ВІЗЬМУСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

взя́тися лубко́м.

Стати твердим, цупким, негнучким і т.ін. Приклади

Стоїть Щур під млином на греблі, розминає язик у роті, що лубком узявся, сам себе допікає (С. Васильченко)

бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́ і т.ін.)

Сперечатися. Приклади

Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля самовара (О. Гончар)

Битися з кимсь чи починати бійку. Приклади

— Хіба він мені брат? — каже було Василь.. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний)
Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко)

бра́тися / взя́тися по́пелом.

Зникати, пропадати. Приклади

Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров'я накладала, а тепер — де воно [добро]? Попелом узялося… (М. Коцюбинський)

де не взя́тися.

Несподівано, раптово з'явитися. Приклади

Вже Данько з матір'ю наближався до дверей, як раптом, де не взявшись, викотилось йому під ноги кудлате собача (О. Гончар)
Б'ються [лицарі] день, б'ються другий,— як де не взявсь молодий гетьман на коні. Усі склонились [схилились] перед ним (П. Куліш)
Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву (Панас Мирний)

де не візьми́сь.

Несподівано з'явитися. Приклади

де не взя́вся. І відкрився Данькові залитий сонцем таврійський степ і синьоока дівчина, де не взявшись, усміхаючись, бреде по пояс у заповідних розшумованих травах — і то вже був сон (О. Гончар)
Де не візьмись сепаратисти — чубаті, шустрі, в сивих штанях, з червоними стрічками, як не вхоплять його [пристава] за шию (С. Васильченко)
Коли се де не візьмись п'яниця Грицько (Панас Мирний)

Зовсім несподівано; зненацька, раптово. Приклади

Де не візьмись кравчина гайдамаків з Лисенком — геп! і оступили в город! (М. Костомаров)
Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню. А тут, де не візьмись, командир корпусу їде (Григорій Тютюнник)

аж за го́лову взя́тися.

Уживається для вираження сильного здивування, переживання, туги, розпачу тощо. Приклади

Цар як подивився: що в ньго свиточка — латка на латці, штанці — коліна повилазили, то аж за голову взявся: Як-таки, щоб я свою дитину та за такого хлопа віддав (Збірник Український дитячий фольклор)
Показав се [карту] батькові, розтолкував, і старий аж за голову взявся (І. Франко)

бра́тися / взя́тися за перо́.

Починати писати; займатися літературною діяльністю. Приклади

Опівночі прокинувся [Коркошко] від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко)
Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади

і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

бра́тися / взя́тися за ро́зум.

Починати серйозно займатися якоюсь корисною справою. Приклади

Він заявив, що він починає вчитись.— Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба)
Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках (Н. Рибак)

Ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо. Приклади

— Наша порада тобі, товаришу Нерчин, не гаючи часу, взятися за розум. Захищай диплом і не комизся (Н. Рибак)
[Виборний:] Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя.— Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський)
Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик)
Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того може, що ще молоді? (Леся Українка)

бра́тися / взя́тися зуба́ми за що.

Рішуче, настійно робити що-небудь, домагатися чого-небудь. Приклади

— Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар)

бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́).

Читати, вчитися. Приклади

Їздив [Дмитро] у хурманку на цукровню по жом а чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (М. Стельмах)

Готувати уроки; готуватися до занять і т.ін. Приклади

Цілий день школяр прогуляв, ще й за книжки не брався.

бра́тися / взя́тися кри́гою, перев. зі сл. о́чі, по́гляд.

Ставати холодним, байдужим. Приклади

— Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах)

бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки.

Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т.ін. Приклади

Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов)

де взя́вся на на́шу го́лову, несхв.

Уживається для вираження сильного незадоволення, досади з приводу чогось, когось несподіваного або небажаного, неприємного. Приклади

— Зараз на кутку облава. Нехай Данило не проґавить. Щоб їх чортяка забрав, де взялися на наші голови! Отак весь ранок воловоджусь, ледве жива… (Іван Ле)

бра́тися / взя́тися за своє́.

Продовжувати робити щось, наполягати на чомусь. Приклади

Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс)