ГУБИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

загуби́ти / рідше губи́ти ро́зум (тя́му).

Бути психічно хворим, божевільним. Приклади
  • Страх вона його любила, Аж розум ввесь свій погубила (І. Котляревський)
  • Я ходив по лісі і збирав дрова для куховарні. Підмітав і прибирав колії разом з дурником-ченцем, що давно вже загубив був свій розум (Ю. Яновський)
  • погуби́ти ро́зум. Коли ж я знаю, що сьому не можна бути, і бачу свою Марусю, що зовсім розум погубила, полюбивши тебе,. .вона тепер рада за тобою хоч на край світу (Г. Квітка-Основ'яненко)
Втратити здатність логічно, обдумано діяти. Приклади
  • З ним ніхто не хотів сідати за стіл, тому що від чарки Псякревський губив розум (Казки Буковини..)
  • Солдат був напідпитку, знов мазнув Анрі-Жака по всіх вусах і заіржав, а коли той, загубивши тяму, поліз битися, схопив його в оберемок (Ю. Яновський)

аж п'я́ти губи́ти, зі сл. бі́гти, тіка́ти і т.ін., жарт.

Дуже швидко. Приклади
  • Як почув Василько про панського пса, то так тікав, аж п'яти губив (Казки Буковини..)

губи́ти з оче́й кого, що.

Переставати бачити кого-, що-небудь. Приклади
  • згуби́ти з оче́й. Отак і стояв [Юсуп], аж доки й згубив з очей розталу в скелях та чагарниках загадкову і мужню постать (Іван Ле)
  • — Ти помітив якусь рухливу цятку. Стеж уважніше, не губи її з очей (Ю. Бедзик)

втрача́ти (губи́ти) / втра́тити (загуби́ти) рівнова́гу.

Перебуваючи в стані нервового збудження, хвилювання, роздратування і т.ін., виявлятися нездатним зберігати спокій, самовладання, терпіння. Приклади
  • З карих, трохи посоловілих очей визирали неспокій та задума, наче вона [Мотря] загубила моральну рівновагу (М. Коцюбинський)
  • Дівчина втратила рівновагу, спокій. Видно, дійняв! З огидою й майже ненавистю поглянула на безтурботного Тихона (К. Гордієнко)
  • Хлопець мовчки вислухав вичитування і, не сказавши ні слова, намірився вийти з кабінету. — Ти розумієш, що поводився недостойно? — втрачаючи рівновагу, промовив директор (І. Багмут). Один тільки Григорій не втратив душевної рівноваги (О. Довженко)

втрача́ти (губи́ти, тра́тити) / втра́тити (згуби́ти, стра́тити) го́лову.

Переставати реально, об'єктивно сприймати й оцінювати факти, дійсність. Приклади
  • Гітлер, зірвавши великий куш, утратив голову: він гнав час, мов перекладну тройку на поштовій дорозі (О. Сизоненко)
Напружено думати над чим-небудь без певних результатів. Приклади
  • Щось з животом сталося таке незвичайне, що професори тратять голови, а мене заспокоюють лише вприскуванням морфіну (М. Коцюбинський)
Виявлятися нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися ( перев. у складній ситуації). Приклади
  • Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях, і ми зовсім стратили голову та живемо як у тяжкому сні (М. Коцюбинський)
  • Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: Браво, Манюрка! (Ю. Яновський)
  • [Романюк:] Не бійся: твій тато не з тих, хто голову губить (О. Корнійчук)
  • Та не було часу на бідкання, а Мстислав не був з тих, що тратять у скруті голову (Ю. Опільський)
  • Звірячий жах ганяв його по хаті, од дверей до дверей, а він намагавсь гамувати його і весь тремтів.— Не втрачай голови…— говорило щось у ньому (М. Коцюбинський)
Безрозсудно закохуватися в кого-небудь. Приклади
  • Я цілком розумію його стан — сидіти біля такої красуні і все розуміти було б щонайменше неввічливо. Я на його місці і в його роки, напевне, вже давно б втратив голову (В. Собко)
  • Вона знає, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (П. Колесник)

ду́ти гу́би.

Сердитися, ображатися на кого-небудь. Приклади
  • ду́ти гу́бки. Всі Катрусю дуже люблять.., Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі. А Катруся губки дує Та все більше вередує (С. Воскрекасенко)
  • Федір пішов на квартиру. Мати сердилась, сестри дули губи.., а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький)

копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т.ін.).

Пишатися, зазнаватися. Приклади
  • І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець)
  • А чортові не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив.. І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський)
  • Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Алеж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко)
  • — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа)
Ображатися, сердитися. Приклади
  • Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка)
  • Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник)

роби́ти з губи́ (з пи́ска) халя́ву.

