ВПАДИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося) у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь завмирає від раптового переляку, тривоги і т.ін. Приклади
  • Тимкові почулося, ніби його хтось покликав. Оглянувся і побачив Солов'я. Серце обірвалося: Ну, так і є — до командира! (Ю. Збанацький)
  • Він не пам'ятає, як відчинив двері.. Назустріч холодне, незнайоме обличчя чужої жінки.. .Серце обірвалося (О. Донченко)
  • Павло побачив свою пробоїну і серце його впало (І. Багмут)
  • Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади
  • Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)
Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
  • гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
  • на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
  • як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
  • Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
  • — Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
  • Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
  • Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
  • — Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
  • Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
  • Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп.

Зовсім несподівано, раптово. Приклади
  • — Ось, тату, ні сіло ні пало, маємо собі нового читальника, прошу любити і жалувати, — каже батькові син, і вони обоє починають сміятися (М. Стельмах)
  • — Враз ні сіло, ані впало З брязком відчинились двері (І. Франко)
  • — Не гнівайтесь на мене, стареньку, що я оце, ні сіло ні впало увійшла, нікого не спитавши (Д. Ткач)
  • — Ти чогось шукаєш, Олю? — Ні, бабуню. Їду.— Куди? Що ти, моя дитино? Отак ні сіло ні впало (П. Дорошко)
Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. Приклади
  • — Неможливо собі уявити, щоб він перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов)
  • — Може, це на вас, ні сіло, ні пало, накидається Сагайдак? — звернувся Гавриленко до Коржа (С. Добровольський)
  • — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти [дітей] дурно (Б. Грінченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) з мо́сту впа́сти.

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • Оце пропав — як з мосту впав (Укр. присл.)

о́ко впа́ло чиє, на кого, на що.

Хтось глянув, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Андрієве око впало на папір розкритої течки, й серце йому тьохнуло (І. Багряний)
  • На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив легінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека — все виливалось у пісню (М. Коцюбинський)
  • — Цей нечестивий князь куди йде, то лихо веде за собою. Впало його око на тебе, і ти тонеш в сльозах (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути).

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • — А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув (П. Автомонов)
  • як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк)
  • — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми… (В. Кучер)
  • Клявся [Юріштан] перед усіма голосно на образ, що приведе Марусяка зв'язаним до Ясенева. І дійсно, ганяв знов горами, винюхуючи слід, але отаман мов у воду впав (Г. Хоткевич)
  • — З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький)
  • І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний)
Безповоротно відійти у минуле, залишитися в минулому. Приклади
  • ка́нути у во́ду. Князі і королі — все кануло у воду, Неволі чорної нікому не вернуть (М. Рильський)
  • Дівчата згадували комсомольські збори, стахановські зльоти… Все це як у воду кануло (Д. Бедзик)

па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка.

Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т.ін.; скорятися. Приклади
  • Вдихну у груди пломінь блискавиць,— Щоб перед ворогом не падать ниць, Щоб дихати в його лице вогнем! (Д. Павличко)
Принижуючись, просити про щось у кого-небудь. Приклади
  • — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик)
Виявляти кому-небудь велику шану. Приклади
  • Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар)
Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. Приклади
  • — Ти ще після всього повинен впасти на коліна, що з тобою так привітно обходяться, що не гордують тобою (З газети)

не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).

на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Приклади
  • пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
  • і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)
на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось. Приклади
  • не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
  • — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)

впада́ти / впа́сти в дити́нство.

Втрачати здоровий глузд, діяти, міркувати, поводитися несерйозно. Приклади
  • Глібові дивно було вислуховувати батькові просторікування, що скидалися на маячіння коли не психічно хворої, то людини, яка на старості впала в дитинство (П. Кочура)
  • — Я не дозволяю говорити зі мною в такому тоні.— Ви впадаєте в дитинство,— відповів Тірсен.— Це старечий маразм (В. Собко)

не з ду́ба впа́сти.

Бути досить досвідченим, розумним або обізнаним у чомусь. Приклади
  • — Отже, на шефа тягнуть Здирського, — сказав Сидоров. — А чим, скажімо, гірший я? — Я теж не з дуба впав, — насупився Саунський (А. Крижанівський)

па́дати / впа́сти з п'єдеста́лу.

Втрачати авторитет, повагу, високе громадське становище і т.ін. Приклади
  • Не ідеалізуйте мене, я насправжки скажу, що я сьогодні боюся, я вже раз падала з п'єдесталу,.. удруге сього не хотіла б (Леся Українка)

полу́да на о́чі впа́ла кому.

