ВОНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
— Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т.ін.) про́падом (рідше пра́хом).

Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. Приклади

— Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Наказаніє суще! Ох-хо-хох… (В. Шевчук)
— Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач)
..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський)

БОДА́Й (щоб) ти (він, вона́ і т.ін.) ска́пав, як віск, лайл.

Уживається, як прокляття і виражає побажання лиха, всього недоброго. Приклади

[Баба Олена:] Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує… (Я. Галан)

Все ж вона крутиться!

Вислів приписується італійському астрономові й фізику Г. Галілею (1564—1642), якого було притягнуто до суду інквізиції за визнання «єретичного» вчення Коперника про рух Землі навколо Сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був заприсягтися, що він відмовляється від єресі. Легенда твердить, що після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: «Eppur si muove» — «Все ж вона крутиться».
Вислів уживається для позначення глибокої певності, переконаності в чомусь. Приклади

У всіх відступах і зреченнях він (М. Хвильовий) знав: «А вона все-таки крутиться!» Він ствердив це ціною життя. (Ю. Шевельов, Про памфлети Миколи Хвильового)
Оце «а діждемось таки колись», що своїм лаконізмом нагадує Галілеєве «eppur si muove», ота надія невмируща на перемогу правди — ось де секрет Шевченкового впливу… (С. Єфремов, Історія українського письменства)

щоб тебе́ (її́, його́ і т.ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула/брикну́ла (ко́пнула), жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади

Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах)
— Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк)

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
— Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади

Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
— Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
— Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

хіба́ [ж] (чи) [тобі́ (йому́, їй і т.ін.)] Повила́зило.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, злості з приводу чогось; осліп (осліпла і т.ін.) чи що? Приклади

[Дід Юхим (до Ганни):] А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. [Ганна:] Їсти? Учора ж і послідки вишкребла — хіба повилазило? (М. Куліш)
— Гей, гей, товаришу Пихтур, — кричав ще здалеку дід Олексій, — хіба ж тобі повилазило, що ти не бачиш нашого вимпела? (М. Чабанівський)
— А хто ж цей шофер? Як же це так? Хіба йому повилазило, не бачив, що на людину їде, — бідкалася мати (А. Хижняк)

хай [би] йому (їй, тобі, їм, вам) трясця, лайл.

Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч)
— Хай йому трясця, цьому улемові! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб)
— Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі словом сказала вона, ніби Арсен тут к чомусь завинив (Є. Гуцало)
— А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

— Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає… (С. Васильченко)

з чим його́ (її і т.ін.) їдя́ть.

Що це таке. Приклади

— Візьміть мене. За Миколи я й не чув про газету, не знав, з чим її їдять, а тепер от — читаю (В. Речмедін)

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т.ін.) кові́нька (ко́рінь).

Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. Приклади

[Марко:] ..От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз)

лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. з приводу чого-небудь. Приклади

— Що, дядьку? — Орчики роблю матері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний)
— Так не годиться голові [співати]. Овва! Люде почують, будуть тьокати. Ви ж голова, — здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький)

не до те́бе (не до ньо́го, не до не́ї і т.ін.) п'є́ться (п'ють).

Це не стосується присутнього при розмові або того, до кого звертаються. Приклади

[Пилип:] А тобі що? — Ні волика, ні корівки!.. Що ти за пашею бідкався, чи як?.. [Денис:] Не до тебе п'ють! (М. Кропивницький)
— Чого ж ти мовчиш, неначе не до тебе п'ється? — говорила Навроцька до мужа.— Бо таки не до мене… — обізвався Навроцький (І. Нечуй-Левицький)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

— А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)

Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади

— Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т.ін.) взяв, лайл.

Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади

аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він [Прокопчук], вибираючи з голови пір'я (Григорій Тютюнник)
неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його [Йойну] від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той [ріпник], що дістав… ляпаса (І. Франко)
— Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т.ін.).

Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків; незадоволення кимось, чимось. Приклади

— Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко)
Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні. Та яка з тіні радниця: сидить за спиною, хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко)
У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб'єш — сказав він і сів коло порога (Панас Мирний)

грець з ним (з не́ю і т.ін.), лайл. , перев. жарт.

