ВІЧЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці і т.ін.) у ві́чі.

Не страшитися чого-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Почували [вітробалчани себе] й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони [Муха і Невкипілий], сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко)
  • Ось, волочачи кайдани,.. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський)

ти́кати (ти́цяти, штри́кати) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому.

Примусити звернути увагу на щось. Приклади
  • Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчаній)
Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади, робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Приклади
  • Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський)
  • — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах)
  • — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко)

диви́тися в о́чі (у вічі).

чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. Приклади
  • Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр)
  • [Долон:].. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка)
кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Приклади
  • Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник)
  • Тітка може вернутись… щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький)
кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Приклади
  • [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка)
  • Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ'яненко)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т.ін.) кому.

Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади
  • А нехай мине така лиха година, коли… б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський)
  • Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський)
  • — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади
  • тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
  • [Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади
  • — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

плига́ти у ві́чі.

Не стримуючись, говорити кому-небудь грубі ущипливі слова. Приклади
  • Не зовсім дарма нападалася [свекруха] на Оксану, бо та таки мало що в хазяйстві уміла, та тільки чого ж вона так і кипіла, так і плигала в вічі, так страшно лаялась замість того, щоб показати або розказати (Грицько Григоренко)

сли́хом слиха́ти, ви́дом (у ві́чі) вида́ти!

Усталена форма вітання переважно при зустрічі того, кого давно вже не бачили. Приклади
  • сли́хом слиха́ти. [Каленик:] А, слихом слихати! Здрастуйте, Платоне Калістратовичу! [Аблакат:] Здоровенькі були! З неділею вас! (І. Карпенко-Карий)
  • ви́дом вида́ти, сли́хом слиха́ти. [Настуся:] Тату! тату! Петро! Петро! Із Києва прийшов! [Сотник:] А, видом видати, слихом слихати! (Т. Шевченко)
  • — Лука Федорович! Слихом слихати, в вічі видати! Скільки літ, скільки зим! Та ще й з скрипкою?.. Прошу до хати (Панас Мирний)
  • [Назар:] Га! слихом слихати, видом видати! Здорові були, дядьку! (Марко Вовчок)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади
  • [Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
  • Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
  • лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
  • лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
  • [Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
  • Як сльота у очі лізе (М. Номис)
  • — Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)
також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади
  • лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
  • Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
  • [Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)
Набридливо вимагати чогось. Приклади
  • [Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)
Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади
  • пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
  • полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)
Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади
  • Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
  • Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

цві́кати (цві́ркати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому.

Дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. Приклади
  • — То ти смієш мені цвікать в вічі? (І. Нечуй-Левицький)
  • —Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром (М. Стельмах)
  • Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (В. Кучер)
  • — Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (О. Кобилянська)

відкри́то гля́нути у ві́чі кому.

Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Приклади
  • Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому озлобленому газорізальникові Мамайчукові (О. Гончар)

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

у ві́чі.

зі сл. ба́чити, із запереч. Зовсім, ніколи. Приклади
  • Повз двір, де мила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу у вічі (Укр. поети-романтики..)
  • Другі, кого не питала Пріська, казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
  • Черниш схвильовано продовжував: — А перескочиш ти Мораву, вирвешся на широкий тактичний простір, прийдеш першим туди, де тебе люди роками ждуть. Тебе там ще ні разу і в вічі не бачили, а вже думають про тебе давно (О. Гончар)
зі сл. говори́ти і под. Особисто, безпосередньо кому-небудь. Приклади
  • — Хоч один, кажуть, не витерпів, сказав правду у вічі тому вискочці (І. Цюпа)
  • Ніхто до сьогоднішнього дня не казав такого у вічі: він надіявся, що люди не знають його хитрувань (М. Стельмах)
  • [Скарбун:] Нічого, ми ще зустрінемось… [Назар:] Не заперечую. Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний)
Відверто, неприховано, відкрито. Приклади
  • [Руфін:] Я тебе пустив би, я б не одержав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: Пусти мене, бо ти мені бридкий (Леся Українка)
  • Слухачі йому в вічі відповідали глумом: Сокирі не треба їх [настроїв у творах], бо вона [сокира] слухає тільки дерев'яною ручкою могутні настрої оточення… (Т. Осьмачка)
  • [Гіта:] Невже ви не можете приборкати цього маленького тирана! Він глузує з вас у вічі, а ви ще й раді! (І. Кочерга)
У присутності кого-небудь. Приклади
  • У вічі будуть шанувати, а за очі проклинати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялися за очі (Панас Мирний)
  • — Не бійся вітру летючого, піску сипучого, стережися дами жирової. В очі добра — поза очі відьма (Григорій Тютюнник)

не ба́чити / рідше не поба́чити [і] у ві́чі.

