ВХОПИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, на́че і т.ін.) вогню́ вхопи́ти, ірон.

На дуже короткий відрізок часу. Приклади
  • Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький)

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т.ін.) Бо́га за бо́роду.

Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. Приклади
  • вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде)
  • — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах)
  • — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах)
  • І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник)
  • Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня)
  • — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко)

вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са).

Бути битим, зазнати удару. Приклади
  • оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський)
  • Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній)
  • — Нехай його дідько візьме! — буркнув… той [ріпник], що дістав невинно ляпаса (І. Франко)
  • Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький)
  • Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар)

вхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон.

Нічого не дістати. Приклади
  • [Кіндрат Антонович:] А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив!.. (М. Кропивницький)

вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм.

Обирати кого-небудь об'єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. Приклади
  • вхопи́ти на ку́тні. [Любка:] Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! [Хведоска:] Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький)
  • [Надежда (сміється):] Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. [Прохор:] Та я той… Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький)
  • — Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т.ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т.ін.) сторчака́ (рідше стовбула́).

Падати вниз головою. Приклади
  • Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський)
  • Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака (П. Загребельний)
  • — Чого ти тут бродиш вночі?.. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький)
  • Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний)
  • Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Українські народні пісні)

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду).

Зазнати невдачі. Приклади
  • [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще.. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко)
  • — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (В. Шевчук)
  • Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах)
  • — Поїдемо, хлопці, далі, — сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський)
  • — А братчики тоді: А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами (П. Куліш)

вхопи́ти за се́рце (за ду́шу) кого.

перев. чиє (чию). Глибоко зворушити, вразити, схвилювати кого-небудь. Приклади
  • За душу прямо вхопило… Ну й видавило важку сльозу… (В. Козаченко)
  • Вирішив написати… оповідання, щоб вхопило за вчительське серце (С. Васильченко)
  • У старого пана, що сидів при столі, підперши сиву голову, бризнули з очей сльози, густі, грубі, як горох, і закапали на стіл. Візника вхопили вони за серце (І. Франко)
  • — Поскочив він до неї; а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і про те, що заблудив у пущі: вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш)
Повністю заволодіти ким-небудь (про почуття). Приклади
  • І така мене досада за серце вхопила (Панас Мирний)
  • Він навіть зупинився на хвилинку, тільки на хвилинку. Скажена лютість вхопила його за серце (М. Коцюбинський)

вхопи́ти ти́пцю́, заст.

Натрапити на потрібний шлях, на потрібну дорогу. Приклади
  • Як погнався за їм [злодієм], то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю й через те не догнав (Словник Б. Грінченка)

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого.

Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Приклади
  • — Пригадуєш, як куркульню брали за барки? (О. Гончар)
  • Стоколос [бурщик] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський)
Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю ( перев. під час сварки, суперечки). Приклади
  • Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало)
  • — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник… Кажу: батька рідного не пущу… А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський)
  • Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха).

Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Приклади
  • Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис)
  • — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)
  • Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він… Наче окропом налитий… Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар)

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т.ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня.

Одержати відмову при сватанні, залицянні. Приклади
  • Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня, потім заслав старостів до другої і потяг гарбуза (І. Нечуй-Левицький)
  • — Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко)
Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Приклади
  • У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь)
  • Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний)
  • І чого він… оце Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він… мусив схопити облизня (Д. Бедзик)
  • — Віриш ти, що ця свердловина… дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа)
  • Вже другий день Тарас никав селом в такому стані.. .Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (В. Шевчук)
  • Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти.

Дуже мало. Приклади
  • — Та піді мною аж жижки затремтіли, коли я побачив, як всі читають цей Маніфест про війну, а радості мов шилом юшки вхопили (Переклад С. Масляка)

бене́ря вхопи́ла кого, грубо.

Хто-небудь десь зник або помер. Приклади
  • — А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк)

моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка.

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • — Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський)
  • Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський)
Комусь холодно, хтось починає мерзнути. Приклади
  • Надворі мороз хапав за плечі.

біс узя́в (вхопи́в і т.ін.) кого, зневажл.

