ВІДІРВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

з шкі́рою не відірва́ти (не віді́рвеш) від чого, зі сл. прили́пнути, приста́ти і т.ін.

Дуже міцно. Приклади
  • І не занадто вже тлустий [управитель] Гервасій Салоган, тільки темні щоки трохи розпухли внизу, а от противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не відірвати (М. Стельмах)

[живце́м] відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що.

Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Приклади
  • Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував [Василь], як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик)
  • Мусить вона [Яресьчиха] розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар)

відірва́ти го́лову кому і без додатка, грубо.

Суворо покарати кого-небудь. Приклади
  • — Будь здорова. Коли ж хто зобидить тебе — прибігай до мене і я йому голову відірву! — хмуриться парубоче обличчя (М. Стельмах)
2.Знищити кого-, що-небудь; розправитися з кимсь, з чимсь. Приклади
  • — Чи се [віщування] значить, що й ворожій силі, яка напосілась на Україну, я відірву голову і вона не заїсть мене? (І. Франко)

відрива́ти / відірва́ти з рука́ми.

Охоче, швидко купувати щось у кого-небудь. Приклади
  • — Ось їду у Францію… Хімія наша їх дуже задовольняє… А фізика наша їм — ніяк! Не такий розмір шматка! У нас як? Хоч що дай — з руками відірвуть! (П. Загребельний)

не могти́ відірва́ти оче́й від кого--чого.

Пильно, з інтересом дивитися на кого-, що-небудь; милуватися кимсь, чимсь. Приклади
  • Не могла [Варвара] одірвати очей від гамірливої вулиці (В. Кучер)
  • І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура)

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого--чого і без додатка.

Хто-, що-небудь надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні. Приклади
  • — В Ганни Іванівни он яка чорнобурка! І рушниці нема, і собак нема, — а чорнобурка — очей одірвать не можна (Остап Вишня)
  • оче́й не мо́жна відвести́ (відірва́ти). Яблука і груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести (Ю. Збанацький)
  • — Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті… (О. Гончар)
  • [Галя:] Я знаю деяких дівчат… Обличчя в них — очей не відірвеш, а душа — плюска, крихітна, сіра (О. Левада)

не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́) оче́й (по́гляду) від кого-чого.

Весь час, уважно, пильно дивитися на кого-, що-небудь, стежити за ким або чимсь. Приклади
  • Під стіною, біля включателя стояв вже пикатий чоловік у чорному халаті і не відводив очей з того, що держав у руках годинника (Мирослав Ірчан)
  • Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка (Ю. Збанацький)
Милуватися ким-, чим-небудь, дивлячись на когось, щось. Приклади
  • З тебе, красо, очей не зрушу (М. Старицький)
  • не зру́шити оче́й з кого. З вас у думці очей я не зрушу: Краса ваша — се ті ідеали, Що на час озаряють нам душу… (П. Грабовський)
  • Коли стемніло, на галявину прийшла Лукія. І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура)
  • Стоїть він у садочку з своєю милою й очей не відірве від її хорошого личенька (М. Старицький)

відрива́ти / відірва́ти о́чі (по́гляд) від кого-чого і без додатка.

Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Він [комбриг] хотів відірвати погляд, але його очі якось самі впали на зціплений кулак [вбитого бійця] (Ю. Бедзик)
  • Черниш зморщився і, з зусиллям відірвавши очі від картини, суворо подивився на Блаженка (О. Гончар)
  • Харкевич іноді відривав погляд від рівного, мов асфальт, грейдера і скоса поглядав на моряка (С. Голованівський)
  • Імператор відривав очі від гнітючого краєвиду і знову продовжував ходити по залі, вдивляючись в гладенький паркет (П. Кочура)