Не зустрічатися з ким-небудь. Приклади
  • — Сідай, Давиде,.. гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба, й у вічі не бачили один одного. Тільки подумати: п'ята осінь! (А. Головко)
  • Другі… казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний)
кого. Не знати когось, бути незнайомим з ким-небудь,. Приклади
  • Колодуб був задумливий і якийсь відсторонений, зчужілий. Дізнався про батька, якого не бачив у вічі, і про матір, і про себе (Ю. Бедзик)
чого. Немає; не можна знайти. Приклади
  • Учора був я в районі та у земвідділ заходив — нашого приговора й у вічі там не бачили. Ні у входящих, ні в ісходящих (А. Головко)
  • — У других на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш (Панас Мирний)

рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] кому і без додатка.

Говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь. Приклади
  • рі́зати у ві́чі що. Таких [як Куцокінь] ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. ..Не люблять неволі, напівправди, менжування людьми, крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі (З журналу)
  • Рі́зати пра́вду-ма́тку. Я підводжуся й ріжу правду-матку. — Вибачте, — кажу, — пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: Все попереду… (А. Крижанівський)
  • рі́зати пра́вду-ма́тінку. Видає себе [Вечірко] за правдолюба — ріже правду-матінку (Ю. Мушкетик)
  • — Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов'яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав (З газети)
  • Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик одважиться, по стародавній мові. Що хлібець їж. А правду ріж. Того й гляди — утнуть, як Комарові (Л. Глібов)

мая́чи́ти у ві́чі (пе́ред очи́ма) кому і без додатка.

Поставати в уяві; ввижатися, згадуватися. Приклади
  • Хоч би маленький шматочок м'яса! Явдоха відчуває — м'ясо відживило б її. Воно маячить перед очима — рум'яне, піджарене… (О. Донченко)
Знаходитися на видному місці; бути помітним, привертати увагу. Приклади
  • [Одарка:] Чи се ж тобі, дівко, звичайно середу [серед] дня з парубком на вулиці стояти? — маяче [маячить] усім у вічі, як та верства! (Г. Квітка-Основ'яненко)

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. Приклади
  • — Привезли якогось свого слідувателя [слідчого] з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле)
  • — Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його [пана] самого вже правцем поставило,— хтось, одказав. Душ з п'ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний)

смія́тися в [живі́] о́чі (ві́чі) кому, над ким.

Не приховувати свого глузування над ким-небудь у його присутності. Приклади
  • Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (М. Коцюбинський)
  • Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялись за очі, малювали малюнки, як Яків Грицай ганявся по майдану (Панас Мирний)
  • [Михайло:].. Так, вона [мати] скупа,.. старомодна, але сміятися їй у вічі грішно (В. Собко)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти , а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого .

Хто -небудь зник безслідно ; про кого -небудь зовсім невідомо нічого . Приклади
  • ні ви́дом вида́ти , ні сли́хом слиха́ти . Його ексцеленція приступив до стола з газетами . . Ов , а се що таке ? Другого опозиційника , «Сінника Польського» ні видом видати , ні слихом слихати ! (І . Франко )
  • не слиха́ти , ви́дом не вида́ти . От година по годині Стила упливати , А Якима не слихати , Видом не видати (С . Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно , ані слихом слихати , ані видом не видати (З газети )

у ві́чі (ви́дом) не вида́ти кого, чого, фольк.

Зовсім не бачити. Приклади
  • ви́дом не ви́дано. Видом ніколи не видано, Щоб такая буря злая на козаків так міцно виступала й уставала… (Дума)
  • — Мені ніколи в житті на думку не спадало будь-кого образити, а щодо якогось генерал-майора, то про нього я навіть і не чув і видом не видав (Переклад С. Масляка)
  • У султана білії палати, а під ними чорнії темниці, там сидять в неволі бідні бранці, Світа-сонця не видають в очі (Леся Українка)
  • — Чом батька я свого Анхиза І досі в вічі не видав Ні з грішними, ні у Плутона? (І. Котляревський)

би́ти у ві́чі (в о́ко).

чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Приклади
  • Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський)
Бути особливо помітним; привертати увагу. Приклади
  • Були виставлені напоказ всякі дива:.. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний)
  • — Маковею,— спокійно вів Роман,—.. Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув….. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! (О. Гончар)
  • Довбня почав оглядати хату.. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний)

пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі] кому.

Навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати що-небудь. Приклади
  • пе́рти тумана́ в о́чі. — Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді,— сказав Густав (І. Франко)
  • — Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не тільки мені, а й вам (М. Стельмах)
  • Андрій знав, що вони лише ради нього пускають туману, до начальства ж вони про цей випадок не донесуть (І. Багряний);— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро,— Що за охота тобі мене морочити? То заговоривши буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш (П. Куліш)

а́ні (ні ) сли́хом [не ] слиха́ти, а́ні (ні ) ви́дом (у ві́чі ) не вида́ти кого.

Хто -небудь зник безслідно; про кого -небудь зовсім невідомо нічого. Приклади
  • ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами. . Ов, а се що таке ? Другого опозиційника, «Сінника Польського» ні видом видати, ні слихом слихати ! (І. Франко )
  • не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стила упливати, А Якима не слихати , Видом не видати (С. Руданський )
  • Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети )