ГАРЯЧИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

гаря́чий се́рцем.

Запальний, пристрасний. Приклади
  • Гарячий серцем, світлий головою, простий лицем, з усмішкою ясною, він [О. Бойченко] і тепер стоїть переді мною, немов живий, такий, як був тоді (І. Гончаренко)

гаря́чий на ру́ку.

Сповнений завзяття, енергії; запальний. Приклади
  • А що вже Ясень гарячий на руку — іншого й не знайдеш такого. На все піде, правдолюб, справжнісінький тобі Дон-Кіхот (Ю. Бедзик)

гаря́чий слід.

Ознаки, які залишилися після недавнього перебування кого-небудь десь. Приклади
  • Кожного разу, коли загін поспішав туди [до місця перебування банди], він заставав лише гарячий слід (І. Цюпа)

Будь гарячий або холодний, але не теплий.

Вислів походить з Нового Заповіту: «Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст» (Апокаліпсис, 3,15-16).
Вживається як образна характеристика людини, яка не має стійких і виразних моральних засад чи політичних переконань.
Приклади
  • Автор «Апокаліпсиса» дав добру науку не так людям взагалі, як власне поетам та артистам: будь гарячий або холодний, але не теплий. (Леся Українка, Лист до І. Франка, 13-14.І.1903 р.)

гаря́чі жнива́.

Час напруженої роботи. Приклади
  • А в Антона Глущука пізньої осені почалися гарячі жнива (С. Чорнобривець)

впійма́тися (пійма́тися, спійма́тися, попа́стися і т.ін.) на гаря́чому.

Бути викритим на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади
  • Перо шкрябає далі, явно випробовуючи самовладання цих, що на гарячому попалися, дипломатів (О. Гончар)
  • — Кузь дорікає? А тому він дорікає, що спіймався на гарячому і хоче знайти для себе якесь виправдання (Григорій Тютюнник)
  • [Сергєєв:] Піймались! Піймались на гарячому. Знов не лягали? [Ватутін:] А ви, ви чого не спите? (Л. Дмитерко)
  • Писав спершу українською мовою. Але невдовзі впіймався на гарячому. Занадто вільно використав кілька віршів, списавши їх із старих газет (Я. Гримайло)

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т.ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми).

Гірко, невтішно плакати. Приклади
  • ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко)
  • зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача… далі залилася гіркими (С. Васильченко)
  • [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками (М. Кропивницький)
  • Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник)
  • облива́тися (обли́тися┌77069) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний)
  • Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький)
  • Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко)
  • А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок)
  • Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький)
  • — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний)
  • Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок)
  • Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б'ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський)
  • Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?.. — думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний)
  • — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко)
  • Вона плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка)

обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ([гаря́чим] при́ском) кого, безос.

перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т.ін. від чогось; хвилюється хтось. Приклади
  • жа́ром так і обси́пало. Нахилилась [Тоня] до Віталика і в темряві раптом хап його за руку. Жаром його так і обсипало! І фільму вже не бачив, і не чув нічого… (О. Гончар)
  • — Мамо, а хто мій тато? —.. ждала цього запитання. Ждала, й боялась,.. застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар)
  • Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах)
  • Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Ю. Смолич)
  • В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик)
перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв'язку з хворобою). Приклади
  • Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов)
  • Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький)

під гаря́чу ру́ку (руч).

У момент великого збудження, роздратування, тимчасового гніву. Приклади
  • Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре (Словник Б. Грінченка)
  • Сказані колись під гарячу руку, ці слова Винниченка [про історію України, яку нібито не можна читати без брому] повторюються й тиражуються і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії (Л. Костенко)
  • Тарас [Шевченко] утік аж на горище, забився у найдальший він куток, бо не хотілось попасти під гарячу руку своєму панові (Д. Косарик)
  • Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича… всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на [гаря́чім] вугі́ллі, зі сл. бу́ти і под.

У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Він [Ремо] сидів мов на гарячім вугіллі; кожна мить, що її марнували за столом ці правителі, здавалась йому за вічність (Олесь Досвітній)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т.ін.) / лови́ти на гаря́чому кого.

Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади
  • пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький)
  • спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк)
  • Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник)
  • Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний)
  • Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар)
  • впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар)
  • Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах)
  • — Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний)
  • Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле)
  • Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар)
  • — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало)
  • Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик)
  • Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський)
  • — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк)
  • Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб)

гаря́ча голова́.

Запальна, нестримна людина. Приклади
  • Більша частина делегатів стоїть на твердих, виважених позиціях, але були й гарячі голови, які заходили надто далеко у своєму радикалізмі (З газети)
  • — Потоцький знає, чим закінчиться та нерозумна затія гарячих голів, і не піде за ними (Я. Стецюк)
  • — Дуже недоречно,— суворим голосом мовить сліпий,— через декотрі гарячі голови може загальмуватися важлива справа (Ю. Яновський)

ні га́ряче ні зи́мно кому.

Кому-небудь все байдуже, немає в чому-небудь зацікавлення. Приклади
  • Кому ні гаряче ні зимно від думки про можливість інших, справедливіших або тяжчих форм життя людськості, той краще б не брався до пера, щоб писати утопію (Леся Українка)

о́чі запала́ли чиї, у кого, кому.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т.ін.); хтось обурений, сердитий і т.ін. Приклади
  • — Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська)
  • о́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський)
  • о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній)
  • — За що ти мене в'яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його [у нього] очі (Панас Мирний)
  • Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський)

по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х.

Одразу за подією, не гаючи часу, негайно. Приклади
  • по сві́жому слі́ду. — А ти б навідався до них на хутір та никнув би в клуню; може б, по свіжому сліду й знайшов порубане дерево (О. Кониський)
  • Народну творчість Шевченко вважає неписаною історією народу, що виникла по живих слідах подій і передавалася з уст в уста, з покоління в покоління (Іст. укр. літ.)
  • А всіма шляхами по свіжих слідах урагану, як чорні його яничари, вже неслися в напрямі на Каховку численні, по-ярмарковому одягнуті наймачі (О. Гончар)
  • Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому [Сергійкові]. .сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння й тривогу (Григорій Тютюнник)

За гаря́че й студе́не хапа́ти / Ухопи́ти.

Усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. Приклади
  • Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку, що вона знала, як-то кажуть, за гаряче й студене ухопити (О. Кобринська)
  • За студене й гаряче, як то кажуть, я Хапати мусив, голод, холод. Зносити, сну, всіх втіх життя Зрікатись (І. Франко)

іти́ по гаря́чих сліда́х.

Реагувати, відгукуватися на що-небудь, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося. Приклади
  • Революційна епоха вимагала від сатириків, крім всього іншого, ще й надзвичайної оперативності, швидкої реакції. Щоб не відстати від вимог часу, письменники повинні були йти по гарячих слідах (З журналу)

обсуши́ти (обте́рти і т.ін.) [гіркі́ (гаря́чі і т.ін.)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка.

Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Приклади
  • А може, ще вернеться син із боїв і очі обітре і жито посіє (М. Стельмах)
  • Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний)
  • Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний)
  • — Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко)

гаря́ча то́чка.

Небезпечна ситуація (перев воєнна), яка потребує негайного врегулювання. Приклади
  • За два роки відвідування гарячих точок танки і солдати стали для мене справою звичною (Б. Олійник)
  • Куди не їдуть робітники колони — скрізь аврал, всюди гарячі точки (З газети)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади
  • обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
  • обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
  • облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
  • Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
  • Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
  • Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати (П. Куліш)
  • Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

вси́пати (врі́зати, да́ти) гаря́чих кому і без додатка.

Покарати різками, висікти когось. Приклади
  • — Ану, дайте ще й цьому кілька гарячих! (М. Ю. Тарновський)
  • Нічого не вдієш — знімаю [одяг]. Знову врізали гарячих (Ю. Збанацький)
  • Всипати п'ятдесят гарячих, щоб знала, як книжки красти (Панас Мирний)
  • — Не пішов би він [мужик] красти панського лісу, якби йому всипав гарячих! (М. Коцюбинський)

гаря́че се́рце.

Хто-небудь сповнений пристрасті, здатний на сильні почуття. Приклади
  • В той самий момент, коли одірвали Марусю од Василя, вона почула, яке то гаряче серце, який він рідний (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) хто ки́нув гаря́чого при́ску на кого.

Хто-небудь раптово відчув сильне хвилювання, збентеження і т.ін. Приклади
  • На Мар'ю наче хто кинув гарячого приску (Панас Мирний)