ВІДХОДИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т.ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т.ін.) на за́дній (дру́гий) план.

Стати другорядним, неістотним, менш важливим, значущим. Приклади
  • — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше я відходить на задній план (М. Томчаній). — Краківська гімнізія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу)
  • Як прийшла [Олена], бровами повела…— так мов одразу посвітлішало в корчмі, Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич)
  • Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу)
  • — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб'язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі… Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам'ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар)

відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію).

Безповоротно минути, пройти, зникнути. Приклади
  • Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять… Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко)
Забутися. Приклади
  • Все, що снилось — говорилось, Не відходило в минуле (М. Рильський)
Перестати вживатися, використовуватися. Приклади
  • Відійшли в минуле постоли, полотняні штани, виткані з семірки (І. Цюпа)

відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, книжн.

Померти. Приклади
  • Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. Відійшла у царство небесне. Через дурницю (Б. Бойко)

ви́ходити (відходи́ти, відбі́гати) но́ги.

Втомитися від довготривалого ходіння. Приклади
  • [Мусій:] За чотири місяці зовсім одбігав ноги (М. Кропивницький)
  • — От, той козак Савлук ходив, ходив — і набрів оце й низькоділ, де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Марко Вовчок)
  • — Ідіть до ворожки, вона вам порадить.— Я вже ноги свої виходила. Нічого не допомагає (Ірина Вільде)

відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч.

Померти. Приклади
  • Буде у Сурамі Велике свято — пам'ятник відкриють Незламній поетесі-войовниці [Лесі Українці], Що там у сон довічний відійшла (М. Рильський)
  • Минуло п'ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети)

відійти́ / відхо́дити від гріха́.

Запобігти якомусь осудливому вчинку; не допустити, відвернути що-небудь небажане, неприємне. Приклади
  • Роман чує, як буйний гнів кидається йому в руки і голову, і, щоб відійти від гріха, швидко обертається і вилітає з нечистої, тісної од всякого добра кімнати (М. Стельмах)

відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) у небуття́, книжн.

уроч. Померти. Приклади
  • [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв)
  • Пішов чоловік у небуття, так і не повідавши нікому таємниці, де придбав хлопчину, з якого той кореня (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Не помре [Сеспель], не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі (Ю. Збанацький)
Перестати існувати; зникнути. Приклади
  • На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення — Нехай ідуть у небуття. Їх відреклася рідна неня, За свідка маючи життя (Д. Павличко)
2.Безповоротно минути, пройти. Приклади
  • У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни (З газети)
  • Ще приголомшені вчорашнім ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття (П. Загребельний)

відійти́ / відхо́дити в тінь.

2.перед ким. Поступитися чим-небудь. Приклади
  • Письменниця [Леся Українка] бачила й те, що Долорес не змогла стати головною героїнею драми, а мусила відійти в тінь перед Анною (З журналу)
Зайняти другорядне місце; усунутися. Приклади
  • На фоні досвідченого шахіста скромний учень відійшов у тінь. відступи́ти в тінь. — Скільки часу минуло, скільки подій, повних трагізму й величі, сталося на моїх очах, що мимоволі все особисте, як би глибоко не зачіпало воно свідомість, мусило відступити в тінь (Л. Первомайський)