ВСЯКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

вся́ка вся́чина.

Дуже багато чого-небудь різного, зовсім несхожого (про предмет розмови і т.ін.). Приклади
  • За сніданком [сестра] наговорила стільки всякої всячини, що іншій на тиждень вистачило б (Я. Гримайло)
Найрізноманітніші речі, предмети і т.ін. в їх сукупності. Приклади
  • — Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину (Григір Тютюнник)
  • Вміють [дочки отця Миколая] і грати на мандоліні, і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (М. Стельмах)
  • Він торгував маззю, мотуззям, заліззям і всякою всячиною, яка потрібна для селян (І. Франко)

на всі (вся́кі, рі́зні і т.ін.) лади́.

Різноголосий, всілякий і т.ін. ( перев. про звуки). Приклади
  • Писар… нероздягнений спить щасливим сном із присвистами на всі лади (Ф. Малицький)
Будь-якими способами; по-різному, всіляко і т.ін. Приклади
  • Коли хто помилявся в читанню,.. підхоплював [о. Телесницький] помилку, повторював її на різні лади (І. Франко)
  • Ходив Грицько.., марив на всякі лади, пригадуючи колись перечитані романи (С. Васильченко)
  • Він [головком] зовсім не почував утоми, і його голова на всі лади варіювала план загального наступу і кривавої атаки (Ю. Яновський)
зі сл. густи, співа́ти і т.ін. Видаючи різноманітні звуки; різноголосо. Приклади
  • В степу… стрекотали коники, співали на різні лади пташки (П. Панч)
  • На околицях міста на всі лади загули фабрики й заводи (П. Панч)
  • Немовби там… сиділо щонайменше з півсотні солов'їв та з десяток жайворонків, і виспівували вони [птахи] на всі лади (І. Цюпа)
зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін. Із захопленням, багато, жваво і т.ін. Приклади
  • На усякі лади про це балакали (Марко Вовчок)
  • Ревна громадянка, вона потім до самої грязелікарні на всі лади розповідатиме, як перша помітила цього малого злочинця (О. Гончар)
зі сл. хвали́ти, проси́ти і т.ін. Дуже; сильно. Приклади
  • Скочив Заєць на ослін, Що робить? — міркує він.. Просить [Рись] на усі лади — Йди Ведмедя розбуди! (Д. Павличко)
  • на вся́кий лад. Нам привіз його [керівника] й нарадив Навесні районний сват… Вихваляв на всякий лад: Це вам клад (С. Олійник)
  • Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко)
зі сл. обмірко́вувати і под. З усіх сторін, всебічно. Приклади
  • За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною, і її обмірковували на всі лади (Л. Дмитерко)

без вся́кого, розм.

Безумовно, обов'язково. Приклади
  • Однак нема лиха без добра: з'явився у червоних тет-де-пон, зате Слащова тепер без всякого вижене [Врангель] з військ, психічно ненормальним оголосить (О. Гончар)

ма́йстер (маста́к) на вся́кі (всі) шту́ки.

Дотепна, вигадлива і т.ін. людина. Приклади
  • Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька)
зневажл. Той, хто здатний на погані і т.ін. учинки. Приклади
  • Напівшепотом Джо відкрив таємницю:. .Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк)

про вся́кий (про всяк) ви́падок.

Передбачаючи можливу потребу. Приклади
  • — На передній лівій нозі коня хляпала підкова, — показує Іван Панасович на чітко окреслений слід. На всякий випадок зробимо відтиск, — носком чобота окреслює й прямує полем (М. Стельмах)
Для уникнення можливої небезпеки або чогось непередбаченого. Приклади
  • Господар ферми, закопавши на всяк випадок чоботи в землю і нарядившись у драні черевики, стояв біля воріт і прощався (О. Гончар)
  • на вся́кий (на всяк┌20928) ви́падок. [Таня:] Пальто? А навіщо? Надворі чудова погода. [Джен:] Просто так — не завадить на всякий випадок мати з собою пальто (В. Собко)
  • Мироненко зайшов по шию у воду і відштовхнув пліт. Про всяк випадок прив'язав себе до деревини (С. Голованівський)
  • Додому повертали ми, не поспішаючи, про всяк випадок знову ж не навпростець, а через Вижинівку (І. Муратов)

за вся́ку ціну́.

Обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди. Приклади
  • За всяку ціну треба було стати господарями на залізниці (М. Стельмах)
  • Вона [Регіна] викинула наперед себе руки, ніби за всяку ціну мала спіймати Гайдамаку (Б. Бойко)
  • Старшина Колотуха… повинен був за всяку ціну пробитися до своїх знову стати до бою (П. Автомонов)
  • — А він дурень. Радий за всяку ціну одкараскатись від неї і не знає як (М. Хвильовий)

ко́жний (ко́жен, вся́кий і т.ін.) раз.

Завжди, постійно, повсякчас. Приклади
  • Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший — По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський)
  • Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям..— Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить… (М. Коцюбинський)
  • І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка)

Всякому городу нрав і права.

Цитата — початковий рядок — з 10-ї пісні зі збірки «Сад божественних песней» (1757—1782) Г. Сковороди:
Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому сердцу своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
У цьому творі поет сатирично змальовує тогочасне суспільство й протиставить зажерливості й егоїзму панів і підпанків високі моральні якості людини з народу, в якої «совість, как чистый хрусталь».
В образному вживанні вислів виражає різноманітність людських інтересів, що стикаються в суспільному житті.
Приклади
  • Всякому городу нрав і права,
    Всяка імієть свой ум голова,
    Всякого прихоті водять за ніс,
    Всякого манить к наживі свій біс…
    (І. Котляревський, Наталка Полтавка)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання