ВОГНІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як у вогні́.

Нестерпно мучачись фізично чи морально. Приклади

Він [Чіпка] лежав як у вогні… Душа мліла й боліла — помстою (Панас Мирний)

хоч на вогні́ (вогне́м) печи́ кого.

Що не роби кому-небудь. Приклади

Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на огні печи, він жартуватиме (Марко Вовчок)
— І годі! Ні слова не скажу більш, Хоч ти мене вогнем печи (А. Головко)

хоч ріж (рі́жте) кого.

Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. Приклади

— Не встає [верблюд]? — Спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (Степан Олійник)
— Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав, сам поїв: дочку, мовляв, держу, ну й поїли (М. Старицький)
хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка)
хоч ріж і печи́ на вогні́ кого. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер, заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний)

гра з вогне́м.

Дуже необережні дії, вчинки без урахування можливих наслідків; ризик, небезпека. Приклади

Чим далі розгортаються події, тим яснішою стає картина.. — Це гра з вогнем (З газети)
Такі непродумані дії — це гра з вогнем (З газети)
Він вважає, що наші літературні забавки — це небезпечне хлоп'яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе (О. Гончар)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади

Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

як (мов, на́че і т.ін.) вогню́ вхопи́ти, ірон.

На дуже короткий відрізок часу. Приклади

Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т.ін.

Дуже швидко, жадібно. Приклади

Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький)
мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало)

пали́тися вогне́м.

Виражати сильні почуття (про очі, погляд і т.ін.). Приклади

Тадик рветься до батька, кричить, очі його паляться вовчим вогнем (Григорій Тютюнник)

чого. Дуже непокоїтися, страждати від чогось. Приклади

Пішов блукать по світу молодик. І паливсь огнем розлуки цілий вік (А. Кримський)

в вого́нь і [в] во́ду, перев. зі сл. іти, піти, гото́вий і т.ін.

Куди завгодно; на все. Приклади

— Ситі гості напідпитку ладні були кинутися в огонь і воду за ласкаву посмішку Потоцького (З. Тулуб)
— От чоловічина… Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер)
Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой (І. Котляревський)

вогне́м (по́лум'ям) горі́ти.

Мати високу температуру тіла, відчувати жар ( перев. від хвороби). Приклади

Гена лежав змучений,.. від учора ще більше схуд, спав з лиця. Цілу ніч горів вогнем, хоча не чхає і не кашляє (О. Гончар)

Дуже червоніти (про обличчя). Приклади

Єлька стояла перед ним і відчувала, як полум'ям горить її лице (О. Гончар)
Річенко увесь піднявся; огнем [вогнем] горіло його обличчя, і на все був тепер спосібний [здатний] (Г. Хоткевич)

підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т.ін.).

Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т.ін. Приклади

— Злодіїв, розкрадачів соціалістичної власності хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик)

пали́ти вогне́м.

Викликати жар, значне підвищення температури тіла (про хворобу). Приклади

Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (М. Коцюбинський)

Завдавати моральних страждань; дуже мучити. Приклади

Я думаю про те, що я навік нещасна: поки живе кохання, воно палить вогнем (Леся Українка)

без вогню́ вари́ти кого.

Докоряти кому-небудь чимсь, не давати спокою настирливими доріканнями. Приклади

Без вогню варить (Укр. присл.)

підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст.

оли́ви, ло́ю і т.ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т.ін. Приклади

Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров'ю, зуби заскреготали (І. Франко)
Сидять [спекулянти] зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер)
— Поява тут Калашника для нас надто небажана,— зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко)
— Товаришу Грак. Я вас попереджую,— суворо глянув на нього Палагутенко.— Не буду більше… Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк)

Посварити кого-небудь. Приклади

— А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов)

вогне́м (по́лум'ям, пе́клом і т.ін.) ди́хати на кого, рідше проти кого, чого і без додатка.

Дуже сердитися, гніватися на кого-небудь, виявляти недоброзичливість до когось. Приклади

— Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його [нього]; ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко)
Він [Козак Мамай] чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко)
— Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський)
— В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум'ям на мене дише (І. Нечуй-Левицький)
[Харитина:] Серцем чую, що тут всі проти мене вогнем дишуть (І. Карпенко-Карий)

Бути дуже розлюченим, роздратованим і т.ін. Приклади

[Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише!.. Треба і її чим-небудь загодить (І. Карпенко-Карий)
Бісом дише Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський)

аж вогню́ кре́ше.

Дуже, надто сердиться. Приклади

Жінка була така лиха, що часом аж вогню креше, як не по ній (М. Коцюбинський)

аж вогню́ дає́.

