ГОРЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади

топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи… (П. Грабовський)
— Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади

— От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
— Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

го́ре ми́кати, нар.-поет.

Бідувати, поневірятися і т.ін. Приклади

ми́кати своє́ го́ре. — Батько його з матір'ю рано померли, і залишився він сиротою микати своє горе на білому світі (Укр. казки)

Горе переможеним!

«Vae victis!» — вигук Бренна, ватажка галльського племені сенонів. Він пообіцяв зняти облогу Рима, якщо римляни дадуть йому юоо фунтів золота. Коли римляни відважували йому золото, Бренн кинув на терези свій меч. На запитання римлян, що це означає, він глузливо пояснив: «Це означає — горе переможеним!». Приклади

Та царські упадуть чертоги,
І правда кривду спопелить,
Коли навчиться люд убогий
Громадою обух сталить.
(М. Рильський, Зустріч у Нижньому)

би́тий го́рем (ту́гою і т.ін.).

Який багато страждав, пережив; згорьований, засмучений. Приклади

Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко)
Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко)
Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади

— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)

У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади

хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

з го́рем (з ли́хом, з гріхо́м) попола́м.

З великими труднощами; ледве, насилу. Приклади

Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (О. Гончар)
— Город засадили? — Засадили з гріхом пополам (В. Гжицький)
Не дуже добре; сяк-так. — І щось таки граєш? — З горем пополам (М. Стельмах)
— З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (С. Ковалів)
Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті,.. втік із кавалерійського полку (З газети)
Змерзла ж [Маруся] то так, що зуб з зубом не зведе.. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ'яненко)
З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар)
В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа)

золоті́ го́ри, зі сл. обіця́ти.

Надто багато. Приклади

Потім умовляв Дмитра отямитися, обіцяв золоті гори (М. Ю. Тарновський)
Твою [народу] хотіли душу полонити і князь, і гетьман, а ще й пан,. .що обіцяли гори золоті (П. Тичина)

не за гора́ми.

На невеликій відстані; недалеко, близько. Приклади

Вже не за горами були передові сили німецької інтервенції (Л. Дмитерко)
не за горо́ю. Питаю: — Як ви доскочили такого огира? — Нам теє знати, батьку. Сідай да їдь собі з Богом: ляхи не за горою (П. Куліш)
— Дзвеняче [село] хоч і не за горами, та все-таки за надцять кілометрів од Закриниччя (Є. Гуцало)

У найближчому майбутньому, незабаром, скоро. Приклади

Хліба вже скоро заколосяться. Не за горами — ось вже й косовиця (М. Понеділок)
Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами (М. Зарудний)
Вже й зима не за горами… (Панас Мирний)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади

Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади

Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
[Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

з го́ря.

Через обставини, пов'язані з переживаннями, песправедливістю, неспокоєм і т.ін.; скривджений, ображений тощо. Приклади

Ревнивий репортер, розгубившись остаточно і не знаючи, як він має припинити залицяння ревізора до дружини, з горя напився і лежав.., як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий)

як (мов, ні́би і т.ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й.

Відчути велике полегшення. Приклади

Пан маршалок глубоко [глибоко] зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко)
Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький)
Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець)

сьорбну́ти ли́ха (го́ря).

Зазнати великих переживань, перенести чимало труднощів; набідуватися. Приклади

Хай уже бавиться [Світлана] тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар)
Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк)
сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник)

чого. Зазнати великих випробувань у зв'язку з чимось. Приклади

Ду-х наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін. Приклади

Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
— Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти… (Марко Вовчок)
[Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)

бра́ти / взя́ти верх (го́ру) над ким--чим і без додатка.

Перемагати, переборювати, долати кого-, що-небудь. Приклади

Ні, таки наші взяли гору, таки ми попереду… Ті вже далеко лишилися, спиняють коні… (М. Коцюбинський)
[Микита:] Так ні, не буде цього, ніколи не буде, щоб Семен взяв верх наді мною (М. Кропивницький)
Чайчиха вгледіла хлопця, коли він уже вискочив за ворота, з реготом відбиваючись від братів, які почали брати верх над ним (М. Стельмах)

без додатка. Виділятися серед чого-небудь. Приклади

А серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський)

Виявлятися на повну силу. Приклади

Здоров'я почало брати гору, наповняло, як вода колодязь; і губи зачервоніли, і очі заграли (П. Куліш)

Здобувати перемогу, першість у змаганні; вигравати. Приклади

Баскетбол. У Свердловську динамівці Тбілісі взяли гору над місцевим Уралмашем (З газети)