Ужив. для вираження втрати інтересу до кого-, чого-небудь, вимушеної згоди з кимсь, поради не звертати уваги на когось--щось і т.ін.; хай буде так. Приклади

— Запхну [шпагу] та ще не туди — грець з нею (С. Ковалів)
— Більш не дам [за свитку], бо вона і того не варта. — Ну, бери: грець з тобою, гаспиде! (П. Кочура)
— Зупиніть експрес! — волав я.— Уб'ю лжедіда! — Та грець із ним! — умовляв голова.— Тримайте краще оце (А. Крижанівський)
В голові майнула тверда думка: Грець з ним! Піду! Що буде, те й буде (В. Кучер)
Він зайняв якусь вичікувальну позицію.. .Ну, і грець з ним!.. (Ю. Шовкопляс)

з ким--чим. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Приклади

грець його́. — А грець його з тією роботою,— махнув рукою Левко.— Сядемо, Маріє, послухаємо перепілку (І. Цюпа)
— Ну, і грець із ним, з твоїм вівсом,— вилаявся старуватий, похмурий запорожець (С. Добровольський)

не по його́ (її і т.ін.).

Не так, як хто-небудь бажає, хоче, планує і т.ін.; не подобається комусь. Приклади

не по йому́. Еней, похнюпившись, дослухався, Сивилла що йому верзла, Стояв за голову узявся, Не по йому ся річ була (І. Котляревський)
Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно. Ніяк вона тій княгині не догодить, ніяк не втрапить зробити по її (С. Васильченко)
— А що, дідусю, — перервав я мовчанку, —. . А чи не траплялося вам, у лісі живучи, зі справжніми злодіями стяватися [стрічатися], з такими, що не пожалує й ножаку в спину встромити, як діло не по його? (Г. Хоткевич)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади

тря́сця ї́хній ті́тці. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, не питаючись броду, кидаються в політику (М. Стельмах)
ба́тьку його́ тря́сця. Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!.. (Укр. поети-романтики..)
тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер)
Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр. присл.)
Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах)
— Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють [на весіллі], як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський)
— Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний)

ли́хо з ним (з не́ю і т.ін.).

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, як порада, побажання не зважати на когось, на щось. Приклади

Та лихо з ним, діду, з тим Герасимом! Його вже й слід прохолов (Життя К.-Карого)

кат його́ (її́) [ма́му] бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Приклади

Теличка залишається вдома. Заберуть [німці], кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник)

Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

кат його візьме. Знають [Івана], кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар)
Хазяї, кат його маму бери,— сам не знає на кого сердиться [Левко], різко б'є віжками по конях (М. Стельмах)

лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

— Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький)
— Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко)

розіпни (розпни́) його (її)! книжн.

Уживається для вираження несправедливої вимоги розправитися над невинною людиною. Приклади

І знов горбатіла Голгота, Там, де всміхалися лани, Вилазив ворог на ворота, Кричав: розпни її, розпни! (М. Драй-Хмара)
Круг мене дика п'яна зграя, Запінившися від слини, Готовить хрест, реве, горлає: Розпни його! Розпни, розпни! (П. Карманський)

хай (неха́й) йому́ (їй і т.ін.) грець, з ким--чим і без додатка, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади

Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (В. Кучер)
хай би їм грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? —..Штурмівщина і тут, хай би їм грець (О. Гончар)
—..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян)
Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд)
А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода)
— Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька)
— Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
— Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
— Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

не взяв його́ (її́, їх і т.ін.) кат, згруб.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Приклади

Вона, кат її не взяв, препишна молодиця (Марко Вовчок)
Та й сам Гава — не взяв його кат — догадливий удався (І. Франко)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
— От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т.ін.) вся́чина.

Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. Приклади

— Що ж ти не вдарив її [гадюку]?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний)
— Слухайте ж моєї [управителя] поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок)
[Чоловік 1:] Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко)
— Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б… (С. Добровольський)

ви́йти / вихо́дити на моє́ ( на твоє́, на її́ і т.ін.).

Здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь. Приклади

Якби я був усе розмно виговорив, хто знає, чи не на моє би вийшло (Л. Мартович)
— То будемо моноплан будувати? — Моноплан! Моноплан! А що? На моє вийшло! — радів Андрій (С. Васильченко)
— А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло? (Марко Вовчок)
І побачиш, як не на моє вийде (М. Куліш)