Хто-небудь в стані сильного гніву, дуже сердиться з якогось приводу. Приклади

— А жінка аж вогню дає. . Нічого, най [нехай] там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади

ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
[Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

з во́гником (з вогне́м).

Сповнений завзяття, енергії; палкий. Приклади

Краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах)
Герої поезії.. — наш молодий сучасник, людина з вогником, творчим неспокоєм, нестримним прагненням пошуку, із жадобою праці і життя (З журналу)

зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін. Захоплюючись, з піднесенням. Приклади

Сліпий грає з вогнем (Ю. Яновський)
З трибуни дедалі частіше звучать слова похвали, заклики рівнятися… на молодого, перспективного спеціаліста-інженера, що працює з вогником,— Надію Очеретну (В. Козаченко)

аж вогню́ дава́ти.

Дуже гніватися, обурюватися і т.ін. з якогось приводу. Приклади

А жінка аж вогню дає.. Нічого. Най там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський)

о́чі запала́ли чиї, у кого, кому.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т.ін.); хтось обурений, сердитий і т.ін. Приклади

— Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська)
о́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський)
о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ'яненко)
Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній)
— За що ти мене в'яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його [у нього] очі (Панас Мирний)
Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський)

гра́тися ( рідше гра́ти і т.ін.) з вогне́м, несхв.

Поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати. Приклади

Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий)
— Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий)
—Не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здається, й досі не знаєш, що таке життя (М. Стельмах)
Він за ганебне діло взявся. З вогнем шпигун небесний грав (В. Сосюра)
Пам'ять коротка у ворогів, грають з вогнем… (І. Цюпа)
Почув, що Жука вже нема і не буде.— Таки здобувся свого… А й огнем же грав! — вимовив він, зітхнувши (Панас Мирний)
[Бєлін:] Ти граєшся з вогнем. Я ніколи нічого не забуваю (Я. Галан)
— Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар)
— Я приїхав попередити, щоб ви… покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! (М. Стельмах)

пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би].

Зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витриманим. Приклади

ого́нь і во́ду пройти́. А візьміть ось Корнелюка, начальника нашого, спитайте, де тільки не буває чоловік. Огонь і воду пройшов! (М. Олійник)
Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака)
[Кость:] Страх не люблю отих глибокорозумних, надто спритних, що пройшли вогонь і воду (З. Мороз)

вдень з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого.

Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Приклади

Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти. хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало)

Важко чи неможливо щось відшукати. Приклади

— Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін)

промете́їв вого́нь, книжн.

Незгасаюче прагнення до досягнення високої та благородної мети. Приклади

Людство ніколи не було байдужим до видатних наукових відкриттів і технічного прогресу… Людину вабить і лякає прометеїв вогонь (З журналу)

вогне́м і мече́м, книжн.

Нещадно; з великою жорстокістю. Приклади

— Повернемо [хлопців] огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч)

[аж] си́пати вогне́м.

Дуже сердито, гнівно розмовляти. Приклади

Відійшов [Короп], не зважаючи, що Михайло аж вогнем сипав (Л. Мартович)

між двох вогні́в, зі сл. потра́пити і под.

У такому скрутному становищі, коли небезпека або неприємність загрожує з обох боків. Приклади

Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (В. Речмедін)
В Лондоні робітничі лідери погрожують створити Ради в самій Англії. На американськім континенті становище ускладнюється ще й тим, що в Сполучених Штатах якраз у розпалі передвиборна кампанія, конгресменам доводиться маневрувати між двох вогнів… (О. Гончар)
[Кузьмін:] Отож, кажу, прийшли ми у село. Фашисти саме готували наступ. Ну, ми й потрапили між двох вогнів (Л. Дмитерко)

прийня́ти [на се́бе] уда́р (вого́нь і т.ін.).

Прикрити, уберегти кого-небудь від небезпеки, неприємностей, ганьби і т.ін.; заступитися за когось, захистити когось. Приклади

Артем залишився один, прийнявши на себе вогонь, щоб дати можливість Миколі вислизнути з пастки і донести до своїх карту (М. Ю. Тарновський)
[Богушова:] Певно, Марійка прийняла на себе удар, який мав упасти на Ганю (В. Собко)

приклада́ти / прикла́сти вогню́ до жа́ру, перев. чим.

Дошкуляти чим-небудь комусь, посилювати біль, переживання тощо. Приклади

Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (С. Чорнобривець)

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
— Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

скака́ти у вого́нь і в во́ду за кого.

Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небуд; робити будь-що для когось. Приклади

Всякий Прокопові сват, І всякий Прохорові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський)

виклика́ти / ви́кликати вого́нь на се́бе.

Навмисне брати на себе всю складність, чиюсь вину або відповідальність за щось. Приклади

Спаський [шахіст] сміливо викликає вогонь на себе, хоча це іноді ставить його в скрутне становище (З газети)
— Може, й справді ми бездарний колектив, а я його безталанний керівник?. — Навіщо така сувора й нищівна самокритика? Колись це звалося викликати вогонь на себе. Зараз не воєнний час, такі надзвичайні заходи непотрібні (В. Собко)

як вогню́, зі сл. боя́тися.

Дуже, сильно. Приклади

Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха.. І я боюсь його ласкавого слова як огню (І. Нечуй-Левицький)
Наслухавшись таких милих розмов від людей, що звуть себе патріотами та українофілами, боїшся як вогню, коли б хто тебе не назвав сими іменнями (Леся Українка)
Вона боїться Манжоса як вогню (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) вогне́м пече́ кого.

Хто-небудь дуже страждає морально; хтось занепокоєний чимсь. Приклади

— Розкажи ж нам, Одарочко, усі пригоди свої, любко,— кажу їй.— Та розкажи ж бо, розкажи! Нехай послухають! — каже брат та й вийшов з хати, мов його огнем пекло (Марко Вовчок)

піддава́ти / підда́ти жа́ру у вого́нь.

Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь яку-небудь суперечку чи певне почуття, переживання і т.ін. Приклади

— Володимире, я прошу тебе! — морщилась шокована тітка Ніна і цим тільки піддавала жару в вогонь (А. Дімаров)

піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху і т.ін.) кому і без додатка.

Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, викликати, посилювати запал у когось і т.ін. Приклади

А тут ще піддала жару й Педоря; з грюкотом відчинивши двері, вона… кинулась до самовару [самовара] (Панас Мирний)
Поспішають [прочани], щоб до клечальної суботи прибуть на прощу. Тарасик налягає на ноги і духу піддає усім (Д. Косарик)
У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи, але як нема кому далі піддавати вогню, то ціла робота поволі затихає (В. Стефаник)
Бідкалися тільки жінки, а чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить. Отак би всіх панів за димом пустить (П. Панч)

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади

Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
— Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
— Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

підклада́ти (приклада́ти) / підкла́сти (прикла́сти) вогню́ до пече́ного.

Погіршувати становище, ускладнювати що-небудь чимсь. Приклади

До лиха — та ще лихо; до печеного — та ще вогню прикладають… (Панас Мирний)
— Казала ж тобі: не вір, не йди.. А таки поліз. Хома невірний! До печеного та ще огню підкладаєш! (Панас Мирний)

[аж] паші́ти вогне́м (по́лум'ям).

Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т.ін. через сильне збудження, хвилювання тощо. Приклади

Схилився [Чіпка] біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..— пашіло полум'ям (Панас Мирний)
Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах — і радість якась, і туга (І. Цюпа)
Сьогодні бачив я в церкві три дами, — почав Леонід Семенович, — вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем (І. Нечуй-Левицький)

Вогнем і мечем.

Вислів походить від афоризму, приписуваного грецькому лікареві Гіппократу (450—370 до н. є.) : «Чого не лікують ліки, те виліковує залізо; чого не лікує залізо, те виліковує вогонь». Пізніше, у римських поетів І ст. до н. є. вислів набув переносного значення: нищити ворогів зброєю і пожежами.
Сучасне значення вислову: без жалю знищувати, застосовуючи крайні міри насильства. «Вогнем іменем» — назва роману (1883—1884) польського письменника Г. Сенкевича, присвяченого подіям XVII ст. на Україні, змальованим з позицій польської шляхти. Приклади

Шелест… смертельно боїться московських звинувачень в українському сепаратизмі. І сферу політики він поступово віддає каральним органам, які вогнем і мечем (чи там «щитом» і «мечем») знищують щонайменші вияви і ознаки цього «сепаратизму». (В. Скуратівський, До духовної біографії сучасника)
Довелося б визнати, що провина українців перед людством полягає лише в тому, що ми вогнем, мечем і підступністю не завойовували колоній в Азії, Африці і обох Америках, не винищували і не грабували інших націй і народів. (І. Драч, Сучасна дума про третього брата)
Ось і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькії: Тарас Трясило, Павлюк, Остряниця — з мечем і пожежею супроти ворогів рідного краю. (П. Куліш, Чорна рада)