Пропав, згинув (про тварину). Приклади
  • — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний)
  • Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр. присл.)
Хто-небудь помер, загинув. Приклади
  • Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр. присл.)
  • Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк)
  • Мов пара отрутна, штрикнув [напій] його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко)

доса́да бере́ (нахо́дить, хапа́є і т.ін.) / взяла́ (найшла́, вхопи́ла і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т.ін. Приклади
  • запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко)
  • доса́да гризе́. А стара пані. . прислухається, що вони там між собою говорять.., та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок)
  • — Я думала, що у вас ще й на третій [рік в наймах] зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує [господиня], не від того, та що ж? У тебе мале. . І така мене досада за серце вхопила!.. (Панас Мирний)
  • Досада мене така взяла! А, звісно, як досада найде на господаря, то на кому ж її зірвати, як тільки на своїх близьких тобі людей (Панас Мирний)
  • — Кричиш! — образився Шумило. — І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко)
  • Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський)

ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т.ін.) кого, грубе.

Хто-небудь раптово помер, загинув. Приклади
  • — Напчихати мені на все! Завтра або позавтру [позавтра], може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко)
  • Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв… що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади
  • скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
  • скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
  • до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
  • скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
  • скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
  • Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
  • Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
  • Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
  • Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
  • Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
  • Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
  • Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
  • За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

чорти́ не вхопи́ли кого, грубо.

Хто-небудь живий, не вмер; з ким-небудь нічого не трапилося. Приклади
  • — Живий? — торсонув плече побратима чоботар.— Ще мене чорти не вхопили,— грубо озвався Шмалько (С. Добровольський)
  • Сафрон із сім'єю переїхав жити на зиму до свого свата Созоненка. Весною кілька разів скликав толоку, відбудувався і знову зажив на старому місці. Чорти не вхопили його, має чим потрясти в калитці! — говорили люди (М. Стельмах)

хай (неха́й) чорт (лихи́й, нечи́стий) бере́ / ві́зьме́ (ухо́пить) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги, байдужості до когось або бажання позбутися їх. Приклади
  • [Олімпіада (чоловіку):] Бодай вже тебе чортяки вхопили!.. (М. Кропивницький)
  • бода́й чорти́ (чортя́ки┌146641) вхопи́ли. Він лютився.., і директорові чимало прокльонів діставалось: — А бодай того директора чорти вхопили (Л. Мартович)
  • бода́й нечи́стий узя́в. — Я вже забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли купідонові, про котри торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті купідонові стріли стріли (І. Нечуй-Левицький)
  • Лихо розказувать, Щоб бридке приснилось! Нехай його лихий візьме! (Т. Шевченко)
  • Хай візьме чорт мою дурну істоту! Цей Лермонтовський голубий туман Мені залити хоче всю роботу І геть зірвати виробничий план (М. Рильський)
  • Виб'ють ковбки останнього пструга в Черемоші, сплавлять з Балтагула останнійй ковбок, а там — хай все чорт бере, гуцули. Аби лиш податок давали та в кожнім селі мали жандармерію (Г. Хоткевич)

тря́сця вхо́пить (схо́пить) кого, зневажл.

Станеться лихо, нещастя з ким-небудь; прийде час помирати. Приклади
  • Казала я тобі [Дарці], не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка)
  • — Баба собі така [упирка], ніяк її трясця не вхопить,— знехотя сказав батько,— знахурка [знахарка] (А. Головко)
  • З похмілля нудяться, їдять за горобця. Об Семені дрижать, об Петрі — з ранку мліють; А схопить трясця — Ґвалт!.. покличте панотця — Хай сповіда (П. Гулак-Артемовський)

хапу́н ухопи́в / вхо́пить кого і без додатка, грубо.

З ким-небудь щось трапилося. Приклади
  • [Голос за садом:] Федоро! Який там тебе хапун ухопив [Спокійніше] Так немов у воду впала молодиця (С. Васильченко)
  • Він теж, як не вхопить хапун, після свого середньоліття, подасться у пасічники (М. Стельмах)