Підкоряти своїй волі, розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь; верховодити. Приклади

Розпустилися [думки] так, що не приберу способу, як їх докупи позбирати, та над ними гору взяти (Панас Мирний)
— Хіба ми за людей гірші? Уже порішили [поділити землю]. Невдоволені були, але верх брали Гуща та Прокіп (М. Коцюбинський)

Виявлятися сильнішим у своєму вияві від кого-, чого-небудь; переважати когось, щось. Приклади

Як переконливо свідчить саме життя, ідеї добра, справедливості завжди беруть гору над злом (З газети)
Вивчення космосу супроводжувалося найжорстокішою боротьбою науки з мракобіссям, неуцтвом і шахрайством, в якій часто брали гору хибні, містичні уявлення (З журналу)
Писав [Олекса] їй листи, але Надія мовчала. Видно з усього, що гординя взяла верх над її коханням (І. Цюпа)
Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М. Коцюбинський)

помогти́ (зара́дити і т.ін.) бідІ́ (го́рю, ли́ху і т.ін.), перев. чиїй (чиєму).

Посприяти комусь у звільненні від неприємностей, труднощів і т.ін.; виручити когось. Приклади

Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра)

уби́тий (приби́тий) го́рем.

Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т.ін. Приклади

Перед фігурою Христа виділявся невеличкий горбок. Мар'ян доторкнувся до нього руками і побачив, що то була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому сину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах)
Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко)

переверну́ти (зру́шити і т.ін.) / верну́ти го́ри.

Виконати велику, навіть неможливу роботу; зробити дуже багато. Приклади

— Закваска в неї [вчительки] крута, робоча. Уся в батька.. Отаких би їм учителів, то б Кочубей з ними ще гори вернув (В. Кучер)
Аналіз текстів показав, що в натурі тихих скутих сидить оборотень. Відчуття зрушити гори в досягненні справедливості мимоволі змінюється поблажливістю й навіть байдужістю (З журналу)
— Думав, білоручки тільки до писання здатні. А вони, дивись, гори перевернули (В. Речмедін)
[Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи: чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (М. Кропивницький)

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
— Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому.

Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до чогось. Приклади

Ввійшли у велику хату.. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (І. Квітка-Основ'яненко)
А вони [наймички] — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний)

і го́ри покоти́ти.

Справитися з найважчою роботою, з найскладнішими завданнями. Приклади

Коли б то Йван схаменувся Та з Дону вернувся! Я б ні о чім не тужила Й гори б покотила! (Укр. поети-романтики.)

як (мов, ні́би і т.ін.) на кам'яну́ го́ру, зі сл. наді́ятися, поклада́тися, спе́ртися і т.ін.

Цілком, повністю, безсумнівно і т.ін. Приклади

як на камі́нну го́ру. [Анна:] Я можу так на вас впевнятись, як на камінну гору! — адже правда? (Леся Українка)
— На нашу Ольгу Степанівну, як на кам'яну гору, спертися можна (В. Собко)
Покладалися [на протекції], як на кам'яну гору (О. Полторацький)
— А на хлопців своїх я покладаюся, як на кам'яну гору: не підведуть! (А. Головко)
— Оце ті тигри і фердинанди! Оце на них… надіються, як на кам'яну гору! (П. Автомонов)
[Антон:] Ніхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтеся на мене, як на кам'яну гору (М. Кропивницький)

[і] го́ря (нужди́) ма́ло кому і без додатка.

Хто-небудь не переживає з приводу чогось, задоволений усім; добре комусь. Приклади

Чи будуть дощі іти, чи ні, йому [сотнику] нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
Десь притуливсь на припічку [цвіркун], пригрівся — й горя мало (О. Мисик)
— Зженеш нахабу [муху] з носа, а їй і горя мало — перейде на лоба (О. Ковінька)

Хтось не звертає ні на що уваги; байдуже кому-небудь до чогось. Приклади

Що ж стоять, не скаржаться, мов горя мало! (Леся Українка)
Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі,.. чи біла шия, чи довга коса: їй до сього нужди мало (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало!.. (С. Васильченко)

Віра гори ворушить.

Євангеліє наводить слова Ісуса Христа: «Бо по правді кажу вам: коли ви матимете віру, хоч як зерно гірчичне, і горі цій скажете: «Перейди звідси туди», то й перейде вона, і нічого не буде неможливого для вас» (Матв.,17, 20). Приклади

Віра, кажуть, горами двигає. В усякім разі безперечно, що вона двигає людськими серцями. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Тільки Дух може оживити, підняти людину і повести її на заповідану гору, адже віра гори ворушить. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе. Приклади

Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)