Не виконувати своєї обіцянки; обдурювати; перебільшувати. Приклади
  • — Не годиться халяву з губи робити (М. Номис)
  • — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться. Кажу наймай [Гафійку], каятимешся потім.— Е, я такого не люблю. Нащо робити з писка халяву? (М. Коцюбинський)
  • — Коли хтось робить із губи халяву, тобто розминається з правдою, собачка мій завше гавкає… (О. Ільченко)

ні (ані́) па́ри з вуст (з ро́та).

рідко, зі сл. говори́ти і под., із запереч. Зовсім нічого. Приклади
  • Поклонивсь [парубок дівці] звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нічого не говорити, затято мовчати. Приклади
  • з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко)
  • ні па́ри з губи́. Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький)
  • Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко)
  • —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник)
  • Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок)
  • — Здорові були, дядьку! Знахар ні пари з уст, мов нікого і в хаті нема (Б. Грінченко)
  • Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер)
про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Приклади
  • [Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов)
  • Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша)
  • Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа)

куса́ти гу́би.

Виявляти почуття досади, заздрощів і т.ін. Приклади
  • Піти ще по двору проходитись, хай дивляться та губи кусають! (М. Старицький)
  • [Пузир:] Восени поїдемо… в земський банк — нехай всі ті, що сміялися з мого кожуха, губи кусають! (І. Карпенко-Карий)

гу́би вмочи́ти (промочи́ти) / мочи́ти (промо́чувати).

З'їсти, випити зовсім мало; скуштувати. Приклади
  • Дарка промочує губи і віддає горнятко назад: вода без смаку (Ірина Вільде)
  • [Яким:] Перве [перше] діло: викушайте [випийте], хоч губи вмочіть. Платить нам за горілку не будете (М. Кропивницький)

[аж] гу́би обли́зувати / облиза́ти.

Бути дуже задоволеним чим-небудь. Приклади
  • — А буде за це могорич? А вже я вам цю справу так вироблю, що аж губи оближете (І. Нечуй-Левицький)

лиза́ти гу́би (гу́бки).

Бажати чого-небудь, перев. без можливості його дістати, мати. Приклади
  • Що за удаль, що за сила! парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали (Сл. Б. Грінченка)
кому, рідше до кого. Виявляти свої почуття, прихильність. Приклади
  • Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи [губи], як гіркі (М. Номис)
  • Лизав до молодої губки, буркотав, як голуб до голубки (Сл. Б. Грінченка)

ква́сити гу́би, зневажл.

Виявляти незадоволення, плакати від чого-небудь. Приклади
  • Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (П. Гулак-Артемовський)
  • Жінкам та дітям можна квасить губи, А не такому гайдуку, як ти (М. Костомаров)

розпуска́ти / розпусти́ти гу́би, зневажл.

Не стримуватися в розмові, багато говорити неприємного. Приклади
  • Омелян думає: Куди ж пак губи розпустив [Олексій]: Сякі-такі, христопродавці.., — думав, що в старости пролізе… а воно люди з вухами (П. Панч)
  • Ти цить, невістко, та не розпускай губи, Як бачиш коцюбу, то позбираєш зуби. Я молоденька, уміла одвіт дати: В коцюбі два кінці, будемо зуби міряти (Укр. пісні)

гу́би в молоці́ у кого, жарт.

Хтось дуже молодий, недосвідчений. Приклади
  • А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці. Щоб кораблем державним керувати,— Навчіться носа утирати (Олександр Олесь)

розква́сити гу́би.

Задаватися, чванитися. Приклади
  • Розквасить губи [Одарка] та й дума, що ось-то яка я красуня!.. Хороша, як курка задрипана! (М. Кропивницький)
Розплакатися. Приклади
  • Маруся ж розквасила губи, і з очей їй покотилися на червоні щоки великі, як дощові краплини, сльози (Л. Юхвід)
  • — О, синочку мій! — аж руки бабуся ламає.— Ну, чого розквасила губи? — обзивається чернець з прихожої.— Молиться йди (А. Тесленко)

криви́ти рот (гу́би, уста́).

Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т.ін. Приклади
  • Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Д. Павличко)

надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам.

Гніваючись, ображаючись і т.ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Приклади
  • — А що за преліниві дівчата,— дума собі [Галя], надувши губенята з серця (І. Квітка-Основ'яненко)
  • наду́ти гу́бки (губеня́та). Женя надула губки й пестливо насупилась (С. Васильченко)
  • Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Хижняк)
  • Галина Потапівна надула губи, бо на педраді дали їй останній підписать протокол (М. Рильський)
Виражати зверхність, поважність; пишатися, зазнаватися. Приклади
  • Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Я. Щоголів)
  • Відчувши небувалу увагу, він надув губи й мовчки стежив за дідом (Д. Косарик)