь дуже прикро, досадно. Приклади

Мотрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона аж не всиділа на гребені і встала… та так і залилася сльозами (Панас Мирний)

лиха́ (гірка́, щерба́та і т.ін.) до́ля

Горе, нещастя. Приклади

— Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа)
Тогді [тоді] найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський)

чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. Приклади

лиха́я до́ленька. Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко)
— А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько, моє серце..— Се, мабуть, чи не до них [до Лящів] ішла? Може родичка?..— До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок)

пра́вда о́чі ко́ле кому і без додатка.

Неприємно комусь визнавати себе винним, слухати істину, соромно комусь. Приклади

гірка́ пра́вда ду́же коло́ла о́чі. Шакун на лайку мовчав як у рот йому води налито. Гірка правда, мабуть, дуже колола йому очі (Панас Мирний)
Він просто говорив усюди правду… А правда.. очі коле (І. Цюпа)

гі́рше (гі́рш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́ і т.ін.).

Нестерпний. Приклади

Така колотнеча була Чіпці гірше полину (Панас Мирний)
Максим, як там кажуть, і гарненько покотив!. .Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний)

зі сл. набри́днути і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою. Приклади

Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький)
гірш за ре́дьку гірку́. Скінчу вже врешті свою подорож, яка, певно, докучила тобі гірш за редьку гірку (М. Коцюбинський)
Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид [Святоха] гірше гіркої редьки (П. Рєзніков)

гірка́ ча́ша.

Велике горе, страждання. Приклади

[Ганна Андріївна (дочці):] Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв)

лиха́ (важка́, гірка́ і т.ін.) годи́на.

Уживається як вигук при вираженні горя, нещастя і т.ін. або у складі лайливого виразу. Приклади

— А щоб випускала лиха година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
— А щоб випускала лихая година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)

Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. Приклади

— Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький)
В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський)

як (мов, ні́би і т.ін.) гірка́ (па́рена) ре́дька, зі сл. набри́днути, надоку́чити, обри́днути і т.ін.

Дуже, сильно, надзвичайно. Приклади

як соба́ці ре́дька. Обрид, як собаці редька (Укр. присл.)
За ці дні надокучив йому балакучий начальник, як парена редька (М. Стельмах)
— Набрид мов гірка редька (О. Донч.)
Сидять, розмовляють, таки все про свої шкільні справи. Така вже звичка у вчителів! От, здається, повинно б те все обриднути, як гірка редька. Ні, дивись, як зійдуться, зараз таки про своє (Олена Пчілка)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)