ГЕТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[аж (хоч, геть)] на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т.ін.

зі сл. дале́ко і под.Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Їм [бурлакам] так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало)
з ким, за ким, зі сл. піти і под. Будь-куди, куди завгодно. Приклади
  • на край землі́. Боже милий, ніхто ще в житті ні разу не поцілував її в руку.., і тільки за цю велику жалість вона могла б піти за Свиридом на край землі (М. Стельмах)
  • — Благослови мене, матусю, іти за ним на край світа (П. Куліш)
  • [Світлана:] Він [батько] хороший… Я з ним і на край світу піду… (М. Зарудний)
Дуже далеко. Приклади
  • [Максим:] А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький)
  • Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар)
  • — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький)

Геть від Москви!

Це гасло є видозміненою реплікою Чацького — героя п'єси О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824): «Геть із Москви». Відмова від однобічної орієнтації на наслідування російської культури і потреба встановлення безпосередніх контактів з «психологічним Заходом» належали до основних положень культурологічної концепції М. Хвильового, сконцентрованих у гаслі «Геть від Москви». За цю концепцію її автора було піддано нещадному цькуванню, організованому Й. Сталіним і його сатрапами. Приклади
  • Гасло Хвильового «Геть «від Москви!» є логічним висновком історичного розвитку російсько-українських взаємин. (П. Голубенко, Україна і Росія)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання