ВОЛІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі).

Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним і т.ін. Приклади

ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (П. Мирний)
Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович)

во́льному во́ля.

Як хочете (хочеш). Приклади

Не хочеш говорити — вольному воля (М. Коцюбинський)
— То, може, мені піти? — Вольному воля (М. Стельмах)

як вола́ми, зі сл. ї́хати.

Дуже повільно. Приклади

Їхав батько далі як волами, та все оглядався на село, щоб закарбувалось воно надовго в його старечій пам'яті (З журналу)

воло́ві ши́ю (ро́ги) скру́тить хто.

Надзвичайно сильний, дужий. Приклади

Рахнівський сотник Діденко — козарлюга, волові шию скрутить, нежонатий (Я. Качура)

як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти і под.

Дуже важко, надмірно. Приклади

Сам робив як віл чорний і Мотрю запріг — аби здужала, без випрягу (А. Головко)
Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець)
Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський)

вола́ б з'їв.

Дуже голодний. Приклади

Здається, вола б з'їв… і черствий хліб здавався смачним! (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти во́лю сльоза́м.

Нестримно, невтішно, гірко плакати; ридати. Приклади

Стоїть Катря серед поля, Дала сльозам волю (Т. Шевченко)
Галя не стрималась, припала до Жені і дала волю сльозам (А. Хижняк)

дава́ти / да́ти во́лю нога́м.

Завзято, запально танцювати. Приклади

На весь голос співали в таборі баяни, змагалися партизанські співаки, дали волю ногам танцюристи (Ю. Збанацький)

Уникаючи небезпеки, тікати, швидко бігти. Приклади

Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злючий та недобрий,— і не чекала довго. Дала волю ногам та до лісу (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) [чо́рний] віл на но́гу наступи́в.

Дуже засмучений, невеселий. Приклади

— Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало)

як віл до бра́ги, зі сл. допа́стися і под., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади

Гребу горіхи,.. допався до добра як віл до браги (Є. Гуцало)

дава́ти / да́ти во́лю язико́ві.

Не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве. Приклади

— А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч)
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький)

Висловлювати незадоволення; скаржитися. Приклади

Наївні люди дають волю своїм язикам. .і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть (І. Багряний)

во́ля ва́ша (твоя́).

Уживається для шанобливого вираження згоди з ким-небудь; хай буде так. Приклади

[Наталка:] Воля ваша, добродію, а ви так з-письменна говорите, що я того і не розумію (І. Котляревський)

як віл.

зі сл. працюва́ти і под. Дуже важко і надмірно. Приклади

А робив [Грицько] як той віл цілий день: спав на голій землі або колоддях (Панас Мирний)
— Робив як віл. Трудився без спочинку. Все занепало, не моя вина (Л. Костенко)

зі сл. здоро́вий. Уживається для підсилення ознаки; дуже. Приклади

— А коли ж то його [пана] вхопить, коли він здоровий як віл, — знов обізвався Кавун і похилив на стіл свою русяву голову (І. Нечуй-Левицький)
— Ви брешете, негіднику. Припадку у вас не було. Ви здорові як віл (О. Довженко)

во́лити / вво́лити во́лю чию, заст.

Виконувати чиєсь бажання, слухати когось. Приклади

[Мавка:] Рада б я волю вволити, тільки ж сама я не маю вже волі (Леся Українка)
Мати любила його без пам'яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (І. Франко)

дава́ти / да́ти во́лю.

кому. Не обмежувати кого-небудь у діях, вчинках і т.ін. Приклади

Марина стояла серед хати, даючи волю подрузі надивлятися на себе (Панас Мирний)
Бугор… на зло йому [Кульбаці], дав собі волю: стрибнувши на самий квітник,. .з похмурою радістю пустився танцювати по ньому (О. Гончар)
— Я, бачте, даю волю дочці і не слідкую за нею, як інші матері (І. Нечуй-Левицький)
Як побачила, що він… проїжджих обміряє, і обважує, і облічує,.. Горпина схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ'яненко)

чому. Не стримувати себе в чому-небудь. Приклади

Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П. Грабовський)
[Любовицька (одразу ж дає волю обуренню):] Нарешті! Яке зухвальство! (І. Кочерга)
Навроцька розсердилась. Вона була нервова й опришкувата, часто давала волю словам (І. Нечуй-Левицький)

як віл на рога́тину, зі сл. йти і под., зневажл.

Настирливо, вперто, нехтуючи небезпекою. Приклади

Преться як віл на рогатину (Укр. присл.)

пуска́ти / пусти́ти на во́лю бо́жу кого.

Не затримувати кого-небудь, відпускати. Приклади

Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох, поки його не скидали з коня і пускали на волю божу (О. Гончар)

мо́же воло́ві (во́лу) ро́ги скрути́ти, фам.

Дужий, сильний і т.ін. (про людину). Приклади

Наталка глянула на свої худі, тоненькі руки і зітхнула. Справді, їй не рівнятися з дужою і відчайдушною Параскою, що може волові роги скрутити (С. Добровольський)

роби́ти / зроби́ти з му́хи слона́ (вола́, бугая́).

Дуже перебільшувати що-небудь, надавати великого значення чомусь незначному. Приклади

Вони б усюди брехні рознесли, Зробили б бугая із мухи… (Л. Глібов)
— Навіщо ці збори, Борисе? — тихо спитав Данилюк. —Я не бачу потреби робити з мухи вола (Р. Іваничук)
Поступово буря в ньому вщухла, і він остаточно вирішив, що Ріта зробила з мухи слона (Ю. Збанацький)
— І раджу тобі… візьми на всяк випадок зброю. — Ой, Єгоре, ти з мухи слона робиш! Я ж знаю: Матюша боягуз, яких мало (А. Шиян)
[Граф:] Я не дивуюся нічому, бо вспів [встиг] переконатись, що люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко-Карий.)

як віл обу́ха.

Покірно, приречено, безнадійно. Приклади

Ждеш як віл обуха — коли то прийдуть [фашисти] та залигають, та вліплять оті десять грамів між вуха (Ю. Збанацький)
— Що робити? Тікати? Не втечеш. Проситися? Упасти на коліна? Хто на це зважить? Ждати неминучого, як віл обуха? Але ж це каторга або й смерть? (В. Малик)
як віл пе́ред обу́хом. [Леон:] Та чого це ти насупився як віл перед обухом? [Марк:] І то правда? Не варт! (Я. Мамонтов)

дава́ти / да́ти во́лю рука́м.

Обіймати кого-небудь, виражаючи почуття симпатії, дружби і т.ін. Приклади

Ліна почуває, що відтепер їй бракуватиме Єгиптиних злодійкуватих усмішок, грубуватих жартів і отих маленьких сутичок з ним, коли він дає волю рукам (О. Гончар)

Битися. Приклади

Дай рукам волю, то сам підеш у неволю (Українські присл.)
— Рукам волі не давайте. Я в вас нічого не вкрав,— глухо відповідає Тимко (Григорій Тютюнник)

кулако́м вола́ вб'є.

Дуже сильний. Приклади

Зовнішність у нього [Діденка] імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти во́лю се́рцю (се́рцеві).

Дозволяти собі розчулюватися, віддаватися своїм почуттям. Приклади

Дай серцю волю — заведе в неволю (Укр. присл.)

Не стримувати свого гніву; обурюватися. Приклади

Чіпка випив другу чарку… Посоловіло в віччю; вдарило в голову… Він заходив по хаті; розпустив язик; дав волю серцю — став батькувати, лаятись… (Панас Мирний)

диктува́ти свою́ во́лю кому.

Нав'язувати кому-небудь свої погляди і змушувати його діяти відповідно до них. Приклади

Голі степи за ним [червоним парламентером], ніяких укріплень, і все ж не Дьяконов йому, а він Дьяконову диктує тут волю свою і своїх військ (О. Гончар)

вола́м (бика́м) хвости́ крути́ти, зневажл.

Виконувати примітивну, часто брудну, непрестижну роботу. Приклади

Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він… закидав книжки, брав у руки вила і обіцяв сам собі, що краще буде крутити бикам хвости, чим поїде… поступати [вчитися] (Григорій Тютюнник)
Оце до весни повчиться [Гришко] та й все. Та й буде тоді волам хвости крутити (А. Головко)
— Думав хоч тебе вивести в люди. Ну, раз не хочеш [вчитися] — іди волам хвости крутити (П. Панч)

Голодна воля.

Назва повісті Панаса Мирного, написаної наприкінці 70-х років XIX ст. Автор викрив у цьому творі кріпосницький характер реформи 1861 p., назвавши її «голодною волею».
У сучасній літературній мові вислів уживається й у ширшому значенні. Приклади

Цю еволюцію слід би простежити в спеціальному дослідженні, яке показало б, як «мужик» — представник релігійно-морального начала… — змінюється «мужиком» — носієм високих моральних якостей, який страждає в ярмі кріпосного рабства, мучиться, але протестує…; як на зміну йому приходить «мужик» — правдошукач, що стає «пропащою силою» в умовах «голодної волі»… (О. Білецький, Українська література серед інших літератур світу)