ВХОПИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як (мов, на́че і т.ін.) вогню́ вхопи́ти, ірон.

На дуже короткий відрізок часу. Приклади

Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький)

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т.ін.) Бо́га за бо́роду.

Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. Приклади

вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде)
— Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах)
— Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах)
І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник)
Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня)
— Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко)

вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са).

Бути битим, зазнати удару. Приклади

оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський)
Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній)
— Нехай його дідько візьме! — буркнув… той [ріпник], що дістав невинно ляпаса (І. Франко)
Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький)
Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар)

вхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон.

Нічого не дістати. Приклади

[Кіндрат Антонович:] А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив!.. (М. Кропивницький)

вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм.

Обирати кого-небудь об'єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. Приклади

вхопи́ти на ку́тні. [Любка:] Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! [Хведоска:] Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький)
[Надежда (сміється):] Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. [Прохор:] Та я той… Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький)
— Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т.ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т.ін.) сторчака́ (рідше стовбула́).

Падати вниз головою. Приклади

Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський)
Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний)
— Чого ти тут бродиш вночі?.. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький)
Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний)
Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Українські народні пісні)

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду).

Зазнати невдачі. Приклади

[Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще.. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко)
— Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (В. Шевчук)
Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах)
— Поїдемо, хлопці, далі, — сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський)
— А братчики тоді: А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами (П. Куліш)

вхопи́ти за се́рце (за ду́шу) кого.

перев. чиє (чию). Глибоко зворушити, вразити, схвилювати кого-небудь. Приклади

За душу прямо вхопило… Ну й видавило важку сльозу… (В. Козаченко)
Вирішив написати… оповідання, щоб вхопило за вчительське серце (С. Васильченко)
У старого пана, що сидів при столі, підперши сиву голову, бризнули з очей сльози, густі, грубі, як горох, і закапали на стіл. Візника вхопили вони за серце (І. Франко)
— Поскочив він до неї; а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і про те, що заблудив у пущі: вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш)

Повністю заволодіти ким-небудь (про почуття). Приклади

І така мене досада за серце вхопила (Панас Мирний)
Він навіть зупинився на хвилинку, тільки на хвилинку. Скажена лютість вхопила його за серце (М. Коцюбинський)

вхопи́ти ти́пцю́, заст.

Натрапити на потрібний шлях, на потрібну дорогу. Приклади

Як погнався за їм [злодієм], то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю й через те не догнав (Словник Б. Грінченка)

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого.

Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Приклади

— Пригадуєш, як куркульню брали за барки? (О. Гончар)
Стоколос [бурщик] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський)

Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю ( перев. під час сварки, суперечки). Приклади

Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало)
— Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник… Кажу: батька рідного не пущу… А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський)
Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха).

Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Приклади

Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис)
— Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)
Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він… Наче окропом налитий… Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар)

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т.ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня.

Одержати відмову при сватанні, залицянні. Приклади

Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня, потім заслав старостів до другої і потяг гарбуза (І. Нечуй-Левицький)
— Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко)

Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Приклади

У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь)
— Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний)
І чого він… оце Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він… мусив схопити облизня (Д. Бедзик)
— Віриш ти, що ця свердловина… дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа)
Вже другий день Тарас никав селом в такому стані.. .Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (В. Шевчук)
Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти.

Дуже мало. Приклади

— Та піді мною аж жижки затремтіли, коли я побачив, як всі читають цей Маніфест про війну, а радості мов шилом юшки вхопили (Переклад С. Масляка)

бене́ря вхопи́ла кого, грубо.

Хто-небудь десь зник або помер. Приклади

— А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк)

моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка.

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

— Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський)
Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський)

Комусь холодно, хтось починає мерзнути. Приклади

Надворі мороз хапав за плечі.

біс узя́в (вхопи́в і т.ін.) кого, зневажл.

Пропав, згинув (про тварину). Приклади

— Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний)
Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр. присл.)

Хто-небудь помер, загинув. Приклади

Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр. присл.)
Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк)
Мов пара отрутна, штрикнув [напій] його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко)

доса́да бере́ (нахо́дить, хапа́є і т.ін.) / взяла́ (найшла́, вхопи́ла і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т.ін. Приклади

запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко)
доса́да гризе́. А стара пані. . прислухається, що вони там між собою говорять.., та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок)
— Я думала, що у вас ще й на третій [рік в наймах] зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує [господиня], не від того, та що ж? У тебе мале. . І така мене досада за серце вхопила!.. (Панас Мирний)
— Досада мене така взяла! А, звісно, як досада найде на господаря, то на кому ж її зірвати, як тільки на своїх близьких тобі людей (Панас Мирний)
— Кричиш! — образився Шумило. — І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко)
Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський)

ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т.ін.) кого, грубе.

Хто-небудь раптово помер, загинув. Приклади

— Напчихати мені на все! Завтра або позавтру [позавтра], може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко)
Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв… що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

чорти́ не вхопи́ли кого, грубо.

Хто-небудь живий, не вмер; з ким-небудь нічого не трапилося. Приклади

— Живий? — торсонув плече побратима чоботар.— Ще мене чорти не вхопили,— грубо озвався Шмалько (С. Добровольський)
Сафрон із сім'єю переїхав жити на зиму до свого свата Созоненка. Весною кілька разів скликав толоку, відбудувався і знову зажив на старому місці. Чорти не вхопили його, має чим потрясти в калитці! — говорили люди (М. Стельмах)

хай (неха́й) чорт (лихи́й, нечи́стий) бере́ / ві́зьме́ (ухо́пить) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги, байдужості до когось або бажання позбутися їх. Приклади

[Олімпіада (чоловіку):] Бодай вже тебе чортяки вхопили!.. (М. Кропивницький)
бода́й чорти́ (чортя́ки┌146641) вхопи́ли. Він лютився.., і директорові чимало прокльонів діставалось: — А бодай того директора чорти вхопили (Л. Мартович)
бода́й нечи́стий узя́в. — Я вже забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли купідонові, про котри торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті купідонові стріли стріли (І. Нечуй-Левицький)
Лихо розказувать, Щоб бридке приснилось! Нехай його лихий візьме! (Т. Шевченко)
Хай візьме чорт мою дурну істоту! Цей Лермонтовський голубий туман Мені залити хоче всю роботу І геть зірвати виробничий план (М. Рильський)
Виб'ють ковбки останнього пструга в Черемоші, сплавлять з Балтагула останнійй ковбок, а там — хай все чорт бере, гуцули. Аби лиш податок давали та в кожнім селі мали жандармерію (Г. Хоткевич)

тря́сця вхо́пить (схо́пить) кого, зневажл.

Станеться лихо, нещастя з ким-небудь; прийде час помирати. Приклади

Казала я тобі [Дарці], не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка)
— Баба собі така [упирка], ніяк її трясця не вхопить,— знехотя сказав батько,— знахурка [знахарка] (А. Головко)
З похмілля нудяться, їдять за горобця. Об Семені дрижать, об Петрі — з ранку мліють; А схопить трясця — Ґвалт!.. покличте панотця — Хай сповіда (П. Гулак-Артемовський)

хапу́н ухопи́в / вхо́пить кого і без додатка, грубо.

З ким-небудь щось трапилося. Приклади

[Голос за садом:] Федоро! Який там тебе хапун ухопив [Спокійніше] Так немов у воду впала молодиця (С. Васильченко)
Він теж, як не вхопить хапун, після свого середньоліття, подасться у пасічники (М. Стельмах)