Хто-небудь неправильно розуміє, усвідомлює певні явища дійсності. Приклади
  • Вона нічого не чула, не розуміла, полуда впала їй на очі (З газети)

па́дати / впа́сти в оча́х кого, чиїх.

Втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду. Приклади
  • Чим нижче падав в очах військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця (О. Гончар)

впада́ти / впа́сти в па́м'ять (в па́м'яті) кому.

Запам'ятовуватися. Приклади
  • Добре йому впали у пам'яті і той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова, що, пахуча, розгорталася в темному вечорі (Марко Вовчок)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади
  • Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
  • В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
  • [Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
  • Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

впа́сти у ву́ха кому.

Хто-небудь почув про щось; стати відомим кому-небудь. Приклади
  • Погана слава про її шинок… ходила серед мирославської жіноти, навіть Явдосі нині щось у вуха впало (О. Ільченко)

не дава́ти / не да́ти [і] волоску́ (во́лосу і т.ін.) впа́сти з голови́ чиєї.

Дбайливо доглядати, оберігати кого-небудь; піклуватися про когось. Приклади
  • — І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший і не дасть і волосу з їхньої голови впасти (П. Загребельний)
  • Жили вони [Андріян та Мальва] тихо, красиво, дядько не давав волоску впасти з її голови (В. Земляк)

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі).

ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Приклади
  • — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний)
  • Неймовірна бідність в кишлаках кидалась в очі (Іван Ле)
  • Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко)
  • Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле)
  • Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде)
кому. Подобатися кому-небудь, звертати увагу на когось. Приклади
  • встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка)
  • І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • [Захарко:] Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! [Василь:] Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький)
Бути особливо помітним; помічатися. Приклади
  • Тільки шию та комір вкривав густий, аж темний загар, який зараз особливо впадав у вічі, відтінений білістю всього тіла, рівний, як кайма (О. Гончар)
  • Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (В. Собко)
  • Підрулив під самісінькі ворота, щоб машина менше в чужі очі впадала (В. Дрозд)
  • Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам'ятників старовини (М. Рильський)
кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. Приклади
  • На одному [магазині], крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена Хмара (А. Головко)
  • Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб'яга (К. Гордієнко)
Привертати чию-небудь увагу. Приклади
  • Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко)
  • Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський)
Бачити, помічати що-небудь. Приклади
  • Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура)
  • Гайдамаки з маминих синків товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами керенок, брали, що тільки в око впадало (А. Головко)
Виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади
  • Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров)
  • Та й зовнішністю не впадав [Шкурупій] у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик)

впада́ти (па́дати) / впа́сти в ду́шу чию, кому і без додатка.

Справляти глибоке враження, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади
  • Тільки що як впало йому. .в душу, що в Овручі погано людям жити, то як наче зернятко яке прийнялося (Марко Вовчок)
  • — Вчіться, любіть свою школу, своє село, свою Батьківщину,— падали слова старої вчительки в дитячі душі (М. Зарудний)
  • Лиш ронять краплю віти кленів змоклих, А паровоза крик і місяця димок Впадають в душу на життя, на вічність (Л. Первомайський)

па́дати / впа́сти в безо́дню.

Безслідно минати, щезати. Приклади
  • В безодню Падали, як олово, віки (В. Сосюра)
Потрапляти в дуже скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Ігор щохвилі глибше розумів, у яку безодню падає. Та вороття не було. Треба врятувати Тамілу, будь-що врятувати (Л. Дмитерко)

впада́ти / впа́сти в непа́м'ять.

Втрачати свідомість; непритомніти. Приклади
  • Йому так стало прикро, що хотілося впасти знов у непам'ять,.. до болю заплющив очі, але свідомість уже не покидала його (П. Козланюк)
  • Мені здалося, що се вона почала впадати в непам'ять, але вона була притомна (Леся Українка)

о́чі впа́ли чиї, на кого--що.

Хто-небудь помітив когось, щось, зупинив погляд на комусь, на чомусь, звернув увагу на когось, на щось. Приклади
  • Яків ще раз обвів хату. Очі його упали на бабу Оришку (Панас Мирний)
  • А тут мур розвалений од саду. На латку подзьобану очі впали, отут розстрілювали (А. Головко)
  • Він зирнув через одчинені двері в кімнату і його очі впали на Тодозю (І. Нечуй-Левицький)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади
  • А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
  • В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)
Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади
  • ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
  • не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
  • На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
  • — В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)
Дуже тісно. Приклади
  • й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
  • А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
  • Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з не́ба впа́сти (звали́тися).

Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. Приклади
  • — Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на Магазаника, начеб він з місяця звалився (М. Стельмах)
  • як (мов, начеб і т.ін.) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
  • [Горлов:] Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук)
Несподівано, зненацька з'явитися. Приклади
  • — Пане презус! Звідки ви? Неначе з неба впали… От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький)
  • [Любов:] Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка)
  • Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк)
Дістатися кому-небудь легко, без особливих зусиль. Приклади
  • — Їдь — і не думай, і не гайся, і не змагайся. На тебе впало неначе з неба таке щастя, впав такий талан, про який тобі не снилось і не привиджувалось (І. Нечуй-Левицький)
  • — У вас світла хата? — Світла, світла,— втрутилася Вінцусиха,— їм нова хата як з неба впала (І. Муратов)

і волоси́на (во́лос) не впаде́ (не спаде́) з голови́ чиєї, у кого і без додатка.

Нічого не трапиться з ким-небудь. Приклади
  • і волоси́нка не впа́ла з кого. Не могли нарадуватися чоловік і жінка своєму синові, боялися, щоб із нього і волосинка не впала (Казки Буковини..)
  • — Ми одно знаємо, що і суха волосина не спаде з голови без волі всевидящого (Панас Мирний)
  • — Я вас розумію, ви боїтесь таким чином комусь заподіяти зло. Даю вам слово офіцера, що ні в кого й волосина не впаде з голови! (А. Дімаров)

не впа́сти в гріх.

Не припуститися чогось поганого, принизливого, осудливого. Приклади
  • — Ну, хоч подивіться.. Подивитися ж можна, у гріх не впадете (Панас Мирний)
  • Коли б і заглянув, не впав би в гріх (М. Стельмах)

голова́ злеті́ла (впа́ла і т.ін.) [з плече́й (з плеч, з пліч)].

Хто-небудь загинув. Приклади
  • — Мені там [на війні] теж не мед питиметься… Може, й голова злетить (Г. Тютюнник)
  • О, сором мовчки гинути й страждати, Як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати, Та так, щоб голова злетіла з плеч (Леся Українка)

як у о́ко впа́сти, зі сл. схо́жий.

Дуже, точно, абсолютно. Приклади
  • Дочка в неї уродилася схожа,— як у око впала,— на того чумака-кремеза, що ото її батька покійного питав (Марко Вовчок)

па́дати (спада́ти) / впа́сти на го́лову кого, кому, чию і без додатка.

Несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь внаслідок важких обставин (про труднощі, випробування і т.ін.). Приклади
  • Лихо, що несподівано впало їй на голову, зламало, придавило бідну жінку (Б. Грінченко)
  • — Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність (Олесь Досвітній)
  • Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним (О. Довженко)

впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх.

Робити щось заборонене певними етичними нормами. Приклади
  • — Коли ж ти увійшла в гріх, дам карбованця, щоб до якоїсь чаклунки сходила (М. Стельмах)

впада́ти / впа́сти в го́лову (на ду́мку) кому.

Хто-небудь думає про щось, додумується до чогось. Приклади
  • впа́сти у ду́мку. Як впало йому у думку.., що в Овручі погано людям жити, то як наче зернятко яке прийнялося (Марко Вовчок)
  • Тоді Мартосі впало на думку взяти й Дарку з собою до двора на роботу (Леся Українка)
  • Очевидно, молодик аніскільки не сумнівається в своєму праві робити тут усе, що тільки впаде йому в буйну голову (Ю. Шовкопляс)
  • Конгресменам, що виколисували атомний вибух у Аламогордо, і в голови не впадало, що ця новина не була власне несподіваною для глави радянської делегації (Н. Рибак)

па́дати / впа́сти з не́ба, із запереч.

Діставатися кому-небудь дуже легко, без зусиль, труднощів і т.ін. Приклади
  • У нас поки що так: хто робить, той і має. З неба не падає нікому (В. Дрозд)
  • Наші перемоги не падали нам з неба, а здобувалися у важкій боротьбі з ворожим оточенням (В. Козаченко)
  • Нове не падає з неба в готовому вигляді. Воно завойовує свої права поступово (Л. Дмитерко)