ВІДБИРАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

відбира́ти / відібра́ти ро́зум кому.

Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. Приклади

Кого хоче Бог покарати, тому розум відбирає (П. Козланюк)
Вона [Рахіра] відбирала йому весь розум і всю свідомість його єства (О. Кобилянська)

безос. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити, розуміти і сприймати. Приклади

Розум мені відібрало, а коли став потроху оговтуватись,.. згадалось мені, що такі самісінькі очі, як у Петра Зосимовича Варави, бачив я і в тієї славної телички, за яку рідна жінка Мартоха позичила мене Дармограїсі (Є. Гуцало)

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади

Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов'язки, завдання і т.ін. Приклади

Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш хліб, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх вовків (О. Гончар)

Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. Приклади

— На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах)
І не криється баба [знахарка]: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб'ємо — нащо все порозказували? (Дніпрова Чайка)
[Галя:] Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати… (Панас Мирний)

Позбавляти кого-небудь спокою, душевної рівноваги. Приклади

— Не бачу перед собою його смуглявий вид, привиджуються його чорні очі, неначе він. . одібрав серце й душу (І. Нечуй-Левицький)

у кого, кому. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось. Приклади

у кого. Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. Приклади

— Усе… привиджуються його чорні очі, неначе він одібрав у мене памороки (І. Нечуй-Левицький)

Вабити, приваблювати своєю яскравістю, приємним виглядом і т.ін. Приклади

— Підкликає мене вчора пальцем Петро-лавошник..: привіз, каже, одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)

Позбавляти кого-небудь здатності говорити. Приклади

У старої нахабство гостя відібрало мову, вона тільки показувала йому на інший стілець (Ю. Яновський)

Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т.ін. Приклади

— Ні, ні, я точно знаю! — Сидорчук так наполошився, що йому мало не відняло мову (Ю. Бедзик)
річ відтя́ти. — Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло. Мотря повернулася, вийшла (Панас Мирний)
Треба було озватися до неї, привітатись, а в мене відібрало мову, стояв як пень (Ю. Збанацький)
Оля ж, видно, всього сподівалась, тільки не того дружнього усміху. Може, через те й мову їй відібрало? (Є. Гуцало)
Біленьке, злегка пойняте загаром, воно [дівча] так невимушено розглядало Данька, що йому притьмом відбирало мову (О. Гончар)